Search

Document No. 91113708

  • Date of the hearing: 17/08/2020
  • Date of the decision: 17/08/2020
  • Case №: 991/6813/20
  • Proceeding №: 42018000000000675
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
  • Lawyer : Bebelia O.O.

Справа № 991/6813/20

Провадження1-кс/991/7001/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., представника власника майна - адвоката Бебеля О.О., власника майна ОСОБА_1 , детектива Квакуші А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Бебеля Олексія Олександровича про скасування арешту майна, яке подане в межах кримінального провадження № 52020000000000397 від 26.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

14.08.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Бебеля О.О., подане в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2017 у справі №757/31150/17-к на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме будинок загальною площею 79 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2020 клопотання визначено на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я.

Клопотання мотивовано тим, що Генеральною прокуратурою України 29.05.2017 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 420160000000003536, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 4 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України майором юстиції Якимчуком О.О. 06.03.2018 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Пізніше з кримінального провадження № 420160000000003536 від 18.11.2016 виділено кримінальне провадження № 420180000000000675, у якому наразі проводиться досудове розслідування. Разом з тим, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420160000000003536 від 18.11.2016 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2017 у справі № 757/31150/17-к було накладено арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 , а саме будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 8080948. У обґрунтування цього рішення слідчим суддею вказано, що згідно з листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 22.05.2017 № 6837/2/37-2017 ОСОБА_1 здійснюється легалізація доходів, отриманих в результаті скоєння злочинною організацією кримінальних правопорушень, шляхом придбання для себе, членів родини та довірених осіб рухомого та нерухомого майна, відкриття депозитів у банківських установах. Однак, у тексті повідомлення про підозру, жодних даних, що свідчили б про отримання ОСОБА_1 коштів від вчинення будь-яких злочинів не наведено. Такі дії йому ніколи не інкримінувалися як вчинення легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом. Тим більше, що Національна поліція України не належить до органів, що здійснює фінансовий моніторинг, а отже й не може визначати наявність ознак легалізації незаконних доходів. Утім власне результати досудового розслідування, що тривають три роки, доводять відсутність будь-яких даних про одержання ОСОБА_1 коштів від злочинної діяльності. Також просив звернути увагу, що за версією органів Національної поліції ОСОБА_1 нібито активно використовував незаконні статки, але зауважує, що за приписами КПК України кошти не відмиваються. Так, у тексті ухвали слідчого судді від 16.06.2017 йде мова про те, що ОСОБА_1 придбав будинок за грошові кошти, які нібито незаконно отримано ним на посаді керівника податкових органів Одеської області. Адвокат вважає, що прокурор та слідчий суддя не досліджували матеріали, якщо прийшли до такого висновку, що легалізувати кошти, одержані від злочинної діяльності можна задовго до її початку. Про це свідчить те, що ОСОБА_1 вперше був призначений на посаду в Одеську область у 2010 році, а згідно з даними реєстрів власником даного будинку він став ще у 2004 році, хоча за припущеннями Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України злочинна організація виникла у 2010 році. Окрім цього, адвокат зазначив, що будинок на який накладено арешт перейшов ОСОБА_1 у процесі розподілу спадщини, що залишилися після смерті його батька. Отже під час накладення арешту на майно не лише було порушено вимоги статей 170-173 КПК України, а й знехтувано вимогами статей 2,7,8, 9, 16 КПК України, оскільки очевидно, що за наведених обставин про додержання принципу верховенства права, законності та недоторканості права власності мова не йшлося. Також просив врахувати той факт, що під час розгляду судом клопотання прокурора про накладення арешту не були присутніми ні ОСОБА_1 , ні жоден із його захисників.

З огляду на викладене, захисник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2017 у справі №757/31150/17-к на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 8080948.

Представник особи, на майно якої накладено арешт - адвокат Бебель О.О. у судовому засіданні клопотання підтримав із викладених у ньому підстав, просив його задовольнити. Вважає, що арешт на нерухоме майно накладено необґрунтовано, а тому просив його скасувати. Додатково та на запитання відповідв, що в заяві допущено помилку, насправді будинок після смерті у 2003 році матері було подаровано ОСОБА_1 його батьком, з метою розподілу спадщини. Батько проживав у цьому будинку до смерті. Будинок побудований батьками ОСОБА_1 у 60-х роках, на даний час знаходиться на окупованій території. ОСОБА_1 не може ним розпорядитись на власний розсуд.

Особа, на майно якої накладено арешт - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Пояснив, що арешт накладений на будинок, який був йому подарований батьком, з метою розподілу спадщини після смерті матері. Батько жив у даному будинку до 2017 року. Будинок побудований руками батька у 1960-1961 року, якийна даний час потребує ремонту, опалення та догляду. У ОСОБА_1 немає такої можливості та він хоче розпорядитись даним будинком, зберегти його цілісність. Будинок знаходиться на в Донецькій області, де відбувались військові дії. На сьогодні постало питання про його продаж, передачу за довіреністю третій особі чи в оренду, проте ОСОБА_1 позбавлений можливості ним розпоряджатись, через накладений арешт. У зв`язку з чим просив скасувати арешт на будинок.

Детектив НАБУ Квакуша А.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні. Надав слідчій судді письмові заперечення з доданими матеріалами до них. Пояснив, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003536 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 1 ст. 256; ч. 4 ст. 28. ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 364; ч. З ст. 212; ч. 2 ст. 205 та іншими статтями КК України. 29.05.2017 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчинені злочину, відповідальність за який передбачено ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 255 КК України. 06.03.2018 йому було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри в порядку передбаченому ст. 279 КПК У країни. Дані повідомлення здійснювались у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016. Пізніше 13.03.2018 матеріали досудового розслідування з вказаного кримінального провадження виділено в окреме провадження, якому присвоєно № 42018000000000563, та з якого 22.03.2018 в окреме провадження виділено матеріали у тому числі щодо ОСОБА_1 . Даному провадженню присвоєно № 42018000000000675. 26.06.2020 матеріали досудового розслідування з кримінального провадження № 42018000000000675 щодо ОСОБА_1 виділено в окреме провадження якому присвоєно № 52020000000000397. 28.07.2020 підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику було повідомлено в порядку передбаченому ст. 283 та 290 КПК України про завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 52020000000000397. У ході розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003536 органом досудового розслідування було з`ясовано, що підозрюваний ОСОБА_1 вживавав заходів спрямованих на приховування одержаного злочинним шляхом майна та створював видимість його легального походження.

Крім того, органом досудового розслідування було встановлено наявність у підозрюваного ОСОБА_1 нерухомого майна у вигляді житлового будинку загальною площею 79 кв.м., житловою площею 50,20 кв.м., реєстраційний номер 8080948, який розташований за адресою АДРЕСА_1 . Детектив зазначив, що враховуючи той факт, що протиправними діями підозрюваного ОСОБА_1 державі спричинено збитки розмірі на загальну суму 7 065 414 665 грн., органом досудового розслідування було прийнято рішення про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 в порядку передбаченому КПК України, тому вважає, що накладення арешту на майно у даному випадку є розумним і співрозмірним заходом забезпечення кримінального провадження, який зумовлюватиме досягненню завдань даного кримінального провадження. Обставини кримінального провадження вимагали вжиття заходів забезпечення кримінального провадження як накладення арешту, з метою забезпечення відшкодування підозрюваним шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення та недопущенням відчуження майна. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у ході досудового розслідування не встановлено. Вважає, що ОСОБА_1 може передати майно в оренду чи видати довіреність, оскільки ареш має перешкодою лише його відчуження. Вважає ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва законною, обґрунтованою та вмотивованою, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволені клопотання про скасування арешту.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступного висновку.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Отже з огляду на вищенаведені правові норми, повноваження слідчого судді визначені лише кримінальним процесуальним законодавством України.

За визначенням, наведеним у п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 174 КПК України закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. В цьому ж абзаці зазначено, що таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто, слідчий суддя має повноваження розглядати клопотання про скасування арешту майна виключно під час досудового розслідування.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Із пояснень детектива та наданих суду документів вбачається, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003536 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 1 ст. 256; ч. 4 ст. 28. ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 205 та іншими статтями КК України. 13.03.2018 матеріали досудового розслідування з вказаного кримінального провадження виділено в окреме провадження, якому присвоєно № 42018000000000563, та з якого 22.03.2018 в окреме провадження виділено матеріали у тому числі щодо ОСОБА_1 . Даному провадженню присвоєно № 42018000000000675. 26.06.2020 матеріали досудового розслідування з кримінального провадження № 42018000000000675 щодо ОСОБА_1 виділено в окреме провадження якому присвоєно № 52020000000000397.

За таких обставин, слідча суддя робить висновок, що у кримінальному провадженні № 52020000000000397 від 26.06.2020, що розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, що визначає можливість розгляду даного клопотання слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Під час розгляду клопотання слідча суддя встановила, що арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , а саме будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 8080948, був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2017.

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вказаний будинок зареєстрований 23.11.2004 на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору дарування.

Арешт був накладений на майно ОСОБА_1 в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016, у якому він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

В ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2017 зазначено, що арешт на майно ОСОБА_1 накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_1 в період з липня 2011 року по лютий 2014 року здійснюється легалізація доходів, отриманих в результаті скоєння злочинною організацією кримінальних правопорушень.

Частиною 1 статті 96-1 КК України перебачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 1591, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 2091, 210, частинами першою і другою статей 212, 2121, частиною першою статей 222, 229, 2391, 2392, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 3631, 3641, 3652 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З огляду на те, що за версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у період з липня 2011 року по лютий 2014 року, а будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 8080948 був набутий у 2004 році, слідча суддя вважає, що підстави для застосування спеціальної конфіскації, які передбачені кримінальним законом, на час накладення такого арешту 16.06.2017 були відсутні, такий ареш не можна вважати накладеним обгрунтовано, а тому його слід скасувати.

За загальним правилом, визначеним п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення, в тому числі арешту майна, допускається у разі, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність та недоторканність права власності.

Таким чином, виходячи з фактичних даних наявних у матеріалах клопотання, враховуючи позиції учасників судового розгляду, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання адвоката Бебеля О.О., подане в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 174, 371, 372 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Бебеля О.О. про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2017 у справі № 757/31150/17-к, на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме будинок, загальною площею 79 кв. м., житловою площею 50,20 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 8080948.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідча суддя О.Я. Саландяк