- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
Справа № 991/5989/20
Провадження1-кс/991/6160/20
У Х В А Л А
іменем України
21 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю
секретаря судового засідання Будкової В.О.,
представника власника майна - адвоката Трохименка О. О.,
детектива Кравчука В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «Земельна агенція» адвоката Трохименка О. О. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 52018000000001132 від 14.11.2018,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Трохименка О. О., який діє в інтересах ТОВ «Земельна агенція», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.03.2019, а саме моноблоку марки Apple A1418 серійний номер CO25L782GG77, що був вилучений під час проведення обшуку 12.02.2019 в приміщеннях ТОВ «Земельна агенція» за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17.
1.1.Клопотання мотивоване тим, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки слідчий суддя при вирішенні питання про дозвіл на обшук відмовив у задоволенні клопотання про відшукання комп`ютерної техніки, однак моноблок було вилучено; після вилучення детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту за межами встановленого законом 48-годинного строку. Також адвокат стверджує про те, що в подальшому арешті відпала потреба з посиланням на тривалість перебування моноблоку в органу досудового розслідування та на те, що в цьому провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.
1.2. У зв`язку з цим заявник просить скасувати арешт майна, вилученого під час обшуку 12.02.2019, а саме моноблоку марки Apple A1418 серійний номер CO25L782GG77, який був накладений згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.03.2019 у справі № 760/6975/19.
2.В судовому засіданні представник власника майна підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що огляд моноблоку було проведено за участю детектива, який не включений до групи детективів, отже результат такого огляду викликає сумніви, а детектив на час звернення з клопотанням не довів необхідність накладення арешту на майно. Вважає, що кримінальне провадження направлене на здійснення тиску на визначене коло осіб.
Детектив проти клопотання заперечував з посиланням на те, що майно, щодо якого ставиться питання про скасування арешту, є речовими доказами, і, якщо зазначене провадження буде розглядатися в суді, може виникнути необхідність безпосередньо дослідити цей об`єкт. Щодо дотримання строків пояснив, що детективи звернулися до слідчого судді в установлений законом строк, направивши клопотання засобами поштового зв`язку.
3.Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
3.1.Із матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001132 від 14.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами Державної служби геології та надр України (надалі - Держгеонадра України) та Державної комісії України по запасах корисних копалин (надалі - ДКЗ України), які діючи всупереч інтересам служби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, видали юридичним особам приватного права спеціальні дозволи на користування надрами на території Житомирської області, що спричинило тяжкі наслідки державі та іншим юридичним особам.
3.2.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
3.3.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3.4.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, … які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування … за клопотанням підозрюваного, … захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, …якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.5.Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування, виходячи із того, на яку підставу вказує зацікавлена у скасуванні особа. В даному клопотанні представник вказує на необґрунтованість накладеного арешту та відсутність подальшої потреби в арешті, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею.
3.6.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
3.7.Згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.03.2019 у справі № 760/6975/19 задоволене клопотання детектива та накладений арешт на майно - моноблок марки Apple A1418 (серійний номер CO25L782GG77), вилучений 12.02.2019 під час проведення обшуку у ТОВ «Земельна агенція» в м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17. За змістом вказаної ухвали метою арешту визначено збереження речових доказів.
3.8.В ч. 3 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.9.Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.03.2019 слідчий суддя визнав можливим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт. Викладена в ухвалі оцінка слідчого судді свідчить, що рішення про вилучення вказаного моноблоку під час обшуку було прийняте на підставі п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, тобто у зв`язку з тим, що доступ до моноблоку був обмежений власником, володільцем або утримувачем та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. В ході огляду вилученого моноблоку було виявлено електронні копії документів, що стосуються виготовлення проектної документації із землеустрою на земельні ділянки, набути ТОВ «Стоун Про», а також листування працівників ТОВ «Земельна агенція» зі службовими особами ТОВ «Стоун Про», які мають значення для встановлення обставин, які досліджуються в ході досудового розслідування. Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом доведено наявність підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме, що таке майно є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
3.10. Зазначені обставини підтверджуються і матеріалами клопотання про скасування арешту цього майна. Так, в матеріалах наявна копія протоколу огляду від 06.03.2019 файлу-образу моноблоку Apple A1418 (серійний номер CO25L782GG77), вилученого під час обшуку за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17, з якого слідує, що під час такого огляду були виявлені електронні документи, які містять відомості про обставини, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні. А постановою детектива НАБУ Соболя від 06.03.2019 (з урахуванням постанови про виправлення помилки від 19.03.2019) зазначений моноблок визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №52018000000001132 від 14.11.2018. За таких умов накладення арешту на це майно узгоджується із приписами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
3.11. Стверджуючи про необґрунтованість арешту моноблоку, заявник окремо підкреслює те, що він був накладений з порушенням строків звернення до суду з клопотанням про арешт цього майна. Слідчий суддя зауважує, що ці обставини стосуються порядку і дотримання процедури подачі клопотання про арешт майна, які не включаються до підстав, які можуть слугувати підставами для скасування арешту майна згідно з вимогами ст. 174 КПК України. Однак з метою забезпечення всебічного розгляду слідчий суддя вважає за необхідне окремо розглянути цей аргумент представника.
3.11.1. Як встановлено в судовому засіданні, 12.02.2019 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.01.2019 був проведений обшук у приміщенні ТОВ «Земельна агенція» за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17. Під час цього обшуку був вилучений, серед іншого, моноблок марки Apple A1418 серійний номер CO25L782GG77 , що підтверджується протоколом обшуку від 12.02.2019.
3.11.2. У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
3.11.3. Наслідком пропущення строку на звернення з клопотанням про арешт майна є обов`язок негайно повернути майно особі, у якої воно було тимчасово вилучено. Тобто з моменту спливу встановленого процесуального строку держава в особі відповідних уповноважених органів та посадових осіб не має правових підстав для утримання такого майна. Разом з тим, у випадку порушення стороною обвинувачення обов`язку повернення майна та звернення (повторного звернення) до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з порушенням встановленого процесуального строку, слідчий суддя при вирішенні такого клопотання має керуватися перш за все нормами інституту арешту майна (глава 17 КПК України «Арешт майна»).
3.11.4. Тобто, з одного боку, порушення передбаченого частиною 5 статті 171 КПК строку, є юридичним фактом, з яким закон пов`язує припинення режиму тимчасового вилучення майна, встановлює обов`язок негайно повернути майно особі, в якої воно було тимчасово вилучене, а з іншого - не є підставою для відмови в арешті майна.
3.11.5. Положення частини 5 статті 171 КПК у взаємозв`язку із положеннями частини 1 статті 169 КПК визначають лише тривалість законного перебування (утримання) чужого майна (вилученого в результаті обшуку) в розпорядженні сторони обвинувачення (слідчого, прокурора). Будь-яке подальше перебування (поза межами встановленого процесуального строку та часу, після спливу якого необхідно негайно повернути майно), утримання такого майна слідчим, прокурором є таким, що не має правових підстав та є втручанням в право власності особи, якій належить це майно, без законних на те підстав.
3.11.6. У той же час вказані порушення речових прав не можуть нівелювати доказове значення майна, що відповідає критеріям речового доказу, перешкоджати досягненню цілей й завдань кримінального провадження, якими, перш за все, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Адже головним призначенням кримінально-процесуальних норм є ефективна реалізація матеріально-правових норм кримінального права. А Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам (стаття 1 КК).
3.11.7. Таким чином, норми КПК щодо правового режиму, тривалості, припинення тимчасового вилучення майна функціонально призначені, зокрема, для вирішення цивільно-правових аспектів такого тимчасового вилучення та встановлення обов`язку щодо негайного повернення майна законному його володільцю у разі пасивності, незацікавленості сторони обвинувачення у його використанні для вирішення завдань кримінального провадження.
3.11.8. Крім цього, вирішення слідчим суддею, судом питання про арешт майна, яке було правомірно тимчасово вилучене, при порушенні строку звернення слідчим, прокурором із клопотанням про арешт, відбувається в період часу, коли режим тимчасового вилучення припинився (пункт 3 частини 1 статті 169 КПК).
3.11.9. Відповідна правова позиція щодо вирішення вказаної суперечності була викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2019 (справа № 991/1463/19, провадження № 11-сс/991/230/19). Так Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду зазначено, що правові інститути тимчасового вилучення майна та арешту майна є пов`язаними, але відносно автономними з різними цілями та правовими наслідками. Вони стосуються різних аспектів процесу доказування.
3.11.10. За таких умов посилання заявника на пропуск строку подання клопотання є безпідставним, оскільки це впливає на обґрунтованість арешту майна, накладеного ухвалою від 12.03.2019.
3.12. Щодо посилання заявника на те, що в арешті моноблоку відпала потреба, слідчий суддя зазначає, що тривалість досудового розслідування або відсутність у кримінальному провадженні підозрюваного на момент накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів або в подальшому не свідчить про наявність такої підстави. Адже, відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
3.13. Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
3.14. Безумовно, у випадку надмірної тривалості утримання вилучених об`єктів в розпорядженні органу досудового розслідування, власник може ставити питання про скасування арешту майна на цій підставі з огляду на вимоги розумності і співмірності. Однак, станом на час розгляду цього клопотання з урахуванням виявленої в моноблоці інформації слідчий суддя не може погодитися з адвокатом в тому, що в подальшому арешті відпала потреба.
4.Зважаючи на те, що слідчим суддею не встановлено необґрунтованості накладення арешту на моноблок марки Apple A1418 (серійний номер CO25L782GG77), що був вилучений під час проведення обшуку 12.02.2019 в приміщеннях ТОВ «Земельна агенція», вказане арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, а також за наявності подальшої необхідності такого арешту в цілях кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні. За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 167-169, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання представника ТОВ «Земельна агенція» адвоката Трохименка О. О., про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 52018000000001132 від 14.11.2018 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко