- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
- Judge (HACC AC): Hlotov M.S., Chornenka D.S.
- Secretary : Lysytsia Yu.S.
Справа № 991/5267/20
Провадження №11-сс/991/577/20
Слідчий суддя: Хамзін Т. Р.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2020 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді - Калугіної І. О.,
суддів - Глотова М. С., Чорненької Д. С.,
секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2020 року про повернення скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 29 травня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000259 від 15 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Артемівським міськрайонним судом Донецької області),
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення слідчого судді та встановленні обставини судом першої інстанції
15 квітня 2020 року Управлінням внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000259, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) щодо вказаного кримінального провадження внесено НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2020 року.
Вказаною ухвалою задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених посадових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
29 травня 2020 року постановою детектива НАБУ ОСОБА_1 відмовлено у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному 15 квітня 2020 року до ЄРДР за № 52000000000000259, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Копію постанови направлено ОСОБА_1 . Відповідно до відбитку АТ «Укрпошта» на листі, направленого НАБУ на адресу ОСОБА_1 , датою його відправлення є 29 травня 2020 року.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, 26 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на постанову детектива НАБУ від 29 травня 2020 року про відмову у визнанні його потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2020 року зазначена скарга ОСОБА_1 була повернута заявнику, у зв`язку з пропуском встановленого строку для її подання.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2020 року та постановлення нової, якою його скаргу направити на розгляд до Вищого антикорупційного суду для прийняття процесуального рішення по суті.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, оскільки постанову детектива про відмову у визнанні потерпілим він отримав 16 червня 2020 року, про що ним було зазначено в скарзі та на підтвердження надано копію конверту, в якому була надіслана оскаржувана постанова. Тому вважає, що строки для подання скарги на рішення детектива чітко дотримані - скарга подана у десятиденний строк з моменту отримання оскаржуваної постанови. Також, зазначає, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі вдався до припущень, ніби він отримав кореспонденцію не пізніше 09 червня 2020 року, без посилань на відповідні докази, що є неприпустимим відповідно до норм діючого законодавства України.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_1 у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив її задовольнити.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) у судове засідання не прибув, подав заяву з проханням розглядати скаргу за відсутності уповноважених осіб САП.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Частиною 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Також, згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК України вищезазначена процедура щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, ст.ст. 303-308 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
ОСОБА_1 у скарзі, поданій до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, стверджував, що копію постанови детектива Національного антикорупційного бюро України від 29 травня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим він отримав 16 червня 2020 року, про що надав копії супровідного листа до вказаної постанови та поштовий конверт /а.с.6 звор.стор., а.с.7/.
Повертаючи вказану скаргу, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою з пропуском строку для її подання. На його обґрунтування він зазначив, що у відповідності до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28 листопада 2013 року № 958 нормативним строком пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів) між іншими населеними пунктами різних областей України складає п`ять днів від дня подання поштового відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Отже, на думку слідчого судді, постанова мала бути отримана заявником не пізніше 09 червня 2020 року (з урахуванням її направлення 25 травня 2020 року). З огляду на положення ч. 1 ст. 304 КПК України, останнім днем подання скарги було 20 червня 2020 року, однак ОСОБА_1 подав її 26 червня 2020 року. Доказів, які б спростовували цей висновок, ОСОБА_1 надано не було та ним не було порушено питання про поновлення цього строку.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до помилково висновку щодо встановлення факту отримання скаржником постанови не пізніше 09 червня 2020 року, оскільки його твердження базується на припущеннях.
Більш того, відповідно до відомостей з системи трекінгу Укрпошти, що відображають статус відправлення № 0303607367780 (копія поштового конверта міститься в матеріалах скарги), постанова детектива була прийнята у відділенні зв`язку 29 травня 2020 року та отримана ОСОБА_1 16 червня 2020 року.
Оскільки скаржник стверджує про отримання оскаржуваної постанови 16 червня 2020 року, що підтверджується відомостями з системи трекінгу Укрпошти, тому колегія суддів вважає, що ним не пропущений строк звернення з відповідною скаргою до слідчого судді відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства, що призвело до помилкового висновку про подання скарги на постанову детектива після закінчення строку, встановленого для її подання.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України).
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є , зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України).
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Як мотивовано вище, слідчим суддею допущено істотні порушеннями вимог кримінального процесуального закону. За таких обставин скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню.
Слідчий суддя не здійснював перевірку прийнятності скарги ОСОБА_1 з інших підстав, тому при здійсненні такої перевірки слід враховувати, що скарга є прийнятною з підстав подання її в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2020 року - скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Прощенка С. І. від 29 травня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000259 від 15 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, направити до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: І. О. Калугіна
Судді: М. С. Глотов
Д. С. Чорненька