- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
- Lawyer : Myroliubovoi O.V.
- Prosecutor : Andronova A.V.
Справа № 991/5356/20
Провадження1-кс/991/5514/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., прокурора Андронової А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Миролюбової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Андронової А.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у межах кримінального провадження № 12014100000000365 від 18.02.2014, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
установив:
30 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить продовжити ОСОБА_1 на два місяці строк дії обов`язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2020 у справі № 991/3595/20.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000365 18.02.2014 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , яка в період з 04.03.2010 до 11.04.2013 обіймала посаду генерального директора ТОВ «Укрпрофмед», відповідно до результатів застосування процедури закупівлі у одного учасника, уклала з ДП «Укрмедпроектбуд» договори № 2012/3 від 14.08.2012 та № 2012/5 від 29.12.2012, а також низку додаткових угод, якими внесені зміни та доповнення до договору № 2012/3 від 14.08.2012.
Відповідно до умов вищезазначених договорів ДП «Укрмедпроектбуд» є замовником, а ТОВ «Укрпрофмед» - генпідрядником, будівництва лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит» (завдання № 12 Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу) в тому числі встановлення інженерного та технічного обладнання.
11 квітня 2013 на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Укрпрофмед» № 43 від 09.04.2013, згідно з наказом № 27-к від 11.04.2013, ОСОБА_1 призначено на посаду Генерального директора ТОВ «Укрпрофмед».
Наказом Голови Національного агентства з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів від 18.04.2013 № 41, ОСОБА_2 з 28.05.2013 призначена на посаду директора ДП «Укрмедпроектбуд».
Як стверджує прокурор, умови договорів № 2012/3 від 14.08.2012, № 2012/5 від 29.12.2012, а так само додаткові угоди, якими внесені зміни та доповнення, створили умови та дали можливість ОСОБА_1 вчинити пособництво у зловживанні службовим становищем ОСОБА_2 , що спричинило тяжкі наслідки, а так само реалізувати дії щодо службового підроблення та здійснити приховування вчинених кримінальних правопорушень.
Зокрема, у період часу з 18.04.2013 до 03.06.2013 більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, достовірно знаючи про відсутність частини інженерного та технічного обладнання, передбаченого договорами № 2012/3 та № 2012/5, бажаючи забезпечити одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, усвідомлюючи можливість використання повноважень директора ДП «Укрмедпроектбуд» в супереч інтересам служби, у ОСОБА_2 виник корисливий мотив та сформувався злочинний умисел, спрямований на вчинення зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. При цьому усвідомлюючи складність самостійного вчинення злочину та необхідність його подальшого приховування, ОСОБА_2 вступила в злочинну змову із Генеральним директором ТОВ «Укрпрофмед» ОСОБА_1 та директором ТОВ «Євроінвестстрой» ОСОБА_3 , з якими разом розробила план, спрямований на спільне вчинення за попередньою змовою групою осіб зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, 03.06.2013, 27.11.2013, 09.12.2013 ОСОБА_1 , реалізуючи спільний із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправний умисел та існуючі злочинні домовленості, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Укрпрофмед» та пов`язаних із ним контрагентів, усунув перешкоду у вчиненні ОСОБА_4 зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, а саме - вніс до видаткових накладних УП-0000641 від 03.06.2013, УП-0001523 від 27.11.2013, УП-0001531 від 27.11.2013, УП-0001551 від 09.12.2013, УП-0001552 від 09.12.2013 завідомо неправдиві відомості про наявність та прийняття від генерального підрядника ТОВ «Укрпрофмед» до ДП «Укрмедпроектбуд» технічного та інженерного обладнання, яке в дійсності було відсутнє і до останнього не передавалося, а також вжив заходів до приховування злочину, шляхом підписання недостовірних актів приймання-передачі технічного та інженерного обладнання на відповідальне зберігання.
В подальшому, ОСОБА_2 підписала та засвідчила печаткою ДП «Укрмедпроектбуд» документи, які підтверджують передання на відповідальне зберігання від ДП «Укрмедпроектбуд» до ТОВ «Укрпрофмед» технічного та інженерного обладнання, а саме: акти приймання-передачі інженерного обладнання № 1/обл. від 03.06.2013, № 5-зм від 27.11.2013, № 6-зм від 27.11.2013, № 7-зм від 09.12.2013, № 8-зм від 09.12.2013.
У свою чергу Генеральний директор ТОВ «Укрпрофмед» ОСОБА_1 підписав та засвідчив печаткою ТОВ «Укрпрофмед» документи, які підтверджують передання на відповідальне зберігання від ТОВ «Укрпрофмед» до ТОВ «Євроінвестстрой» цього ж технічного та інженерного обладнання, а саме: договір відповідального зберігання № ЄІС 0306/13 від 03.06.2013, акти приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна № 1 від 03.06.2013, № 2 від 27.11.2013, № 3 від 27.11.2013, № 4 від 09.12.2013, акт № 5 від 09.12.2013.
Згідно з довідкою від 11.03.2019 спеціаліста Державної аудиторської служби України, складеної за результатами перевірки використання бюджетних коштів службовими особами ДП «Укрмедпроектбуд» та ТОВ «Укрпрофмед» під час будівництва СЛДК НДСЛ «Охматдит», ТОВ «Укрпрофмед» за умовами договорів № 2012/3 від 14.08.2012, № 2012/5 від 29.12.2012, № 2013/3 від 23.07.2013, на порушення вимог ст. 193 ГК України фактично не поставило обладнання та на порушення вимог ст. 949 ЦК України не може його повернути з відповідального зберігання до ДП «Укрмедпроектбуд» через те, що таке обладнання ніколи не передавалося, чим завдано державному бюджету в особі ДП «Укрмедпроектбуд» матеріальної шкоди (збитків) на суму 32 890 568,43 грн.
Відповідно до висновку експертизи від 25.06.2019 документально підтверджено висновки довідки в частині завдання державному бюджету в особі ДП «Укрмедпроектбуд» матеріальної шкоди (збитків).
Прокурор зазначає, що внаслідок вчинення ОСОБА_1 умисних дій, які виразилися у пособництві у зловживанні ОСОБА_2 службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, а також внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
05 травня 2020 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Прокурор вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2020 стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи необхідність продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу, прокурор зазначає, що заявлені стороною обвинувачення ризики, під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не зменшилися та органом досудового розслідування ще не здійснено всі заплановані слідчі та процесуальні дії.
Прокурор стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Разом з цим, досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії ухвали, якою на ОСОБА_1 покладено обов`язки, оскільки кримінальне провадження є особливо складним та вимагає проведення ряду слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження його обставин.
Так, у кримінальному провадженні необхідно: допитати свідків, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , повторно допитати ОСОБА_8 , провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконання вимог ст. 290 КПК України, складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Не продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 не зможе забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор Андронова А.В. у судовому засіданні клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила задовольнити.
Захисник Миролюбова О.В., з думкою якої погодився підозрюваний ОСОБА_1 , проти задоволення клопотання заперечували. Вважають, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, є необґрунтованою, а заявлені стороною обвинувачення ризики не підтверджені жодним доказом.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000365 від 18.02.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 210, ч. 1, 2 ст. 366 КК України.
05 травня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у пособництві у зловживанні службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, а також у службовому підробленні, за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 336320 грн. Покладено на підозрювано обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно обставин вчинення цього кримінального провадження, утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Враховуючи наявні матеріали клопотання слідчий суддя погоджується з висновком органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра», що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та достатності.
Однак слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Доказів на спростування доводів прокурора про наявність обґрунтованої підозри стороною захисту не надано.
За результатом дослідження матеріалів справи, слідчий суддя вважає, що не може бути повністю виключеним ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у разі не продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, на який посилається прокурор у клопотанні.
При цьому, окрім врахування тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, зв`язки із громадянами України, які проживають за кордоном, які встановив перебуваючи за час своєї роботи, тому має об`єктивну та реальну можливість ухилятися від кримінальної відповідальності, та в такий спосіб переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Сторона захисту в судовому засіданні зазначила, що з цього кримінального провадження виділені матеріали за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке класифікується як особливо тяжкий злочин. Наразі кримінальна справа перебуває на розгляді у Подільському районному суді Київської області. За два роки розгляду обвинувального акту ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, які б свідчили, що він має намір переховуватися чи схильний до втечі, він постійно ходить як в судові засідання, так і на виклики детектива Національного бюро.
Проте, слідчий суддя не погоджується з такими доводами сторони захисту, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12014100000000365 вручено лише 05.05.2020, а належна процесуальна поведінка в іншому кримінальному провадженні, до вручення ще одного повідомлення про підозру, не спростовує ризиків зазначених прокурором в клопотанні.
Разом з цим, належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування, не свідчить про істотне зменшення ризиків у кримінальному провадження, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора про наявність ризику незаконного впливу на свідків, експерта та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, оскільки, під час досудового розслідування показання свідків не були отримані та не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Cлідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками, серед яких є колишні та діючі працівниками підприємства, на якому ОСОБА_1 обіймав посаду Генерального директора, які були підлеглими останньому та фактично виконували його доручення та вказівки, ОСОБА_1 може використати авторитет своєї колишньої посади з метою тиску на цих свідків, задля зміни, перекручення наданих ними показань чи відмови від раніше наданих свідчень.
Разом з цим, слідчий суддя враховує необхідність в органу досудового розслідування у проведенні слідчих (розшукових) дій, зокрема, допиті свідків, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню та повторному допиті вже допитаних свідків.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_1 обов`язку утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно обставин вчинення цього кримінального провадження, утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .
При вирішенні питання щодо наявності ризику того, що ОСОБА_1 може знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що про можливість їх існування може свідчити те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме службовому підробленні за попередньою змовою групою осіб, що свідчить про високу ступінь можливості особи вдатися до вчинків, пов`язаних із знищенням, приховуванням, спотворенням речей та документів, які на даний час органом досудового розслідування не отримані та можуть мати значення для кримінального провадження.
Однак, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, слідчий суддя дійшов висновку, що заявлений стороною обвинувачення ризик наразі зменшився та не знайшов підтвердження свого існування під час розгляду клопотання.
З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що заявлені стороною обвинувачення ризики продовжують існувати та не зменшилися, що є підставою для продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків.
Щодо наданих стороною захисту доказів на підтвердження стану здоров`я ОСОБА_1 (ІІ група інвалідності), також того, що підозрюваний належить до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, позитивну характеристику підозрюваного, слід зазначити, що цим документам та обставинам надана оцінка слідчим суддею та вони були враховані під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Питання кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та підсудності розгляду цього клопотанн слідчим суддею Вищого антикорупцйного суду також вирішувалося слідчим суддею під час розгляду клопотання детектива Національного бюро про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, за результатами розгляду якого слідчий суддя дійшов висновку про його підсудність Вищому антикорупційному суду.
Слідчий суддя не приймає до уваги посилання сторони захисту про те, що наразі ухвала слідчого судді від 07.05.2020 оскаржена та перебуває на розгляді в апеляційній інстанції, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 205 КПК України ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню, а відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців і цей строк, у разі необхідності, може бути продовжений за клопотанням прокурора, строк звернення з яким обмежується лише строком досудового розслідування.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та виправдовує подальше його застосування.
У судовому засіданні прокурор зазначила, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 30.06.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000365 до трьох місяців, тобто до 05.08.2020.
Тому наявні підстави для продовження строку дії бов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, до 05.08.2020.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 194, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 05.08.2020, а саме:
- прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно обставин вчинення цього кримінального провадження, утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;
- здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12014100000000365 від 18.02.2014.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан