Document No. 89936536

Справа № 991/4575/20

Провадження1-кс/991/4720/20

У Х В А Л А

16 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Зубріцької А.М., адвоката Фрідмана О.О., прокурора Мусіяки В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката Фрідмана Олександра Олександровича, який діє в інтересах ТОВ «Глорія Юкрейн» про скасування передачі корпоративних прав в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів по кримінальному провадженню № 42014000000000521 від 18.06.2014,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Фрідмана Олександра Олександровича, який діє в інтересах ТОВ «Глорія Юкрейн», в якому адвокат прохає скасувати рішення щодо передачі корпоративних прав Товариства в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - Національне агентство або АРМА).

В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2018 у справі № 757/11051/18-к визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 та з метою збереження та збільшення вартості активів, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передано в управління корпоративні права, а саме: частку ТОВ «Глорія Юкрейн» (код ЄДРПОУ 40663329) в частині 100% частки, яка належить Сафана Кепітал ЛТД (SAPHANA CAPITAL LTD, Кіпр), на яку попередньою було накладено арешт. Однак, з 2018 року Національним агентством не вчинено жодних дій щодо визначення управителя активами, а отже управління ними не здійснюється. За таких обставин, на переконання адвоката, не було досягнуто мети передачі активів в управління АРМА, що поряд з обмеженням права власності у безперешкодному користуванні своїм майном є підставою для скасування вищезазначеного рішення.

Представник власника майна - адвокат Фрідман О.О. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

Прокурор Мусіяка В.В. у судовому засіданні пояснив, що арешт на корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн» було накладено без заборони користуватися ними, а отже передача активів в управління АРМА порушує законні права власника майна в цій частині. На підставі зазначено вважає, що є правові підстави для скасування передачі активів в управління Національному агентству.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення адвоката, вивчивши подані ним доповнення та заяви, вивчивши заяву прокурора, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Стаття 1 КПК України зазначає, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 9 КПК України передбачено, що у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд (рішення від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к).

У даному випадку, чинним кримінальним процесуальним кодексом України, на противагу вирішенню питання накладення арешту та скасування арешту майна, не передбачено, ні в апеляційному, ні в іншому порядку перегляд рішення про передачу активів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що істотно порушує право осіб на ефективний засіб юридичного захисту.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду слідчим суддею питання щодо скасування передачі активів в управління Національного агентства України.

У рішенні по справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» Європейський суд з прав людини зазначив, що справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

За таких обставин, враховуючи, що питання про передачу активів в управління Національному агентству, відповідно до положень КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» є похідним і напряму залежить від арешту майна, який повинен передувати, тому слідчий суддя вважає за можливим, з метою забезпечення права осіб на ефективний засіб юридичного захисту, розглянути в цій частині клопотання адвоката Фрідмана О.О. та застосувати аналогію закону, за правилами, закріпленими в Главі 17 КПК України.

Як встановлено у судовому засіданні Головною військової прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003536, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2018 задоволено клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. та визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління корпоративні права, а саме: частку ТОВ «Глорія Юкрейн» (код ЄДРПОУ 40663329) в частині 100% частки, яка належить Сафана Кепітал ЛТД (SAPHANA CAPITAL LTD, Кіпр), на яку ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2018 у справі № 757/40433/17-к накладено арешт.

Відповідно до листа Генеральної прокуратури України № 10/3/2-22226-16 від 28.12.2019, матеріали досудового розслідування № 42016000000003536 в частині накладення арешту на майно, грошові кошти та корпоративні права ТОВ «Глорія Юкрейн» виділено у кримінальне провадження № 42014000000000521, досудове розслідування у якому 21.11.2019 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

Таким чином у судовому засідання встановлено, що матеріали досудового розслідування стосовно передачі корпоративних прав ТОВ «Глорія Юкрейн» в управління Національному агентству, на теперішній час також перебувають у матеріалах досудового розслідування № 42014000000000521.

Відповідно до абзацу 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно вимог ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (надалі Закон) Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Частина 1 Закону зазначає, що управління активами - це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону, здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості.

У разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів (ч. 7 ст. 21 Закону).

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що передача корпоративних прав ТОВ «Глорія Юкрейн» в управління Національному агентству мала на меті забезпечення збереження даних активів та збереження їх економічної вартості.

Під час судового розгляду клопотання адвокатом не наведено фактів, що прийнятим рішенням про передачу активів ТОВ «Глорія Юкрейн» в управління Національному агентству не було досягнуто основної умови такої передачі, а саме: не забезпечено їх збереження та збереження їх вартості. Зокрема, адвокатом не надано жодного доказу, що внаслідок такої передачі активів посадовими особами Національного агентства допущено бездіяльність, яка призвела до негативних наслідків господарської діяльності товариства, виникнення додаткових фінансових (штрафних) зобов`язань перед третіми особами та інше, в той час як судове рішення не боже ґрунтуватись на припущеннях. А тому слідчий суддя дійшов до висновку, що таке втручання відповідає принципам пропорційності та «справедливої рівноваги», а застосований інститут управління арештованим майном ТОВ «Глорія Юкрейн» є ефективним заходом для досягнення мети та завдань арешту у кримінальному провадженні № 42014000000000521 та додатковою гарантією збереження арештованого майна.

Окрім того, ч. 6 Розділу ІІ Порядку забезпечення доступу до публічної інформації в Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначено, що рішення, дії чи бездіяльність Національного агентства оскаржуються в установленому чинним законодавством порядку. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01 жовтня 2019 р. у справі №910/3907/18 розкрила питання належного способу захисту у такій категорії спорів.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах про втручання в мирне володіння особою належним їй майном керується трьома критеріями, що містяться в ст. 1 Протоколу, - законністю, переслідуванням законної мети і пропорційністю. У випадках, коли національні органи дотримуються цих норм, втручання визнається правомірним. Якщо ж органи влади не дотримали хоча б одного з критеріїв, у такому разі ЄСПЛ визнає це порушенням ст. 1 Протоколу. Процесуальна активність або пасивність заявників під час розгляду справ у національних судових органах також впливає на рішення, яке буде ухвалено ЄСПЛ. У разі, якщо заявник нехтував власними процесуальними правами і не використовував наданих йому процесуальних гарантій для захисту власних прав, ЄСПЛ не приймає скаргу про порушення до розгляду( Case of Yildirim v. Italy (Applications no. 38602/02), 10 April 2003; Case of Schmelzer v. Germany (Application no. 45176/99), 12 December 2000).

Аналізуючи наведене, слідчий суддя констатує, що адвокатом не доведено допущення бездіяльності Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а у випадку такого вчинення - вжиття усіх можливих заходів реагування та припинення такої бездіяльності, визначених законом.

Крім того, як вбачається із наданих до суду матеріалів та було встановлено в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2018, вартість статутного капіталу ТОВ «Глорія Юкрейн» перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та на нього накладено арешт, що в своїй сукупності надавало слідчому судді можливість прийняття рішення про передачу корпоративних прав ТОВ «Глорія Юкрейн» в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Твердження прокурора, щодо не врахування судом, під час постановлення ухвали про передачу майна в управління Національному агентству, відсутності в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 заборони власнику майна права користування корпоративними правами, слідчим суддею не береться до уваги, оскільки передача активів в управління можлива при накладенні арешту, як із встановленням заборони користування, так і без встановлення такої заборони.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката Фрідмана О.О., що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Фрідмана Олександра Олександровича, який діє в інтересах ТОВ «Глорія Юкрейн» по кримінальному провадженню № 42014000000000521 від 18.06.2014 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак