- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
Справа № 991/4449/20
Провадження1-кс/991/4587/20
У Х В А Л А
04 червня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1., поданої на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР в місті Києві Стеценка Д. В. у кримінальному провадженні № 62020100000000682 від 30.03.2020 року,
ВСТАНОВИЛА
2 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - скаржника), на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР в місті Києві Стеценка Д. В. у кримінальному провадженні № 62020100000000682 від 30.03.2020 року. Бездіяльність полягає у нерозгляді його заяв про залучення до провадження як потерпілого від 12.05.2020 року та 20.05.2020 року.
10.01.2020 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду задовольнив скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов`язав службових осіб ДБР внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 від 14.11.2019 року. В подальшому, як зазначає скаржник, виникли проблеми, пов`язані з отриманням та виконанням ДБР цієї ухвали. Втім, це не є предметом скарги.
27.04.2020 року скаржник дізнався, що територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Києві здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000682 від 30.03.2020 року. 28.04.2020 року він надіслав на електронну адресу Центрального апарату ДБР та Територіального управління ДБР у м. Києві електронну заяву про залучення його до провадження як потерпілого, а оригінал заяви поштою було надіслано до Територіального управління ДБР у м. Києві та отримано 12.05.2020 року. 18.05.2020 року він також прибував до Територіального управління ДБР у м. Києві, де, за його словами, черговий працівник поліції відмовив у прийнятті від нього заяви і запитів про залучення до справи в якості потерпілого. У зв`язку з цим, скаржник надіслав їх через Київську міську пошту, яка вручила лист Територіальному управлінню ДБР у м. Києві 20.05.2020 року.
Як зазначає скаржник, станом на зараз він не отримав відповіді про прийняті процесуальні рішення за його заявами, що були отримані Територіальним управлінням ДБР у м. Києві 12.05.2020 року та 20.05.2020 року. Скаржник просить зобов`язати слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР в м. Києві Стеценка Д. В. розглянути його заяви про залучення до провадження як потерпілого, отримані ТУ ДБР в м. Києві 12.05.2020 року та 20.05.2020 року і прийняти рішення з урахуванням всіх обставин кримінального провадження; а також, зобов`язати цього ж слідчого вручити йому пам`ятку про права та обов`язки потерпілого. Саме цей слідчий ДБР надсилав скаржнику повідомлення про початок досудового розслідування та зазначений у витягу з ЄРДР як один зі слідчих, який здійснює досудове розслідування.
Слідча суддя розглянула матеріали скарги та документи, що її обґрунтовують.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграфом 1, ст. 303-308 КПК України. Слідча суддя встановлює, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи 1) скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду), 2) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України), 3) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу, а також 4) подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України.
Чи скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду)
Відповідно до вимог ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Примітка статті 45 КК України деталізує перелік антикорупційних злочинів, до яких входять злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України. Пункти 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України встановлюють вимоги до спеціального суб`єкта кримінального правопорушення та розміру шкоди, предмету злочину.
Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена КПК України, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";
2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. (пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України)
Початком здійснення кримінального провадження є 30.03.2020 року. Тобто, кримінальне провадження здійснюється з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" (після 22.09.2019 року). При цьому, кримінальне провадження здійснюється Державним бюро розслідувань.
Сукупний аналіз статей 33-1, 216 та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України вказує на те, що станом на момент розгляду, така скарга з урахуванням ознак кримінального провадження - наявного факту предметної підсудності за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України та суб`єктного складу у виді Президента України, повноваження якого припинено, є підставою для розгляду скарги у Вищому антикорупційному суді.
Чи оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України)
У частині 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування. Скаржник посилається на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яким передбачено оскарження, зокрема, нездійснення інших процесуальних дій, які він (слідчий, прокурор) зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк.
Дійсно, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених КПК України, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (ч. 1 ст. 220 КПК України). Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй (ч. 2 ст. 220 КПК України). Застосовуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, необхідно виходити з тлумачення цього пункту як такого, що передбачає можливість оскарження саме бездіяльності, а не рішень (в тому числі постанов). Тобто, порядок оскарження передбачає можливість оскарження відсутності процесуального реагування на клопотання сторони захисту. Втім, слідча суддя звертає увагу на те, що клопотання у порядку ст. 220 КПК України може подавати лише особа, визначена ч. 1 ст. 220 КПК України. Станом на зараз скаржник не надає підтвердження того, що він є представником сторони захисту, потерпілим чи представником потерпілого, а також не належить до інших категорій осіб, передбачених частиною першою цієї статті. Отже, таке клопотання не може вважати таким, що було подане у порядку ст. 220 КПК України, а тому у слідчого не виникає обов`язку здійснити процесуальне реагування на таке клопотання.
Слідча суддя зазначає, що п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України також передбачена можливість оскарження рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України). Саме цю постанову скаржник і може оскаржувати. У цьому випадку слідчий взагалі не здійснив процесуального реагування, отже, відсутнє рішення, яке підлягає оскарженню. Отже, така бездіяльність не входить до вичерпного переліку видів бездіяльності слідчого, прокурора, які оскаржуються в порядку статті 303 КПК України.
Разом з тим, слідча суддя звертає увагу на те, що права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України). Отже, з цього моменту така особа, за відсутності постанови про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ст. 220 КПК України може вносити клопотання про вчинення процесуальних дій, які мають бути розглянуті, зокрема і щодо такої процесуальної дії, як вручення повідомлення про процесуальні права та обов`язки. (Розділ 1.3 Листа ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»)
Слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, тобто не входить до переліку за ст. 303 КПК України.
Керуючись ст. ст. 220, 303, 304, 306 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 , на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР в місті Києві Стеценка Д. В. у кримінальному провадженні № 62020100000000682 від 30.03.2020 року, що полягає у нерозгляді його заяв про залучення до провадження як потерпілого від 12.05.2020 року та 20.05.2020 року.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідча суддя Широка К. Ю.