- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/4089/20
Провадження1-кс/991/4210/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ДБР, яка полягає у нерозгляді клопотання заявника, поданого в порядку ст.220 КПК України, -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій він просив зобов`язати слідчого ДБР розглянути в порядку ст.220 КПК України клопотання заявника від 08.05.2020 про приєднання наданих ним матеріалів до кримінального провадження №620200000000000110 та про допит в якості свідка ОСОБА_2 .
Заявник зазначив, що ним на адресу ДБР було направлено клопотання від 08.05.2020, яке було отримане уповноваженими особами ДБР 13.05.2020, що стверджується поштовим повідомленням, однак до теперішнього часу слідчим ДБР вказане клопотання заявника не розглянуто та відповідь заявнику не надана, у зв`язку з чим заявник звернувся із даною скаргою до слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.
Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий або прокурор зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, наступає після спливу триденного строку після звернення до слідчого або прокурора із клопотанням в порядку ст.220 КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, ст.ст. 303-308 цього Кодексу.
Як вбачається зі скарги, заявник просить зобов`язати слідчого ДБР розглянути в порядку ст.220КПК України клопотання заявника від 08.05.2020 про приєднання наданих ним матеріалів до кримінального провадження №620200000000000110 та про допит свідка ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК України.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора подається за правилами ч. 2 ст. 132 КПК України до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч.ч.2, 3 статті 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
22.09.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 № 100-IX, яким внесено зміни у пункт 202 розділу XI «Перехідні положення» КПК України.
Так, відповідно до п. 202 розділу XI «Перехідні положення» КПК України визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду"; 2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З огляду на вказану норму можна зробити висновок, що слідчим суддям Вищого антикорупційного суду підсудні лише ті клопотання та скарги у кримінальних провадженнях, досудове розслідування за якими здійснює Національне антикорупційне бюро України.
Проте з тексту скарги вбачається, що саме слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №620200000000000110, в межах якого заявник просить слідчого суддю зобов`язати слідчого розглянути клопотання в порядку ст.220 КПК України.
Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України).
Приписами ч.ч. 1-3 ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Отже, перевіривши й оцінивши відомості, зазначені у скарзі ОСОБА_1 , з метою постановлення законної і обґрунтованої ухвали, слідчим суддею встановлено непідсудність поданої скарги Вищому антикорупційному суду.
Виходячи з наведеного, скарга ОСОБА_1 про зобов`язання слідчого ДБР розглянути клопотання заявника в порядку ст.220 КПК України не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Право на повноважний суд встановлене статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що Вищий антикорупційний суд: здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом.
Правила підсудності судових справ встановлені процесуальним законодавством з урахуванням сукупності юридичних ознак судової справи. На підставі цих ознак нормами КПК України визначено суд, який вправі і зобов`язаний розглянути справу і вирішити її по суті.
Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом.
Слід також врахувати, що розгляд провадження судом з порушенням правил підсудності матиме наслідком розгляд справи неповноважним судом.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя наголошує на тому, що правові норми чинного законодавства України свідчать про те, що суди здійснюють розгляд тільки тих справ, скарг чи клопотань, які їм підсудні.
Частиною 2 ст. 304 КПК України встановлено випадки, в яких скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається слідчим суддею заявнику, зокрема, у випадку якщо скарга не підлягає розгляду у цьому суді.
За таких обставин, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ДБР, яка полягає у нерозгляді клопотання заявника, поданого в порядку ст.220 КПК України слід повернути заявнику, що не позбавляє права останнього звернутися з нею до місцевого суду за належною підсудністю.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 331, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ДБР, яка полягає у нерозгляді клопотання заявника від 08.05.2020, поданого в порядку ст.220 КПК України - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії відповідної ухвали.
Слідчий суддя В.Д. Воронько