Document No. 89033780

Справа № 991/3263/20

Провадження1-кс/991/3364/20

У Х В А Л А

іменем України

24 квітня 2020 року м.Київ

Cлідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

захисників адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000168, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 при застосуванні запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000168 від 05.03.2020.

1.1.Клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, в тому числі, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

1.2.Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на такі фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 :

1.2.1.З вересня 2014 року по 04.12.2014 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інші невстановлені особи, діючи умисно й добровільно, усвідомлюючи негативні наслідки своїх злочинних дій, домовилися про спільне вчинення тяжкого злочину шляхом порушення порядку проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії та вчинення дій в інтересах ПрАТ «ХК «Енергомережа», внаслідок чого ПАТ «Азот» здійснювало б оплату вартості спожитої електричної енергії не на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ПАТ «Черкасиобленерго», а шляхом перерахування коштів для ПрАТ «ХК «Енергомережа».

1.2.2. ОСОБА_6, будучи службовою особою ПАТ «Черкасиобленерго», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, у порушення положень ч. 2 ст. 15-1, ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику», п.п. 5.9, 6.3 ПКЕЕ, п. 1 Положення та п. 2.7 Умов та Правил, з метою одержання неправомірної вигоди ПрАТ «ХК «Енергомережа» використав службове становище всупереч інтересам служби, внаслідок якого заподіяно тяжкі наслідки інтересам ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» у вигляді недоотримання доходів у формі грошових коштів на загальну суму 277 859 287,03 грн. що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

1.3.Прокурор у клопотанні вказує про наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, та подальшу необхідність дії покладених обов`язків, що обґрунтовується ризиками кримінального провадження.

1.4.Посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2020, якою ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 525 500,00 грн. та на підозрюваного покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2020 продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_6 строк дії обов`язків до 26.04.2020.

1.5.Прокурор зазначає, що досудове розслідування не можливо закінчити до дати закінчення терміну дії покладених обов`язків, оскільки для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, необхідних для забезпечення прав, свобод та законних інтересів усіх учасників кримінального провадження, а також для забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Строк досудового розслідування продовжено до восьми місяців, тобто до 02.07.2020.

1.6.Стверджує, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а тому на даний час продовжує існувати обґрунтована потреба у продовженні строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказує на ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта чи спеціаліста у кримінальному провадженні.

1.7.Посилаючись на вищевказані обставини, прокурор просить продовжити дію обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2020, на два місяці.

2.В судовому засіданні прокурор підтримав доводи, викладені у клопотанні, та просив продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк дії обов`язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу, вважаючи, що потреба у їх застосуванні продовжує існувати. Додатково пояснив, що підозрюваний співпрацює зі слідством, питань щодо виконання ним покладених обов`язків у сторони обвинувачення не виникає. Разом з тим, ризики, які покладені в основу рішення про застосування запобіжного заходу, продовжують існувати. Для прийняття остаточного рішення в цьому кримінальному провадженні слід здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, про що вже підготовлені і погоджені відповідні клопотання, а також допитати свідка.

Захисники заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що строк досудового розслідування в цьому провадженні продовжений прокурором. Оскільки відповідні відомості внесені до ЄРДР 05.03.2020, такий строк, з урахуванням приписів ст. 219 КПК України має продовжуватися слідчим суддею. За таких обставин подане клопотання не може розглядатися слідчим суддею. Крім того, продовження дії обов`язків є необґрунтованим з урахуванням того, що підозрюваний виконував покладені на нього обов`язки належним чином, а ризики, покладені в основу рішення про застосування запобіжного заходу, на сьогоднішній день є неактуальними.

Підозрюваний підтримав думку своїх захисників.

3.Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У кримінальному провадженні № 520200000000000168 від 05.03.2020 ОСОБА_6 31.03.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

3.2.Виходячи із положень ч. 5, 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри і ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 до підозрюваного ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 525 500,00 грн. та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2020 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено до 26.04.2020 строк дії покладених на нього обов`язків:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_7, а також свідками - діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Черкасиобленерго», а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Азот», а саме: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПрАТ «ХК «Енергомережа», а саме: ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: ОСОБА_40 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Запорізький титано магнієвий комбінат», а саме: ОСОБА_41 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запорізький феросплавний завод», а саме: ОСОБА_42, ОСОБА_43 (щодо обставин кримінального провадження); діючими та колишніми посадовими особами та працівниками АК «Харківобленергго», а саме: ОСОБА_44, ОСОБА_45 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Укренергоконсалтинг», а саме: ОСОБА_46, ОСОБА_47 (щодо обставин кримінального провадження);

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Постановою заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_48 від 22.04.2020 продовжено строк досудового розслідування до восьми місяців, тобто до 02.07.2020.

3.3.Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

3.4.Оскільки під час судового засідання сторона захисту вказувала на відсутність підстав для розгляду цього клопотання з огляду на те, що строк досудового розслідування закінчився, слідчий суддя вважає за необхідне, в першу чергу, розглянути цей аргумент.

3.4.1.У 2017 році Законом України № 2147-VII внесено зміни до статей 217, 219 Кримінального процесуального кодексу України. Цим законом змінено процесуальний порядок обчислення строку досудового розслідування. Встановлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження… Також із набуттям чинності Законом № 2147-VII доповнена частиною сьомою стаття 217 КПК України, якою встановлено, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

3.4.2.Тому з урахуванням часу набрання чинності цим законом, після 15.03.2018 ч. 3 ст. 219 КПК України в новій редакції має застосуватися у справах,по яким відомостіпро кримінальнеправопорушення,внесені вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньпісля введенняв діюцих змін.

3.4.3.Зазначений припис оперує поняттям «справа» та пов`язує застосування цього закону з моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення саме у такій конкретній справі. Це означає поширення її приписів лише на справи, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто після 15.03.2018. Тому застосування закону у відповідній редакції залежить від того, коли саме відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР у тій справі, в якій ставиться питання про обчислення строків досудового розслідування.

3.4.4.За таких умов слідчому судді належить розтлумачити поняття «справа», використане законодавцем серед умов застосування нової редакції процесуального закону. Адже пояснювальна записка до проекту Закону № 2147-VII не містить роз`яснення, який зміст вкладається в це поняття в цілях кримінального процесуального законодавства.

3.4.5.Поняття «справа» окремо не розкривається в ст. 3 КПК України, яка містить визначення основних термінів Кодексу. Цей термін розкривається через назву та диспозицію ст. 317 КПК України в якості синоніму поняття «матеріали кримінального провадження». За змістом цієї норми кримінальна справа (матеріали кримінального провадження) це документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Разом з тим, в сучасному кримінально-процесуальному сенсі цей термін застосовується також у п. 2 ч. 1 ст. 3 КПК України при визначенні терміну головуючого; у ч. 1,3 ст. 21 та п. 2 ч.2 ст. 27 КПК України при розкритті засад доступу до правосуддя та обов`язковості судових рішень і гласність і відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій; у ч. 12 ст. 31 КПК України при регламентації складу суду; ч. 6 ст. 35 КПК Українитощо.Також слідзвернути увагуна п.5ч.1ст.75,ч.4ст.82,297-4КПК Україниде термін«справа» застосовуєтьсяв прив`язці,зокрема,до слідчогосудді.За такихобставин поняттям«справа» можутьбути охопленіматеріали кримінальногопровадження іна стадіїдосудового розслідування.

3.4.6.Стаття 219 КПК України в новій редакції застосовується у тих кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після набуття чинності Законом №2147, тобто після 15.03.2018. Загальні вимоги до внесення відомостей до ЄРДР закріплені у ст. 214 КПК України, а процесуальна дія щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є обов`язковою умовою для проведення досудового розслідування кримінального провадження. Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру конкретизується у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженому наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, зокрема у главі 1 розділу ІІ цього положення. Так, формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела.

Стаття 214 КПК України пов`язує початок досудового розслідування із внесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а за правилом ч. 4 цієї статті в ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоєння номеру кримінального провадження.

3.4.7.З наявних у матеріалах клопотання відомостей слідує, що кримінальне провадження № 52016000000000235 (в якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру та з якого виділено матеріали щодо ОСОБА_6 в окреме провадження № 52019000000001211 і пізніше в окреме провадження № 52020000000000168 ) бере свій початок 11.07.2016. Саме 11.07.2016 внесені відомості до ЄРДР у цій справі, тобто до введення в дію змін до КПК України, внесених Законом № 2147.

3.4.8.За таких умов до кримінального провадження (справи) № 52020000000000168 не можуть застосовуються норми закону України від 03.10.2017 № 2147-VII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів», оскільки по цій справі відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (як це передбачено п. 4 § 2 Прикінцевих положень цього Закону).

3.4.9.У відповідності до ч. 3 ст. 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Отже, внаслідок виділення матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в окреме провадження № 52019000000001211, з якого 05.03.2020 виділено матеріали стосовно ОСОБА_6 у кримінальне провадження № 52020000000000168, наявні у ньому матеріали та внесені відомості не перестали бути частиною матеріалів кримінального провадження № 52016000000000235 від 11.07.2016, тобто елементом «справи», про яку йдеться у нормі п. 4 § 2 Прикінцевих положень Закону №2147.

3.4.10.За таких умов до кримінального провадження № 52020000000000168 застосовуються положення ч. 2 ст. 294 КПК України в наступній редакції: якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений упункті 2 частини першої статті 219цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановленихпунктами 2та3 частини другої статті 219цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; 2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; 3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

3.4.11.Постановою заступника генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_48 від 22.04.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 52020000000000168 від 05.03.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, продовжено до восьми місяців, тобто до 02 липня 2020 року.

За таких обставин клопотання подано в межах строків досудового розслідування, отже слідчий суддя переходить до його розгляду по суті.

3.5.Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу;

3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

3.6.Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.6.1.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_49 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме використанні службовою особою службового становища з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки.

3.6.2.Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

3.6.3.Згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України, тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Пунктом. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

3.6.4.Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2014 року складав 1218,00 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2014 році становила 609,00 гривень. Тобто відповідальність за ч. 2 ст. 364 КК України у такому разі могла наступати у разі спричинення тяжких наслідків на суму у 152 250,00 гривень. В свою чергу, у клопотанні йдеться про суми у розмірі 277859287,03 гривень.

3.6.5.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

3.6.6.Для визначення причетності ОСОБА_6 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені такі відомості:

-договори про переведення боргу від 23.01.2015 № 18-500, від 12.03.2015 №№ 140-202, 141-202, 142-202, від 20.03.2015 № 183-202, від 24.04.2015 № 287-202, від 30.04.2015 № 301-202; про відступлення права вимоги від 30.01.2015 № 14 № 15, підписані від імені ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_6, відповідно до яких ПАТ «Азот» як споживач електричної енергії мав здійснити оплату за поставлену раніше електричну енергію на загальну суму 313 565 497,02 грн не шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ПАТ «Черкасиобленерго», а шляхом перерахування коштів для ПрАТ «ХК «Енергомережа» як нового боржника;

-рішення господарських судів у справах № 910/24263/16, 910/24258/16, 910/24267/16, 910/24257/16, 910/24260/16, 910/24262/16, 910/24265/16 про задоволення позовів Національного бюро та визнання недійсними вищевказаних договорів про переведення боргу у зв`язку з їх невідповідністю законодавству України у сфері електроенергетики;

-лист арбітражному керуючому ПАТ «Черкасиобленерго» від 27.04.2015 № 582/09-03, що підписані від імені ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_6, зі зверненням про погодження укладення договору відступлення права вимоги;

-висновок НКРЕКП від 15.12.2016 про недоотримання доходів (коштів) ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» відповідно у сумі 22 534 761,44 грн та 251 504 590,77 грн внаслідок укладення договорів про переведення боргу;

-довідка Державної аудиторської служби України від 07.11.2016 щодо проведення ПАТ «Азот» розрахунків з ПАТ «Черкасиобленерго» у виді оплати грошовими коштами на загальну суму 241 633 142,22 грн та зарахування однорідних вимог на суму 32 406 209,99 грн за про переведення боргу (від 23.01.2015 №2 18-500, від 12.03.2015 № 140-202, 141-202, 142-202, від 20.03.2015 № 183-202, від 24.04.2015 № 287-202, від 30.04.2015 № 301-202, від 21.12.2015 № 1344-202);

-висновок судово-економічної експертизи від 09.02.2017 № 82/17-45, яким підтверджено викладені у довідці спеціаліста ДАС України та НКРЕКП розмір майна, яке було предметом заволодіння внаслідок укладення договорів про переведення боргу;

-висновок НКРЕКП від 24.10.2017 про недоотримання доходів (коштів) ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» відповідно у сумі 29 218 462,44 грн та 284 347 034,58 грн внаслідок укладення договорів про переведення боргу;

-довідка Управління Північного офісу ДАС України від 16.11.2017, в якій зазначено, що укладення та подальше виконання договорів про переведення боргу призвело до недоотримання ДП «Енергоринок» доходів (коштів) у сумі 284 347 034,58 грн (а саме: по договору про переведення боргу від 23.01.2015 № 18-500 на суму 40 728 507,40 грн; по договору про переведення боргу від 12.03.2015 № 140-202 на суму 42 314 889,97 грн; по договору про переведення боріу від 12.03.2015 № 141-202 на суму 27 635 231,57 грн; по договору про переведення боргу від 12.03.2015 № 142-202 на суму 27 804 926,16 грн; по договору про переведення боргу від 20.03.2015 № 183- 202 на суму 47 872 035,51 грн; по договору про переведення боргу від 24.04.2015 № 287-202 на суму 28 593 367,45 грн; по договору про переведення боргу від 30.04.2015 № 301-202 на суму 33 482 911,52 грн; по договору про переведення боргу від 21.12.2015 № 1344-202 на суму 35 915 165,02 грн) та недоотримання ПАТ «Черкасиобленерго» доходів (коштів) в сумі 29 218 462,44 грн (а саме: по договору про переведення боргу від 23.01.2015 № 18-500 на суму 7 159 214,41 грн; по договору про переведення боргу від 12.03.2015 № 142-202 на суму 5 326 283,15 грн; по договору про переведення боргу від 12.03.2015 № 141-202 на суму З 478 517,10 грн; по договору про переведення боргу від 12.03.2015 № 140- 202 на суму 3 499 876,99 грн; по договору про переведення боргу від 24.04.2015 № 287-202 на суму 3 668 132,55 грн; по договору про переведення боргу від 30.04.2015 № 301-202 на суму 4 295 393,25 грн; по договору про переведення боргу від 21.12.2015 № 1344-202 на суму 1 791 044,97 грн);

-висновок судово-економічної експертизи від 15.02.2018 № 23228/17-45, яким підтверджено зазначений у довідці спеціаліста Управління Північного офісу ДАС України розмір матеріальних збитків, заподіяних ДП «Енергоринок» та ПАТ «Черкасиобленерго» внаслідок укладення та подальшого виконання договорів про переведення боргу;

-протокол допиту свідка ОСОБА_50 від 26.07.2017, який показав, що головою правління ПрAT «ХК «Енергомережа» ОСОБА_8 здійснювалось фактичне контролювання фінансово-господарської діяльності АК «Харківобленерго» . Крім того, свідок показав, що приймав участь у нарадах (що проводилися у приміщенні ПрАТ «ХК «Енергомережа»), на яких група у складі: ОСОБА_51, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54 обговорювала шляхи виводу грошових коштів з підприємств енергетичної сфери;

-протокол допиту свідка ОСОБА_55 (особи зі зміненими анкетними даними) від 18.12.2016, який показав, що наприкінці 2014 року він обіймав одну з керівних посад у ПАТ «Черкасиобленерго». Разом з ОСОБА_56 та ОСОБА_12 (який на той час обіймав посаду Директора з правових, майнових та корпоративних відносин ПАТ «Черкасиобленерго») та можливо ОСОБА_17 він приїжджав до офісу ПрАТ «ХК «Енергомережа», в якому він неодноразово бачив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . На початку 2015 року зазначені особи не часто перебували у приміщенні ПАТ «Черкасиобленерго» та в основному він їх бачив у приміщенні ПрАТ «ХК «Енергомережа», де проводилися наради, на і яких обговорювалися показники діяльності ПАТ «Черкасиобленерго» і вирішувалися питання про напрямки використання коштів та щодо прогнозованих показників бюджету. При цьому, керували такими нарадами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_57 від 11.08.2017, який показав, що участь у нарадах, на яких обговорювалися різні питання (у тому числі щодо стану розрахунків споживачів за спожиту електричну енергію), окрім працівників ПрАТ «ХК «Енергомережа», приймали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_58, ОСОБА_59 ;

-лист ПрАТ «БФК «Глобал Естейт» № 37 від 27.08.2019, яким підтверджується, що ОСОБА_6 отримував перепустку до орендованого ПрАТ «ХК «Енергомережа» приміщення та використовував її 229 разів у період з 26.09.2014 по 25.04.2016;

-протокол огляду від 03.02.2017 мобільного телефону «SM- A510F Galaxy А5 2016», вилученого за результатами обшуку житла ОСОБА_6, за результатами якого встановлено наявність проекту листа ПАТ «Черкасиобленерго» про надання згоди на переведення заборгованості ПАТ «Азот» в сумі 47872035,51 грн;

-висновку судово-почеркознавчої експертизи від 22.05.2017 № 8-4/524, відповідно до якого підпис перед друкованим текстом « ОСОБА_6 » внизу листа ПАТ «Черкасиобленерго» від 24.04.2015 № 2825, підпис, який знаходиться під друкованим текстом « ОСОБА_8 » на договорі про відступлення права вимоги від 05.01.2015 № 01/05150023, та підпис під друкованим текстом « ОСОБА_8 » на договорі про порядок проведення розрахунків від 06.01.2015 № 02/05150022 виконані ОСОБА_6

-протокол огляду від 21.12.2019 даних з мобільного телефону Iphone 6s (A1688) (IMEI: НОМЕР_1 ), на якому виявлені листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

-протокол додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 10.04.2019, в якому він беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

3.6.7.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження покладених обов`язків, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.7.Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає про ризик переховування, ризик знищення, спотворення будь-якої із речей чи документів, ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

3.7.2.Інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятиста до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Крім того, згідно з приміткою до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ст. 364 КК України, є корупційним, отже у разі засудження особи в загальному порядку, до неї не можуть бути застосовані «пільгові» інститути кримінального права. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення для можливого ризику втечі, який однак повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строків дії покладених на підозрюваного обов`язків, враховує тяжкість злочину, в якому він підозрюється, у сукупності з такими обставинами, як неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права, наявність у підозрюваного документу для виїзду закордон і матеріальний стан, спроможний забезпечити його перебування за кордоном. Інформації про міцні соціальні зв`язки, яких би було достатньо для утримання підозрюваного на території України, слідчому судді не надано.

3.7.3.Надаючи оцінку можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя зауважує, що досудове розслідування ведеться з липня 2016 року, тому з плином часу даний ризик втратив свою актуальність.

3.7.4.Ризик незаконного впливу на свідків є досить обґрунтованим. Слідчим суддею береться до уваги досвід роботи ОСОБА_60 на керівних посадах в енергетичних компаніях. Зазначене, на думку слідчого судді, не виключає можливості підозрюваного, використовуючи досвід роботи та здобутий під час перебування на керівних посадах авторитет, чинити вплив на учасників кримінального провадження.

За виключенням обставин, вказаних у п. 3.9.2 цієї ували, відповідні аргументи прокурора про наявність ризиків кримінального провадження вбачаються досить переконливими.

3.8.Водночас слідчому судді не достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування в менш тривалий час, ніж два місяці. Слідчий суддя приймає до увагу специфіку кримінального правопорушення, методика розслідування якого вимагає послідовності і проведення значної кількості процесуальних дій. Також слідчим суддею береться до уваги постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211, що суттєво обмежило пересування осіб в межах держави та відобразилося в тому числі на ефективності роботи органів досудового розслідування. Однак, слідчий суддя вважає, що для завершення перелічених прокурором в судовому засіданні дій (тимчасового доступу до документів, клопотання про що вже погоджені, та допиту свідка) достатньо сорока п`яти днів, а тому клопотання підлягає задоволенню частково.

4.Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу. Хоча на сьогоднішній день строк дії обов`язків становить вже понад чотири місяці, слідчий суддя враховує, що самі обов`язки найменшим чином впливають на його нормальне життя. Отже, відсутні підстави враховувати сплив строку досудового розслідування в контексті зменшення кількості обов`язків або зміни їх суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-179, 182, 193, 194, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання Прокурора про продовження строку дії обов`язків задовольнити частково.

2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_7, а також свідками - діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Черкасиобленерго», а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 (щодо обставин кримінального провадження № 52020000000000168), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Азот», а саме: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 (щодо обставин кримінального провадження № 52020000000000168), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПрАТ «ХК «Енергомережа», а саме: ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 (щодо обставин кримінального провадження № 52020000000000168), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: ОСОБА_40 (щодо обставин кримінального провадження № 52020000000000168), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Запорізький титано магнієвий комбінат», а саме: ОСОБА_41 (щодо обставин кримінального провадження № 52020000000000168), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запорізький феросплавний завод», а саме: ОСОБА_42, ОСОБА_43 (щодо обставин кримінального провадження № 52020000000000168); діючими та колишніми посадовими особами та працівниками АК «Харківобленерго», а саме: ОСОБА_44, ОСОБА_45 (щодо обставин кримінального провадження № 52020000000000168), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Укренергоконсалтинг», а саме: ОСОБА_46, ОСОБА_47 (щодо обставин кримінального провадження № 52020000000000168);

-здати на зберігання до територіальних органів / територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

3.Строк дії обов`язків продовжити на сорок п`ять днів до 09 червня 2020 року включно.

4.Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 29 квітня 2020 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1