Document No. 88980161

Справа № 991/3360/20

Провадження1-кс/991/3461/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна, розглянувши скаргу адвоката Ващенко Ярослава Антоновича, що діє в інтересах представника потерпілого ТДВ «ЖЛ», на постанову про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12013060040000163 від 15.01.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 358, ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 і 2 ст. 366, ч. 1 і 4 ст. 190, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 223-2, ст. 356, ч. 1 ст. 164, ч. 1 і 3 ст. 206, ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Ващенка Ярослава Антоновича (далі - скаржника), що діє в інтересах ТДВ «ЖЛ».

У вказаній скарзі адвокат просить:

-скасувати відмову процесуального прокурора у кримінальному провадженні - начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачини С. від 17.04.2020 року за № 16/1/6-19438-19, та відмову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітка В. В. про розгляд клопотання від 13.03.2020 року представника потерпілої сторони, здійснене в порядку, передбаченому ст. 220, 223 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) від 23.03.2020 року за № 0412-252/11224;

-зобов`язати процесуального прокурора у кримінальному провадженні - начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачину С. та старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітка В. В. здійснити розгляд скарги в порядку статті 308 КПК України від 06.04.2020 року та клопотання представника потерпілої сторони від 13.03.2020 року, здійснене в порядку передбаченому ст. 220, 223 КПК України;

-зобов`язати старшого детектива НАБУ Шмітька В. В. та процесуального прокурора у кримінальному провадженні - начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачину С. провести слідчу дію - тимчасовий доступ до речей, документів, а саме договору № 231/16Ж від 01.02.2016 року про централізовану охорону майна на Об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони та договору № 233 від 01.02.2016 року про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагуванням наряду поліції охорони зі ЗАТ «Житомирські ласощі», де підписантом на підставі Статуту є ОСОБА_1 , які перебувають в УПО (ймовірно, мається на увазі Управлінні поліції охорони) в Житомирській області, що здійснюють свою діяльність за адресою: 10030, місто Житомир, провулок Львівський, 4, ідентифікаційний код 40109091 та наданні можливості стороні провадження ознайомитися з ними та зробити їх копії.

Скаржник також просить здійснити розгляд вказаної скарги без його участі у зв`язку з введенням в Україні обмежувальних заходів, пов`язаних з карантином.

З матеріалів скарги вбачається, що 03.02.2020 року потерпілий у кримінальному провадженні заявив клопотання про проведення слідчої дії - отримання тимчасового доступу до речей і документів, а саме договору № 231/16Ж від 01.02.2016 року про централізовану охорону майна на Об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони та договору № 233 від 01.02.2016 року про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагуванням наряду поліції охорони зі ЗАТ «Житомирські ласощі», де підписантом на підставі Статуту є ОСОБА_1 , які перебувають в УПО (ймовірно, мається на увазі Управлінні поліції охорони) в Житомирській області, що здійснюють свою діяльність за адресою: 10030, місто Житомир, провулок Львівський, 4, ідентифікаційний код 40109091. Листом від 03.03.2020 року за № 0412-252/8669 він отримав відмову від НАБУ, у якій зазначено, що його клопотання за своїм змістом суперечить встановленим нормам КПК України щодо самостійності слідчого у своїй процесуальній діяльності, неупередженості та об`єктивності.

13.03.2020 року він повторно зареєстрував клопотання аналогічного змісту, у якому зазначив, що рішення, передбачене вимогами ч. 2 ст. 220 КПК України не було прийнято за вказаними клопотаннями. 30.03.2020 року він отримав відмову від НАБУ за підписом старшого детектива НАБУ Шмітька В. В. листом № 0412-252/11224 від 23.03.2020 року, яка, на думку скаржника, «жодним чином не кореспондується з прохальною частиною клопотання представника потерпілого, яке заявлено у вказаному кримінальному провадженні»

06.04.2020 року скаржник звернувся зі скаргою в порядку статті 308 КПК України до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У ній він зазначив про те, що детектив неналежно відповів йому на його клопотання, не оформив відмову у виді постанови, а скаржник є представником потерпілого, а отже, користується правом на збирання доказів у кримінальному провадженні; метою звернення було саме отримання доказів. 22.04.2020 року скаржник отримав лист-відмову за № 16/1/6-19438-19 від 17.04.2020 року, у якій було зазначено, що за результатами розгляду скарги не вбачається підстав для вжиття заходів реагування.

24.04.2020 року скаржник звернувся зі скаргою до Вищого антикорупційного суду (отримана судом 27.04.2020 року), в якій просить скасувати відмови детектива та прокурора, а також зобов`язати їх провести слідчу дію - тимчасовий доступ до речей і документів.

Слідча суддя розглянула матеріали скарги та документи, що її обґрунтовують. Насамперед, варто зазначити, що скаржник зазначає, що це скарга «на постанову про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12013060040000163 від 15.01.2013 року», втім, у матеріалах та по змісту скарги не згадується постанова про відмову у задоволенні клопотання. Тому, слідча суддя оцінює доводи в цілому щодо оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора за змістом скарги.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), параграфом 1, ст. 303-308 КПК України.

Слідча суддя встановлює, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи 1) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, прокурора яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України), 2) скарга подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, 3) скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду), а також 4) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу.

Чи оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, прокурора, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України)

З матеріалів скарги можна зрозуміти, що скаржник оскаржує відповіді детектива НАБУ та прокурора САП у формі листів, а також просить їх провести слідчу дію - тимчасовий доступ до речей і документів. На цьому етапі слідча суддя має встановити, чи оскаржуються не будь-які дії, рішення чи бездіяльність детектива НАБУ та прокурора САП, а лише ті, що можуть оскаржувати у порядку, передбаченому статтями 303-308 КПК України.

Скаржник зазначає, що оскаржується рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України. Необхідно звернути увагу на те, що скаржник у своєму клопотанні просив про надання тимчасового доступу до речей і документів та зазначив детальний перелік таких документів.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), серед яких є тимчасовий доступ до речей і документів. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку) (ч. 1 ст. 160 КПК України). Тому, тимчасовий доступ до речей і документів не є слідчою (розшуковою) чи негласною слідчою (розшуковою) дією, оскільки він є заходом забезпечення кримінального провадження - такий захід передбачає іншу мету, а саме забезпечення дієвості кримінального провадження, а не має на меті збирання доказів чи перевірку вже отриманих доказів. З урахуванням цього, слідча суддя приходить до висновку, що скаржник не може оскаржувати будь-яке процесуальне реагування на свої клопотання як рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Разом з тим, з клопотання вбачається, що скаржник просить суд зобов`язати орган досудового розслідування та прокуратуру вчинити певні дії. З цього можна зрозуміти, що скаржник також оскаржує бездіяльність, що полягає у неналежному розгляді клопотання та не винесенні відповідного процесуального рішення - постанови.

На досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України). Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй. (стаття 220 КПК України)

Враховуючи те, що детектив не задовольнив клопотання від 03.02.2020 року та 13.03.2020 року, а про відмову не було винесено постанову, слід констатувати бездіяльність слідчого (детектива), тобто, не було вчинено процесуальну дію, яку слідчий (детектив) зобов`язаний був вчинити у визначений КПК України строк. Таким чином, така бездіяльність підлягає оскарженню, оскільки передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Щодо зобов`язання розглянути скаргу у порядку статті 308 КПК України, слідча суддя зазначає, що таке рішення не підлягає оскарженню у порядку статті 303 КПК України, оскільки статтею 308 КПК України не передбачено спеціальну форму прийняття такого рішення, а на лист-відповідь (а також на саме недотримання розумних строків) можуть бути подані заперечення під час судового розгляду провадження по суті.

Чи скарга подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України

Скарга на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути подана особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (стаття 220 КПК України).

Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України).

Оскільки раніше вже було встановлено, що предметом розгляду може бути лише бездіяльність слідчого (детектива), що полягає у неналежному процесуальному реагуванні на клопотання заявника від 13.03.2020 року. Скаржник заявляє, що він отримав відповідь від детектива НАБУ щодо цього клопотання лише 30.03.2020 року. Втім, у цьому випадку важливою є не дата отримання листа, а дата прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути подана особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Строк подання скарги починається з дня отримання особою копії постанови, якою оформлюється рішення слідчого чи прокурора, а не листа.

Слідча суддя зазначає, що скаржник знав або мав знати про не вчинення процесуальної дії з моменту вчинення бездіяльності слідчим, прокурором, тобто коли сплив трьохденний строк з моменту отримання клопотання . Саме з цього моменту необхідно відраховувати момент вчинення бездіяльності.

При обчисленні процесуального строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку (ч. 3 ст. 115 КПК України). При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК України).

Таким чином, зважаючи на те, що зі слів скаржника 13.03.2020 року він подав клопотання до НАБУ, детектив НАБУ у своєму листі зазначає також цю дату, тобто сторони не заперечують, подання скаржником клопотання 13.03.2020 року, у слідчої судді є підстави вважати, що клопотання скаржника до НАБУ було подано саме 13.03.2020 року. Отже, скаржник мав подати скаргу до суду 26.03.2020 року включно (тобто, три дні на розгляд клопотання та десять днів на оскарження з моменту настання бездіяльності), а подавши 24.04.2020 року, строк пропустив. При цьому скаржник не просить про поновлення строку на подання скарги.

Скарга повертається, якщо, зокрема, скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку (п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України).

Оскільки скаржником не наводиться аргументів стосовно причин для поновлення строку, слідча суддя приходить до висновку, що строк було пропущено. Відповідність скарги іншим вимогам процесуального закону не перевіряється, оскільки скарга підлягає поверненню через пропущення строку її подання.

Керуючись ст. ст. 33-1, 117, 303, 304, 309 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Повернути скаргу адвоката Ващенко Ярослава Антоновича, що діє в інтересах представника потерпілого ТДВ «ЖЛ», на постанову про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12013060040000163 від 15.01.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 358, ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 і 2 ст. 366, ч. 1 і 4 ст. 190, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 223-2, ст. 356, ч. 1 ст. 164, ч. 1 і 3 ст. 206, ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідча суддя Широка К. Ю.