- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
Справа № 991/2934/19
Провадження1-кс/991/3542/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна ,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
скаржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України Калужинського А.В ,що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
ВСТАНОВИЛА:
До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник), на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Обґрунтування скарги
Бездіяльність, на думку скаржника, полягає в невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 12.12.2019 за № 3593/12 про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що 12.12.2019 року ним до НАБУ було подано заяву про вчинення злочину за вих. № 3593/12. У цій заяві ОСОБА_1 виклав відомості щодо можливого вчинення суддею ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170 ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27 КК України.
Проте, станом на час подання скарги до суду відомості до ЄРДР за його заявою не були внесені.
Доводи сторін
У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги, попросив задовольнити.
Детектив в судове засідання не з`явився, причину неявки до суду не повідомили.
Відповідно до статті 306 КПКУ України не явка детектива в судове засідання для розгляду скарги , не перешкоджає її розгляду.
Мотивація суду
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу, слідча суддя дійшла до таких висновків.
Скаржник обґрунтовує подання скарги тим, що оскаржується бездіяльність стосовно дії, яку слідчий був зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, але не вчинив (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Слідчим суддею було встановлено, що у заяві вих. № 3593/12 від 12.12..2019 ОСОБА_1 повідомив, що розгляд його скарги про скасування постанови про закриття кримінального провадження було затримано слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2майже на 2 місяців, крім цього заявник стверджує, що під час розгляду скарги суддя повторно допустив низку кримінально і дисциплінарно караємих вчинків, до яких заявник відносить: не розгляд поданого заявником клопотання щодо передачи судової справи 757/24554/19-к на повторний авто розподіл; не надав можливості надати пояснення, не викликав в судове засідання процесуального керівника; за 57 днів лише один раз витребував від повноваженого слідчого матеріали кримінального провадження № 52018000000000836 від 31.08.2018, не надав значень запереченням заявника, вчинив службове підроблення, не взяв самовідвід по вказаній справі, протиправно проводив судове засідання у своєму робочому кабінеті, затримував розгляд справи на 45 хвилин, та інші.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених суддею, працівником правоохоронного органу, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті.
У ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що за Національним антикорупційним бюро України визначена підслідність відносно злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України.
Доводи ОСОБА_1 про вчинення слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 можливих кримінальних правопорушень, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та незадоволенням заявником прийнятими процесуальними рішеннями судді під час розгляду його скарги. Заява № 3593/12 не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій за вищевказаними статтями. ОСОБА_1 розцінює як злочин розгляд скарги за відсутності суб`єкта, дії якого оскаржуються, затримання розгляду справи, перенесення судового засідання, не заявив собі самовідвід, та інші дії, які не є порушенням, адже передбачені кримінально процесуальним кодексом і мають право вчинятись слідчим суддею у межах розгляду скарги на бездіяльність органу досудового розслідування.
При розгляді цієї скарги слідчий суддя також враховує, що згідно зі ст. 129 Конституції України суддя при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується принципом верховенства права. Відповідно до ст. 126 Конституції України забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб.
Крім того, існує процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності судді. За статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для дисциплінарної відповідальності судді зокрема є порушення правил щодо відводу (самовідводу); безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Відповідно до пунктів 66, 68, 69 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17.11.2010 тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру. Дисциплінарне провадження може бути ініційоване, якщо суддя не виконав свої обов`язки ефективно та належним чином. Такі провадження повинен проводити незалежний орган влади або суд із наданням гарантій справедливого судового розгляду і прав на оскарження рішення та покарання. Дисциплінарні санкції мають бути пропорційними.
Ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом незаконного впливу на суд. Такі дії слід розцінювати як спроби втручання у правосуддя, тиску на суд і суддів, намагання протиправно використовувати суди для відстоювання інтересів певних груп чи осіб не процесуальним шляхом, поза межами процедури оскарження судових рішень, що є прямим порушенням вимог закону щодо незалежності судів та суддів. Така ситуація є загрозою для засад демократичного устрою, забезпечення прав та свобод людини і громадянина через можливе зниження їх рівня захисту судом, адже ухвалення позитивного рішення може бути тільки на користь однієї сторони судового процесу, а інша - завжди буде незадоволена результатом розгляду справи. Саме тому початок досудового розслідування щодо судді у разі незгоди з його рішенням є тиском на суд, і не є виправданим та ефективним для встановлення справедливості у конкретній справі.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про кримінальні правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 ознак вищезазначених злочинів, а фактично зводиться до незадоволення судовим рішенням, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
За наведених обставин у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України Калужинського А.В., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 12.12.2019 за № 3593/12 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя К.Ю. Широка