- Presiding judge (CCC): Luhanskyi Yu.M.
- Judge (CCC): Kovtunovych M.I., Fomin S.B.
Ухвала
Іменем України
13 січня 2020 року
м. Київ
Справа №991/497/19
Провадження № 51-126ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів: Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
розглянувши касаційну скаргу старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітька В. В. на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2019 року скаргу адвоката Козачини А. М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України розглянути в порядку встановленому статтею 220 КПК України клопотання адвоката Козачини А. М. про закриття кримінального провадження від 23 вересня 2019 року, поданого в інтересах ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітька В. В. на вказану ухвалу слідчого судді.
Не погодившись із зазначеним рішенням старший детектив Національного антикорупційного бюро України Шмітько В. В. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить відкрити провадження, об`єднати з касаційною скаргою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року (справа №991/497/19, провадження №11-сс/991/56/19), передати його на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, ухвалу апеляційного суду скасувати, з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК Українисуперечить загальним засадам кримінального судочинства, закріплених у статтях 55, 124, 129 Конституції України та статтях 7, 9, 24 КПК України, зокрема, щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, в даному випадку ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
За приписами ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до положень ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, передбачений ч. 3 ст. 307, ч. 1, ч. 2 ст. 309 КПК України.
Частиною 3 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Згідно з ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Скарги на інші ухвали слідчого судді, відповідно до положень ч. 3 ст. 309 КПК України, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
З наявних матеріалів у касаційному суді вбачається, що адвокат Козачина А. М., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітька В. В., яка полягала у невчиненні процесуальних дій у передбачений КПК України строк, відповідно до вимог ст. 220 КПК України.
За результатами розгляду скарги, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу від 03 жовтня 2019 року про її задоволення, з посиланням на вимоги ст. 303 КПК України.
При цьому суддя апеляційного суду обґрунтовано дійшов висновку, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2019 року є рішенням, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а посилання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України на можливість оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді суперечить вимогам статей 307, 309, 392 КПК України, а тому діяв відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України і прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції. Підстави для задоволення касаційної скарги старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відсутні.
Щодо доводів старшого детектива Національного антикорупційного бюро Українипро порушення апеляційним судом права на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає, що вони не ґрунтується на законі з огляду на таке.
Так, в постанові Верховного Суду України від 03 березня 2016 року № 5-347кс15, суд зазначив, що «забезпечення права на оскарження» є більш широким поняттям, ніж поняття «право», яке використовується в главі 31 «Провадження в суді апеляційної інстанції», оскільки воно передбачає, крім самого «права», ще й гарантований державою механізм його реалізації.
Окрім того, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не встановлює вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 8 січня 2008 року «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року вказував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13.02. 2001 року).
За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, визначено можливість оскарження на досудовому провадженні до слідчого судді бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, з урахуванням вимог ст. 220 КПК України, а тому посилання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України щодо постановлення слідчим суддею ухвали, не передбаченої КПК України, є безпідставними.
Що стосується посилання старшого детектива Національного антикорупційного бюро Українина правовий висновок наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 243/6647/17-к (провадження №13-16cво18), то колегія суддіввважає його необґрунтованими, оскільки у цьому висновку йдеться про постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тоді як оскаржена до апеляційного суду ухвала слідчого судді прямо передбачена статтею 303 КПК України.
При цьому, колегія суддів вважає, що підстави для застосування приписів ч. 6 ст. 9 КПК України щодо загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України, відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України в разі, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, то суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
На момент розгляду касаційної скарги старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітька В. В., касаційна скарга Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року (права №991/497/19, провадження №11-сс/991/56/19) до Верховного Суду не надходила, тому колегія суддів позбавлена можливості вирішення питання про їх об`єднання.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України, клопотання про передачу провадження на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду слід залишити без розгляду.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітька В. В. на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
Ю. М. Луганський М. І. Ковтунович С. Б. Фомін