- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
- Secretary : Finko Yu.V.
Справа № 991/1396/19
Провадження № 1-кс/991/1878/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р. за участю секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Роскосметика» на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
01.11.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ТОВ «Роскосметика» на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2019 скаргу було призначену до розгляду.
У своїй скарзі ТОВ «Роскосметика» зазначає, що 17.10.2019 воно звернулось до Директора НАБУ із заявою № 17-10 про вчинення кримінального правопорушення слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва Щербиною С.В. та слідчою Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Білецькою І.О. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Однак НАБУ не внесло відомості про кримінальне правопорушення після отримання заяви ТОВ «Роскосметика» від 17.10.2019.
Зважаючи на викладені обставини, заявник звертається до суду із скаргою на вищезазначену бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, і просить суд зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ТОВ «Роскосметика» № 17-10 від 17.10.2019.
До початку судового засідання директор ТОВ «Роскосметика» надіслав заяву з проханням розглянути скаргу без його участі та участі його представника, скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник Національного антикорупційного бюро України у судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення стосовно скарги і просив розглянути скаргу без його участі. У своїх поясненнях представник НАБУ зазначив, що 23.08.2019 до НАБУ надходила аналогічна за змістом заява ТОВ «Роскосметика» № 21-08 від 21.08.2019. Представник НАБУ стверджує, що у заявах ТОВ «Роскосметика» № 21-08 від 21.08.2019 та № 17-10 від 17.10.2019 не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ, про що заявника було повідомлено листом НАБУ № 11-142/30207 від 09.09.2019 та листом № 111-142/37977 від 01.11.2019.У зв`язку з наведеним, представник НАБУ просить суд відмовити у задоволені скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею було встановлено, що у заяві вих. № 17-10 від 17.10.2019 ТОВ «Роскосметика» зазначає, що слідчою Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Білецькою І.О. постановою від 22.04.2019 було відмовлено у задоволенні клопотання заступника генерального директора ТОВ «Роскосметика» ОСОБА_3 від 18.04.2019 про залучення заявника в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12018150000000407 від 16.11.2018. На думку ТОВ «Роскосметика», вказані висновки стали можливими у зв`язку з тим, що слідча ДБР не застосувала вимоги ч. 2 ст. 55 КПК України. Крім цього, заявник вважає, що слідча ДБР проігнорувала велику кількість фактів, які мають важливе значення у кримінальному провадженні № 12018150000000407 та не надала належну правову оцінку вказаним обставинам кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва Щербини С.В. від 30.05.2019 у справі № 487/3008/19 (провадження № 1-кс/487/3695/19) у задоволенні скарги директора ТОВ «Роскосметика» про відмову в задоволенні клопотання та скасування постанови слідчої ДБР від 22.04.2019 було відмовлено, на підставі того, що під час розгляду скарги слідчим суддею, будь-яких доказів на підтвердження завдання будь-якої шкоди ТОВ «Роскосметика» не надано та не здобуто. На думку заявника, зміст ухвали судді Щербини С.В. свідчить про те, що він постановив її умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для слідчого ДБР, що завдало шкоди інтересам заявника.
Листом НАБУ № 111-142/37977 від 01.11.2019 ТОВ «Роскосметика» було повідомлено про те, що НАБУ розглянуло його заяву № 17-10 від 17.10.2019 щодо можливих протиправних дій слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва Щербини С.В. та слідчої Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Білецької І.О., за результатами розгляду якої на даний момент не встановлено підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки у заяві не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, підслідних детективам Національного антикорупційного бюро України.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених суддею, працівником правоохоронного органу, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті.
У ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що за Національним антикорупційним бюро України визначена підслідність відносно злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України.
Доводи ТОВ «Роскосметика» зводяться до незгоди з процесуальним рішенням слідчої ДБР Білецької І.О. про відмову у визнанні потерпілим. Саме постанову про відмову у визнанні потерпілим від 22.04.2019 заявник вважає рішенням, яке було прийнято слідчою Білецькою І.О у результаті вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Однак дане твердження є суб`єктивною думкою заявника, і не ґрунтується на об`єктивно існуючих фактах, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення.
Чинним кримінально-процесуальним законом передбачено процедуру оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, у переліку яких міститься рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим (п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України). Заявник скористався своїм правом на оскарження рішення слідчого і звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва із скаргою на постанову від 22.04.2019 слідчої Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Білецької І.О.
У результаті розгляду скарги директора ТОВ «Роскосметика» слідчим суддею Щербиною С.В. було прийнято судове рішення про відмову у задоволенні скарги. Таке судове рішення, на думку заявника, було прийнято слідчим суддею у результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, що також ґрунтується на незгоді із ухвалою слідчого судді, і не містить об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення.
При розгляді цієї скарги слідчий суддя також враховує, що згідно зі ст. 129 Конституції України суддя при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується принципом верховенства права. Відповідно до ст. 126 Конституції України забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб.
На даний момент існує процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності судді. За статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для дисциплінарної відповідальності судді зокрема є порушення правил щодо відводу (самовідводу); безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Відповідно до пунктів 66, 68, 69 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17.11.2010 тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру. Дисциплінарне провадження може бути ініційоване, якщо суддя не виконав свої обов`язки ефективно та належним чином. Такі провадження повинен проводити незалежний орган влади або суд із наданням гарантій справедливого судового розгляду і права на оскарження рішення та покарання. Дисциплінарні санкції мають бути пропорційними.
Ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом незаконного впливу на суд. Такі дії слід розцінювати як спроби втручання у правосуддя, тиску на суд і суддів, намагання протиправно використовувати суди для відстоювання інтересів певних груп чи осіб не процесуальним шляхом, поза межами процедури оскарження судових рішень, що є прямим порушенням вимог закону щодо незалежності судів та суддів. Така ситуація є загрозою для засад демократичного устрою, забезпечення прав та свобод людини і громадянина через можливе зниження їх рівня захисту судом, адже ухвалення позитивного рішення може бути тільки на користь однієї сторони судового процесу, а інша - завжди буде незадоволена результатом розгляду справи. Саме тому початок досудового розслідування щодо судді у разі незгоди з його рішенням є тиском на суд, і не є виправданим та ефективним для встановлення справедливості у конкретній справі.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що заява ТОВ «Роскосметика» про кримінальні правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва Щербини С.В. та слідчої Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Білецької І.О. ознак вищезазначеного злочину.
За наведених обставин у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Роскосметика» у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою № 17-10 від 17.10.2019.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін