- Presiding judge (CCC): Ivanenko I.V.
- Judge (CCC): Anisimov H.M., Buleiko O.L.
- Secretary : Shvydchenko O.V.
- Lawyer : Fedosinaa.V.
Ухвала
Іменем України
01 жовтня 2019 р.
м. Київ
Справа № 348/1674/19
Провадження № 51-4835 впс 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Анісімова Г.М., Булейко О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О.В.
захисника ФедосінаА. В.
розглянувши клопотання захисника Федосіна А.В. про передачу кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК України надійшло клопотання захисника Федосіна А.В. про передачу кримінального провадження № 42018000000003211 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, з Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області до Шевченківського районного суду м. Чернівців.
Захисник клопотання мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_2 є суддею Рахівського районного суду Закарпатської області. Згідно з ч. 2 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці.
Однак, як зазначає у своєму клопотанні захисник, прокурор направив обвинувальний акт до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки найбільш територіально наближений суд іншої адміністративно-територіальної одиниці повинен бути визначений ухвалою Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України, а не на розсуд прокурора.
Також Федосін А.В. у своєму клопотанні вказує, що найбільш територіально наближений суд іншої адміністративно-територіальної одиниці відносно Рахівського районного суду Закарпатської області, де обвинувачений обіймає посаду судді і якому за правилами ч. 1 ст. 32 КПК України підсудне це кримінальне провадження, є Шевченківський районний суд м. Чернівців.
Враховуючи викладене, просить передати кримінальне провадження № 42018000000003211 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, з Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області до Шевченківського районного суду м. Чернівців.
Крім цього, у своєму клопотанні захисник зазначає про неможливість, на його думку, передачі цього кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду, оскільки, на його думку, провадження у цій справі не було закінчене прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Захисник Федосін А. В. підтримав клопотання. Вказав, що, на його думку, найближчим судом іншої адміністративно-територіальної одиниці до Рахівського районного суду Закарпатської області є саме Шевченківського районного суду м. Чернівців, не вказавши конкретні підстави такого твердження. Також вказав, що, на його думку, вказане провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки досудове розслідування у нього закінчувалося працівниками НАБУ, а не прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Інші учасники судового провадження були належно повідомлені про час та місце розгляду подання, але в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у поданні, колегія суддів дійшла висновку, що подання задоволенню не підлягає на таких підставах.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Відповідно до ст. 21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Зі змісту цих норм закону убачається, що одним з основних елементів права на справедливий суд є розгляд справи судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК України в редакції Закону України від 07.06.2018 р. № 2447-VIII, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Кримінальний процесуальний кодекс України визначає поняття територіальної та предметної підсудності.
Згідно зі ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці.
Проте ч. 1 ст. 33-1 КПК України визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
При цьому в частині 3 цієї статті міститься пряма заборона на розгляд іншими судами кримінальних проваджень щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 КПК України).
Як убачається з наданих суду матеріалів кримінального провадження, до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, який обвинувачується у тому, що будучи суддею Рахівського районного суду Закарпатської області, в межах територіальної юрисдикції цього суду вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України. Ці злочини перераховані у примітці до ст. 45 КК України і відповідають умовам п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
05 вересня 2019 року розпочав роботу Вищий антикорупційний суд.
Відповідно до п. 20-2 Прикінцевих та перехідних положень КПК України в редакції, внесеній Законом України «Про Вищий антикорупційний суд», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003211 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, здійснювалось Національним антикорупційним бюро України, обвинувальний акт затверджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ГПУ О. Яровою 12 серпня 2019 року.
Враховуючи це, доводи захисника про те, що провадження у цій справі не було закінчене прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не вбачаються обґрунтованими.
Таким чином, з огляду на указані вище положення закону з урахуванням їх змін, немає достатніх підстав вважати, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 на даний час підсудне Шевченківському районному суду м. Чернівці, куди його просить передати захисник, тому його клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника Федосіна А.В. про передачу кримінального провадження № 42018000000003211 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, з Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області до Шевченківського районного суду м. Чернівців.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
І.В. Іваненко Г.М. Анісімов О.Л. Булейко