- Presiding judge (HACC AC): Mykhailenko D.H.
- Judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F., Pankulych V.I., Semennykov O.Yu., Chornenka D.S.
- Secretary : Onufriienko I.V.
Справа № 760/25118/19
Провадження №11-п/4911/19/19
У Х В А Л А
20 вересня 2019 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого Михайленка Д. Г.,
суддів Павлишина О. Ф., Панкулича В. І., Семенников О. Ю., Чорненької Д. С.,
за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,
учасники судового провадження: особа, яка подала скаргу, - Дригваль Н. П . та детектив Національного антикорупційного бюро України не з`явилися,
розглянула в судовому засіданні подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду про визначення підсудності щодо розгляду скарги адвоката Дригваль Наталії Петрівни, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає в неповідомленні про результати розгляду клопотання від 27.08.2019, поданого в порядку статті 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Історія провадження
1.03.09.2019 адвокат Дригваль Н. П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подала до Солом`янського районного суду міста Києва скаргу на бездіяльність старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Романюка М. О., яка полягає в неповідомленні про результати розгляду клопотання за вих. № 299 від 27.08.2019 про проведення слідчих дій, поданого в порядку статті 220 КПК, у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 КК (далі -скарга).
2.Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ухвалою від 05.09.2019 передала матеріали цієї скарги для розгляду до Вищого антикорупційного суду.
3.Направлення матеріалів скарги до Вищого антикорупційного суду обґрунтовано тим, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, з початку роботи цього суду, тобто з 05.09.2019, здійснюється виключно слідчими суддями Вищого антикорупційного суду. При цьому слідчий суддя посилалась на положення статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК.
4.Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, не розпочинаючи судовий розгляд скарги, ухвалою від 10.09.2019 постановила звернутися з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про направлення матеріалів за скаргою адвоката Дригваль Н. П. до Солом`янського районного суду міста Києва, як такої, що надійшла до суду з порушенням правил підсудності.
5.До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду про визначення підсудності щодо розгляду скарги адвоката Дригваль Н. П., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає в неповідомленні про результати розгляду клопотання від 27.08.2019, поданого в порядку статті 220 КПК, у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 КК, (далі також - подання) надійшло 17.09.2019.
6.У судове засідання учасники судового провадження не прибули. Адвокат Дригваль Н. П. та детектив Національного антикорупційного бюро України Романюк М.О., бездіяльність якого оскаржується, подали клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності. Враховуючи, що про час та місце розгляду подання учасники судового провадження були повідомлені належним чином, то їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання (частина 4 статті 34 КПК).
7.Окрім того, учасники судового провадження, які не з`явилися, не надали Суду свої позиції щодо подання.
Вимоги і доводи подання
8.У поданні висловлюється прохання відповідно до статті 34 КПК вирішити питання визначення підсудності щодо розгляду вказаної вище скарги.
9.Подання мотивовано тим, що підпунктом 3 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК не передбачено передачу на розгляд слідчим суддям Вищого антикорупційного суду скарг, які надійшли до слідчих суддів місцевих загальних судів і не розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду. На підставі цього стверджується, що матеріали за скаргою надійшли до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил підсудності.
Оцінка та мотиви Суду
10.Враховуючи наведене, Суд має визначити: (1) чи є правові підстави для передачі скарги адвоката Дригваль Н. П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 з Солом`янського районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду; (2) якщо така передача не передбачена пунктом 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, то чи означає це порушення правил підсудності.
11.Окрім цього, Суд має визначити, (3) чи застосовується порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений статтею 34 КПК, до провадження за скаргою адвоката Дригваль Н. П.
12.Пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК не містить положення, яке б встановлювало можливість передання до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду скарги адвоката Дригваль Н. П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2
13.Разом із тим, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК. Інші суди, визначені КПК, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом 7 частини 1 статті 34 КПК) (частини 2, 3 статті 33-1 КПК). Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (частина 1 статті 306 КПК).
14.У зв`язку із цим, хоча передання до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду скарги адвоката Дригваль Н. П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 не передбачено пунктом 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, проте слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва позбавлений повноважень відповідно до статті 33-1 КПК здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
15.Зважаючи на викладене вище, із урахуванням необхідності гарантування ОСОБА_2 права на справедливий розгляд та вирішення його справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (частина 1 статті 21 КПК), ефективним засобом юридичного захисту його прав є розгляд скарги адвоката Дригваль Н. П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в установленому КПК порядку.
16.Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано статтею 34 КПК, згідно з пунктом 1 частини 1 якої кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
17.Разом із тим, передача до Вищого антикорупційного суду з Солом`янського районного суду міста Києва скарги адвоката Дригваль Н . П. на підставі пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, який не містить положення, яке б встановлювало можливість такої передачі, не означає, що ця скарга надійшла до Вищого антикорупційного судуз порушенням правил підсудності.
18.Для встановлення того, чи були порушені правила підсудності при надходженні скарги адвоката Дригваль Н. П . до Вищого антикорупційного суду слід керуватися не пунктом 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, а статтею 33-1 КПК, адже лише цією нормою визначається предметна підсудність Вищого антикорупційного суду.
19.У поданні не ставиться питання про невідповідність скарги адвоката Дригваль Н. П. вимогам статті 33-1 КПК.
20.Разом із тим, з матеріалів провадження вбачається, що скарга подана в рамках кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 КК, досудове розслідування в якому здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України (скарга адвоката Дригваль Н. П. за вих. № 317 від 02.09.2019 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, клопотання адвоката Дригваль Н. П. за вих. № 299 від 27.08.2019 про проведення слідчих дій) (а. с. 1-3, 9-12). Відомостей, які б явно вказували на те, що кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 не є підсудним Вищому антикорупційному суду, не встановлено.
21.Отже, Суд дійшов висновку, що саме по собі передання до Вищого антикорупційного суду скарги адвоката Дригваль Н. П. за відсутності в пункті 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК положення, яке б встановлювало можливість такого передання, не свідчить, що матеріали за цією скаргою надійшли до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил підсудності.
22.Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання, про що постановляється вмотивована ухвала (абзац 2 частини 3 статті 34 КПК).
23.Підстави для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого закріплені в частині 1 статті 34 КПК. У зазначеній нормі використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається» (частина 1), «до початку судового розгляду» (пункт 1 частини 1 та абзац 6 частини 1), «для судового розгляду» (пункт 2 частини 1), «обвинувачений» (пункт 3 частини 1 та абзаци 6 і 7 частини 1), «судове провадження» (пункт 4 частини 1).
24.Згідно з частиною 6 статті 34 КПК суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною 1 цієї статті.
25.Системне тлумачення зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК) та «судове провадження» (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні статті 34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження».
26.Направлення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому статтею 34 КПК, подань про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК. Такий висновок вбачається з позиції, яка викладена в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 571/196/18-к (провадження № 51-4493впс18).
27.Зазначений висновок Суду також узгоджується із тим, що відповідно до КПК на стадії досудового розслідування вирішення питання про порушення правил підсудності при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора окремо регламентується статтею 304 КПК.
28.З подання ж вбачається, що йдеться про визначення підсудності щодо розгляду скарги в кримінальному провадженні, яке знаходиться на стадії досудового розслідування.
29.Отже, порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений статтею 34 КПК, до провадження за скаргою адвоката Дригваль Н. П. не застосовується.
30.Окрім цього, відповідно до статті 34 КПК Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду може вирішити питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, а не вирішує питання визначення підсудності, як про це ставиться питання в поданні.
31.На підставі викладеного, подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду про визначення підсудності щодо розгляду скарги адвоката Дригваль Н. П., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає в неповідомленні про результати розгляду клопотання від 27.08.2019, поданого в порядку статті 220 КПК, у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 КК, слід залишити без задоволення.
32.Керуючись статтями 34, 372, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду про визначення підсудності щодо розгляду скарги адвоката Дригваль Наталії Петрівни, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає в неповідомленні про результати розгляду клопотання від 27.08.2019, поданого в порядку статті 220 КПК, у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 КК, залишити без задоволення.
2.Матеріали провадження за скаргою адвоката Дригваль Н. П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 (справа № 760/25118/19) повернути до Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Г. Михайленко
Судді О. Ф. Павлишин
В. І. Панкулич
О. Ю. Семенников
Д. С. Чорненька