- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/3854/24
провадження № 11-сс/991/426/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 22.05.2024 р., -
в с т а н о в и л а:
12.06.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 22.05.2024 р. (а.с. 189-201).
Ухвалою судді-доповідача від 13.06.2024 р. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с. 203).
Ухвалою колегії суддів від 25.06.2024 р. вказане клопотання задоволено та поновлено адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали від 22.05.2024 р. (а.с. 233-234).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8, погоджене з прокурором САП ОСОБА_9, та накладено арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на вилучений в ході обшуку мобільний телефон iPhone 13 Pro, який належить ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при розгляді клопотання про арешт майна детективом не доведено наявність підстав вважати, що вилучений у ОСОБА_7 телефон є доказом кримінального правопорушення, або ж підлягає спеціальній конфіскації чи можливій конфіскації майна. Тобто, в розумінні ч. 2 ст. 170 КПК України відсутні підстави та мета накладення арешту на вилучений телефон. Окрім того, ані у клопотанні про арешт майна, ані в оскаржуваній ухвалі не наведено жодного доказу того, що телефон відповідає критеріям речового доказу. Також, слідчим суддею у порушення ст. 173 КПК України не досліджено можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні. Наголошує, що у межах даного провадження жодній особі не повідомлено про підозру, а у самому клопотанні наведені голослівні припущення щодо можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення злочину. Натомість, останній не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яким розслідується дане провадження.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково зазначив, що у даному провадженні перевіряється інформація про те, що працівники прикордонної служби, діючи у складі організованої групи, за неправомірну вигоду здійснювали безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через кордон України. Втім, ОСОБА_7 не є працівником прикордонної служби та жодним чином із нею не пов`язаний. Окрім того, ОСОБА_7 - єдина особа із усіх водіїв, яка допитана детективами НАБУ. На всі запитання він надав відповіді. Жодного факту перевезення ним заборонених речей через державний кордон України органом досудового розслідування не встановлено. Відтак, вилучення у нього телефону не виправдовує цілі кримінального провадження та порушує право особи на володіння своїм майном.
Прокурор САП ОСОБА_9, належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, засобами електронного зв`язку направив заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив провести апеляційний розгляд за його відсутності та зазначив, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон, оскільки органом досудового розслідування здобуто достатньо доказів, щоб стверджувати про можливу причетність останнього до обставин, які розслідуються, оскільки він є водієм автомобіля, в якому переміщувались тютюнові вироби, та неодноразово приїздив до будинку, в якому було вилучено значну кількість цигарок. Зокрема, у вилученому у ОСОБА_7 мобільному телефоні виявлено листування з особами, які ймовірно причетні до вчинення злочину, а також встановлено факти видалення такого листування. Відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги, на думку прокурора, відсутні (а.с. 243-245).
Власник майна - ОСОБА_7, належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не звертався. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вказаного учасника провадження.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.
За змістом клопотання про арешт майна, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000636 від 28.12.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, зокрема за фактом отримання працівниками Державної прикордонної служби України (надалі - ДПС України) неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України.
За версією органу досудового розслідування, до складу організованої групи входять, зокрема: 1) ОСОБА_10, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2, який відповідає за розподіл неправомірної вигоди серед членів групи та доведення окремих вказівок, а також організацію виконання безперешкодного переміщення транспортних засобів та вантажів (товарів) без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, зокрема, пункті пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_7»; 2) ОСОБА_11, заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з оперативно-розшукової діяльності, який забезпечує прикриття злочинної діяльності; 3) ОСОБА_12, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5, який відповідає за безперешкодне переміщення транспортних засобів та вантажів без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, а саме пункті пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_4» («ІНФОРМАЦІЯ_6»).
Зокрема, ОСОБА_13 на підконтрольному йому пункті пропуску передавав частину неправомірної вигоди своєму підлеглому ОСОБА_14 (обіймає посаду начальника відділення інспекторів 2 прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за призначення підконтрольної зміни на пункті пропуску м. Чоп «Тиса» та безперешкодне переміщення автомобілів та товарів (тютюнових виробів) «зеленим» та «червоним» коридорами на ньому, а також ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (обіймають посаду інспекторів відділення), які безпосередньо здійснювали цей пропуск.
Окрім того, перевезення тютюнових виробів здійснювалось водіями дипломатичної установи ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 на мікроавтобусах з дипломатичними номерами. Пасажирами цих транспортних засобів були особи, на яких поширюється дипломатичний імунітет, зокрема, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_22 - ОСОБА_23, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_24 - ОСОБА_25, дружина працівника МЗС України ОСОБА_26 - ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 . Водіями мікроавтобусів з підставами перетину «водій дипломатичної установи» були: ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 .
За твердженням детектива, за період з 01.01.2023 року по 23.01.2024 року вказані особи на транспортних засобах з дипломатичними номерами 225 разів перетнули державний кордон України в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_7» у напрямку «виїзд».
02.05.2024 року детективами проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7, в результаті якого вилучено мобільний телефон iPhone 13 Pro.
Обґрунтовуючи у клопотанні про арешт майна підстави для звернення до слідчого судді, детектив послався на те, що мобільний телефон iPhone 13 Pro використовувався ОСОБА_7 для спілкування з ОСОБА_21, ОСОБА_31, ОСОБА_26, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_23 та іншими особами, що дає можливість встановити схему контактів між учасниками кримінальних правопорушень, а також містить інші відомості щодо діяльності ОСОБА_7, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у провадженні. Окрім того, в галереї мобільного телефону виявлено фотокопію наказу голови Івано-Франківської ОВА про надання дозволу на виїзд за межі України ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_7, а також віднайдено фотографії митних декларацій, в яких ОСОБА_7 вказаний декларантом, а ОСОБА_23 - водієм, що свідчить про спільне перевезення ними вантажів. Окрім того, у месенджері «Signal» міститься значна кількість чатів без повідомлень, що свідчить про їх видалення. В галереї телефону, зокрема в «Кошику», міститься значна кількість видалених митних декларацій. Відтак, детективом прийнято рішення про вилучення мобільного телефону з метою подальшого проведення його детального огляду та призначення комп`ютерно-технічної експертизи. Відтак, за твердженням детектива, вилучений телефон може містити відомості, які підлягають доказуванню у провадженні, в тому числі листування між можливими співучасниками, а отже, відповідає критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.
Як на правову підставу для застосування арешту майна, детектив у клопотанні посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
3.2. Мотиви слідчого судді.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.
За твердженням слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на мобільний телефон iPhone 13 Pro заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_7 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, зокрема, він був одним з водіїв мікроавтобусів, які перетинали кордон за підставою перетину «водій дипломатичної установи». Також встановлено, що ОСОБА_7 приїздив до будинку, в якому у подальшому в ході обшуку виявлено значну кількість тютюнових виробів (протокол спостереження за річчю та за особою від 10.04.2024 р.). Окрім того, згідно протоколу обшуку від 02.05.2024 р., зазначений телефон містить ознаки видалення листування у додатках «WhatsApp» та «Signal», а також фотокопії митних декларацій, що обумовлює потребу органу досудового розслідування у проведенні його детального огляду, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка у ньому міститься, в тому числі відновити видалену інформацію. Відтак, надання ОСОБА_7 паролю від телефону, на переконання слідчого судді, не свідчить про відсутність підстав для вилучення терміналу мобільного зв`язку, позаяк не виключає наявність інших підстав, передбачених ч. 2 ст. 168 КПК України.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із витягом з ЄРДР, досудове розслідування у даному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме отримання працівниками ДПС України неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України за обставин, наведених у розділі 3.1 цієї ухвали. Окрім того, з наданої прокурором копії постанови від 13.05.2024 р. про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження вбачається, що дане кримінальне провадження об`єднано з провадженням № 52024000000000229 від 10.05.2024 р. щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України, а саме за фактом переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів - контрабанду, вчинену у великому розмірі, організованою групою (а.с. 133-134)
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на доказах, долучених до клопотання, а саме: службових записках детективів від 22.02.2024 р. щодо надання копій протоколів огляду, проведеного в межах провадження № 52022000000000325 від 20.10 2022 р., для долучення до матеріалів даного провадження № 52023000000000636 (а.с. 25-27); ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 р. про надання дозволу використання у провадженні № 52023000000000636 інформації, зафіксованої у матеріальних носіях інформації, отриманих в результаті проведення НСРД у рамках провадження № 52022000000000325 (а.с. 23-24); протоколах огляду від 23.01.-15.02.2024 р., від 30.04.2024 р. та від 26.02.2024 р., об`єктами огляду яких є протоколи НСРД - аудіоконтроль особи від 08.01.2024 р. № 19/168т, від 08.01.2024 р. № 19/167т, від 08.01.2024 р. № 19/169т, від 23.01.2024 р. № 19/563т, від 08.01.2024 р. № 19/165т (а.с. 28-81); протоколу обшуку від 02.05.2024 р. (а.с. 94-98), та інших матеріалах провадження.
Зокрема, зі змісту протоколу огляду від 30.04.3024 р. вбачається, що детективами оглянуто чотири протоколи НСРД - аудіоконтролю особи від 08.01.2024 р., якими зафіксовано розмови ОСОБА_13 з невстановленою особою чоловічої статі, ОСОБА_13 з невстановленою особою жіночої статі, ОСОБА_13 з ОСОБА_14, ОСОБА_13 з ОСОБА_12, які мали місце у період з 04 серпня по 13 грудня 2023 року, зміст яких може свідчити про причетність окремих осіб, в тому числі ОСОБА_7, до переміщення тютюнових виробів у складі організованої групи через державний кордон України, а також отримання ним та іншими особами неправомірної вигоди. Зокрема, у цих розмовах йдеться про суми ймовірно отриманої неправомірної вигоди, розподіл коштів між учасниками групи, організаційні питання пропуску через кордон транспортних засобів, в тому числі дипломатичних, із зазначенням номерів транспортних засобів, марок автомобілів, дат перетину ними кордону, тощо (а.с. 59-66).
Також, з матеріалів провадження вбачається, ОСОБА_7 за період 01.01.2023 року до 23.01.2024 року під час перетину кордону завжди був водієм та в підставах зазначалось «Шлях» та «Водій дипломатичної установи». При цьому, він користувався автомобілями з номерними знаками: НОМЕР_3, MACD104, НОМЕР_4 . Крім того, в січні 2024 року ОСОБА_7 5 разів перетинав кордон на виїзд через ПП «Чоп-Тиса» на автомобілі з номерним знаком НОМЕР_3 . Автомобілями з номерними знаками НОМЕР_3, MACD104, НОМЕР_4 за період 01.01.2023 року до 23.01.2024 року при перетині кордону як водії також користувались ОСОБА_28, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 Підставами перетину зазначено «Водій дипломатичної установи». У ході досудового розслідування встановлено, що вказані транспортні засоби використовувалися для переміщення тютюнових виробів через державний кордон України.
Окрім того, згідно протоколу про результати проведення НСРД - спостереження за річчю та за особою від 10.04.2024 р., ОСОБА_19 та ОСОБА_7 неодноразово їздили до будинку, в якому у подальшому у ході обшуку було виявлено значну кількість тютюнових виробів (а.с. 143-176).
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя наклав арешт на майно особи, яка не має жодного відношення до обставин провадження, які розслідуються, є необґрунтованими. Натомість, встановлені ним обставини дають підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, як арешт його майна.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які встановлюються під час даного провадження. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені слідчим суддею обставини, зокрема: 02.04.2024 року ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку будинку, в якому проживає ОСОБА_7, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукання, зокрема, мобільних пристроїв, які перебувають у його користуванні (а.с. 88-93). 02.05.2024 року під час проведення обшуку ОСОБА_7 добровільно надав детективам свій мобільний телефон iPhone 13 Pro, у ході огляду якого виявлено контакти ОСОБА_21, ОСОБА_32, ОСОБА_26, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_25, що дає можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, яке розслідується. Окрім того, в галереї мобільного телефону виявлено фотокопію наказу голови Івано-Франківської ОВА про надання дозволу на виїзд за межі України ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_7 та митних декларацій, у яких ОСОБА_7 вказаний декларантом, а ОСОБА_23 - водієм, що свідчить про спільне перевезення ними вантажів. Окрім того, у месенджері «Signal» міститься значна кількість чатів без повідомлень, що свідчить про їх видалення. Відтак, детективом прийнято рішення про вилучення мобільного телефону з метою подальшого проведення його детального огляду та призначення комп`ютерно-технічної експертизи (а.с. 94-98). 03.05.2024 року постановою детектива телефон визнано речовими доказами (а.с. 99-102).
Під час апеляційного розгляду прокурором на підтвердження обставин для накладення арешту надано протокол огляду мобільного телефону від 13.06.2024 р. та постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 21.06.2024 р., які були відсутні на час розгляду клопотання слідчим суддею. Проти долучення цих документів до матеріалів справи представник власника майна не заперечував.
Як вбачається зі змісту протоколу огляду, детективом за участі спеціаліста проведено копіювання доступної частини вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону, втім з технічних причин скопіювати дані у повному обсязі виявилося неможливим, в тому числі відновити видалені дані (створено часткову копію, до якої не увійшли дані додатків Пошта, «Telegram», «Signal». При цьому, доступ до даних додатку «Telegram» був захищений шестициферним паролем, який не був відомим (а.с. 247-251).
Після чого, 21.06.2024 року детективом призначено комплексну комп`ютерно-технічну експертизу, предметом якої є вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон. В обґрунтування призначення експертизи зазначено, що у ході проведення огляду з технічних причин неможливо скопіювати дані з вказаного телефону у повному обсязі. Таким чином, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, та встановлення наявності на вилученому телефоні видалених файлів, виникла необхідність у проведенні експертизи, що потребує застосування спеціальних знань експертів та фахівців з відповідних галузей знань з метою подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в його пам`яті.
При цьому, на вирішення експерту поставлено наступні питання: чи міститься в пам`яті об`єкта, що наданий на дослідження, листування (в тому числі видалені) з наступними абонентами: ОСОБА_31, ОСОБА_26, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_25 через програми для миттєвого обміну повідомленнями («Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Messenger», «Threema», «gmail», «Signal», додатку «Пошта») та/або текстові документи (форматів «doc», «docx», «xls», «txt»); чи містяться у наданому на дослідження об`єкті явні та видалені файли з текстовими документами (форматів «doc», «docx», «xls», «txt»); чи є у наданому на дослідження об`єкті графічні файли формату «pdf» та формату «jpg» (в тому числі серед видалених файлів), які містять скан-копії документів (а.с. 253-254).
Дослідивши зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_7 під час обшуку, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину, пропуску певних транспортних засобів через державний кордон, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефону, на який накладено арешт, ознакам речового доказу.
При цьому, надання ОСОБА_7 паролю до свого телефону не свідчить про відсутність підстав для його вилучення, оскільки у ході обшуку детективи не змогли скопіювати необхідну інформацію з технічних причин. В такому випадку, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених положеннями КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації, зокрема шляхом проведення експертного дослідження.
У подальшому, детективом проведено огляд вилученого телефону за участі спеціаліста та у зв`язку з неможливістю повного копіювання даних призначено відповідну експертизу.
Колегія суддів враховує, що на даному етапі досудового розслідування інформація, яка ймовірно міститься на вилученому телефоні, може мати значення для досудового розслідування у даному провадженні, а також існує необхідність у першочерговому відновленні інформації, яка була видалена. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива лише за результатами проведення експертного дослідження.
Відтак, потреба у накладенні арешту на майно обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні чи можливість повернення володільцю як такого, що не містить відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2024 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4