- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/5685/24
Провадження № 1-кс/991/5718/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3
володільця майна ОСОБА_4, представників володільця майна - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна від 28.06.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024,
установив:
02.07.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна від 28.06.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024. Клопотання погоджене прокурором відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000227 від 10.05.2024 за фактом можливого зловживання владою та службовим становищем службовими особами Національного антикорупційного бюро України та розголошення ними даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг під час здійснення підприємницької діяльності та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Так, детективами Національного бюро під час здійснення досудового розслідування у межах іншого кримінального провадження № 42022000000001543 проведено обшук автомобіля ОСОБА_8, під час якого виявлено та вилучено належні йому мобільні телефони, у пам`яті яких виявлено листування про те, що у період часу з 14.10.2021 до 21.01.2023 ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також окремі службові особи Національного антикорупційного бюро України спілкувались з приводу запланованих слідчих, процесуальних дій та результатів проведених слідчих, процесуальних дій у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснювалось детективами Національного антикорупційного бюро України, у тому числі тих, які стосувались розслідування можливих неправомірних дій ОСОБА_8, ОСОБА_9
27.06.2024 у ході проведення обшуку легкового автомобіля BMW Х5, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4, виявлено та вилучено: планшет Apple iPad, s/n: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple iPhone 15 PRO (A3102); мобільний телефон Apple iPhone 15 PRO MAX (A3106) та ноутбук Apple G8 Model A3113, s/n: НОМЕР_3 .
Доступ до інформації, яка міститься у планшеті Apple iPad, s/n: НОМЕР_2, мобільному телефоні Apple iPhone 15 PRO (A3102) та мобільному телефоні Apple iPhone 15 PRO MAX (A3106), потребував введення паролю доступу, який ОСОБА_4 відмовився повідомити детективу Національного бюро на місці проведення обшуку. Тобто, доступ до інформації на цих електронних носіях пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.
Окрім цього, у ході проведення обшуку виявлені ознаки можливого видалення інформації, розміщеної у ноутбуці Apple G8 Model A3113, s/n: НОМЕР_3 .
Вказані вище технічні пристрої містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, у зв`язку з чим є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Постановою детектива Національного бюро від 28.06.2024 вилучені у ОСОБА_4 технічні пристрої визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), старший детектив Національного бюро просить накласти арешт на мобільні телефони, планшет та ноутбук, які були вилучені під час проведення обшуку автомобіля BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Старший детектив Національного бюро ОСОБА_3 подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив накласти арешт на вилучене у ході обшуку майно з метою забезпечення збереження речових доказів та інформації, яка у них містяться. Зазначив, що у ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_4 до обставин кримінальних правопорушень, які є предметом цього кримінального провадження. Матеріали, які слугували підставою для внесення відомостей до Реєстру, відображають інформацію про переписку ОСОБА_8 з ОСОБА_4 . Доступ до віднайдених технічних пристроїв під час проведення обшуку був обмежений, паролів до них ОСОБА_4 не надав. Доступ до ноутбуку був наданий, але детективами зафіксовано факт імовірного видалення інформації, що потребує призначення відповідної судової експертизи, враховуючи марку та модель ноутбуку, синхронізацію технічних пристроїв Apple. Паролі не були надані володільцем майна, у зв`язку з чим органом досудового розслідування призначені судові експертизи. Інформація, яка міститься на ноутбуці, не копіювалась, оскільки обшук проводився у салоні автомобіля, у зв`язку з чим технічні умови для її копіювання були відсутні. Вміст інформації перевірявся по ключовим словам, але через значний обсяг інформації, так звану «інформаційну гігієну», потрібні органу досудового розслідування файли можуть бути перейменовані або приховані тощо. Зі змісту протоколу огляду слідує, що вилучений у ОСОБА_4 ноутбук містить пароль доступу до нього. Першочергово для огляду ноутбук надавав особисто ОСОБА_10, який міг його розблокувати за допомогою функції Touch ID або за допомогою смарт-годинника Apple Watch. Зазначає, що слова детектива, які зафіксовані на відеозаписі обшуку, про копіювання вмісту ноутбуку є передчасними. Зазначив, що пароль на ноутбуці був із самого початку, він не міг з`явитись вже під час проведення його огляду спеціалістом. На підставі викладеного, робить висновок, що володільцем майна надано ноутбук у розблокованому вигляді.
Адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні (03.07.2024) зазначив, що за описаних у клопотанні обставин не можна вважати, що вилучення майна було здійснено на підставі санкції суду (ухвали слідчого судді). Фактично, ОСОБА_4 до початку слідчої дії не було в автомобілі, переміщення в салон авто було вимогою уповноважених осіб, які проводили обшук. Також, не зрозуміло яким чином ОСОБА_4 може бути причетним до обставин імовірно вчинених кримінальних правопорушень, враховуючи, що орган досудового розслідування має у своєму розпорядженні лише інформацію про представництво ОСОБА_4 . Офісу Президента проекту «Великого будівництва».
Адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у повному обсязі. Зазначив, що на момент початку проведення обшуку ОСОБА_4 не перебував у машині, він сів туди на вимогу уповноважених осіб, після чого надав їм свій мобільний телефон, який перебував у нього в кишені, що по суті є особистим обшуком ОСОБА_4 . Під час обшуку між детективами Національного бюро виникло питання вилучення ноутбуку, оскільки він не мав паролю. На словах йому повідомили, що вміст ноутбуку буде скопійований та у понеділок ноутбук буде повернутий власнику. Відповідність ноутбуку ознакам речового доказу є припущенням детективів, доданими до клопотання матеріалами не підтверджується, що у ноутбуці може міститись інформація, яка стосується обставин цього кримінального провадження.
Також, від адвоката ОСОБА_5 надійшло заперечення на клопотання про арешт майна (Вх. № 25293/24 від 04.07.2024), в якому він зазначив, що вилучене під час обшуку у ОСОБА_4 майно має процесуальний статус тимчасово вилученого майна. Тимчасове вилучення цього майна припинилось о 20:05 29.06.2024, оскільки з відповідним клопотанням про арешт майна детектив звернувся до суду лише 02.07.2024 і на даний час це клопотання сторони обвинувачення стосується майна, яке вона утримує протиправно, за відсутності будь-яких законних підстав. Під час обшуку детектив отримав ноутбук Apple у розблокованому стані, без будь-якої системи логічного захисту. Незважаючи на це, детектив не забезпечив копіювання необхідної інформації у порядку, визначеному ст. 168 КПК України. Вміст вилученого ноутбуку досі не оглянутий. Разом з тим, клопотання детектива є формальним, як і постанова про визнання речовими доказами, та не містить підстав вважати, що майно відповідає ознакам речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України. Формулювання детектива про те, що вилучене майно «може містити інформацію про обставини скоєння злочину та дасть змогу визначити рольову участь причетних до злочину осіб» є необґрунтованим припущенням.
Володілець майна ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав правову позицію своїх представників. Підтвердив, що він сів до автомобіля за вимогою уповноважених осіб, які проводили обшук.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане старшим детективом Національного бюро клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, абз. 4 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України (кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, імовірно вчинено службовою особою Національного антикорупційного бюро України).
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Зазначені вище вимоги старшим детективом Національного бюро дотримані, 29.06.2024 о 13:41 клопотання про арешт майна було направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта», в межах строку 48 годин (відповідно до протоколу обшуку від 27.06.2024 слідча дія завершена о 20:00) після проведення обшуку автомобіля BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1, яким володіє та користується ОСОБА_4 .
За таких обставин, доводи адвоката про порушення строку подання клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку, є спростованими.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 28.06.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 КК України.
Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 КК України. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: рапорт про вчинення кримінального правопорушення; протоколи огляду з додатками та інші матеріали, здобуті в ході здійснення досудового розслідування, які на початковому етапі досудового розслідування вказують на достатність підстав вважати, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)). У цій справі слідчий суддя вирішує питання арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
2) Правові підстави для арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також речі та документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля BMW X5, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, vin код НОМЕР_4, який перебуває у власності та яким користується ОСОБА_4, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини імовірного вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання, зокрема: документів у паперовому та електронному вигляді щодо фінансово-господарських відносин між замовниками та підрядниками (субпідпрядниками), організаціями щодо виконання ремонтно-будівельних робіт в межах дії так званої програми «Велике будівництво», листування з представниками Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_8, ОСОБА_9, електронних носіїв вказаної інформації, комп`ютерної техніки, ноутбуків, засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетів) та сім-карт (ідентифікаційних модулів абонента мобільного зв`язку), на яких зберігаються дані про обставини зазначеного вище кримінального правопорушення, з можливістю подальшого доступу до листування з іншими особами, записів та файлів, що на них містяться.
Відповідно до протоколу від 27.06.2024, у ході проведення обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_4, на задньому сидінні був розміщений рюкзак чорного кольору, належний ОСОБА_4 .
Під час обшуку ОСОБА_4 видав із вказаного рюкзака планшет Apple iPad, мобільний телефон Apple iPhone 15 PRO та ноутбук Apple MacBook, s/n: НОМЕР_3 .
Планшет та мобільний телефон обладнані системами логічного захисту. На ноутбуці відсутні встановлені месенджери та електронна пошта, що може бути ознакою можливого видалення файлів. У зв`язку з цим, детективами Національного бюро прийнято рішення про вилучення зазначених вище пристроїв (для огляду та копіювання їх вмісту в лабораторних умовах).
Також, під час обшуку ОСОБА_4 добровільно в присутності адвоката видав мобільний телефон Apple iPhone 15 PRO MAX, який був у кишені його штанів. Мобільний телефон обладнаний системою логічного захисту, у зв`язку з чим детективами Національного бюро також прийнято рішення про його вилучення.
Оцінюючи вилучені під час обшуку планшет, мобільні телефони та ноутбук на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Доступ до вмісту вилучених у ході проведення обшуку технічних пристроїв (планшету та мобільних телефонів) обмежений їх володільцем - ОСОБА_4 та пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (код-паролями).
28.06.2024 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 вилучені у автомобілі марки BMW, моделі Х5, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, речі (планшет, мобільні телефони та ноутбук) визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52024000000000227 від 10.05.2024.
Оглядом вилучених у ОСОБА_4 мобільного телефону Apple iPhone 15 PRO MAX (A3106) та планшету Apple iPad, s/n: НОМЕР_2 встановлено, що для отримання доступу до інформації в пам`яті мобільного телефону та планшету необхідно ввести цифровий код-пароль. У зв`язку з відсутністю на момент огляду код-паролів, подальший огляд за участі спеціаліста не проводився. Вказані відомості підтверджуються долученими до клопотання протоколами огляду речей від 28.06.2024.
Із метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування та міститься на вилучених пристроях, подолання систем логічного захисту доступу та встановлення значення пароля доступу до мобільних телефонів та планшету, подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в їх пам`яті, 28.06.2024 старшим детективом Національного бюро Управління внутрішнього контролю ОСОБА_12 прийнято постанови про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, на вирішення якої поставлено ряд запитань, визначених у п. 2 прохальної частини постанови (щодо логічного захисту доступу до інформації та можливості скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованих носіях пам`яті), а також надано об`єкти дослідження експерту.
Враховуючи той факт, що до вмісту технічних пристроїв відсутній доступ, то подолання системи логічного захисту, за таких обставин, можливо здійснити лише із залученням експерта. У такому випадку необхідним є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Отже, мобільні телефони та планшет, які належать ОСОБА_4, з огляду на обставини кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, можуть містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, однак перевірити це неможливо у зв`язку з обмеженням доступу до них власником технічних пристроїв та наявність логічного захисту.
Абзацом другим частини третьої статті 170 КПК України передбачено, що арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку наявна сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вилучені у ході проведення обшуку мобільні телефони та планшет відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно було зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, доступ до їх вмісту пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, а їх надання є необхідною умовою проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що детективом не доведено необхідності арешту ноутбука Apple G8 Model A3113, s/n: НОМЕР_3 .
Так, під час обшуку було встановлено, що ноутбук не мав системи логічного захисту і вміст інформації, яка на ньому зберігається, була доступною для перегляду.
У протоколі огляду речей від 28.06.2024, який було проведено пізніше, зазначено, що у ході огляду ноутбука внизу екрана було виявлено зображення іконки користувача та його ім`я « ОСОБА_13 ». Під іменем користувача містився напис «Touch ID або введіть пароль». Вхід до облікового запису мав логічний захист у вигляді Touch ID і пароля, який не був відомим. Враховуючи викладене, наявність інших систем логічного захисту ноутбука, ввійти до облікового запису користувача, отримати доступ та/або скопіювати внутрішній вміст носія інформації з ноутбука (під час його огляду в приміщенні НАБУ через два дні після обшуку) не виявилось можливим.
Разом із тим, із зауважень адвоката ОСОБА_14 до протоколу обшуку від 27.06.2024 слідує, що в порушення вимог КПК України ноутбук Apple MacBook вилучений безпідставно, оскільки він був наданий для огляду без системи логічного захисту і міг бути оглянутий детективом на місці із копіюванням побітової інформації на носії.
Із огляду на наявність суперечностей між відомостями, відображеними у протоколі обшуку від 27.06.2024 та протоколі огляду речей від 28.06.2024, слідчим суддею у судовому засіданні досліджено надані детективом Національного бюро ОСОБА_3 . фрагменти відеозапису проведеного у автомобілі ОСОБА_4 обшуку.
Так, під час перегляду відеозапису обшуку встановлено, що детективом Національного бюро безпосередньо у салоні автомобіля оглянуто вміст ноутбука, наданого ОСОБА_4 . На момент передачі ноутбук перебував в рюкзаку в салоні автомобіля і відкрито верхню панель було саме детективом з доступом до його вмісту без необхідності введення коду-паролю, тобто доступ до нього не був обмежений та не заблокований.. Оглядаючи вміст ноутбука, детективом Національного бюро у ході фіксації зазначено, що у ноутбуці відсутні месенджери. Із наданого у розпорядження слідчого судді відеозапису слідує, що доступ до ноутбуку був наданий, будь-які перешкоди у доступі до нього були відсутні, детективом протягом певного періоду часу здійснювався пошук інформації. На відеозаписі зафіксовано, що у ході огляду ноутбуку його екран вимкнувся, після чого детектив, провівши рукою по сенсорній панелі, активував екран. Також, детективом Національного бюро під час проведення слідчої дій повідомлено під запис, що «зараз вони зроблять копії ноутбука і якщо що повернуть його».
Таким чином, досліджені у ході судового засідання відомості свідчать про те, що під час проведення обшуку доступ до ноутбука власником не обмежувався, включення ноутбуку виконано безпосередньо детективом Національного бюро, без необхідності введення паролю до нього.
Посилання детектива Національного бюро на відсутність месенджерів у ноутбуці ОСОБА_4, що може свідчити про їх видалення, слідчий суддя оцінює критично, враховуючи те, що це є суто його припущенням, яке не підтверджене будь-якими належними та достатніми доказами того, що такі дії мали місце. Таке формулювання, на думку слідчого судді, є занадто абстрактним та таким, що не є достатнім для підтвердження фактів ймовірного видалення інформації, що може мати відношення до кримінального провадження, з ноутбука. Сама по собі відсутність месенджерів не свідчить про те, що вони раніше були встановлені, а потім видалені.
Також, у ході розгляду клопотання не були встановлені обставини, які б свідчили про необхідність надання вилученого ноутбуку разом з інформацією, яка на ньому міститься, для проведення експертного дослідження, як необхідної умови для його подальшого утримання органом досудового розслідування (оскільки з`ясовано, що доступ до вмісту ноутбуку не обмежувався системою логічного захисту). Вилучений у ході обшуку ноутбук не є об`єктом, отриманим в результаті вчинення кримінального правопорушення, не є засобом чи знаряддям його вчинення у прямому розумінні, що могло би бути підставою для його вилучення та подальшого арешту.
Крім того, долучені до клопотання про арешт майна матеріали не містять доказів, які б пояснювали неможливість здійснення органом досудового розслідування копіювання інформації, що міститься у вилученому ноутбуці, враховуючи той факт, що власником майна доступ до нього не обмежувався.
На думку слідчого судді, орган досудового розслідування мав можливість забезпечити отримання необхідних, на його переконання, відомостей, які могли б бути використані як докази у кримінальному провадженні, безпосередньо під час проведення обшуку, іншим, менш обтяжливим для власника майна шляхом, без обмеження його права власності.
За таких обставин, правових підстав для накладення арешту на вилучений у ОСОБА_4 . ноутбук слідчий суддя не вбачає, у зв`язку з недоведеністю старшим детективом Національного бюро необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, як і необхідності його подальшого утримання органом досудового розслідування.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). У клопотанні йде мова про накладення арешту на мобільні телефони та планшет. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення вилучених у ході проведення обшуку технічних пристроїв та інформації, яка в них міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_4 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження, зокрема до завершення експертного дослідження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження вказаним у клопотанні старшого детектива майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення технічних пристроїв, вилучених у ході проведення обшуку автомобіля, який перебуває у власності та яким користується ОСОБА_4, а також інформації, яка в них зберігається.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 27.06.2024 в ході проведення обшуку автомобіля BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_4, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024, а саме:
- планшет Apple iPad, s/n: НОМЕР_2,
- мобільний телефон Apple iPhone 15 PRO (A3102),
- мобільний телефон Apple iPhone 15 PRO MAX (A3106),
який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_15