- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/945/24
Провадження 1-кп/991/11/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні
питання про призначення судового розгляду
у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 щодо обвинувачення
ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Івано-Франківськ, громадянин України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, щодо якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування та здійснюється спеціальне судове провадження)
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
02.02.2024 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючої судді ОСОБА_9, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3
07.02.2024 ухвалою задоволено заяву головуючої судді ОСОБА_9 про самовідвід та заяву захисника ОСОБА_6 про відвід й відведено таку від розгляду цього кримінального провадження.
12.02.2024 на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №35ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуюча суддя ОСОБА_9 замінена на головуючого суддю ОСОБА_1
22.02.2024 ухвалою суду призначено підготовчі судові засідання на 20.02.2024 з перервами на 22.02.2024, 07.03.2024, 12.03.2023, 15.03.2024, 09.04.2024, 18.04.2024, 23.04.2024, 28.05.2024, 31.05.2024.
2. Короткий виклад вирішених за час підготовчого судового провадження питань.
2.1.1. 07.03.2024, 09.04.2024 і 18.04.2024 суд постановив 4-и ухвали про відмови у задоволенні заяв захисників про відвід прокурора ОСОБА_10, головуючого судді ОСОБА_1 і колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3
18.04.2024 суд постановив ухвалу про здійснення спеціального судового провадження у цьому кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 .
23.04.2024 захисник ОСОБА_6 подав клопотання про передачу цього кримінального провадження №52023000000000043 щодо обвинувачення ОСОБА_8 . іншій колегії суддів ВАКС для вирішення питання про об`єднання з кримінальним провадженням №52017000000000717 від 25.10.2017 щодо обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 368 КК. З огляду на перебування кримінального провадження №52017000000000717 на стадії судового розгляду, що обумовило неможливість вирішення питання про направлення цього кримінального провадження №52023000000000043 на об`єднання на стадії підготовчого судового провадження, суд визнав необхідним розглянути таке клопотання на стадії судового розгляду.
28.05.2024 суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні 2-х клопотань захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору.
31.05.2024 захисник ОСОБА_6 подав два клопотання про тимчасовий доступ, де просив: 1) «надати (забезпечити) адвокату ОСОБА_6 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4342/10, видане Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією 28.10.2010 року) тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №52017000000000717 від 25.10.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4.4 ст.368 Кримінального кодексу України та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч.5 ст.27, 4,4 ст.368 Кримінального кодексу України, які знаходяться у володінні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ( вул. Ісаакяна, 17, м. Київ, 01135)»; 2) «надати (забезпечити) адвокату ОСОБА_6 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю N?4342/10, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією 28.10.2010 року) тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні які перебувають у володінні Державної податкової служби України ( АДРЕСА_2 ) шляхом отримання відомостей в електронному вигляді, а саме відомостей щодо сум відшкодування податку на додану вартість, перераховані на поточні рахунки платників податку у серпні 2015 року із зазначенням: - найменування платника податку на додану вартість та його індивідуального податкового номеру; - дати подання заяви про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання);- дату та суму повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку. А також відомостей щодо сум відшкодування податку на додану вартість, перераховані на поточні рахунки платників податку у вересні 2015 року із зазначенням:-найменування платника податку на додану вартість та його індивідуального податкового номеру;- дати подання заяви про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання);- дату та суму повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку». З огляду на недоцільність вирішення таких клопотань на стадії підготовчого судового провадження у цьому кримінальному провадженні, суд визнав необхідним розглянути їх на стадії судового розгляду
2.2. Клопотання про скасування запобіжного заходу.
2.2.1. 31.05.2024 захисник ОСОБА_7 подав клопотання про скасування обраного ОСОБА_8 запобіжного заходу (в порядку частини 3 статті 315 КПК), що обґрунтовувалось зокрема таким:
«Ухвалою ВАКС від 07.03.2023 року було задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_13, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10, у кримінальному провадженні №52023000000000043 та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою…
20.07.2023 року в межах кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року Офісом Генерального прокурора, до структури якого відносилась і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, було подано запит про видачу з метою притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 №19/1/2-34068-20 від 20.07.2023 року.
Рішенням Регіонального суду м. Відня у кримінальних справах від 04.09.2023 року визнано неприйнятною екстрадицію ОСОБА_8 для притягнення до кримінальної відповідальності за запитом Генерального прокурора України про екстрадицію N?19/1/2-34068-20 від 20.07.2023 року.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що органам досудового розслідування, органам прокуратури та безпосередньо Генеральному прокурору відомо місце проживання ОСОБА_8, ОСОБА_8 не ухиляється від слідства та суду, на законних підставах проживає в Республіці Австрія, а підстави для його екстрадиції в умовах воєнного стану відсутні».
2.2.2. В судовому засіданні захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_6 підтримали таке клопотання, також зазначивши, що пройшов значний термін з моменту обрання запобіжного заходу і відсутні ризики з огляду на закінчення досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення такого клопотання, зазначивши, що ризик переховування не зник, оскільки обвинувачений продовжує у світлі ймовірності реального покарання переховуватись від суду, й також вважав таким, що не зменшився й ризик впливу на кримінальне провадження іншим чином.
2.2.3. Відповідно до частини 3 статті 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь вірогідності, що особа може вдатись до вчинків, які будуть перешкоджати провадженню або ж створюватимуть загрозу суспільству. Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами про ймовірність вчинення особою конкретних дій, спрямованих на створення перешкод правосуддю.
Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. При цьому частинами 3, 4 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З огляду на вищенаведене, обґрунтованість та дієвість раніше застосованого запобіжного заходу можуть піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. Таке обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при первісному обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема зміна кваліфікації кримінального правопорушення, погіршення стану здоров`я особи, зміни в складі її родини чи утриманців або майнового стану, погіршення репутації тощо та інші подібні обставини, які мають суттєве значення. Також усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.
2.2.4. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.03.2023 в справі №991/1218/23 (яка залишена без змін ухвалою АП ВАКС від 25.05.2023), постановленою в порядку частини 6 статті 193 КПК за відсутності підозрюваного, задоволено клопотання детектива НАБУ у кримінальному провадженні №52023000000000043 та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Із змісту вищезазначеної ухвали вбачається, що слідчим суддею визначено підставами обрання запобіжного заходу належне набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, доведеність факту його оголошення у міжнародний розшук, а також наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду (що зокрема обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 369 КК, у якому підозрюється ОСОБА_8, є тяжким корупційним, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна) та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (що зокрема обумовлюється тим, що обставини та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, може свідчити про високий рівень підготовки та конспіративності його дій та іншого співучасника під час вчинення кримінального правопорушення, а також про ймовірну здатність ОСОБА_8 приховувати та маскувати свої протиправні дії усіма доступними засобами), а також врахуванням інших обставин кримінального провадження (зокрема відсутністю обставин, які б свідчили про те, що стан здоров`я підозрюваного перешкоджає обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, статусом підозрюваного у вчиненні іншого кримінального правопорушення - в рамках кримінального провадження №52019000000001195 такому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 і частиною 3 статті 27/частиною 3 статті 209 КК).
Поряд з цим слідчий суддя не перевіряв питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки «відповідно до статті 194 КПК такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тоді як згідно із ч. 6 ст. 193 КПК під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє наявність лише підстав, встановлених у статті 177 КПК, та при цьому КПК визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою. Відповідно до положень абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали».
2.2.5. Наразі кримінальне провадження №52023000000000043 перебуває на стадії підготовчого судового провадження та лише планується розпочати судовий розгляд, метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні, зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях, за результатами безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом будь-яких доводів щодо обґрунтованості підозри, однак попри таке оцінці підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.
2.2.6. Оцінивши наведені у клопотанні та в судовому засіданні доводи сторін цього кримінального провадження, суд вважає наявним дотепер ризик того, що обвинувачений ОСОБА_8 переховуватиметься від суду, який обумовлюється можливим притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим негативними наслідками, зокрема суворістю можливого вироку та тяжкістю ймовірного покарання, особливо на початкових етапах кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 369 КК, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, й згідно з приміткою до статті 45 КК, таке кримінальне правопорушення належить до тяжких корупційних злочинів.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява №33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Також, відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
В цьому випадку на підставі ухвали суду щодо ОСОБА_8 здійснюється спеціальне судове провадження, що обумовлено доведеністю факту належного оголошення його у міжнародний розшук та обізнаності про розпочаті кримінальні провадження щодо нього, факті переховування від органів досудового розслідування і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також систематичним неприбуттям до суду на виклик без поважних причин.
Окрім того, в статті 541 глави 42 «Загальні засади міжнародного співробітництва» КПК наведено визначення терміну «видача особи (екстрадиція)» як видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави. При цьому статтями 573-594 глави 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» КПК визначено процесуальний порядок здійснення екстрадиції.
Зі змісту вищезгаданих норм КПК вбачається, що останнім етапом екстрадиції є фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави в разі прийняття рішення про задоволення звернення про видачу особи, й лише після виконання такого втрачатиме чинність рішення про міжнародний розшук особи.
Відтак сам по собі факт відмови в екстрадиції ОСОБА_8 згідно з рішенням Регіонального суду у кримінальних справах міста Відня від 04.09.2023, яке обґрунтовано винятково триваючим станом війни в Україні, не означає втрату законної сили постановою органу досудового розслідування від 02.11.2022 про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук, а відтак не означає зникнення ризику його переховування від суду.
Варто зазначити, що дійсно указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», із 05.30 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, зокрема наразі на підставі указу Президента України від 06.05.2024 №271/2024 (затверджений Законом України від 08.05.2024 №3684-ІХ) з 05:30 14.05.2024 строком на 90 діб, тобто до 11.08.2024 включно.
Суд зазначає, що введення та продовження дії воєнного стану в Україні само по собі не впливає на зменшення наявного ризику переховування, а навпаки може підвищувати його ступінь, наприклад, через небажання особи прибути до України з огляду на можливе ведення активних військових дій.
Разом з тим, суд вважає, що встановлений слідчим суддею ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином наразі відсутній з огляду на те, що вже розпочато це судове провадження щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8, під час якого досліджуватимуться відкриті сторонами кримінального провадження в порядку статті 290 КПК наявні докази.
2.2.7. З огляду на вищенаведене, суд вважає неможливим скасувати обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, й відтак належить відмовити у задоволенні такого клопотання.
При цьому суд нагадує, що відповідно до частини 6 статті 193 КПК у разі затримання цієї особи, не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
2.3. Клопотання про витребування доказів.
2.3.1. 31.05.2024 захисник ОСОБА_6 подав клопотання про витребування доказів, де просив таке:
«1. Витребувати з Офісу Генерального прокурора (01001, АДРЕСА_3 ) електронний документ, в якому зафіксовані дані (інформація) з електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань» про кримінальне провадження №52017000000000717 від 26.10.2017 року, з якого було виділено кримінальне провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року.
2. Цей електронний документ необхідно витребувати в частині зазначення в цьому електронному документів повної інформації з ЄРДР по всім розділам «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення (з відображенням вкладки «Зміни» кожної вкладки «Правопорушення» розділу «Кримінальні правопорушення»), «Рух провадження», «Прикріплені файли», тощо у вигляді роздруківки в паперовому
3. Витребувати з Офісу Генерального прокурора (01001, АДРЕСА_3 ) електронний документ, в якому зафіксовані дані (інформація) з електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань» про кримінальне провадження N?52023000000000043 від 27.01.2023 року, яке було виділено постановою прокурора САП з кримінального провадження N?52017000000000717 від 26.10.2017 року.
4. Цей електронний документ необхідно витребувати в частині зазначення в цьому електронному документів повної інформації з ЄРДР по всім розділам «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення (з відображенням вкладки «Зміни» кожної вкладки «Правопорушення» розділу «Кримінальні правопорушення»), «Рух провадження», «Прикріплені файли», тощо у вигляді роздруківки в паперовому вигляді», що обґрунтовувалось таким:
«Під час реалізації захисником ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_6 своїх прав встановлених положеннями ст. 290 КПК України, а саме ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року не було виявлено документів з відомостями про реєстраційні дії, що повинні здійснюватися органом досудового розслідування згідно Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, окрім витягів з ЄРДР. В той же час, в результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року стороною захисту було виявлено ознаки здійснення слідчих дій в межах кримінального провадження №52017000000000717 від 26.10.2017 року (з якого виділено кримінальне провадженням №52023000000000043 від 27.01.2023 року) детективами, що не були включені до складу групи детективів у вказаному кримінальному провадженні».
2.3.2. В судовому засіданні захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтримали таке клопотання, зазначивши, що на їх думку відомості про рух кримінального провадження №52023000000000043 забезпечать формування позиції захисту щодо належності та допустимості доказів; що матиме суттєве значення для з`ясування питання належної процедури досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення такого клопотання, зазначивши, що відомості про рух кримінальних проваджень не мають доказового значення та не тягнуть будь-яких юридичних наслідків, тоді як під час судового розгляду будуть досліджуватись письмові процесуальні документи, за якими можна побачити процес досудового розслідування та наявність чи відсутність порушень в такому, й відтак не вбачав необхідності витребування відомостей про кримінальне провадження на цій стадії судового провадження,
2.3.3. Суд зазначає, що наразі судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні ще не розпочато, не визначено обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, що позбавляє можливості з`ясувати як належність конкретних документів до доказів, так й доцільність їх витребування.
Частиною 2 статті 315 КПК визначено, що з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Частиною 1 статті 349 КПК зокрема визначено, що головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови. У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони. Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу.
Відтак сторона захисту може конкретизувати наміри щодо подання доказів у вступній промові, та згодом вже після дослідження доказів сторони обвинувачення подати відповідні клопотання, й тому вимоги щодо витребування доказів наразі є передчасними.
Також суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів. При цьому за частиною 4 статті 132 КПК, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Згідно з пунктами 1, 3, 4 чинної редакції Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженою наказом Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231, це Положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього. Реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Реєстр може використовувати засоби інших інформаційно-комунікаційних систем. Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до пунктів 1,2 глави 3 «Автентифікація в Реєстрі та доступ до інформації» розділу І вищезазначеного Положення, автентифікація у Реєстрі та підписання у ньому електронних документів здійснюється з використанням особистого ключа та відповідного йому кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, виданого Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Доступ до Реєстру Реєстраторам та іншим Користувачам надається адміністратором на підставі: Реєстраторам - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних та документів, які підтверджують право доступу до Реєстру відповідно до норм КПК України та які визначені Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України; Користувачам, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків:- в органах прокуратури - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних і документів, визначених Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, а також рапорту з обґрунтуванням необхідності надання повного доступу з урахуванням функціональних обов`язків працівника на конкретній посаді, погодженого Генеральним прокурором, керівником обласної, окружної, спеціалізованої прокуратури чи особою, яка виконує їх обов`язки; - в органах досудового розслідування чи дізнання - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних і документів, визначених Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, а також листа з обґрунтуванням необхідності надання доступу з урахуванням функціональних обов`язків працівника на конкретній посаді, підписаного керівником органу досудового розслідування або дізнання чи особою, яка виконує їх обов`язки.
Тобто фактично захисник у клопотанні про витребування доказів просив витребувати відомості, які належать до охоронюваної законом таємниці для подальшого використання як доказів під час судового розгляду, проте таке можна здійснити лише за процедурою тимчасового доступу.
Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Зокрема, під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
Захисником не надано будь-яких належних підтверджень щодо реального обмежень його прав упродовж строку досудового розслідування на збирання доказів шляхом подачі відповідних клопотань та/або оскарження відмов у задоволенні таких до слідчого судді.
2.3.4. З огляду на вищезазначене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання щодо витребування доказів.
2.4. В судових засіданнях 28.05.2024 і 31.05.2024 захисник ОСОБА_6 подав численну низку скарг на рішення та дії органу досудового розслідування в порядку частини 2 статті 303 КПК і заперечень на ухвали слідчих суддів в порядку частини 3 статті 309 КПК.
Вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, наведений у частині 1 статті 303 КПК, та згідно з частиною 2 статті 303 КПК, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Частинами 1, 2 статті 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та частиною 3 статті 309 КПК визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Вищенаведені норми частини 2 статті 303 КПК та частини 3 статті 309 КПК не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду будь-яких скарг чи заперечень під час підготовчого провадження, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду, про що зокрема свідчить використане законом формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» та «можуть бути подані» тощо.
Під час підготовчого судового провадження, яке є обов`язковою самостійною стадією кримінального провадження, суд вправі вирішити обмежене коло питань та прийняти рішення, необхідні винятково для можливості призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Крім того, суд не вправі оцінювати під час підготовчого провадження процесуальні рішення чи дії слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки відповідно до статей 314-316 КПК з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на цій стадії, адже суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються підстав прийнятих процесуальних рішень та дій, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.
Така правова позиція викладена як висновки щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17 та від 02.06.2020 в справі №369/9525/17, які враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII/
Крім того, оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених під час досудового розслідування процесуальних дій та рішень слідчого, прокурора, слідчого судді, виключно на підставі доводів однієї сторони порушуватиме принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст якого згідно з частинами 1, 2 статті 22 КПК полягає у самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, та рівних прав сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
Також щодо заперечень проти ухвал слідчих суддів необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово (наприклад, в пункті 40 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» - заява №3236/03) зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Відтак суд долучив до матеріалів цієї справи подані скарги та заперечення, однак оцінка наведених у них доводів здійснюватиметься на стадії судового розгляду.
3. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.
3.1. Під час підготовчого судового провадження прокурори ОСОБА_10 та ОСОБА_5 вважали відсутніми підстави для прийняття будь-яких рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 і статтею 315 КПК, та для доручення органу пробації скласти досудову доповідь, й відтак пропонували призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.
Захисники ОСОБА_14 і ОСОБА_7 також вважали відсутньою необхідність доручити органу пробації скласти досудову доповідь, й не заперечували проти призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до статті 316 КПК після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
3.2. З`ясувавши позиції учасників підготовчого судового провадження та вирішивши питання, передбачені статтями 314, 315 КПК, суд вважає можливим завершити підготовку до судового розгляду та призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з огляду на таке:
1) угод про примирення або визнання винуватості в цьому провадженні немає;
2) не встановлено підстав для закриття цього кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 частини 1 або частиною 2 статті 284 КПК;
3) обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК та відсутні підстави для його повернення прокуророві, про що постановлена відповідна ухвала;
4) ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, а саме в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.
При цьому така службова особа обіймала посаду, зокрема зазначену у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, що відповідно до статті 33-1 КПК визначає підсудність ВАКС згідно з умовою, передбаченою пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.
Окрім того, санкція частини 4 статті 369 КК передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, що відповідно до частини 1 статті 31 КПК зі змінами, чинними з 16.05.2024 згідно з Законом України від 24.04.2024 №3655-IX (абзацом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, в якому до набрання чинності цим Законом колегіальний склад суду визначено за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, і проводиться підготовче судове засідання, а судовий розгляд ще не призначений, судовий розгляд у кримінальному провадженні проводиться і завершується складом суду, визначеним з урахуванням положень цього Закону) обумовлює зменшення кількісного складу суду шляхом повторного автоматизованого розподілу та здійснення одноособового судового розгляду в цій справі суддею-доповідачем із врахуванням чинних Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС, затверджених рішенням зборів суддів ВАКС від 03.09.2019 року №4 з подальшими змінами (зокрема рішенням зборів суддів ВАКС від 16.05.2024 №1);
5) відсутня необхідність доручити органу пробації скласти досудову доповідь;
6) з`ясовано питання про склад учасників судового провадження, а саме судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні належить здійснювати одноособово за участю прокурора та захисників обвинуваченого.
Керуючись статтями 314-316, 323, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Призначити на 06 червня 2024 року о 10.00 відкрите судове засідання із судового розгляду у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 щодо обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, який здійснювати одноособово за участю прокурора і захисників обвинуваченого.
2. Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування обраного ОСОБА_8 запобіжного заходу.
3. Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про витребування доказів.
Скерувати ухвалу до Управління документообігу та організаційного забезпечення ВАКС для зменшення кількісного складу суду шляхом повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 05.06.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ____________________________________________________________________________