- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
Справа № 991/3712/24
Провадження №11-сс/991/348/24
У Х В А Л А
27 травня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України щодо одержання неправомірної вигоди головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_9 за ухвалення рішень про скасування арешту майна у кримінальних провадженнях.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9, будучи обізнаним про факт накладення арешту на автомобіль FAW та 15 кубічних метрів колод деревини у судовій справі № 173/1465/23, а також про накладення арешту на автомобіль Renault та причеп у судовій справі № 173/412/24, оскільки був особисто знайомий із суддею, який ухвалював рішення про арешт майна - головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8, а також з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у користуванні яких перебувало вказане майно, усвідомлюючи зацікавленість останніх в скасуванні арешту, створив умови для подальшого одержання неправомірної вигоди суддею ОСОБА_8 за скасування накладених арештів.
З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_9 23 червня засобами телефонного зв`язку та 01 серпня 2023 року під час зустрічі повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що йому відомо про накладені арешти на майно, зазначивши про можливість їх скасування за умови надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди, наголосивши на довірливих відносинах із суддею.
Приблизно у цей же час підозрюваний вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . У подальшому, вони, розподіливши між собою ролі у вчиненні кримінального правопорушення, узгодили розмір неправомірної вигоди.
11 квітня 2024 року ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_11, що арешти з автомобілів, причепу та деревини можливо скасувати за умови надання судді ОСОБА_8 неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США.
Наступного дня підозрюваний отримав від ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 2 500 доларів США для подальшої передачі частини з них ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди.
13 квітня 2024 року ОСОБА_8, приїхавши до місця проживання ОСОБА_9, отримав від нього частину неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, дав вказівки щодо змісту та порядку подання клопотань про скасування арештів.
23 квітня 2024 року суддею задоволено клопотання про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини у судовій справі № 173/1465/23, а також з автомобіля Renault та причепу у судовій справі № 173/412/24, арешти скасовано.
24 квітня 2024 року в ході обшуків проведених за місцями проживання підозрюваного віднайдено, зокрема, грошові кошти, які є частиною неправомірної вигоди.
29 квітня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Детектив Національного антикорупційного бюро України за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2024 року клопотання детектива задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 908 400 гривень. Покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені пунктами 1 - 4, 8 - 9 ч. 5 ст. 194 КПК України строком до 25 червня 2024 року.
Не погодившись з ухвалою, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді застави до ОСОБА_8 .
Вважає, що стороною обвинувачення не долучено достатніх доказів, які б свідчили про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри. Слідством не зафіксовано розмов та дій підозрюваного, які могли б свідчити про наявність в його діях ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Матеріали клопотання не містять відомостей про будь-які позапроцесуальні контакти ОСОБА_8 із ОСОБА_10 та ОСОБА_12, доказів обставин змови із ОСОБА_9 та безпосереднього одержання підозрюваним неправомірної вигоди.
Ухвалені ОСОБА_8 судові рішення є законними, обґрунтованими та прийнятими у відкритому судовому засіданні на підставі наданих сторонами доказів, а тому відсутні підстави стверджувати, що їх прийняття може бути пов`язане з отриманням неправомірної вигоди.
Заявляє про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Відсутність ризику переховування від слідства мотивує тим, що ОСОБА_8 належним чином виконував свої процесуальні обов`язки, має міцні соціальні зв`язки за місцем постійного проживання, а його вік, стан здоров`я та майновий стан не вказують на можливість переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_8 ніколи не перетинав державний кордон України та лінію розмежування з тимчасово окупованими територіями.
Інші заявлені стороною обвинувачення ризики, на його думку, обґрунтовуються припущеннями та не підтверджуються фактичними обставинами.
Незважаючи на твердження обвинувачення, що ОСОБА_8 діяв спільно з ОСОБА_9, письмове повідомлення про підозру не містить кваліфікуючої ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, що вказує на її необґрунтованість.
Захисник заявляє сумніви щодо достовірності обставин відшукання предмету неправомірної вигоди в житлі ОСОБА_8, оскільки, на його думку, існують підстави вважати, що вказані кошти були підкинуті співробітниками Департаменту стратегічних розслідувань НПУ та Управління стратегічних розслідувань ДСР НПУ в Дніпропетровській області. З метою перевірки вказаних фактів сторона захисту звернулась до Дніпропетровської обласної прокуратури із заявою про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України.
Обставини, що характеризують особу ОСОБА_8, вказують на відсутність в нього реальної можливості внести заставу в розмірі 908 400 гривень, яка є для нього завідомо непомірною. Єдиним джерелом доходу підозрюваного є заробітна плата. Враховуючи, що підозрюваний є особою похилого віку, має хронічні вікові захворювання, так само як і його дружина ОСОБА_13, яка перебуває на його утриманні, значна частина коштів витрачається на лікування обох з подружжя.
Зауважує, що відшукані під час обшуку житла грошові кошти в сумі 20 000 доларів США та 950 Євро не належать підозрюваному, а є власністю ОСОБА_14 (дочка підозрюваного) та ОСОБА_15 (зять), що підтверджується протоколом обшуку, щорічною декларацію зятя.
Вважає недоведеною наявність виключного випадку, передбаченого ч.5 ст.182 КПК України, оскільки інкримінований розмір неправомірної вигоди не становить навіть значного розміру.
Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу захисника, вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Не погоджується з твердженнями захисника про необґрунтованість підозри, оскільки в ході досудового розслідування встановлено обставини, які свідчать про пряму причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Наполягає на існуванні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обґрунтовуючи їх наявність, зокрема, тим, що підозрюваний має значні грошові заощадження, розуміється на заходах конспірації, про необхідність дотримання яких інструктував ОСОБА_9, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що у взаємозв`язку з його віком (63 роки) може свідчити про можливості за певних умов переховуватись від органу досудового розслідування та суду за кордоном.
Визначений слідчим суддею розмір застави прокурор вважає достатнім та помірним, оскільки ОСОБА_8 володіє низкою об`єктів рухомого та нерухомого майна, серед якого, житловий будинок садибного типу, житловий будинок, частка квартири, земельна ділянка та автомобіль Mitsubishi Outlander 2007 року випуску вартістю 207 625 грн. Крім того, в ході обшуку в домі підозрюваного виявлені, але не вилучені грошові кошти у сумі 27800 доларів США, 242000 гривень та 950 євро.
Про помірність застосованого виду та розміру застави свідчить і той факт, що 06 травня 2024 року за підозрюваного ОСОБА_8 сплачено заставу у повному обсязі ОСОБА_16 .
За результатами розгляду апеляційної скарги за участю прокурора, підозрюваного та його захисників колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_8 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
ЇЇ обґрунтованість підтверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами: протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 17.07.2023, 11.09.2023, 05.12.2023, 26.02.2024; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 18.01.2024; 13.02.2024; 15.04.2024; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.11.2023, 21.12.2023, 11.01.2024; протоколами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26.02.2024, 23.04.2024; протоколами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтроль відносно особи від 26.02.2024 та 23.04.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 12.04.2024; протоколом від 12.04.2024 огляду проекту клопотання про часткове скасування арешту майна; протоколом від 15.04.2024 огляду мобільного телефону ОСОБА_11 ; протоколом обшуку в Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області від 24.04.2024; протоколом обшуку від 24.04.2024 в будинку ОСОБА_8 ; протоколом від 24.04.2024 обшуку в будинку ОСОБА_9 ; протоколом від 24.04.2024 обшуку в квартирі ОСОБА_8, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою. Доводи захисту, що письмове повідомлення про підозру не містить кваліфікуючої ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, не вказує на її необґрунтованість.
Також слідчий суддя виходив з того, що існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні, можливого вчинення дій, спрямованих на знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають важливе значення для кримінального провадження.
За твердженням прокурора, ОСОБА_8 підозрюється у вчинені тяжкого корупційного злочину, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. За законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права, зокрема, звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Також у підозрюваного наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Незважаючи на існуючі обмеження для виїзду за кордон чоловіків, на ОСОБА_8 вони не розповсюджуються з огляду на його вік (63 роки), а тому він може безперешкодно покинути територію України. При цьому, майновий стан підозрюваного, зокрема наявність у його власності та членів його родини нерухомого та рухомого майна, свідчать про наявність фінансових можливостей забезпечити власні потреби під час можливого переховування.
Зазначені обставини вказують на те, що існує ризик переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, можливість його виїзду за межі України.
Крім того, використовуючи здобуті за час перебування на посаді судді зв`язки, ОСОБА_8 може вплинути на свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які є заявниками у цьому кримінальному провадженні, з метою надання ними неправдивих показань.
Враховуючи, що досудове розслідування на даний час не завершене, ОСОБА_8 може спотворити документи, які створюватимуть видимість законності підстав передачі грошових коштів, зокрема розписок про отримання грошових коштів у борг, що обговорювалося ним з ОСОБА_9 .
Наразі органу досудового розслідування не вдалось віднайти всю суму наданої неправомірної вигоди, а тому існує загроза її знищення, спотворення чи переховування.
Враховуючи вищенаведене, характер кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та наявність у нього умов перебувати за межами України, колегія суддів погоджується з існуванням у даному кримінальному провадженні ризиків та вважає, що кожен з цих ризиків слідчим суддею належним чином обґрунтовано. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, було б недостатнім для контролю за поведінкою ОСОБА_8 та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків
У відповідності до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Оскільки кримінальне провадження здійснюється у зв`язку із вчиненням, за версією обвинувачення, тяжкого корупційного злочину діючим суддею з використанням наданої йому влади в ході здійснення правосуддя, слідчий суддя дійшов висновку, що такі обставини виключають можливість визначення застави у розмірі, передбаченому ст.182 КПК України та вимагають її застосування у більшому розмірі.
Водночас, на переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 гривень.
Враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, його майновий стан та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень. Такий розмір застави вважає співмірним із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного підозрюваному майна.
Колегія суддів погоджується зі слідчим суддею та вважає, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірною, враховуючи сукупність криміногенних чинників.
Заперечення сторони обвинувачення про внесення застави як обставини, що вказує на помірність застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, колегія суддів відхиляє, оскільки її внесення або невнесення не впливає на помірність визначеної слідчим суддею застави, дієвість чи недієвість такої. Визначення розміру застави не може залежати від того, буде чи не буде вона внесена.
На переконання колегії суддів, наразі відсутні підстави вважати, що відшукані під час обшуків в житлі ОСОБА_8 грошові кошти, які є частиною неправомірної вигоди, були попередньо підкинуті співробітниками Департаменту стратегічних розслідувань НПУ та Управління стратегічних розслідувань ДСР НПУ в Дніпропетровській області. Згідно протоколу від 24 квітня 2024 року ОСОБА_8 був особисто присутній під час обшуку, сумніви щодо походження віднайдених коштів в розмірі 2000 доларів США не озвучував та не заперечував факт обізнаності про їх перебування у сейфі.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про невинуватість підозрюваного, оскільки це питання виходить за межі предмету апеляційного розгляду, а з приводу обґрунтованості підозри оцінка вже була надана.
Законність (протиправність) ухвалених ОСОБА_8 рішень або неправильність кваліфікації дій одного з підозрюваних на обґрунтованість підозри не впливають, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також відхиляються.
Належне виконання підозрюваним умов застосованого до нього запобіжного заходу не вказує на відсутність ризиків кримінального провадження та не може бути підставою для відмови у його застосуванні.
За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13.07.2023 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3