- Presiding judge (HACC AC): Panaid I.V.
Справа № 991/3184/24
Провадження №11-п/991/19/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про направлення провадження з розгляду клопотання адвоката ОСОБА_8 від 15.04.2024 про скасування арешту майна (справа 991/3184/24, провадження 1-кс/991/3222/24) до іншого суду,
ВСТАНОВИЛА:
22 квітня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про направлення провадження з розгляду клопотання адвоката ОСОБА_8 від 15.04.2024 про скасування арешту майна (справа №991/3184/24, провадження 1-кс/991/3222/24) до Печерського районного суду м. Києва.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду перебуває клопотання адвоката ОСОБА_8 від 15.04.2024 про скасування арешту майна (справа №991/3184/24, провадження 1-кс/991/3222/24) в межах кримінального провадження №62021000000000160 від 22.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України. При цьому, раніше накладені арешти згідно ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2022 та 01.09.2022 вже були предметом перевірки судів апеляційної та касаційної інстанції. В даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а досудове розслідування здійснюється Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань. З огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України не підсудне Вищому антикорупційному суду, а щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України відсутні умови, закріплені ч. 5 ст. 216 КПК України, то, на думку прокурора, відсутні підстави вважати, що дане провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_8 може бути розглянуте Вищим антикорупційним судом.
Належним чином повідомлені про час та місце судового засідання учасники до суду не з`явилися, подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, що не є перешкодою апеляційному розгляду згідно ст.405 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали клопотання,колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз.7 ч.1 ст.34 цього Кодексу).
Згідно з абз. 2 ч.3 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Частиною 6 ст.34 КПК України встановлено, що суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 24 ч.1 ст.3 КПК України встановлено, що судове провадження є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими обставинами.
Таким чином, системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст. 34 КПК України є тотожним поняттю судове провадження, визначеному в п. 24 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу. У зв`язку з цим направлення в порядку, передбаченому положеннями ст.34 КПК України, кримінального провадження з одного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту (іншого документу, яким завершується досудове розслідування) до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК України, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК України. Такий висновок суду узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 15 березня 2018 року у справі №571/196/18-к (провадження № 51-4493впс18).
Одночасно з цим, до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення його оперативності та ефективності може бути передано на розгляд іншого суду, зокрема у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя, наявності надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, проведення бойових дій на відповідній території тощо.
З прохальної частини поданого прокурором клопотання вбачається, що йдеться про направлення до іншого суду саме провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна, поданого у межах кримінального провадження №62021000000000160 від 22.02.2021, що знаходиться на стадії досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що передбачений статтею 34 КПК України порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого за відсутності виключних обставин за вказаним клопотанням адвоката застосовуватись не може.
Підтвердженням даного висновку є те, що відповідно до КПК України на стадії досудового розслідування вирішення питання про порушення правил підсудності при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора окремо регламентовано статтею 304 КПК України. Згідно з даною нормою вирішення питання про розгляд заяв, клопотань, скарг під час досудового розслідування по суті або їх повернення, відмова у відкритті провадження тощо, відноситься до виключної компетенції слідчого судді того суду першої інстанції, до якого вони надійшли.
Суд наголошує, що слідчий суддя за положеннями КПК України наділений повноваженнями надати оцінку відповідним обставинам при вирішенні ним питання прийнятності та можливості призначення до розгляду клопотання (скарги, заяви), в тому числі за нормами ст.ст. 173-174 КПК України.
Відтак, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відповідно до діючого законодавства на стадії досудового розслідування уповноважена переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду у випадках та порядку, передбачених КПК України, проте за вищевказаними положення кримінального процесуального законодавства не має функцій вирішувати питання, що перебувають в компетенції слідчого судді на стадії досудового розслідування.
З огляду на вищевикладене, провадження з розгляду клопотання прокурора ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_8 за підсудністю до іншого суду на стадії досудового розслідування підлягає закриттю.
Керуючись ст. 33-1, 34, 376, 419, 532 КПК, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження за клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про направлення матеріалів провадження з розгляду клопотання адвоката ОСОБА_8 від 15.04.2024 про скасування арешту майна (справа 991/3184/24, провадження 1-кс/991/3222/24) до Печерського районного суду м. Києва закрити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5