- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
Справа № 991/8527/23
Провадження 1-кп/991/104/23
У Х В А Л А
03 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представників ОСОБА_6, ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_8, подане в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у кримінальному провадженні № 42016000000000785 від 22.03.2016,
ВСТАНОВИВ:
24.04.2024 адвокат ОСОБА_8 звернулася до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, застосованих до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні.
1. Обґрунтування клопотання
У клопотанні зазначено, що у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2016 накладено арешт з метою забезпечення конфіскації на рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_6 .
Крім того до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 застосовано інші заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та надано дозвіл на затримання з метою приводу.
На дату звернення із клопотанням у відкритому інтернет-ресурсі системи МВС України досі розміщена інформація про ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як осіб, що перебувають у розшуку у зв`язку із переховуванням від органів влади.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.03.2024 кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Проте, постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6, суд не вирішив питання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження. Водночас органи, які проводили досудове розслідування та здійснювали оперативний супровід, не вжили заходів для закриття оперативно-розшукових справ.
З огляду на це адвокат просила:
- скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.02.2016 у справі № 745/4825/16-к, на майно, що належить ОСОБА_6, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2010 року випуску, дата реєстрації 20.02.2015;
- скасувати інші заходи забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та дозволи на затримання з метою приводу;
- направити копії ухвали Вищого антикорупційного суду від 21.03.2024 про закриття кримінального провадження до Національного антикорупційного бюро України та Служби безпеки України для виконання в частині винесення постанови про закриття оперативно-розшукових справ відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а також вилучення інформації про них з розшукових баз.
2. Позиції учасників судового провадження
Представники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтримали клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження з підстав, що у ньому наведені. Просили клопотання задовольнити.
Адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні долучила додаткові документи в обґрунтування вимог клопотання.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання в частині скасування арешту майна.
Щодо вимоги про скасування запобіжних заходів зазначив, що згідно зі ст. 203 КПК України така ухвала припиняє свою дію, зокрема у разі закриття кримінального провадження, а отже відсутня потреба у вирішенні цього питання. Водночас якщо це необхідно для забезпечення прав ОСОБА_7 та ОСОБА_6, не заперечував проти задоволення клопотання і в цій частині.
3. Оцінка та мотиви суду
Порядок скасування арешту майна врегульовано у ст. 174 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження.
Кримінальне провадження № 42016000000000785 від 22.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України надійшло до Вищого антикорупційного суду 28.09.2023.
Ухвалою суду від 21.03.2024 обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження № 42016000000000785 від 22.03.2016 в частині обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_7, ОСОБА_6, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Питання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема скасування арешту майна, одночасно із закриттям кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6, судом не вирішено.
Проте згідно з матеріалами клопотання ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.02.2016 у справі № 757/4825/16-к накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_6, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2010 року випуску, дата реєстрації 20.02.2015. Арешт накладено з метою забезпечення конфіскації майна у кримінальному провадженні № 42014000000000374.
Матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на підставі постанов прокурора Генеральної прокуратури від 22.03.2016 виділено із кримінального провадження № 42014000000000374 та об`єднано у кримінальному провадженні № 42016000000000785.
Тому, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, а також беручи до уваги відсутність обставин, які свідчать про те, що до вищевказаного майна може бути застосована спеціальна конфіскація, наявні підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.02.2016 у справі № 757/4825/16-к.
Отже, клопотання адвоката ОСОБА_8 в частині вимог про скасування арешту майна належить задовольнити.
Водночас суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в частині вимог про скасування запобіжних заходів та направлення ухвали суду про закриття кримінального провадження до Національного антикорупційного бюро України та Служби безпеки України. Така позиція ґрунтується на такому.
На підтвердження доводів клопотання адвокат ОСОБА_8 надала ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2016 у справі №757/35897/16-к. Слічий суддя за відсутності ОСОБА_6 (остання оголошена у розшук) обрав відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За змістом ч. 1 ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію, зокрема, у разі закриття кримінального провадження.
У ч. 4 ст. 132 КПК України зазначено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію, зокрема у разі закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, з огляду на постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 застосовані до них запобіжні заходи припинили свою дію. Суд не вбачає підстав для постановлення додаткових судових рішень щодо застосованих запобіжних заходів.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу має тимчасовий характер. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що востаннє ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 постановлено 15.09.2021. Відомостей про наявність інших ухвал про надання дозволу на затримання з метою приводу матеріали кримінального провадження не містять, сторони про наявність чинних ухвал не зазначили.
Отже, у цьому кримінальному провадженні відсутні чинні ухвали про надання дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Крім того, статтею 190 КПК України не передбачена можливість скасування ухвали про надання дозволу на затримання з метою приводу.
Особливості звернення до примусового виконання судових рішень у кримінальних провадженнях визначені у Розділі ХХ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023р. № 485).
Згідно з п. 6 Розділу ХХ Інструкції якщо судом закрито кримінальне провадження, копія ухвали про закриття кримінального провадження після її винесення вручається або надсилається прокурору. Крім того, таке рішення направляється особі, яка притягалася до відповідальності, потерпілій особі або заявнику, цивільному позивачеві, а також підприємству, установі чи організації, якщо судом закрито кримінальне провадження з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи, організації.
Вимог щодо направлення судових рішень про закриття кримінального провадження до інших установ, підприємств чи організацій, Інструкція не містить.
КПК України також не визначено особливостей виконання судового рішення про закриття кримінального провадження, зокрема не визначено повноважень чи обов`язку суду направляти ухвали органу, що здійснював досудове розслідування чи оперативному підрозділу для вжиття ними заходів щодо закриття оперативно-розшукових справ чи вилучення інформації про осіб з розшукових баз.
Отже, вимога про направлення ухвали суду від 21.03.2024 до НАБУ та СБУ є безпідставною.
Враховуючи викладене, клопотання адвоката ОСОБА_8 належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 132, 174, 369, 372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити частково клопотання адвоката ОСОБА_8 .
2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.02.2016 у справі № 745/4825/16-к на майно, що належить ОСОБА_6, а саме:
- квартиру АДРЕСА_1 ;
- будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;
- автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2010 року випуску, дата реєстрації 20.02.2015.
3. Відмовити у задоволенні клопотання в іншій частині.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3