- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/3666/24
Провадження № 1-кс/991/3702/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: детектива Національного бюро ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна від 26.04.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000312 від 13.07.2023,
установив:
29.04.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 26.04.2024 про арешт майна вилученого в ході обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000312 від 13.07.2023.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000312 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України щодо одержання неправомірної вигоди головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 за пособництва ОСОБА_6 . За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_5 мав прийняти рішення про скасування арешту майна у кримінальних провадженнях.
Під час досудового розслідування встановлено, що 23.05.2023 на автодорозі Н-08 між населеними пунктами с. Бородаївка та с. Правобережне, Кам`янського району, Дніпропетровської області автомобіль FAW, який перевозив 15 кубічних метрів колод деревини, був зупинений працівниками поліції. Автомобіль перебував у користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а деревина перебувала у власності фізичної-особи підприємця ОСОБА_9 .
За результатом проведених слідчих дій автомобіль та вантаж (деревина) були вилучені працівниками поліції та розпочато кримінальне провадження № 12023041430000226 за ч. 1 ст. 246 КК України. У подальшому, слідчим за погодженням з прокурором до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області було подано клопотання про накладення арешту на автомобіль та деревину.
Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 29.05.2023 накладено арешт на автомобіль FAW та деревину шляхом заборони розпоряджатися та користуватися ними. Ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 19.06.2023 рішення слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області залишено без змін.
У період з 19.06.2023 по 23.06.2023 у ОСОБА_6, який був обізнаний про факт накладення арешту на автомобіль та деревину у кримінальному провадженні № 12023041430000226, виник злочинний умисел для подальшого одержання неправомірної вигоди суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 за скасування арешту з автомобіля та деревини при посередництві ОСОБА_6 .
Починаючи реалізовувати свій злочинний умисел, 23.06.2023 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9, що йому відомо про накладення арешту на автомобіль, деревину та зазначив про можливість скасування арешту за умови надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 .
01.09.2023 ОСОБА_6, під час зустрічі з ОСОБА_9 та його партнером по бізнесу ОСОБА_10, повторно наголосив на необхідності надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 . Також зазначив, що ОСОБА_5 має довірливі відносини з ОСОБА_6, тому з іншими особами суддя не буде обговорювати питання отримання неправомірної вигоди за скасування арешту.
Приблизно у цей же час ОСОБА_6 вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 та ОСОБА_10, також вони розподілили між собою ролі у вчиненні кримінального правопорушення. За їхнім планом ОСОБА_6 повинен був одержати від ОСОБА_9 або ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі, яку буде визначено пізніше для подальшої передачі ОСОБА_5, а ОСОБА_5 після одержання неправомірної вигоди мав ухвалити рішення про скасування арешту з автомобіля та деревини.
02.02.2024 працівниками поліції у м. Верхньодніпровськ, Кам?янського району, Дніпропетровської області був зупинений автомобіль марки Renault (номерний знак НОМЕР_1 ) з причіпом, які перебували у користуванні ОСОБА_7 .
За результатом проведених слідчих дій автомобіль Renault та причіп були вилучені працівниками поліції та розпочато кримінальне провадження № 12024041430000068 за ч. 1 ст. 246 КК України. У подальшому, слідчим за погодженням з прокурором до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області було подано клопотання про накладення арешту на автомобіль Renault та причіп.
Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 06.02.2024 було накладено арешт на автомобіль Renault з причепом шляхом заборони розпоряджатися та користуватися ними.
Після накладення арешту на автомобіль Renault та причіп, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у продовження раніше досягнутої згоди на спільне вчинення кримінального правопорушення, припускаючи, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в силу регулярного користування послугами щодо перевезення деревини можуть бути зацікавленими у скасуванні арешту, вступили в злочинну змову щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за зняття арешту з автомобілей FAW, Renault, деревини та причепу.
Діючи на виконання домовленості з ОСОБА_5, 11.02.2024 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10, що йому відомо про накладення арешту на автомобіль Renault, а скасування арешту з вищезазначеного майна можливо лише за умови надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 за пособництва ОСОБА_6 .
Цього ж дня ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_10 про необхідність надання неправомірної вигоди в орієнтовному розмірі 1500-2000 доларів США за прийняття рішень суддею про скасування арешту з автомобілей, деревини та причепу. Також зазначив, що з метою створення формальних підстав для скасування арешту майна необхідно подати до суду відповідне клопотання.
У подальшому, ОСОБА_5 вказав ОСОБА_6 надання неправомірної вигоди у розмовах називати передачею грошових коштів у борг. Діючи на виконання вказівки ОСОБА_5 щодо найменування «позикою» прохання надати неправомірну вигоду, 18.03.2024 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10 про те, що він має позичити ОСОБА_6 4 000 доларів США.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10, що за надання неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США при його посередництві, ОСОБА_5 скасує арешт з автомобілей, деревини та причепу.
12.04.2024, за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 приїхали до місця проживання ОСОБА_6, де останній отримав від ОСОБА_10 кошти у сумі 2 500 доларів США для подальшої передачі частини цих коштів ОСОБА_5, як неправомірної вигоди за прийняття рішення про зняття арешту з автомобілів, причепу та деревини. Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_10 передав ОСОБА_6 проект клопотання про зняття арешту з автомобіля FAW та деревини.
13.04.2024 ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 частину грошових коштів, одержаних від ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США. Суддя ОСОБА_5 ознайомився з наданим йому ОСОБА_6 текстом проекту клопотання про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини, дав вказівки щодо коригування тексту клопотання, а також вказав на необхідність подачі клопотання наступного дня та обов`язкового прибуття в засідання. Отримавши від ОСОБА_5 вищезазначену інформацію, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10 про необхідність коригування тексту клопотання та обов`язкову участь заявника у розгляді клопотання в суді.
23.04.2024 суддя ОСОБА_5 задовольнив клопотання про скасування арешту з автомобілей FAW, Renault, деревини, причепу та скасував арешт з майна, відповідно до домовленості про надання неправомірної вигоди за пособництва ОСОБА_6 .
24.04.2024 ОСОБА_6 було затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, у зв`язку з наявністю ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного бюро. 25.04.2024 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
24.04.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 проведено обшук, в ході якого вилучено, зокрема: мобільний телефон Samsung Galaxy A52 серійний номер НОМЕР_6 з сім-карткою номеру НОМЕР_2 ; мобільний телефон Samsung Galaxy S22 серійний номер НОМЕР_3 з сім-карткою номеру НОМЕР_4 .
Постановою детектива від 25.04.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема: мобільний телефон Samsung Galaxy A52 серійний номер НОМЕР_6 з сім-карткою номеру НОМЕР_2 ; мобільний телефон Samsung Galaxy S22 серійний номер НОМЕР_3 з сім-карткою номеру НОМЕР_4 . На переконання детектива, мобільні телефони можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
Таким чином, детектив просить накласти арешт на мобільні телефони з метою забезпечення збереження речових доказів на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, із тимчасовою забороною користування та розпорядження ними.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_3 клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Пояснив, що органом досудового розслідування встановлено, що слідчий суддя ОСОБА_5, за посередництва ОСОБА_6, висловив прохання та отримав неправомірну вигоду за скасування арешту з транспортних засобів та деревини. Під час проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 вилучено частину грошових коштів, які ймовірно були передані в якості неправомірної вигоди, та два мобільні телефони. Встановлено, що спілкування ОСОБА_6 з заявниками та суддею ОСОБА_5 відбувалась за допомогою засобів мобільного зв`язку, тому мобільні телефони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Під час обшуку доступ до мобільних телефонів був наданий ОСОБА_6, проте була відсутня можливість копіювання інформації, оскільки не було залучено спеціаліста. Підставою для накладення арешту є необхідність проведення експертного дослідження на предмет відновлення ймовірно видалених файлів, на що вказують встановлені досудовим розслідуванням обставини. Також, просив уточнити клопотання щодо допущеної технічної описки в частині зазначення серійного номеру мобільного телефону Samsung Galaxy S22, просив вважати вірним написання серійного номеру НОМЕР_14. Враховуючи потреби досудового розслідування, які переважають над потребами володільця майна вважає обґрунтованою тимчасову заборону в користуванні, розпорядженні вилученими мобільними телефонами.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про арешт майна. Зазначив, що під час обшуку ОСОБА_6 добровільно надав доступ до мобільних телефонів, тому в сторони обвинувачення було достатньо часу для проведення огляду та залучення спеціаліста. Також, детективом не надано будь-яких доказів, що існує загроза знищення речових доказів. Адвокат звертає увагу, що володілець майна може надати мобільні телефони детективу за його першою вимогою для копіювання даних. Додав, що у ОСОБА_6 відсутні кошти для купівлі нового мобільного телефону, тому необхідно повернути засоби зв`язку.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане детективом клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Зазначені вище вимоги детективом дотримані, 26.04.2024 клопотання про арешт майна направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», в межах строку 48 годин після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 .
У відповідності до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема, для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
25.04.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, що полягає в пособництві службовій особі, яка займає відповідальне становище, в одержанні нею неправомірної вигоди для себе та для третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади.
Під час розгляду клопотання детектив довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами, в копіях: протоколами допитів свідків від 17.07.2023, 11.09.2023, 05.12.2023, 18.01.2024, 13.02.2024, 15.04.2024; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.11.2023, 21.12.2023, 23.04.2024; протоколами огляду від 12.04.2024, 15.04.2024, 24.04.2024.
Факти та обставини, які викладені в повідомленні про підозру, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_6 може бути безпосередньо причетним до вчинення цього кримінального правопорушення. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) Правові підстави для арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Зі змісту протоколу обшуку встановлено, що 24.04.2024, у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, було проведено невідкладний обшук будинку АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.04.2024 надано дозвіл на проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення, зокрема: мобільних телефонів, які містять відомості про спілкування між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо вимагання неправомірної вигоди за прийняття ОСОБА_5 рішення про зняття арешту з автомобіля FAW, н.з. НОМЕР_5, з дровами та автомобіля Renault н. з. НОМЕР_1 з причіпом.
Відповідно до протоколу від 24.04.2024, у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, детективами Національного бюро вилучено, зокрема: мобільні телефони Samsung Galaxy А52, серійний номер НОМЕР_6, з сім-карткою номеру НОМЕР_7 та Samsung Galaxy S22, серійний номер НОМЕР_3, з сім-карткою номеру НОМЕР_8 .
Зі змісту протоколу обшуку слідує, що у зв`язку з необхідністю врятування речових доказів у кримінальному провадженні, запобіганню їх знищенню або схову, за погодженням з прокурором, було прийнято рішення про проведення невідкладного обшуку. Перед початком обшуку ОСОБА_6 було запропоновано видати: неправомірну вигоду (кошти), які передбачались для судді ОСОБА_5, мобільні телефони, що містять відомості про спілкування ОСОБА_6 з ОСОБА_5 щодо вищезазначених обставин. ОСОБА_6 добровільно видано документи, грошові кошти та мобільні телефони Samsung Galaxy А52, серійний номер НОМЕР_6, з сім-карткою номеру НОМЕР_7 та Samsung Galaxy S22, серійний номер НОМЕР_3, з сім-карткою номеру НОМЕР_8 . У журналі контактів мобільного телефону Samsung Galaxy А52 наявні абоненти « ОСОБА_11 » ( НОМЕР_9 ), « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_12 2» ( НОМЕР_10 ), також виявлено відомості щодо останніх з`єднань з абонентом « ОСОБА_11 » за період 22.12.2023 по 10.04.2024, а з абонентом « ОСОБА_13 » за період з 22.12.2023 по 12.04.2024. У месенджері «Viber» наявні абоненти « ОСОБА_11 », відомості щодо дзвінків та листування у період з 25.10.2023 по 08.04.2024, що стосуються у т.ч. з питань повернення арештованих авто; « ОСОБА_12 2» (у профілі фото судді ОСОБА_5 ) відомості щодо дзвінків у період з 03.10.2023 по 27.11.2023.
У мобільному телефоні Samsung Galaxy S22 наявні контакти: « ОСОБА_11 » ( НОМЕР_11 ), « ОСОБА_12 », « ОСОБА_12 2» ( НОМЕР_12 ), «ОСОБА_12 3» ( НОМЕР_13 ) та виявлено відомості щодо останніх з`єднань з « ОСОБА_11 » за період з 11.02.2024 до 19.04.2024, а з абонентами «ОСОБА_12 2, 3» за період з 11.02.2024 до 19.04.2024. У месенджері «Viber» наявні відомості щодо дзвінків та листування з абонентом « ОСОБА_11 » у період з 25.10.2023 до 10.04.2024. У месенджері «WhatsApp» існують відомості щодо з`єднань та листування з абонентом « ОСОБА_11 » за період з 12.02.2024 до 14.04.2024 та відправлено абоненту клопотання про часткове скасування арешту майна з рукописними правками.
25.04.2024 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000312, які вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, зокрема: мобільний телефон Samsung Galaxy A52 серійний номер НОМЕР_6 з сім-карткою номеру НОМЕР_2 ; мобільний телефон Samsung Galaxy S22 серійний номер НОМЕР_3 з сім-карткою номеру НОМЕР_4, оскільки вони містять відомості, які мають значення для цього кримінального провадження.
Оцінюючи вилучені під час обшуку мобільні телефони на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Мобільні телефони Samsung Galaxy А52, серійний номер НОМЕР_6, з сім-карткою номеру НОМЕР_7 та Samsung Galaxy S22, серійний номер НОМЕР_3, з сім-карткою номеру НОМЕР_8, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та відповідають ознакам речового доказу.
Крім того, у вилучених мобільних телефонах можуть міститися видалені відомості, які можливо відновити лише із залученням експерта, про що у судовому засіданні зазначив детектив Національного бюро ОСОБА_3 .
Саме з метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених мобільних телефонах, відновлення ймовірно видаленої інформації, проведення відповідного експертного дослідження мобільні телефони, які належать ОСОБА_6, детективом Національного бюро вилучено.
Крім того, з протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 15.04.2024 вбачається, що 13.04.2024 ОСОБА_6 у месенджер Whatsapp надсилав йому фотографії першої та останньої сторінок клопотання про скасування арешту із внесеними змінами, однак, під час огляду телефонів під час обшуку такої інформації віднайдено не було, що може свідчити про її видалення. Слідчий суддя вважає, що доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами проведення експертного дослідження.
Відновити видалені відомості, за таких обставин, можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.З метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених мобільних телефонах, є необхідність у призначенні судової експертизи.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а його надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту.
Щодо помилкового зазначення в тексті клопотання серійного номеру телефона Samsung Galaxy S22: НОМЕР_15 замість НОМЕР_14, слідчий суддя вважає, що така помилка є суто технічною та не впливає на визначення майна, яке підлягає арешту, оскільки в протоколі обшуку від 24.04.2024 зазначено серійний номер вилученого мобільного телефону НОМЕР_14.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Детектив у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільні телефони. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення мобільних телефонів, вилучених у ОСОБА_6 та інформації, яка в них міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_6 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування та розпорядження ним, зокрема до завершення експертного дослідження або кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_6, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування та розпорядження вказаним у клопотанні детектива майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення мобільних телефонів, вилучених у ході проведення обшуку, та інформації, яка в них міститься.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 24.04.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
-мобільний телефон Samsung Galaxy А52, серійний номер НОМЕР_6, з сім-карткою номера НОМЕР_7 ;
-мобільний телефон Samsung Galaxy S22, серійний номер НОМЕР_14, з сім-карткою номера НОМЕР_8,
який полягає у тимчасовій забороні користування та розпорядження.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_14