- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/3171/24
Провадження 1-кс/991/3209/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, старшого детектива ОСОБА_3, власника майна ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про арешт майна у межах кримінального провадження № 52023000000000120 від 15.03.2023,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно ОСОБА_4, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання останнього.
В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000120 від 15.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 27.04.2022 Дочірнє підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (надалі - ДП «СЗТФ «ПРОГРЕС» або ДП) з Міністерством оборони України (надалі - МОУ) укладено три державних контракти на закупівлю снарядів для потреб Збройних сил України (далі - ЗСУ), а саме: № 403/1/22/150 (предмет закупівлі - 122 мм реактивні некеровані снаряди М21ОФ для БМ-21 «Град»); № 403/1/22/151 (предмет закупівлі - 152 мм постріли з ОФ снарядом та повним зарядом до гаубиці Д-20); № 403/1/22/152 (предмет закупівлі - 122 мм ОФ снаряди з повним зарядом для гаубиць типу Д-30).
З метою виконання зазначених контрактів ДП з компанією Alfa Sp.z.o.o. 04.05.2022 укладено три зовнішньоекономічних контракти, а саме: № C-03-04/2022/Pr (з метою виконання державного контракту № 403/1/22/150); № C-01-04/2022/Pr (з метою виконання державного контракту № 403/1/22/151); № C-02-04/2022/Pr (з метою виконання державного контракту № 403/1/22/152).
Аналізом вартості закупленого товару встановлено її суттєве завищення в порівнянні із цінами на аналогічний товар, який закуповувався впродовж березня-травня 2022 року іншими підприємствами, наділеними правом імпортувати товари для потреб ЗСУ.
Детектив зазначає, що підставою для укладення державного контракту від 27.04.2022 № 403/1/22/152 та, відповідно, зовнішньоекономічного контракту від 04.05.2022 № C-02-04/2022/Pr стала комерційна пропозиція компанії «Alfa Sp.z.o.o.» від 21.04.2022, в якій запропонована вартість 122 мм ОФ снарядів з повним зарядом для гаубиць типу Д-30 склала 985 Євро (32 848,66 грн) за одиницю товару. Загальна кількість товару за контрактом склала 50 000 одиниць, а орієнтовна загальна сума контракту - 1 642 433 000 грн.
У той же, час компанія «Alfa Sp.z.o.o.» із МОУ, в особі Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки, 22.04.2022 уклала зовнішньоекономічний контракт № 403/1/22/136, предметом якого були 122 мм ОФ снаряди з повним та зниженим зарядом для гаубиць типу Д-30. При цьому з ціною 890 Євро за одиницю. Тобто, з різницею у 95 Євро за одиницю.
Тому детектив вважає, що закупівля снарядів за ціною 985 Євро за одиницю товару згідно контракту від 27.04.2022 № 403/1/22/152 була безпідставною.
Окрім цього, детектив зазначає, що службові особи МОУ та ДП «СЗТФ «Прогрес», у порушення діючих на той час нормативно-правових актів, що регулювали процедуру закупівлі товарів у сфері оборони під час дії воєнного стану, безпідставно погодили та 14.02.2023 підписали додаткову угоду № 6 до державного контракту від 27.04.2022 № 403/1/22/152, якою змінили ціну товару з 985 на 1318 Євро (за одиницю товару).
Вказане призвело до нанесення державному бюджету матеріальної шкоди (збитків) через втрату безпідставно перерахованих на користь ДП СЗТФ «Прогрес» активів в загальному розмірі 415 473 804,49 грн.
Детектив вважає, що вказане може свідчити про те, що службові особи ДП «СЗТФ «Прогрес», діючи за попередньою змовою із представниками компанії «Alfa Sp.z.o.o.», МОУ та з іншими невстановленими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою розтрати (заволодіння) державних коштів в особливо великих розмірах, здійснили закупівлю снарядів за завищеними цінами, з метою одержання компанією «Alfa Sp.z.o.o.» максимального прибутку за рахунок зменшення економічної вигоди держави, з подальшим розподіленням такого прибутку між учасниками схеми.
09.04.2024 детективами Національного бюро проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, у ході якого виявлено та вилучено ноутбук TERRA MOBILE 1460P, model: X35R/A35 та зарядний пристрій до нього, USB флеш-накопичувач Export сірого кольору 8Gb, USB флеш-накопичувач UaRpa помаранчевого кольору 32 Gb; мобільний телефон iPhone серійний номер F17FQE6BOFOX.
Вилучені технічні носії потребують додаткового дослідження, шляхом застосування спеціальних технічних знань та навичок.
Постановою детектива від 09.04.2024 вилучені носії інформації та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000120.
Детектив ОСОБА_3, який діяв на підставі письмового доручення прокурора, у судовому засіданні клопотання підтримав частково, зазначив, що ноутбук та два USB флеш-накопичувачі вже оглянуті, копію інформації скопійовано, тому вони підлягають поверненню власнику.
Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо накладення арешту на мобільний телефон.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Щодо строку звернення з клопотанням.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного бюро 09.04.2024 з 06 год 58 хв по 09 год 47 хв проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, і 10.04.2024 клопотання про арешт вилученого майна з додатками здано до відділення поштового зв`язку для направлення до Вищого антикорупційного суду (т. 1 а.с. 246-247).
Процесуальні дії мають виконуватись у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку, зокрема на пошту (ст. 116 КПК України).
Отже, з урахуванням вимог кримінального процесуального закону детектив звернувся до суду з клопотанням у встановлений абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правової підстави для арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 та частиною 3 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно із частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Поряд з цим, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно про арешт якого ставиться питання відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування кримінальному провадженні № 52023000000000120 від 15.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, зокрема за фактами того, що у 2022 році службові особи ДП СЗТФ «Прогрес», діючи за попередньою змовою із представниками компанії Alfa Sp.z.o.o. (Польща) та з іншими невстановленими особами, з метою заволодіння державними коштами Міністерства оборони України в особливо великих розмірах, здійснили закупівлю для потреб Міноборони України у компанії Alfa Sp.z.o.o. боєприпасів за завищеними цінами, з метою одержання нею максимального прибутку за рахунок зменшення економічної вигоди держави, з подальшим розподіленням прибутку між учасниками схеми, а саме під час закупівлі наступної номенклатури боєприпасів: 60000 одиниць 122 мм некерованих реактивних снарядів М-21 ОФ для БМ-21 «Град» (40км) ціною 7155, 00 євро за одиницю на загальну суму 429300000,00 євро згідно з контрактом № 403/1/22/150 від 27.04.2022; 50000 одиниць 152 мм ОФ снарядів з повним зарядом до 2С3/Д-20 ціною 1612,00 євро за одиницю на загальну суму 80600000,00 євро згідно з контрактом № 403/1/22/151 від 27.04.2022; 50000 одиниць 122 мм ОФ снарядів до 2С1/Д-30 ціною 1195,00 євро за одиницю на загальну суму 59750000,00 євро згідно з контрактом № 403/1/22/152 від 27.04.2022; 60000 одиниць 122 мм некерованих реактивних снарядів М-21 ОФ для БМ-21 «Град» (40км) ціною 5950,00 грн євро за одиницю на загальну суму 357000000,00 євро згідно з контрактом № С-03-04/2022/Pr від 04.05.2022 (епізод 1); та, що службові особи Міністерства оборони України, діючи за попередньою змовою зі службовими особами ДП «СЗТФ «Прогрес» та з іншими особами, в порушення діючих на той час норм, що регулюють процедуру закупівлі товарів для потреб Збройних Сил України, 16.02.2023 безпідставно погодили і підписали додаткову угоду № 6 до державного контракту від 27.04.2022 № 403/1/22/152, якою збільшили ціну одиниці продукції за цим контрактом з 985 євро до 1318 євро. Викладене призвело до значного збільшення витрат за вказаним контрактом і, як наслідок, безпідставного перерахування Міністерством оборони України на користь ДП СЗТФ «Прогрес» коштів у сумі 415473804,49 грн (епізод 2).
Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з дослідженими матеріалами, доданими до клопотання, зокрема, копіями: протоколів огляду від 14.03.2024; пояснень спеціаліста з додатками; державних контрактів від 27.04.2022 № 403/1/22/150, № 403/1/22/151, № 403/1/22/152 на поставку (закупівлю) продукції зі специфікаціями до них, та додаткові угоди до контракту № 403/1/22/152 від 27.07.2022 № 1, від 05.12.2022, № 3, від 26.12.2022 № 5, від 16.02.2023 № 6 з додатками; листів ДП «СЗТФ «Прогрес» від 25.04.2022; комерційних пропозиції Alfa Sp.z.o.o. від 21.04.2022, ; протоколу огляду документів від 29.08.2023; контрактів від 04.05.2022 № С-03-04/2022/Pr, № С-01-04/2022/Pr зі специфікацією до нього, № С-02-04/2022/Pr зі додатковою угодою від 16.01.2023 № 3 та специфікаціями; листів компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.12.2022 № 356/12/22, № 360/12; листів Міністерства оборони України від 28.12.2022, від 23.01.2023; протоколу огляду від 28.02.2024; контракту від 22.04.2022 № 403/1/22/136 з додатковою угодою від 31.12.2022 № 2 до нього та специфікаціями, та інших матеріалів формують у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.03.2024 у справі № 991/2519/24 надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4 .
У ході проведення 09.04.2024 обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, детективами вилучено ноутбук TERRA MOBILE 1460P, model: X35R/A35, USB флеш-накопичувач Export сірого кольору 8Gb, USB флеш-накопичувач UaRpa помаранчевого кольору 32 Gb, оскільки під час їх огляду детективами виявлено файли, у яких міститься інформація щодо постачання товарів військового призначення, у тому числі, стосовно оформлення митних декларацій на постачання 122 мм снарядів М21ОФ для БМ-21 «Град» протягом 2022 року, а також мобільний телефон iPhone серійний номер F17FQE6BOFOX, під час огляду якого у застосунках «WhatsApp» та «Signal» виявлено листування та файли щодо постачання боєприпасів «122 мм Град» та значну кількість видалених повідомлень, що підтверджується протоколом обшуку від 09.04.2024 (т. 1 а.с. 222-228).
Вилучення органом досудового розслідування мобільного телефону, ноутбуку та флеш-накопичувачів, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на їх відшукання, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
Постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_6 від 09.04.2024 вилучені ноутбук TERRA MOBILE 1460P, model: X35R/A35, USB флеш-накопичувач Export сірого кольору 8Gb, USB флеш-накопичувач UaRpa помаранчевого кольору 32 Gb та мобільний телефон iPhone серійний номер НОМЕР_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000120 від 15.03.2023, що підтверджується копією постанови (т. 1 а.с. 229-233).
Встановлено, що 10.04.2024 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_6, із змінами згідно із постановою від 19.04.2024, у кримінальному провадженні призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизи електронних комунікацій, для забезпечення проведення якої експертам надано на дослідження мобільний телефон iPhone серійний номер НОМЕР_1, що підтверджується копіями постанов.
11.04.2024 старшим детективом ОСОБА_6 за участі спеціаліста проведено, зокрема огляд мобільного телефону iPhone серійний номер F17FQE6BOFOX та встановлено, що за допомогою програмного засобу Cellebrite UFED проведено копіювання доступної частини даних з телефону (створено часткову копію, до якої не увійшли дані додатків Gmail, Пошта, Signal, Telegram тощо). Щодо ноутбуку TERRA MOBILE та два USB флеш-накопичувача, то створено повні побітові копії наявної на них інформації, що підтверджується копією протоколу огляду від 11.04.2024.
Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні, детективом підтримано клопотання лише в частині накладення арешту на мобільний телефон, тому слідчим суддею перевіряються підстави для накладення арешту лише на це майно.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також виявлену під час огляду мобільного телефону у ході проведення обшуку наявну на ньому інформацію, дають обґрунтовані підстави вважати, що мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, а саме містять відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також зважаючи на те, що на мобільному телефоні завантажені додатки, зокрема Gmail, Пошта, Signal, Telegram, інформацію з яких не скопійовано повністю, слідчий суддя вважає, що рішення детектива про необхідність вилучення мобільного телефону з метою проведення експертного дослідження є виправданим.
Слідчий суддя враховує, що істотне значення для кримінального провадження має саме інформація, яка міститься на пристроях, а не сам матеріальний носій інформації. Однак, необхідність фіксації інформації, яка на них міститься, відновлення вже видаленої інформації обумовлює подальше їх утримання з метою проведення експертних досліджень. Саме шляхом залучення осіб (спеціалістів, експертів), які володіють спеціальними технічними знаннями можливе належне копіювання інформації.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 3 ст. 170 КПК України, яким передбачено можливість арешту на майно, якщо воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив довів необхідність арешту мобільного телефону, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_4 .
Слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо способу арешту майна, який підлягає застосуванню, слідчий суддя враховує конкретні обставини провадження, а також пропорційність втручання в права та інтереси власника майна.
Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (ч. 5 ст. 173 КПК України).
Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не застосування обмежень щодо відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до знищення інформації з електронного носія, чи самого носія, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.
Тому, враховуючи доведеність детективом наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження, розпорядження та користування вилученим майном виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності
Отже, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна належить задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання частково.
Накласти арешт на майно ОСОБА_4, вилучене 09.04.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон iPhone серійний номер НОМЕР_1,
шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1