- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/1926/23
Провадження 1-кп/991/33/23
У Х В А Л А
28 березня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві заяву адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 52021000000000335 від 29.06.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лисогірка Летичівського району Хмельницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000335 від 29.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Ухвалою Суду від 13.03.2023 на підставі вищевказаного обвинувального акта було призначено судовий розгляд.
28.03.2024 захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 засобами електронного зв`язку подано до суду заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 52021000000000335 від 29.06.2021 з підстав наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії.
2.Доводи заяви про відвід
За змістом заяви про відвід підставою для твердження про упередженість головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 є та обставина, що колегією суддів 27.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення комісійної будівельно-оціночної експертизи у кримінальному провадженні № 52021000000000335 від 29.06.2021. Крім цього, на думку захисника, ставить під сумнів можливість колегії діяти неупереджено те, що головуючим суддею ОСОБА_1 та суддею ОСОБА_2, допущено неетичну поведінку у судовому засіданні 27.03.2024.
Прояв неетичної поведінки судді ОСОБА_1 адвокат вбачає у тому, що головуючий відклав судове засідання на 28.03.2024, не врахувавши, що попередньо визначеними датами судових засідань є 15.04.2024, 13.05.2024 та 20.05.2024. Також порушенням етичних норм захисник вважає недостатність часу, наданого головуючим для підготовки заяви про відвід, оскільки судове засідання було призначено на наступний день.
Як порушення правил етичної поведінки суддею ОСОБА_2 адвокат розцінює уточнююче запитання щодо часу виникнення сумнівів у сторони захисту у неупередженості колегії суддів.
З огляду на вищевказані обставини, захисник вважає наявними підстави для відводу колегії суддів, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
3.Позиція учасників судового засідання
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні в цілому погодився з позицією захисника щодо заявленого відводу колегії суддів. Додатково зазначив, що не дуже розуміється на юридичних питаннях, але діє як йому сказали захисники.
Прокурор ОСОБА_5 повідомив, що доводи заяви про відвід зводяться до незгоди із судовим рішенням, а тому просив відмовити у задоволенні такої заяви.
4.Оцінка та висновки суду
Колегія суддів, проаналізувавши доводи заяви про відвід, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшла такого.
Частиною 1 ст. 21 КПК України встановлена правова гарантія для кожної особи на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
За змістом ст. 2 КПК України об`єктивний та неупереджений розгляд справи є одним із завдань кримінального провадження.
Інструментом для запобігання можливій необ`єктивності та упередженості судді є інститут відводів (самовідводів), закріплений § 6 Глави 3 Розділу 1 КПК України.
Так, статтями 75, 76 КПК України визначений перелік підстав для відводу судді. Однією із таких підстав є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
Відповідно до положень ст. 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Такий відвід, за умови колегіального здійснення судового провадження, розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).
Як свідчить заява про відвід, правовою підставою для відводу колегії суддів захисник наводить п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. З огляду на зазначене, Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, загальними принципами оцінки незалежності й безсторонності суду, сформульованими у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Михайлова проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Білуха проти України», «Рудніченко проти України» вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Оцінивши крізь призму названих критеріїв доводи захисника, покладені в обґрунтування твердження про упередженість колегії суддів, Суд не знайшов підстав для висновку, що колегія продемонструвала особисту суб`єктивну зацікавленість або упередженість у цьому кримінальному провадженні. Судом створено необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, забезпечено рівність сторін у змагальному процесі, кожній із сторін надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом.
Стаття 332 КПК України уповноважує суд під час судового розгляду доручити своєю ухвалою проведення експертизи експертній установі за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого. Водночас призначення експертизи можливе лише у випадку встановлення судом достатності підстав для проведення відповідної експертизи. В іншому випадку суд відмовляє у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження.
Так, стороною захисту до суду було подано клопотання про призначення комісійної будівельно-оціночної експертизи у кримінальному провадженні № 52021000000000335 від 29.06.2021.
Під час судового засідання 27.03.2024 колегією суддів за наслідками розгляду названого клопотання, було прийнято рішення про відмову у його задоволенні з наведенням мотивів такої відмови. Таким чином Судом клопотання сторони захисту розглянуто та не встановлено підстав для його задоволення.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі незгоди із судовим рішенням учасниками провадження має застосовуватися інститут оскарження рішень у порядку, визначеному процесуальним законодавством. Сама по собі незгода із судовим рішенням не може бути підставою для відводу колегії суддів. В іншому ж випадку будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу. Неупередженність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. Таким чином, при вирішенні питання по відвід судді з підстави його упередженості думка особи, яка ставить під сумнів неупередженість суду є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи дійсно сумніви такої особи є об`єктивно виправданими.
Зважаючи на те, що незгода із рішеннями суду не є доказом упередженості суддів, колегія такий довод заяви про відвід визнає необґрунтованими.
Так само необґрунтованими Суд визнає доводи заяви про відвід в частині твердження про неетичну поведінку членів колегії суддів. Адже, захисником помилково тлумачиться як порушення етичних норм виконання головуючим вимог КПК України щодо забезпечення судового провадження в розумні строки (ч. 2 ст. 28 КПК України), а також дії члена колегії щодо встановлення часу виникнення сумнівів у сторони захисту у неупередженості колегії суддів, як того вимагає ч. 4 ст. 80 КПК України.
За заведених обставин належить відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 52021000000000335 від 29.06.2021
На підставі викладеного, керуючись статтями 76, 80 - 81, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 52021000000000335 від 29.06.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_8
Судді
ОСОБА_9