- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/305/24
Провадження 1-кс/991/312/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
захисника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_3 про допит під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023,
ВСТАНОВИВ:
12.01.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні захисник ОСОБА_3 просить провести допит у порядку ст. 225, 232, 236 КПК України, його підзахисного ОСОБА_4 у судовому засіданні під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023, в режимі відеоконференції з судом через підсистему відеоконференцзв`язку.
В обгрунтування вимог клопотання зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000172 від 13.04.2023, в межах якого складено повідомлення про підозру ОСОБА_4, однак не було вручено.
На переконання сторони захисту, версія сторони обвинувачення є необгрунтованою та викладені у підозрі відомості не відповідають фактичним обставинам справи, містять низку протиріч та не узгоджуються між собою. Задля встановлення достовірних обставин ОСОБА_4 особисто та через захисника неодноразово звертався до органу досудового розслідування з клопотанням про проведення його допиту у дистанційному режимі. Однак, на такі клопотання сторона обвинувачення відповідала відмовами.
Захисник вказує, що ОСОБА_4 має об`єктивну неможливість прибути безпосередньо до НАБУ, а тому просить провести свій допит дистанційно для забезпечення його права на захист. Метою проведення такого допиту є - надання показань ОСОБА_4, що допоможе органу досудового розслідування перевірити інформацію, яка зможе підтвердити відсутність події вчинення злочинів, інкримінованих останньому та слугуватиме підставою для закриття кримінального провадження відносно нього.
Неорганізація допиту ОСОБА_4 в режимі відеоконференції, на переконання захисника, є тривалим порушенням його права на захист, оскільки він не може висловитися з приводу підозри та надати свої пояснення.
Підставами для допиту захисник вважає той факт, що із 2014 року ОСОБА_4 проживає закордоном, зокрема з 2015 року - у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, на підтвердження чого долучено податковий рахунок та реєстраційний сертифікат.
Окрім цього, адвокат наголошує на тому, що в Україні введено воєнний стан та продовжуються бойові дії та завдання ракетних обстрілів по цивільній інфраструктурі по всій території України. У грудні 2023 року кількість ракетних обстрілів міста Києва збільшилася, що створює загрозу та небезпеку перебування у Києві. При цьому, у зв`язку із повномасштабним вторгненням відсутнє цивільне авіасполучення, що ускладнює прибуття ОСОБА_4, який має поважний вік, відстань від Великої Британії до України є великою, а підзахисний не може покинути сім`ю на тривалий час. Зокрема, адвокат наголошує на тому, що малолітній син ОСОБА_4 навчається у школі, а тому потребує піклування. У свою чергу за ОСОБА_4 здійснює піклування його дружина, оскільки він має ряд хронічних захворювань та діагнозів. Як зазначає адвокат, ОСОБА_4 потребує постійного нагляду від лікарів-спеціалістів.
Адвокат наголошує, що ОСОБА_4 брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів (23.10.2023, 11.12.2023, 19.12.2023, 26.12.2023).
Аналогічним способом адвокат вважає існує можливість допиту ОСОБА_4, що узгоджуватиметься із положеннями статей 225, 235 КПК України.
З огляду на наявність об`єктивних причин неможливості прибуття ОСОБА_4 до приміщення НАБУ, адвокат просить провести допит останнього у суді у режимі відеоконференцзв`язку через власні технічні засоби.
2.Позиції сторін у судовому засіданні
Адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги свого клопотання, просив його задовольнити.
Детектив НАБУ у судове засідання не з`явився, однак до початку судового засідання надіслав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката. Так, детектив вказав, що у зв`язку із відсутністю ОСОБА_4 за місцем його проживання, неявкою на виклики НАБУ, постановою детектива від 10.10.2023 ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук. При цьому, детектив вказує, що слідча дія - допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування і потребує дотримання правил щодо встановлення особи, роз`яснення їй прав та порядку проведення допиту. Однак, КПК України не передбачає можливості встановлення особи через електронний цифровий підпис. Також детектив вважає безпідставними доводи захисника про наявність об`єктивних причин неможливості прибути до НАБУ, оскільки воєнні дії на території міста Києва не ведуться; на стаціонарному лікуванні підозрюваний не перебуває, а наявні проблеми зі здоров`ям не перешкоджають прибути в Україну; похилий вік, навчання дитини у школі є побутовими обставинами, які не можуть бути враховані при вирішенні питання про причини неприбуття до НАБУ.
Окрім цього, детектив зауважує, що регламентований ст. 225 КПК порядок допиту на досудовому розслідуванні стосується виключно обмеженого кола осіб, до якого підозрюваний не входить.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.
Загальний порядок, встановлений КПК України передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
У той же час у КПК України, з огляду на цілком реальну можливість існування об`єктивної дійсності, які можуть призвести до неможливості реалізації права окремих учасників кримінального провадження давати показання, які матимуть доказове значення, а отже, і права впливати на вирішення кримінального провадження, передбачено такий виняток із засади безпосередності дослідження показань, речей і документів як допит свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні, який проводиться слідчим суддею.
Нормативно-правові підстави для проведення допиту свідків під час досудового розслідування в судовому засіданні викладені у ч. 1 ст. 225 КПК України.
За змістом цієї норми право сторони кримінального провадження звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення такої слідчої дії виникає за наявності виняткових випадків, які пов`язані:
- з необхідністю отримання показань від свідка, потерпілого, особи, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого, під час досудового розслідування;
- з наявністю обставин, які можуть унеможливити допит зазначені особи у суді або вплинути на повноту чи достовірність його показань.
Так статтею 225 КПК України визначено такі виняткові випадки, які є підставою для звернення сторони кримінального провадження із клопотанням про проведення допиту, а саме: існування небезпеки для життя чи здоров`я перелічених осіб; тяжка хвороба; інші обставини, що можуть унеможливити допит свідка/потерпілого/особи, яка підлягає обміну як військовополонений в суді або вплинути на повноту чи достовірність його показань.
При чому, як вбачається із формулювання зазначеної норми перелік осіб, які можуть бути допитані у судовому засіданні на стадії досудового розслідування, є свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.
Натомість, особа відносно якої здійснюється кримінальне провадження, зокрема складено та вручено підозру, до означеного переліку не відноситься, а тому слідчий суддя вважає слушними доводи детектива про неможливість допиту підозрюваного ОСОБА_4 у порядку, передбаченому цією статтею.
При цьому, під час розгляду клопотання про проведення допиту у порядку ст. 225 КПК України належить оцінити обґрунтованість клопотання і визначити чи мають місце обставини, які зумовлюють допит зазначених осіб у судовому засіданні під час досудового розслідування та унеможливлюють його проведення у суді.
Тобто зазначена норма покликана унеможливити втрату показань або ж недостовірність таких показань на судовому розгляді, у зв`язку з чим принцип безпосередності дослідження показань гарантується на стадії досудового розслідування, а такі показання можуть бути враховані та використані на судовому розгляді, що передбачено ч.4 ст. 95 КПК України.
Так, однією із обставин, яка зумовлює необхідність допиту ОСОБА_4 під час досудового розслідування та унеможливлює його проведення у суді, на переконання захисника, є неможливість його прибуття в Україну через наявність воєнного стану, ведення бойових дій та ракетних обстрілів по місту Києву.
У той же час, слідчий суддя вважає, що такі доводи є викривленими та у певній мірі маніпулятивними, враховуючи, що на території Києва на разі не ведуться військові дії, а допит є нетривалою слідчою дією із передбаченими ст. 224 КПК України часовими обмеженнями. Більше того, слідчий суддя зауважує, що частота та інтенсивність ракетних обстрілів є непередбачуваними обставинами, однак сторона обвинувачення зобов`язана організувати належні та безпечні умови для проведення такої слідчої дії. Зокрема, такими безпечними умовами може бути проведення допиту на території західних областей України та, зокрема в прикордонних районах або на кордоні, які є більш безпечними, порівняно із Києвом.
Наведені захисником обставини щодо ускладнених умов переміщення із Великої Британії до України, необхідність догляду за малолітнім сином, слідчий суддя відхиляє, оскільки зазначені відомості не можуть вважатися об`єктивними причинами неможливості прибуття до органу досудового розслідування, оскільки викликані виключно суб`єктивним ставленням підозрюваного.
Іншою обставиною, яка на переконання захисника, зумовлює необхідність проведення допиту підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України є поганий стан здоров`я, а саме наявність захворювань та необхідність постійного догляду лікарями та вживання ліків. Однак, із наведеного переліку захворювань, а також наданих документів, слідчий суддя не може погодитися, що стан здоров`я підозрюваного унеможливлює його приїзд та допит у НАБУ, тим паче, що відсутні будь-які заборони чи приписи лікарів щодо такого переміщення.
З цих підстав, оскільки захисником не наведено обставини, які можна було б вважати винятковими випадками, що можуть унеможливити допит підозрюваного у судовому засіданні або вплинути на повноту та достовірність його показань та не надано доказів на підтвердження існування цих обставин.
Більше того, слідчий суддя вважає за необхідне відмітити, що вказане клопотання не містить обґрунтування необхідності та доцільності проведення такого допиту у вказаному порядку, натомість, доводи захисника зводяться до оспорювання факту переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та переконання слідства у законності його перебування закордоном.
З вказаною метою, адвокат просить провести допит підозрюваного через відеоконференцзв`язок, вважаючи, що саме таким способом має здійснюватися допит особи, яка на законних підставах перебуває закордоном і не переховується від слідства. З огляду на це, видається, що метою поданого клопотання не є збирання доказів в інтересах повного та всебічного досудового розслідування, а спрямоване на оспорювання факту переховування підозрюваного, обґрунтованості оголошення його в міжнародний розшук.
У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 225, 232, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання захисника ОСОБА_3 про допит під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023, - залишити без задоволення.
2.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1