- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/53/24
провадження № 11-сс/991/68/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
25 січня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі підозрюваного ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву підозрюваного ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, -
в с т а н о в и л а:
15.01.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.01.2024 р. (а.с. 74-82).
Для розгляду апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_2, судді ОСОБА_3, ОСОБА_4 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.01.2024 р.) (а.с. 83).
Ухвалою від 15.01.2024 року апеляційну скаргу призначено до розгляду (а.с. 84).
У судовому засіданні до початку розгляду апеляційної скарги по суті підозрюваним ОСОБА_6 заявлено відвід колегії суддів з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України - у зв`язку з порушенням встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення складу суду для розгляду справи, що полягало у розподілі апеляційної скарги за принципом поєднання зі справою № 991/4469/23.
За твердженням підозрюваного, вказана норма закону закріплює, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження. Натомість, як вбачається з протоколу розподілу даної апеляційної скарги, вона не пройшла автоматизованого розподілу, а була передана раніше визначеному складу суду і поєднана з кримінальним провадженням № 42023000000000347. Втім, апеляційна скарга подана в межах кримінального провадження № 52023000000000556. Отже, розподіл даної апеляційної скарги відбувся з порушенням правил авторозподілу, тому колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає відводу.
Прокурор ОСОБА_7 заперечив проти заявленого відводу, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначив, що згідно із Засадами використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, одна і та ж сама колегія суддів розглядає усі справи щодо одного і того самого підозрюваного. У даному випадку підозрюваний той самий, змінився лише номер кримінального провадження. При першому розподілі судової справи вказана колегія була визначена шляхом авторозподілу. У подальшому всі справи щодо одного підозрюваного підлягають розгляду цією ж колегією суддів. Отже, така передача судової справи раніше визначеному складу суду відповідає засадам використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
Заслухавши доводи підозрюваного, думку прокурора, дослідивши матеріали провадження в частині, що стосується заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зміст закріпленого Конвенцією права на справедливий суд розкривається через аналіз численних правових позицій ЄСПЛ, викладених у його рішеннях. При цьому, інституціональною складовою права на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції, є право на «суд, встановлений законом».
Класична інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена ЄСПЛ у рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» та полягає у такому: «…23. Відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у ст. 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. 24. Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність»...
У справі «Олександр Волков проти України», оцінюючи доводи заявника щодо порушення принципу «суду, встановленого законом», ЄСПЛ зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на склад колегії у кожній справі (див. ухвалу щодо прийнятності від 04.05.2000 р. у справі «Бускаріні проти Сан-Маріно» (Buscarini v. San Marino), заява № 31657/96, та «Посохов проти Росії» (Posokhov v. Russia), заява № 63486/00, п. 39, ECHR 2003-IV).
З наведеного слідує, що визначення складу суду для розгляду конкретної справи має відбуватися у належний спосіб та з дотриманням відповідної процедури, що в широкому розумінні впливає на дотримання вимоги щодо «суду, визначеного законом», як складової права на справедливий суд відповідно до Конвенції. Саме тому важливо, щоб визначення складу суду для розгляду кожного провадження відбувалося у суворій відповідності до визначених процедур.
Положення ст. ст. 75, 76 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні і відводиться у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Саме на цю підставу посилається підозрюваний ОСОБА_6, заявляючи відвід колегії суддів.
Разом з тим, дослідивши порядок визначення складу суду для розгляду цього провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на таке.
Частиною 3 ст. 35 КПК України передбачено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді справ.
Згідно з п. 120 Розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-2 від 17.08.2021 р., до початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС відповідні підсистеми та модулі ЄСІТС інтегруються до наявних у судах та інших органах і установах у системі правосуддя автоматизованих систем діловодства, а також інших підсистем і модулів за правилами, встановленими цим Положенням.
Відповідно до п. 121 вказаного Положення, до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі ЄСІТС визначення судді, судді-доповідача та присяжних для розгляду справи здійснюється відповідно до вимог розділу IV цього Положення засобами автоматизованої системи документообігу суду.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) та інших підсистем в органах системи правосуддя, які прийняли рішення про їх використання, в судах загальної юрисдикції, а також права та обов`язки посадових осіб відповідних органів щодо роботи з АСДС та іншими підсистемами визначає Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2020 р. (зі змінами).
Відповідно до розділу III Положення, АСДС та інші підсистеми мають забезпечувати, в тому числі, об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).
У відповідності до п. 2.3.44. Положення, раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли в межах одного кримінального провадження.
В Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду також використовується Автоматизована система документообігу суду.
Особливості її використання визначені Засадами використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, затвердженими рішенням зборів суддів № 5 від 03.09.2019 р. (з подальшими змінами та доповненнями).
У відповідності до п. 4.1. Глави 4 «Розподіл кримінальних справ шляхом передачі справи раніше визначеному складу суду» вказаних Засад, раніше визначеному в кримінальній справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у межах одного кримінального провадження, в тому числі за номером кримінальних проваджень іноземних держав (за номером ЄРДР та з урахуванням виділених в окреме провадження та/або об`єднаних в одне кримінальне провадження) або відносно однієї і тієї ж особи (підозрюваного).
Отже, Засадами використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду чітко визначено, що раніше визначеному складу суду передаються апеляційні скарги у межах одного кримінального провадження, - зокрема, за номером ЄРДР (з урахуванням виділених в окреме провадження) або відносно однієї і тієї ж особи (підозрюваного).
Сторонами провадження не заперечується, що цією ж колегією суддів неодноразово розглядалися апеляційні скарги сторони захисту та обвинувачення, що надходили до суду в межах кримінального провадження № 42023000000000347, зокрема і за підозрою ОСОБА_6 .
Як вбачається зі звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 15.01.2024 р., суддю-доповідача у судовій справі № 991/53/24 (провадження № 11-сс/991/68/24) обрано за принципом поєднання з судовою справою № 991/4469/23, в межах якої 08.06.2023 року колегією суддів розглянуто апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 р. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 384 КК України.
Матеріалами справи підтверджено, що 09.11.2023 року постановою прокурора САП з матеріалів кримінального провадження № 42023000000000347 від 06.03.2023 р. виділено в окреме провадження № 52023000000000556 матеріали щодо кримінальних правопорушень за підозрою ОСОБА_8 за ч. 4 с. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України; за підозрою ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України; за підозрою ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Відтак, з урахуванням чинної редакції п. 4.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 є раніше визначеним складом суду як у виділеному кримінальному провадженні № 52023000000000556, так і за особою підозрюваного ОСОБА_6, тому передача їй судової справи № 991/53/24 здійснена без порушень встановленого порядку визначення складу суду.
Про існування інших підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для відводу складу суду стороною захисту не заявлено, а колегією суддів не встановлено. Відтак, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви підозрюваного ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4