Search

Document No. 116545434

  • Date of the hearing: 22/01/2024
  • Date of the decision: 22/01/2024
  • Case №: 991/9734/23
  • Proceeding №: 2/991/6/23
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Civil
  • Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
  • Judge (HACC): Oliinyk O.V., Salandiak O.Ya.

Справа № 991/9734/23

Провадження 2/991/6/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

22 січня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Широкої К. Ю.,

суддів Олійник О. В., Саландяк О. Я.,

за участю: секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

позивача (прокурора) Гребенюк В. І.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гребенюк В. І. про витребування доказів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває цивільна справа за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, в якій триває судовий розгляд по суті.

Зміст клопотання

В судовому засіданні 22 січня 2024 року прокурор Гребенюк В. І. подала клопотання про витребування доказів, а саме інформації щодо абонентського номеру НОМЕР_1, із наданням повних анкетних даних власника, з`єднань цього абонентського номеру, GPS, GPRS трафіку номеру тощо.

В обґрунтування клопотання зазначає про те, що вказана інформація має суттєве значення для доведеності даних, які підтверджують фактичне набуття спірних активів саме ОСОБА_1 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а не його матір`ю ОСОБА_2 .

Так, інформація про використання ОСОБА_2 абонентського номеру оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» НОМЕР_1 може спростувати твердження ОСОБА_1 про придбання активів ОСОБА_2 для себе. Ці документи має у своєму розпорядженні ПрАТ «ВФ Україна» (01610, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15).

В обґрунтування причин звернення до суду з цим клопотанням з порушенням строку заявила про те, що прокурору стало відомо лише під час судового розгляду, що номер телефона НОМЕР_2, зазначений в заяві ОСОБА_2 про призначення житлової субсидії, не використовується ОСОБА_2 .

При цьому, інформація щодо використання ОСОБА_2 іншого номеру телефона НОМЕР_1, до інформації по якому наразі необхідний доступ, стосувалась більш раннього періоду (2015 рік). Таким чином, прокурор обґрунтовано помилявся щодо відсутності підстав для витребування доказів на час проведення підготовчого засідання у справі. Тож строк звернення із заявою про забезпечення доказів пропущений з поважних причин, і прокурор просить поновити вказаний строк.

Позиція сторін в судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала і просила його задовольнити. Просила також суд поновити строк на подання такого клопотання, оскільки його актуальність виникла на пізніших стадіях судового розгляду. Заявила, що інформація по цьому номеру телефона зможе підтвердити, що мати відповідача їздила в м. Одесу лише для укладання договорів купівлі-продажу та дарування активів, а не з метою проживання в такій квартирі, як раніше пояснила ОСОБА_2 та відповідач у поясненнях до НАЗК.

Вказує, що належність затребуваного номеру ОСОБА_2 підтверджується тим, що цей номер вона вказала під час заповнення заяви про призначення житлової субсидії у 2015 році. Крім того, з номера телефона відповідача неодноразово здійснювались дзвінки саме на цей номер телефону протягом 2020-2021 років. Раніше прокурор вважала, що ОСОБА_2 користується іншим телефонним номером, який вона зазначила в заяві на призначення житлової субсидії за 2018 рік. На питання судді відповіла, що не має можливості достеменно знати, що запитуваний номер безумовно належить ОСОБА_2, оскільки інших доказів, окрім заяви про призначення субсидії, прокурор не має.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що неодноразові дзвінки відповідача на певний номер не можуть підтверджувати належність цього номеру якійсь особі. За цей період у ОСОБА_1 були дзвінки на десятки різних номерів, що належать членам його родини або іншим особам. Таким чином, прокурор не довів належність запитуваного номеру саме матері відповідача, оскільки вказане не може випливати лише із однієї заяви, підписаної 9 років тому.

Відповідач ОСОБА_1 підтримав свого представника.

Мотиви і оцінка суду

Вислухавши думку присутніх осіб, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд погоджується із необхідністю поновлення позивачу пропущеного процесуального строку, з таких підстав. 06 листопада 2023 року прокурор подала до суду заяву про забезпечення доказів шляхом їх витребування в якій просила витребувати від операторів мобільного зв`язку інформацію щодо ряду мобільних номерів подружжя ОСОБА_4 і матері відповідача. Водночас, питання щодо витребування інформації по номеру НОМЕР_1 не стояло через те, що прокурор не вважала цей номер актуальним номером ОСОБА_2 . Відтак, на час проведення підготовчого засідання у справі, необхідності витребування цього доказу не було, а вказане питання виникло лише після дослідження у судовому засіданні 22.01.2024 інформації щодо належності цього номеру іншій особі.

Суд вважає ці обставини достатніми для поновлення прокурору пропущеного процесуального строку на подання клопотання.

Разом з тим, згідно п. 2 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати. Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. При цьому, витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило.

Суд дійшов висновку, що клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не доведено належними і допустимими доказами належність номеру НОМЕР_1 матері відповідача ОСОБА_2 .

Таким чином, у випадку витребування такого доказу і навіть отримання певної інформації, наприклад стосовно кількості з`єднань, GPS локації тощо, вказане не зможе підтвердити або спростувати обставини справи. Так, цей номер міг би належати як матері відповідача, так і іншим членам родини відповідача (наприклад брату або дружині брата відповідача, їх сину), які теж проживали в м. Роздільна Одеської області протягом 2020-2021 років та могли регулярно спілкуватися із відповідачем, використовуючи цей номер телефону. Адже якщо абонентський номер обслуговувався в конкретний період у мережі мобільного зв`язку на умовах без укладання договору про надання телекомунікаційних послуг у письмовій формі та без реєстрації абонента у оператора, такий оператор не зможе надати інформацію про особу, якій належить зазначений номер телефону.

Можливість ідентифікувати себе як власника абонентського номеру, є правом, а не обов`язком кінцевого споживача телекомунікаційних послуг, як випливає із вимог Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 28.11.2017 № 607, що була чинна на момент придбання оспорюваних активів. Аналогічні вимоги містяться в чинному Порядку ідентифікації кінцевих користувачів послуг, затвердженому постановою НКЕК 07.12.2022 № 235. Тому дійсно встановити цим способом кому належить цей номер не є можливим.

За таких підстав, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки в заявленому клопотанні не наведено можливість використання цієї інформації для правильного розгляду та вирішення справи.

Керуючись статтями 84, 260, 261, 268, 272, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Поновити строк на заявлення клопотання про витребування доказів.

2. Відмовити у задоволені заяви прокурора Гребенюк В. І. про витребування доказів.

Ухвала оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали складено 25.01.2024.

Головуюча суддя: Широка К. Ю. Судді: Олійник О. В. Саландяк О. Я.