- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/303/24
Провадження № 1-кс/991/309/24
У Х В А Л А
19.01.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52023000000000172, за підозрою, зокрема,
ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1.12.01.2024 до Вищого антикорупційного суду у названому кримінальному провадженні надійшло клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор) про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000172.
1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (3) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також неможливістю завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про покладення відповідних обов`язків.
Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд, з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.11.2023 у справі № 991/9393/23 щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 180 000 000 (сто вісімдесят мільйонів) гривень, з огляду на ризики, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 22.01.2024, але в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні /а.с. 52-74/.
3.3.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.12.2023 у справі № 991/11114/23 частково змінено покладені на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язки, передбачені пунктами 2, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 134-138, 164-168/.
3.4.Водночас у судовому засіданні прокурор уточнив вимоги клопотання щодо продовження покладених на підозрюваного обов`язків з урахуванням змін, визначених ухвалою слідчого судді від 28.12.2023.
3.5.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладних на підозрюваного, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (3) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-чи існує ризик, якій дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;
-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного;
-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.6.13.04.2023 розпочато кримінальне провадження № 52023000000000172 /а.с. 25-26/.
3.7.29.08.2023 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - в організації та керуванні заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою групою осіб, в особливо великих розмірах /а.с. 32-51/.
3.8.За змістом підозри ОСОБА_3 та ОСОБА_7 як представники сфери великого бізнесу міста Одеси, в період з грудня 2009 року по квітень 2011 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, усвідомлюючи високий рівень дохідності Міжнародного аеропорту Одеса (далі- Аеропорт), діючи умисно, з метою протиправного та незаконного заволодіння майном комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» (далі - КП «Міжнародний аеропорт Одеса») та привласнення доходу від його діяльності, домовились про спільне вчинення злочину, з огляду на що організували та керували його вчиненням, використовуючи підконтрольні іноземні компанії.
Так, з метою реалізації свого злочинного плану 03.12.2009 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками, яку очолив підконтрольний та підзвітний їм ОСОБА_8 .
Окрім того, за змістом підозри, ОСОБА_8 очолив створене компанією «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеса Аеропорт Девелопмент» (далі - ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент»), а також спільно створене з Одеською міською радою Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» (далі - ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса»).
У подальшому, не пізніше 29.04.2011, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 залучили як виконавця до вчинення злочину міського голову Одеської міської ради - ОСОБА_9, який забезпечував прийняття сесією Одеської міської ради низки рішень, відповідно до яких ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» поза конкурсною процедурою було визначено як таке, з якою Одеська міська рада має створити спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» зазначеній юридичній особі на умовах, що 75% спільно створеного підприємства належить ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед», а 25% - Одеській міській раді. Згодом ОСОБА_3 та ОСОБА_7 забезпечили підписання акту приймання - передачі майна КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та видачу свідоцтва про право приватної власності на таке майно за цим товариством, обернули його на свою користь із подальшим розпорядженням таким майном.
Окрім того, згідно повідомленої підозри, отримавши на підставі рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 та договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» можливість самостійно розпоряджатись належним на праві власності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» майном, діючи умисно, метою унеможливити повернення майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса», а також з метою створення видимості залучення власних інвестицій у розвиток Міжнародного аеропорту «Одеса», ОСОБА_3 та ОСОБА_7 із директора ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» ОСОБА_10, начальника юридичного відділу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» ОСОБА_11 та начальника фінасового департаменту ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» ОСОБА_12, а також представника ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» ОСОБА_13, які не були обізнані про злочинні плани організаторів злочину, 20.05.2013 забезпечили проведення загальних зборів учасників ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яке учасники оформили протоколом № 1-2013 від 20.05.2013.
Скориставшись неявкою представників Одеської міської ради учасниками зборів внесено зміни до порядку денного загальних зборів учасників ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та вирішено включити питання щодо залучення кредитної лінії в розмірі 30 000 000 доларів США ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та передачу банку в заставу/іпотеку майнових прав та майна ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».
На виконання прийнятого рішення 16.10.2013 між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_14 та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» укладено кредитний договір № 151413К6 від 16.10.2013, відповідно до п. 3.2.1 якого встановлено ліміт кредитної лінії 30 000 000 доларів США з кінцевим терміном погашення 25.12.2020. Водночас, для виконання передбачених кредитним договором зобов`язань, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 забезпечили укладення між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» ряду договорів застави, іпотечних договорів та договору поруки, за умовами яких все майно, отримане від КП «Міжнародний аеропорт Одеса», у тому числі 75% корпоративних прав ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також приміщення Нового терміналу аеропорту і права на вказане майно передані ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в якості гарантій виконання умов кредитного договору.
Водночас, упродовж 2013-2023 років ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» сплатило ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» лише частину основного боргу в сумі 410 259,17 доларів США.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вчинили усі необхідні дії, спрямовані на унеможливлення повернення майна аеропорту його законному власнику.
Отже, відповідно до повідомленої підозри, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, заволодівши за наведених обставин майном Міжнародного аеропорту «Одеса» та отримавши можливість повного контролю над фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», у період часу з 01.06.2012 по 31.12.2022 привласнили дохід від аеропортової діяльності в розмірі 2 576 081 000 грн.
3.9.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.10.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175).
3.11.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.12.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).
3.13.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.14.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання у електронному вигляді на компакт-диску у 6 томах /а.с. 113/, зокрема, електронними копіями:
-Положення про порядок та умови проведення конкурсу з вибору партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса» від 24.06.2008, яким, окрім іншого, встановлено: обов`язковість процедури проведення конкурсу; заборону майно відчуження майна, можливість передачі майна лише у користування; мінімальну суму коштів, які повинен залучити інвестор для отримання контролю над аеропортом, а саме 250 млн доларів США /а.с. 113 т. 1 (а.с. 21-22 «Том докази 2»)/;
-протоколу № 1/2010 загальних зборів від 14.04.2010 про призначення директора ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», на яких прийнято рішення про створення названого товариства та призначення його директором ОСОБА_10 / а.с. 113 т. 1 (а.с. 27-28 «Том докази 2»)/;
-рішення (проект) Одеської міської ради 4.7 «Про заходи щодо реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса», із поправками до цього рішення / а.с. 113 т. 1 (а.с. 87-88, 102-103 «Том докази 2»)/;
-протоколу та стенограми VI сесії Одеської міської ради VI скликання від 29.04.2011 на якій прийнято рішення про заходи реконструкції Міжнародного аеропорту «Одеса» / а.с. 113 т. 1 (а.с. 89-101 «Том докази 2»)/;
-стенограми VIІ сесії Одеської міської ради VI скликання від 08.07.2011 на якій, окрім іншого, визначено частку Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» / а.с. 113 т. 1 (а.с. 104-139 «Том докази 2»)/;
-проекту рішення Одеської міської ради № 731-VІ від 29.04.2011 «Про заходи щодо реконструкції та розвитку Міжнародного аеропорту «Одеса» / а.с. 113 т. 1 (а.с. 140-143 «Том докази 2»)/;
-рішення № 835-VI від 08.07.2011 Одеської міської ради про визначення частки Одеської міської ради статному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у спільну діяльність» / а.с. 113 т. 1 (а.с. 153-155 «Том докази 2»)/;
-договору про корпоративні принципи управління між Одеською міською радою та ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» від 21.10.2011 / а.с. 113 т. 1 (а.с. 165-170 «Том докази 2»)/;
-рішення Одеської міської ради від 19.10.2011 № 1395-VІ «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 № 835-VІ «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність / а.с. 113 т. 1 (а.с. 189-191 «Том докази 2»)/;
-протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 21.10.2011 про створення ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» / а.с. 113 т. 1 (а.с. 208-210 «Том докази 2»)/;
-актів приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» та Одеської міської ради у власність ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 31.10.2011 09.11.2011 / а.с. 113 т. 1 (а.с. 211-305 «Том докази 2»)/;
-рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2015 у справі № 916/4525/14 про визнання недійсним статуту ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» / а.с. 113 т. 1 (а.с. 211-305 «Том докази 3»)/;
-висновків судово-почеркознавчої експертизи № 20540:20543/18-32 від 11.12.2018 та № 27875:27878/18-32, від 11.12.2018 відповідно до яких підписи на Рішеннях Одеської міської ради №731 від 29.04.2011 та №835 від 08.07.2011, а також Рішенням виконкому підписані ОСОБА_9 . Поправка до рішення Одеської міської ради №731 завізована ОСОБА_15 /а.с. 113 т. 1 (а.с. 178-210 «Том докази 4 »)/;
-висновків будівельно-технічної та судово-економічної експертизи №65/06/17 від 09.06.2017 та комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи №6483/18-42/6484/6485/18-42/6848/18-41/9164-9246/20-42 від 14.04.2020, щодо вартості відчуженого комунального майна та ново-створеного (за кредитні кошти) терміналу, а також земельної ділянки (переданої ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» без конкурсної процедури, відповідно до умов Договору про корпоративні принципи управління Товариством) / а.с. 113 т. 1 (а.с. 211-220 «Том докази 4»)/;
-протоколу огляду від 05.05.2017 та перекладом документів долучених оглядом, відповідно до яких, ОСОБА_3 та ОСОБА_16 ( ОСОБА_7 ) в період з реєстрації компанії «Odessa Airport Development Ltd.» до 06.04.2016 були особами, кожен з яких, прямо чи опосердковано володіли не менше 50% та не більше 75% акцій компанії / а.с. 113 т. 1 (а.с. 5-8, 44-48 «Том докази 4»)/
-генеральної депозитної угодою про відкриття ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» депозитного рахунку у ПАТ «Фінбанк» від 16.11.2011 та Додаткової угоди до неї, за якою грошові кошти аеропорту, що розміщені на рахунку, є предметом застави за договорами застави майнових прав третіх осіб на суму 177 700 000 гривень / а.с. 113 т. 1 (а.с. 70-75 «Том докази 5»)/;
-протоколів засідання Наглядової ради та кредитного комітету ПАТ «Фінбанк» про подовження строку дії кредитного договору / а.с. 113 т. 1 (а.с. 86-91 «Том докази 5»)/;
-договору застави майнових прав № 18-5/11/11 від 18.11.2011 / а.с. 113 т. 1 (а.с. 107-109 «Том докази 5»)/;
-протоколу оглядом від 23.08.2023 відповідно до якого встановлено, що в період з 2012 по 2022 ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» отримало, а Одеська міська рада недоотримала 2 576 081 800,00 грн / а.с. 113 т. 1 (а.с. 315-326 «Том докази 5»)/ та іншими матеріалами, що додані до клопотання прокурором у їх сукупності.
3.15.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52023000000000172 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
3.16.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
Щодо наявності ризиків
3.17.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.18.Цей ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
3.19.Такий є особливо тяжким та передбачає єдине основне покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3.20.Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
3.21.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у вигляді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.
3.22.Наведений висновок також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.08.2020 у справі № 734/631/19. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив: «За таких обставин, звільняючи особу, яку визнано винуватою у вчиненні корупційного злочину, від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню».
3.23.Отже, відповідно до положень статей 69 та 75 КК України за вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину не може бути призначено інше покарання ніж позбавлення волі з реальним його відбуттям. Тому слідча суддя погоджується з доводами прокурора, що зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
3.24.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступними обставинами.
3.25.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину державного кордону військовозобов`язаних чоловіків.
3.26.Водночас, відповідно до відомостей реєстру Державної міграційної служби України, ОСОБА_3 у 2022-2023 роках неодноразово перетинав державний кордон України /а.с. 108-109/, що підтверджує його можливість безперешкодно залишити межі України, незважаючи на запроваджені обмеження.
3.27.Окрім того, у підозрюваного наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 94/, а тому, він, будучи необтяженим певними процесуальним обв`язками, зокрема, у разі повернення йому відповідного паспорту, може вжити заходів для залишення території України.
3.28.Окрім того, слідча суддя зважає на майновий стан підозрюваного, який, на переконання слідчої судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваного в умовах розшуку.
3.29.Так, ОСОБА_3 має у власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 98/, а також у власності його дружини перебуває: земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:27:004:0423, площею 0,08 га, /а.с. 100/, земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:27:004:0422, площею 0,06 га, /а.с. 101/, 1/2 частина житлового будинку, загальною площею 1686,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 101/, земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:27:004:0387, площею 0,09 га, за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 102/, земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:27:004:0400, площею 0,0237 га, за адресою: АДРЕСА_3 /а.с. 103/.
3.30.Поряд з цим, зі змісту ухвали колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.11.2023 у справі № 991/9393/23 свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу підтвердила достатні майнові ресурси останнього як на території України, так і за її межами.
3.31.Окрім того, слід зазначити, що ОСОБА_3 має статус підозрюваного і у іншому кримінальному провадженні, що на переконання слідчої судді, збільшує ймовірність його переховування.
3.32.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик незаконного впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
3.33.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.34.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.35.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.36.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.37.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.38.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.39.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.
3.40.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання слідчого, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.
3.41.Більш того, слідча суддя враховує, що у даному кримінальному проваджені допитано близько 150 свідків, частина з яких під час допитів на досудовому розслідуванні давати викривальні показання проти ОСОБА_3, а отже існує ймовірність вчинення впливу підозрюваним на таких свідків з метою зміни їх показань на стадії судового розгляду.
3.42.Викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки продовжує існувати ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.43.Слідча суддя вважає, що такий ризик продовжує існувати.
3.44.Адже нині у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 .
3.45.Водночас, слідча суддя бере до уваги, що з плином досудового розслідування, після повідомлення про підозру ризик знищення, спотворення чи приховання речей і документів, які мають значення для досудового розслідування дещо зменшився.
3.46.Адже слідчими було здійснено велику кількість слідчих, процесуальних дій, під час яких здобуто речі і документи, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. З огляду на перебування таких у володінні органу досудового розслідування, підозрюваний не має реальних способів знищити, спотворити чи приховати такі.
3.47.Поряд з цим, підозрюваний ОСОБА_3, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може безперешкодно знищити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак наразі не виявлені органом досудового розслідування.
3.48.Водночас, з огляду на вже зібрані під час досудового розслідування докази, а також на слідчі та процесуальні дії, які, за покликання прокурора, ще необхідно здійснити у цьому кримінальному провадженні, слідча суддя доходить висновку, що такий ризик є незначним.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
3.49.Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надала оцінку існуванню такого ризику та не встановила його наявність, зазначивши, що гіпотетичні припущення сторони обвинувачення із посиланням на обставини інших кримінальних проваджень не можуть автоматично свідчити про ймовірність вчинення аналогічного злочину.
3.50.Поряд з цим, у даному клопотанні прокурор не наводить інших обґрунтувань існування такого ризику.
3.51.За наведеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором такий ризик не доведено.
Отже, наразі ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення продовжують існувати.
Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного
3.52.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.
3.53.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
3.54.Так, у клопотанні прокурор покликався на необхідність проведення у кримінальному провадженні ряду процесуальних дій, зокрема: завершити проведення двох судових експертиз та отримати висновки за результатами їх проведення, отримати відповіді на запити про міжнародно-правову допомогу, допитати ряд свідків, додатково допитати підозрюваних, а також здійснити інші процесуальні дії.
3.55.Слідча суддя зважає на ту обставину, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2023 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 6 місяців, а саме до 29.02.2024 включно /а.с. 75-93/.
3.56.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і зверненню з обвинувальним актом до суду до закінчення терміну дії обов`язків, покладених на підозрюваного.
Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного
3.57.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними, а описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з таким кримінальним правопорушенням. Також, покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі та є тяжким. Також, слідча суддя бере до уваги, що за змістом підозри ОСОБА_18 привласнив дохід від аеропортової діяльності в розмірі 2 576 081 000 грн, що є особливо великим розміром.
3.58.Поряд з цим слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 50 років.
3.59.Водночас, зі змісту ухвали колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.11.2023 у справі № 991/9393/23 слідчою суддею встановлено, що підозрюваний має проблеми зі здоров`ям.
3.60.Також, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання сторони захисту про зміну обов`язків підозрюваному встановлено, що ОСОБА_3 продовжує обіймати посаду головного радника у ТОВ «Тедіс Україна» /а.с. 134-138/.
3.61.Наведені дані щодо стану здоров`я підозрюваного, ураховуючи наявність у нього постійного місця роботи, а також те, що підозрюваний одружений /а.с. 95-96/, переконують слідчу суддю у міцності його соціальних зв?язків за місцем свого проживання.
3.62.Також слідча суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, водночас є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні.
3.63.За таких обставин, слідча суддя вважає, що ризик повторення підозрюваним ймовірної протиправної поведінки є низьким.
3.64.Однак, наведені обставини у своїй сукупності не нівелюють встановлені ризики та не зменшують вірогідність їх настання, зважаючи на встановлені слідчою суддею передумови та можливості їх реалізації підозрюваним. Також, вони не перешкоджають застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу, зокрема, застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
3.65.З огляду на викладене, встановлені ризики, які продовжують існувати, обставини повідомленої підозри та дані матеріалів клопотання, беручи до уваги також те, що сторона захисту не заперечувала щодо задоволення цього клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме:
-прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172, прокурора, суду;
-не відлучатися із міст Одеси та Києва, крім проїзду між зазначеними містами, без дозволу детектива, прокурора або суду. Про необхідність проїзду між вказаними містами повідомляти прокурора, детектива не пізніше ніж за 12 годин до початку проїзду;
-повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
3.66.Поряд з цим, слідча суддя не вважає за доцільне зазначати конкретний перелік свідків, від спілкування з якими слід утримуватись підозрюваному. Адже наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, а тому кількісний склад свідків може змінюватись, доповнюватись, також може втрачатись актуальність показань окремих свідків.
3.67.Водночас, сторона обвинувачення обізнана про хід досудового розслідування, а отже і про перелік свідків та актуальність і значення їх показань, а тому на час дії запобіжного заходу може повідомляти стороні захисту про таких свідків.
3.68.За наведеного, слідча суддя вважає за необхідне викласти відповідний обов`язок у такій редакції: «утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023, з підозрюваним: ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_9, а також зі свідками у кримінальному провадженні № 52023000000000172, перелік яких прокурор чи детектив зобов`язані повідомити стороні захисту».
3.69.Варто зауважити, що покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вочевидь тягне обмеження певних прав та свобод підозрюваного. Однак, таке зумовлене обґрунтованістю його підозри у вчиненні кримінального правопорушення та потребою запобігти реалізації встановлених ризиків.
3.70.Поряд з цим, слідча суддя зазначає, що прокурор просив продовжити підозрюваному обов`язки на 60 днів, однак з огляду на положення ч. 7 ст. 194 КПК України присічний строк покладення обов`язків на підозрюваного обчислюється в місяцях.
3.71.З огляду на викладене, слідча суддя вважає за необхідне строк покладення обов`язків обчислювати в місяцях, водночас таке не впливає на питання задоволення клопотання.
3.72.Окрім того, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що строк дії обов`язків належить встановити в межах строку досудового розслідування відповідно до ст. 113 КПК України, яка встановлює, що учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії у межах процесуальних строків. Адже, на переконання слідчої судді, виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків ані слідча, ані процесуальна дія, до того ж, положеннями КПК України не встановлено, що запобіжний захід може діяти лише в межах досудового розслідування.
3.73.Водночас, слідча суддя звертає увагу, що процесуальна дія, а саме розгляд клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків відбувається в межах строку досудового розслідування, який у даному кримінальному провадженні продовжено до 29.02.2024.
3.74.Ба більше, у разі продовження підозрюваному обов`язків в межах строку досудового розслідування, виникне така ситуація, що з моменту закінчення досудового розслідування та до початку судового провадження, підозрюваний не буде обтяжений певними процесуальними обов`язками, а отже може вжити заходів, зокрема, для переховування.
3.75.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, строк дії зазначених обов`язків, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, слід продовжити на два місяці. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 19.03.2024, строк дії обов`язків, а саме:
1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172, прокурора, суду;
2) не відлучатися із міст Одеси та Києва, крім проїзду між зазначеними містами, без дозволу детектива, прокурора або суду. Про необхідність проїзду між вказаними містами повідомляти прокурора, детектива не пізніше ніж за 12 годин до початку проїзду;
3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023, з підозрюваним: ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_9, а також зі свідками у кримінальному провадженні № 52023000000000172, перелік яких прокурор чи детектив зобов`язані повідомити стороні захисту;
5) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1