- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/8986/23
Провадження №11-сс/991/880/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано ОСОБА_8, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2023 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано ОСОБА_8, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9 про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
21 та 23 листопада 2023 року захисник ОСОБА_6 подав доповнення до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2023 року.
Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків слідчого судді, викладеним в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції виходячи з наступного:
- на переконання сторони захисту, при розгляді клопотання прокурором не було доведено законності оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук. Постанова від 10.10.2023 про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук є незаконною, так як на момент її винесення органу досудового розслідування достеменно було відоме місцезнаходження ОСОБА_8 ;
- матеріалами клопотання не доведено обгрунтованість підозри ОСОБА_8, як не доведено і наявності ризиків достатніх для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою;
- на переконання сторони захисту, ОСОБА_8 не набув статусу підозрюваного у відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України, а відтак запобіжний захід у виді тримання під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження, не може бути застосований до нього;
- ОСОБА_8 своїм листом від 13.11.2023 повідомив детектива, яким проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000053, а також прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво у цьому ж провадженні, про те, що на теперішній час, його офіційним місцем проживання (перебування) є АДРЕСА_1 ), та просив забезпечити додержання порядку його виклику до органів досудового розслідування у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства та скасувати постанову про оголошення його у розшук;
- згідно довідки про перебування на консульському обліку, ОСОБА_8 перебуває на консульському обліку в Генеральному консульстві України в Дюссельдорфі з 12.09.2023. Законодавство України не покладає обов`язку на громадянина України після постановки на консульський облік повідомляти якийсь невиключний перелік державних установ України, у тому числі Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (далі - САП) чи НАБУ;
- поза увагою слідчого судді залишилися доводи сторони захисту щодо фальсифікації стороною обвинувачення доказів на підтвердження обґрунтованості підозри;
- експертизу було проведено експертом без відповідної експертної спеціальності, тобто без права проведення відповідних експертиз. Відповідно, сторона захисту вважає висновок експерта від 30.06.2023 неналежним та недопустимим доказом;
- сторона обвинувачення підробила рух коштів по розрахунковим рахункам компанії Metalan Trade LTD. Справжній рух коштів було отримано стороною захисту під час розгляду справи № 991/7405/23 про арешт майна ОСОБА_10, вилученого під час обшуку за його місцем проживання.
У судове засідання з`явилися захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, прокурор САП ОСОБА_5 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21.01.2019 за фактом заволодіння коштами державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (далі - «Зоря-Машпроект») на користь компанії Vasvik Marine Consultants and Suppliers Limited (далі - «Васвік») на загальну суму 61 988 222,13 доларів США (1 320 783 043,69 грн) під час оплати актів виконаних робіт цієї компанії шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою, а також вчинення подальшої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (том 1, в.с. 27-28).
У межах цього кримінального провадження 26 вересня 2023 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані як:
-незаконне обернення чужого майна (коштів державного підприємства) шляхом підписання та забезпечення оплати актів виконаних робіт від 30.09.2010 № 1 та від 25.07.2011 № 2 на загальну суму 326 342,04 доларів США (2 600 951,83 грн) на користь інших осіб (компанії «Васвік») з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби (ч. 5 ст. 191 КК України);
-вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування незаконного походження таких коштів, і так само набуття коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) походів (ч. 3 ст. 209 КК України) (том 1, а.с. 51-75).
Згідно з відомостями з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» ОСОБА_8 25 липня 2023 року о 22 год. 23 хв. перетнув державний кордон у пункті пропуску «Лужанка» на угорській ділянці кордону з приміткою у ІАС «АРКАН» - «НЕ ПРИДАТНИЙ ДО В С З ВИКЛЮЧЕННЯМ В К-АА-044497 ВЛК-396 ВIД 06.03.2023» та на момент оголошення розшуку на територію України не повертався (том 1, а.с. 85).
У зв`язку з тим, що станом на день складання повідомлення про підозру ОСОБА_8 (26.09.2023) його місцезнаходження органу досудового розслідування було невідоме, повідомлення про підозру йому було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Зокрема:
- 26.09.2023 вручено голові Правління ОСББ «Крістал Парк» ОСОБА_11, за можливим місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 86; том 5, а.с. 67-70);
- 26.09.2023 залишено на видному місці в кімнаті адміністрації ОСББ «ЛОКОМОТИВ 105» за адресою м. Миколаїв, вул. Шосейна, буд 105, що відображено у протоколі огляду від 26.09.2023 (том 1, а.с. 76, 87);
- 26.09.2023 за адресою АДРЕСА_3 вручено батькам ОСОБА_12 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, що відображено у протоколі вручення повідомлення про підозру від 26.09.2023 (том 1, а.с 88 - 91);
- 26.09.2023 направлено на електронну пошту ОСОБА_8 -ІНФОРМАЦІЯ_1, що відображено у протоколі вручення повідомлення про підозру від 26.09.2023 (том 1, а.с 92-113);
- 26.09.2023 із застосуванням мобільних застосунків «WhatsApp» та «Signal» направлено на абонентський номер НОМЕР_1, який ймовірно належить дружині ОСОБА_8 - ОСОБА_15, що відображено у протоколі вручення повідомлення про підозру від 26.09.2023 (том 1, а.с. 77, 94-113);
- 26.09.2023 із застосуванням мобільних застосунків «WhatsApp» та «Signal» направлено на абонентський номер НОМЕР_2, який ймовірно належить рідному брату ОСОБА_8 - ОСОБА_10, що відображено у протоколі вручення повідомлення про підозру від 26.09.202 (том 1, а.с. 81, 94-113).
З системного аналізу положень ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна зробити висновок, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел.
Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення підозри ОСОБА_8 існували факти та інформація, які свідчили про те, що він міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази:
- підписані ОСОБА_8 від імені «Зоря-Машпроект» угоди з компанією «Васвік», а саме: угоди від 10.10.2008 №02-015-0038, від 10.10.2008 №02-015-0039, від 02.04.2009 №02-015-0040, від 02.04.2009 №02-015-0041, від 02.04.2009 №02-015-0044 та від 03.08.2009 №02-015-0048 щодо надання компанією «Васвік» комерційних послуг, пов`язаних із запланованим придбанням обладнання та щодо надання комерційних послуг по сприянню в реалізації обладнання та запасних частин (том 1, а.с. 154-172);
- підписані ОСОБА_8 зі сторони «Зоря-Машпроект» та компанією «Васвік» акти виконаних робіт на загальну суму 746 552,04 доларів США, які стали підставою для оплати та відповідно до п. 3 у яких установлено оплату консультанту 12% від суми проведеного платежу по контракту, а саме: від 30.09.2010 №1 на суму 254 254,20 доларів США, від 28.03.2011 №2 на суму 399 570 доларів США, від 25.07.2011 №2 на суму 72 087,84 доларів США, від 25.07.2011 №3 на суму 20 640 доларів США (том 1, а.с. 175-176, 187-188, 191-192, 205-206);
- платіжні доручення в іноземній валюті, якими підтверджено перерахування компанії «Васвік» грошових коштів «Зоря-Машпроект», а саме: від 12.10.2010 №1117 на суму 254 254,20 доларів США, від 05.01.2012 №9 на суму 1 591 275,52 доларів США, від 20.12.2011 №1223 на суму 72 087,84 доларів США, від 20.12.2011 №1224 на суму 20 640 доларів США (том 1, а.с. 173-174, 185-186, 189-190, 203-204);
- лист-відповідь «Зоря-Машпроект» від 23.03.2023 № 12-01-1162 щодо відсутності протоколів робочих зустрічей з представниками компанії «Васвік», не надання цією компанією підприємству інформації щодо потенційних замовників, рекламування продукції, проєктів контрактної документації, фінансового стану закордонних партнерів, правил експорту, імпорту та оподаткування у Великобританії та країнах південно-східної Азії (том 1, а.с. 215-216);
- лист-відповідь «Зоря-Машпроект» від 11.04.2023 № 12-01-1576 щодо відсутності листування про надання доручень, вказівок принципала та документів консультанта, які підтверджують виконання доручень з цих питань тощо (том 1, а.с.217-218);
- висновок експерта від 30.06.2023 №ДСК-19/115-23/2дск-ЕК за результатами проведеної судової економічної експертизи, яким документально підтверджено нанесення збитків «Зоря-Машпроект» у розмірі 61 988 222,13 доларів США (1 320 783 043,69 грн) за період 01.01.2013 по 31.12.2018 (том 2, а.с. 8-127);
- довідка про рух коштів по розрахунковому рахунку компанії «Васвік» (IBAN): НОМЕР_3, відкритого у ABLV Bank AS (Латвія, Рига) (том 5, а.с. 12-31);
- документи про відкриття розрахункового рахунку компанії Rosemark Alliance LTD № НОМЕР_4, відкритого в ABLV Bank, AS (Рига, Латвія), згідно яких бенефіціарним власником цієї компанії була дружина колишнього генерального директора «Зоря-Машпроект» ОСОБА_8 - ОСОБА_15, а уповноваженим представником (довіреною особою) з правом розпоряджатися коштами на банківських рахунках цієї компанії був рідний брат ОСОБА_8 - ОСОБА_10 ;
- протокол за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних мереж стосовно ОСОБА_16 від 16.08.2023 щодо отримання інформації з його особистої електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Оцінивши вказані докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21.01.2019.
Колегії суддів відхиляє доводи сторони захисту, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 мало бути направлене органом досудового розслідування за правилами ч. 7 ст. 135 КПК, тобто з використанням інструментів міжнародного співробітництва, оскільки ОСОБА_8, станом на час складання повідомлення про підозру, проживав за кордоном та перебував на консульському обліку в Генеральному консульстві України в Дюссельдорфі, підтвердженням чого є відповідна довідка від 12.09.2023. З наданих стороною захисту документів не вбачається того, що ОСОБА_8 у встановленому законодавством України порядку змінив своє постійне місце проживання.
Колегія суддів також відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість висновку експерта від 30 червня 2023 року, виходячи з наступного.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України (ч. 1 ст. 86 КПК України).
При цьому КПК України не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК України).
На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Саме тому, колегія суддів вважає, що на даній стадії надання оцінки висновку експерта від 30 червня 2023 року з точки зору його достовірності, допустимості та належності є передчасним.
Окрім того, доводи сторони захисту в цій частині не впливають та не спростовують висновків слідчого судді, зазначених в оскаржуваній ухвалі щодо обґрунтованості підозри, з яким погоджується й колегія суддів.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо наявності у цьому кримінальному провадженні передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Перевіряючи доводи клопотання детектива НАБУ на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, а колегія суддів погоджується, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання детектив НАБУ послався на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Інкримінований йому злочин, відповідно примітки до ст. 45 КК України, віднесено до корупційних. При цьому КК України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду. Про це, як встановлено слідчим суддею, свідчить також:
1) неодноразові неявки підозрюваного за викликами детектива НАБУ та оголошення його у міжнародний розшук;
2) історія перетину державного кордону та перебування підозрюваного за кордоном;
3) встановлений факт виїзду ОСОБА_8 25.07.2023 за кордон та відсутність відомостей про його повернення на територію України;
4) достатні фінансові можливості для тривалого перебування за кордоном.
Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочинів про підозру у яких повідомлено ОСОБА_8, обставини їх вчинення, наявність достатніх майнових ресурсів, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність високого ступеня ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування ризику знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що:
1) слідством не встановлено місцезнаходження важливих для кримінального провадження речових доказів, зокрема грошових коштів, які є предметом заволодіння, калькуляції собівартості витрат поставленого обладнання, протоколів робочих зустрічей з компанією «Васвік» та інших, отриманих від цієї компанії документів за наслідками виконаних робіт (наданих послуг);
2) підозрюваний, будучи генеральним директором «Зоря»-«Машпроект», мав безперешкодний доступ до усіх наявних в очолюваному ним державному підприємстві речей та документів, які можуть бути джерелом доказів у цьому кримінальному провадженні;
3) підозрюваний може надавати іншим особам, які були залучені до вчинення розслідуваних злочинів, вказівки про знищення доказів, чи вчинення інших активних дій для протидії викриття їх злочинної діяльності.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що ризик незаконного впливу на свідків є належно обґрунтованим.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Обґрунтованим слід вважати висновок слідчого судді, що ОСОБА_8, користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення вказаного злочину. Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим авторитетом підозрюваного у зв`язку із раніше займаною посадою.
Також слідчим суддею взято до уваги:
- інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, в якому він був організатором і виконував активні дії, у зв`язку з чим він може координувати дії та показання інших співучасників;
- наявність широкого кола знайомих серед представників органів державної влади, які можуть бути використані для впливу на свідків з метою надання ними неправдивих свідчень, зміни показань або відмови у їх наданні;
- на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;
- в ході розгляду клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків є належно обґрунтованим.
Слід вважати обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення вказують на високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_8, що підтверджує його схильність та здатність приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що зважаючи на не встановлення місцезнаходження предмета заволодіння - коштів державного підприємства на загальну суму 61 988 222,13 доларів США (1 320 783 043,69 грн), а так само частини коштів, обернутих на користь членів сім`ї ОСОБА_8, існує ризик вчинення підозрюваним фінансових операцій з метою обернення таких коштів на свою користь чи користь підконтрольних йому осіб.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Разом з тим КПК України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик.
Слідчим суддею встановлено, що 10 жовтня 2023 року постановою детектива НАБУ підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук. Підставами для оголошення у міжнародний розшук ОСОБА_8 стали: неявки ОСОБА_8 за викликами органу досудового розслідування; наявність інформації про те, що ОСОБА_8 25.07.2023 виїхав за межі України та на територію України більше не повертався; відсутність даних щодо місцезнаходження ОСОБА_8 (том 1, а.с. 131-134).
Прийняття органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук у розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України.
Порядок виклику особи до слідчого або прокурора для допиту чи участі в іншій процесуальній дії визначено Главою 11 КПК України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Органом досудового розслідування були вжиті всі можливі та достатні заходи для виклику підозрюваного ОСОБА_8, про що, на думку колегії суддів, останній був належним чином повідомлений.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_8 25 липня 2023 року виїхав за межі України та, згідно даних офіційних баз обліку про перетин кордону України, на територію України не повернувся (том 1, а.с. 85), на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`являвся (том 1, а.с. 117-130).
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема доводи щодо руху коштів по розрахунковим рахункам компанії Metalan Trade LTD, не спростовують висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для задоволення клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_17 та можуть бути, зокрема, перевірені в ході досудового розслідування чи судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Надані із клопотанням матеріали доводять наявність правових підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_8 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід.
Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2023 року про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21.01.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3