- Presiding judge (CCC): Yanovska O.H.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 991/8505/23
провадження № 51-7239ск23
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінальногосуду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного судувід 13 жовтня 2023 року і
встановила:
ухвалою судді Вищого антикорупційного суду від 04 жовтня 2023 року заяву захисника ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52016000000000380 залишено без розгляду.
Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_5 .
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаної ухвали в касаційному порядку. Посилаючись на вимоги Кримінального процесуального кодексу захисник вважає, що оскаржувана ухвала судді від 04 жовтня 2023 року мала бути переглянута в апеляційному порядку, чого апеляційним судом зроблено не було. Вважає ухвалу апеляційного суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню Верховним Судом.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії ухвал, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Стаття 309 КПК України визначає перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, і не передбачає можливості окремого оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, якою залишено без розгляду заяву про відвід слідчого судді, постановленої в порядку ст. 81 КПК України. Параграфом 6 глави 3 КПК України також не передбачено можливості окремого оскарження в апеляційному порядку такої ухвали слідчого судді.
За змістом частини третьої статті 309 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді, іншого ніж ті, що включені до статті 309 КПК України.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 04 жовтня 2023 року, винесена в порядку ст. 81 КПК України, не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку та відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на зазначену ухвалу слідчого судді.
Відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням такого судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого на цій стадії законом не передбачене, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя, як про це йдеться в касаційній скарзі.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня
1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France) від 13 лютого 2001 року).
Таким чином, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
За таких обставин, доводи касаційної скарги щодо порушення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду вимог КПК України є безпідставними, а з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
постановила:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2023 року.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3