Document No. 114296286

Date of the hearing: 24/10/2023
Date of the decision: 24/10/2023
Case №: 991/8731/23
Proceeding №: 52023000000000172
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.

Справа № 991/8731/23

Провадження 1-кс/991/8806/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023 року, відносно:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця Республіки Казахстан, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді застави у розмірі 7452 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 000 000 грн і у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обгрунтування поданого клопотання, детектив зазначив, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Зокрема, детектив вказав, що усвідомлюючи високий рівень дохідності Міжнародного аеропорту Одеса (далі аеропорт), діючи умисно, з метою протиправного та незаконного заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та привласнення доходу від його діяльності, представники сфери великого бізнесу міста Одеси ОСОБА_10 і ОСОБА_11 (прізвище та ім`я змінено з ОСОБА_12 26.09.2018 ), в період з грудня 2009 року по квітень 2011 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, домовились про спільне вчинення злочину, з огляду на що розпочали організацію та планування його вчинення у спосіб створення через офшорні підконтрольні іноземні компанії юридичної особи - резидента держави Україна, залучення як виконавця до вчинення злочину міського голови Одеської міської ради, який повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого створена ними юридична особа - резидент поза конкурсною процедурою буде визначена як така, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цій юридичній особі на умовах, що 75% спільно створеного підприємства буде належати їй, а 25% Одеській міській раді, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та видачу свідоцтва про право приватної власності на таке майно, обернення його на свою користь, а також подальше розпорядження ним з метою унеможливлення його повернення законному власнику.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, використовуючи підконтрольні іноземні компанії «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited» (підприємства -резиденти республіки Кіпр), 03.12.2009 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками.

Надалі, з метою маскування особистої ролі у вчиненні злочину, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, залучили як виконавця підконтрольного та підзвітного їм ОСОБА_9, який, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, 14.04.2010 очолив створене ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та в подальшому спільно створене з Одеською міською радою ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з використанням «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» забезпечили створення ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» (ЄДРПОУ 37102749) та призначення його директором залученого до вчинення злочину ОСОБА_9 .

В подальшому, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залучили до вчинення злочину як виконавця ОСОБА_13, який обіймаючи посаду міського голови Одеської міської ради повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» поза конкурсною процедурою буде визначене як таке, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цьому товариству, забезпечення підписання акту приймання - передачі майна, підписання та видачі ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» свідоцтва про право приватної власності на таке майно.

ОСОБА_13, приблизно у квітні 2011 року, подав на розгляд сесії Одеської міської ради проект рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса», відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.

29.04.2011, вказаний проект рішення включено в порядок денний сесії Одеської міської ради, яка відбувалась під головуванням ОСОБА_13 .

Того ж дня, ОСОБА_13, в порушення вимог ч. 4 ст. 5, ч. 4, ст. 28, абз. 3, 4 ч. 6, ч. 21, ч. 23 ст. 37, ч. 1, ч. 5, ст. 38 Регламенту Одеської міської ради VI скликання, забезпечив позитивне голосування депутатами Одеської міської ради за рішення «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» від 29.04.2011 № 731-VI.

У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_13, в період з 29.04.2011 по 08.05.2011, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення ч.1 ст. 4, ч. 3 ст. 7, ст. 14 ЗУ «Про державно-приватне партнерство» та Положення «Про порядок та умови проведення конкурсу з вибору стратегічного партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса», достовірно знаючи та розуміючи, що депутатами Одеської міської ради позитивно проголосоване рішення пунктом 1-им якого передбачалось, що Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», забезпечив його підготовку та підписав з іншим, аніж був проголосований текстом, відповідно до якого у пункті 1-му цього рішення зазначив, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.

З метою визначення вартості майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та подальшої передачі його до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» саме в розмірі 25 %, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 забезпечили проведення ПП «Бюро Маркуса» на замовлення КП «Міжнародний аеропорт Одеса» оцінки ринкової вартості основних засобів підприємства. За результатами проведеної оцінки ПП «Бюро Маркуса» складено звіт від 23.05.2011 про оцінку ринкової вартості основних засобів, відповідно до якого загальна вартість основних засобів термінального комплексу і супроводжуючих служб (2488 позицій) складає 118 350 549 гривень. При цьому, майно КП «Міжнародний аеропорт Одеса» не могло бути передано в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» оскільки, метою проведення оцінки було використання майна в бухгалтерському обліку і врахування при прийнятті управлінських рішень, а не розпорядження чи відчуження майна, шляхом внесення його в статутний капітал, що є порушенням абз. 2 п. 18 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України №1891 від 10.12.2003.

В подальшому, а саме 16.06.2011, ОСОБА_13, підписав рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 16.06.2011 № 381 «Про винесення на розгляд Одеської міської ради проекту рішення «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у спільну діяльність», відповідно до якого створювався би статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» з часткою КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у розмірі 25 %.

08.07.2011 під час сесії Одеської міської ради ОСОБА_9, під час засідання сесії Одеської міської ради, виступив перед депутатами ради та переконував у дійсності намірів очолюваного ним Товариства виступити інвестором та здійснити модернізацію та реконструкцію Міжнародного аеропорту «Одеса», а також у необхідності та вигідності прийняття сесією рішення «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність», яким передбачалось створення статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень та визначення частки Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25% статутного капіталу, а також затвердження висновку ПП «Бюро Маркуса» про ринкову вартість основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса» станом на 31.03.2011 та погодження, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень. ОСОБА_13, в свою чергу, під час сесії підтримав виступ ОСОБА_9 та запевнив депутатів ради у необхідності голосування саме такого проекту рішення.

Як наслідок, Одеською міською радою прийнято рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», відповідно до якого визначено статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень та частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%, а також затверджено висновок ПП «Бюро Маркуса» про ринкову вартість основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса» станом на 31.03.2011 та погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.

Більше того, пунктом 1 рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність» надано згоду заступнику міського голови на підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту.

Разом з цим, пунктом 9.2.9.10 Статуту Товариства передбачено, що для прийняття рішень Загальними зборами з запропонованих питань, рішення вважається прийнятим, якщо про свою позицію з приводу такого рішення повідомили учасники, які володіють більше 60 відсотками голосів та за прийняття такого рішення проголосувала необхідна кількість учасників, що володіють більш ніж 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.Таким чином, Одеська міська ради позбавлялась можливості впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.

Окрім цього, пунктом 1,2 та 8 згаданого рішення №835-VI від 08.07.2011 згоду на підписання протоколу про створення ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту, затвердження та підписання договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та підписання акту приймання-передачі майна у статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», надано заступнику міського голови.

У подальшому, виконуючий обов`язки заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_14 та директор ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» ОСОБА_9, підписали договір про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та Протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

ОСОБА_14 та ОСОБА_9 в ході загальних зборів вирішили створити ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», визначити статутний капітал Товариства у розмірі 473 402 196 гривень та розподілити вклади учасників наступним чином: Одеська міська рада -25%, ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» - 75%, призначити директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» ОСОБА_9, а також затвердили Статут ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», відомості про що внесли до Протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», який скріпили своїми підписати та печатками.

Відповідно до підписаного в цей же день ОСОБА_14 та ОСОБА_9 договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» вносить до моменту державної реєстрації Товариства не менше 50% своєї частини статутного вкладу; виплата розміру частки у Статутному капіталі, що залишилась несплаченою (50%) повинна бути здійснена протягом року з дати державної реєстрації Товариства; визначались джерела фінансування будівництва аеродромного комплексу з залученням запозичених коштів на суму 90-120 млн доларів США протягом 12 місяців від дати державної реєстрації Товариства; передбачалось будівництво та реконструкція аеровокзального і аеродромного комплексів; визначався початок будівництва першої черги - терміналу аеровокзального комплексу протягом одного місяця від дати отримання дозволу на будівництво, передбачалась здача в експлуатацію пасажирського терміналу аеровокзального комплексу першої черги протягом 18 місяців від дати отримання дозволу на будівництво, а також здійснення будівництва смуги аеродромного комплексу та здача в експлуатацію протягом 30 місяців від дати отримання дозволу на проведення робіт.

Окрім цього, ОСОБА_14 та ОСОБА_9, підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», відповідно до якого Одеська міська рада передала, а ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в якості внеску до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень.

При цьому, 535 одиниць основних засобів з 2488 були аеродромними об`єктами, що забезпечують безпеку польотів та не могли бути відчуженими.

З метою завершення вчинення злочину, спрямованого на заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт Одеса», на підставі свідоцтва від 29.12.2011 серії САЕ 572099 про право власності на основні засоби «Міжнародного аеропорту Одеса», виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, головою якого був ОСОБА_13, ОСОБА_9, 19.01.2012 здійснив перереєстрацію майна - 2 488 одиниць основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

З огляду на викладене, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи як організатори вчинення злочину, а також ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_9 як його виконавці, діючи умисно в складі групи осіб, досягнули мети вчинюваного злочину - під виглядом вкладу у статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» заволоділи майном КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у вигляді 2488 одиниць основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» та отримали можливість використовувати таке майно для отримання та привласнення доходу від його діяльності, чим заподіяли збитки Одеській міській раді на суму 118 350 549 гривень.

Більше того, 09.11.2011 між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_9 та КП «Міжнародний аеропорт Одеса» укладено Генеральну угоду про основні принципи співробітництва, а 20.12.2011 - договір Доручення. При цьому договір Доручення делегував право підписання договорів від імені Міжнародного аеропорту «Одеса» від КП «Міжнародний аеропорт Одеса» до ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Таким чином організатори вчинення злочину ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримали повний контроль технологічного циклу та фінансово-господарської діяльності Міжнародного аеропорту «Одеса».

З метою створення видимості виконання умов договору «Про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в частині формування своєї частини статутного капіталу, ОСОБА_9, будучи директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», відкрив у належному організаторам вчинення злочину ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ПАТ «Фінбанк» розрахунковий поточний рахунок № НОМЕР_1 для забезпечення діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», на який з розрахункового рахунку ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» № НОМЕР_2, відкритого у цьому ж банку, впродовж 02.11.2011 та 07.11.2011, шляхом здійснення двох банківських платежів, перерахував грошові кошти на загальну суму 177 700 000 гривень.

Так, вказані кошти в розмірі 177 700 000 гривень, на підставі генеральної депозитної угоди № 118/11/11 від 16.11.2011, укладеної між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_9 та ПАТ «Фінбанк», були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_3 .

Разом з тим, на підставі додаткової угоди № 1 від 30.11.2011, укладеної між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_9 та ПАТ «Фінбанк» до депозитної угоди № 118/11/11, вказані грошові кошти стали предметом застави та були заблоковані банком за договорами застави майнових прав по кредитних зобов`язаннях підприємств, які не мали жодного відношення до діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Разом з тим, з метою створення видимості формування другої частини статутного капіталу, ОСОБА_9 в період часу з 01.10.2012 по 31.10.2012 з розрахункового рахунку ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» № НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» перерахував грошові кошти в загальному розмірі 177 351 647 гривень.

Основна частина вказаної суми грошових коштів в розмірі 132 210 344 гривень становила першу частину розміру статутного капіталу, внесену на розрахунковий ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в період 02.11.2011 - 07.11.2011, яку, через розрахункові рахунки компаній «Сarosan Trading LTD» та «Odessa airport development Ltd.», бенефіціарними власниками яких були ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та їхній діловий партнер, під виглядом банківських операцій перерахували на той же розрахунковий рахунок ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», після чого знову ж таки стала предметом застави та була заблокована банком за договорами застави майнових прав по кредитних зобов`язаннях підприємств, які не мали жодного відношення до діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

16.10.2013 між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_15 та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» укладено кредитний договір № 151413К6 від 16.10.2013, відповідно до п. 3.2.1 якого встановлено ліміт кредитної лінії 30 000 000 доларів США з кінцевим терміном погашення 25.12.2020.

Для виконання передбачених кредитним договором зобов`язань, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 забезпечили укладення між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» договору застави №151413Z24, іпотечного договору №151413Z23, іпотечного договору №151414Z10, договору застави №151413Z28, договору застави №151413Z30, договору застави №151413Z29, договору застави №151414 Z11, договору застави №151413Z5, договору застави №151414Z2, договору поруки №151414Р3, відповідно до яких все майно, отримане внаслідок вчинення злочину від КП «Міжнародний аеропорт Одеса», у тому числі 75% корпоративних прав ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також приміщення Нового терміналу і права на вказане майно передані ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в якості гарантій виконання умов договору № 151413К6 від 16.10.2013.

Разом з цим, упродовж 2013 - 2023 років ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» сплатило ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» лише частину основного боргу у сумі 410 259,17 доларів США.

Таким чином, організатори вчинення злочину ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили усі необхідні дії, спрямовані на унеможливлення повернення майна аеропорту його законному власнику.

Заволодівши за вказаних обставин майном Міжнародного аеропорту «Одеса», та отримавши можливість повного контролю над фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у період часу з 01.06.2012 по 31.12.2022 привласнили дохід від аеропортової діяльності в розмірі 2 млрд 576 млн 081 тис. грн.

У відповідності до статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На переконання детектива, вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_9 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Також у клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, на ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, на думку детектива, вказують, тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину на суворість покарання. Окрім цього, детектив вказує, що ОСОБА_9 є батьком трьох дітей, а отже на нього не поширюються заборони щодо виїзду за межі України. Більше того, детектив зазначає, що ОСОБА_9 здійснював 16 виїздів за межі України за період з 2018 року та у контексті вказаного ризику вважає необхідним врахувати майновий стан підозрюваного.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, то детектив зауважив, що у вказаному кримінальному провадженні допитано велику кількість свідків, а ОСОБА_9 як колишній керівник ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» може використати свій вплив з метою тиску на них, у т.ч. шляхом підкупу.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення детектив обгрунтовує тим, що під час обшуку, за місцем здійснення діяльності ОСОБА_9 відшукано документи, які вказують на вчинення дій щодо зменшення частки КМ «ОМА» у статутному капіталі, також під час інших обшуків знайдено документи із помітками- вказівками.

Також детектив вважає, що існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52020000000000057 та №52020000000000050 встановлені обставини, щодо реалізації ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ), який є імовірним співучасником ОСОБА_9 майна здобутого злочинним шляхом, що може свідчити про ознаки іншого особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

При цьому, детектив зазначає, встановлені під час досудового розслідування та викладені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення дають обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_9 слід застосувати заставу.

При чому, детектив зазначає, що розмір застави, визначений у ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, а тому її розмір слід визначити у 7 452 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 000 000 грн.

Доцільність визначення розміру застави саме у такому розмірі, на переконання детектива, обґрунтовується переліком належного підозрюваному та членам його сім`ї майна, високими статками іншого підозрюваного ОСОБА_10, а також тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено у тому числі іншою особою, яка має фінансову таку можливість.

У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку детектива, є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного ОСОБА_9 такі обов`язки:

1.Прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172, прокурора, суду.

2.Не відлучатися із населеного пункту (місто Київ), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду.

3.Повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4.Особисто та через інших осіб утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_13, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 .

5.Носити електронний засіб контролю.

6.Здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити у повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 вказав, що ризик переховування є необгрунтованим, а доводи, викладені у клопотанні, не відповідають дійсності, оскільки його він має лише одну неповнолітню дитину, а двоє дітей є повнолітніми. Крім того, ОСОБА_9 має міцні соціальні зв`язки, на його утриманні перебувають батьки похилого віку та неповнолітня дитина. Майновий стан ОСОБА_9 не є високим, а володіння корпоративними права товариства, яке на разі є збитковим, не може трактуватися як високі статки. Ризики впливу на свідків відсутні, враховуючи, що вони були допитані ще у 2016 році немає жодних відомостей про спроби такого впливу. Аналогічно адвокат вказав про відсутність ризику пошкодження та знищення документів, які мають значення для кримінального провадження та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Адвокат вважає, що вказаний у клопотанні розмір застави є непомірним, а виключність застосування розміру застави у більшому ніж 300 прожиткових мінімумів доходів громадян є недоведеним.

Адвокат ОСОБА_7 вказав на необгрунтованість пред`явленої ОСОБА_9 підозри, оскільки він не був наділений повноваженнями щодо розпорядження майна аеропорту, а рішення щодо створення підприємства було прийнято колегіальним органом - депутатським корпусом Одеської міської ради, відомостей про вплив на яких з боку ОСОБА_9 немає. Дії, які інкримінуються ОСОБА_9, є звичайними діями щодо реєстрації створеного підприємства та забезпечення його функціонування. Також адвокат вказав помилковість підходу сторони обвинувачення щодо ототожнення підозрюваного із підприємством, зокрема вказав безпідставним інкримінування ОСОБА_9 дій, які вчинені на підставі рішень загальних зборів товариства. Також просив врахувати, що усі докази, які долучені до клопотання, зібрані у межах іншого кримінального провадження, що може свідчити про недопустимість таких доказів. У даному випадку немає підстав для кримінальної відповідальності ОСОБА_9 .

Адвокат ОСОБА_6 вказав, що ОСОБА_9 був директором ТОВ «МАО», тобто був найманим працівником, а будь-яких рішень, прийняті підозрюваним, які би вказували на вчинення ним злочину відсутні. Крім того, адвокат зазначив, що стороною обвинувачення маніпулятивно використовуються та трактуються показання свідків. Більше того, захисник вказав, що пред`явлена підозра є абстрактною, а з моменту набуття статусу підозрюваного ОСОБА_9 не вчинив жодних дій, які можна охарактеризувати як ризики. Вказав, що кримінальне провадження щодо заволодіння аеропорту здійснюється ще з 2017 року, і з цього часу ОСОБА_9 був обізнаний про наявність процесуального інтересу з боку правоохоронців, однак ніколи не вчиняв перешкоджання кримінальному провадженню.

Адвокат вказав, що доходи ОСОБА_9 відповідають сумам, зазначеним у відомостях з Пенсійного фонду, а тому просив визначити заставу у межах п.3 ч. 4 ст. 182 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_9 у повній мірі підтримав позицію своїх захисників, вказавши, що пред`явлена йому підозра стала для нього несподіванкою. Протягом майже 30-річної діяльності у сфері авіації, він вважає, що був залученим до прогресивних проектів, які вдалося успішно реалізувати та залучити видатні авіакомпанії бізнес класу та лоукостерів.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 29.08.2023 було вручено особисто ОСОБА_9, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_9 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_9 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Зі змісту клопотання та пояснень детективів вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та привласнення доходу від його діяльності. Зокрема, за версією слідства, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 розробили план відповідно до якого, створена ними юридична особа поза конкурсною процедурою буде визначена як така, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та передасть до його статутного капіталу майно КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на умовах що 75% спільно створеного підприємства буде належати їй, а 25% Одеській міській раді.

З метою маскування особистої ролі у вчиненні злочину, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками, після чого залучили як виконавця підконтрольного та підзвітного їм ОСОБА_9, який, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, повинен був очолити створене «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та в подальшому спільно створене з Одеською міською радою ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса». Також, до реалізації вказаного плану був залучений міський голова Одеської міської ради ОСОБА_13, який повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради відповідного рішення.

Так, у квітні 2011 року ОСОБА_13 подав на розгляд сесії Одеської міської ради проект рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса», відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством. Вказаний проект рішення 29.04.2011 включено в порядок денний сесії Одеської міської ради та цього ж дня ОСОБА_13 забезпечив позитивне голосування депутатами Одеської міської ради за рішення «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» від 29.04.2011 № 731-VI.

У подальшому, ОСОБА_13 достовірно знаючи та розуміючи, що депутатами Одеської міської ради позитивно проголосоване рішення пунктом 1-им якого передбачалось, що Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», забезпечив його підготовку та підписав з іншим, аніж був проголосований текстом, відповідно до якого у пункті 1-му цього рішення зазначив, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.

З метою визначення вартості майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та подальшої передачі його до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» саме в розмірі 25%, була проведена оцінки ринкової вартості основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса». За результатами проведеної оцінки ПП «Бюро Маркуса» складено звіт від 23.05.2011, відповідно до якого загальна вартість основних засобів термінального комплексу і супроводжуючих служб (2488 позицій) складає 118 350 549 гривень.

08.07.2011 під час сесії Одеської міської ради ОСОБА_9 виступив перед депутатами ради та переконував у дійсності намірів очолюваного ним Товариства виступити інвестором та здійснити модернізацію та реконструкцію Міжнародного аеропорту «Одеса», а також у необхідності та вигідності прийняття сесією рішення «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність». В свою чергу, ОСОБА_13 під час сесії підтримав виступ ОСОБА_9 та запевнив депутатів ради у необхідності голосування саме такого проекту рішення.

Як наслідок, Одеською міською радою прийнято рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», відповідно до якого визначено статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, та частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%, а також затверджено висновок ПП «Бюро Маркуса» про ринкову вартість основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса» станом на 31.03.2011 та погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.

21.10.2011 виконуючий обов`язки заступника Одеського міського голови ОСОБА_14 та директор ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» ОСОБА_9, підписали договір про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та Протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», відповідно до якого було прийнято рішення про створення ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», визначено статутний капітал Товариства у розмірі 473 402 196 гривень та розподілено вклади учасників наступним чином: Одеська міська рада - 25%, ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» - 75%. Після цього, 31.10.2011 підписали акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Одеська міська рада передала, а ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в якості внеску до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень.

У подальшому, на підставі свідоцтва від 29.12.2011 серії САЕ 572099 про право власності на основні засоби «Міжнародного аеропорту Одеса», виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, головою якого був ОСОБА_13, ОСОБА_9 19.01.2012 здійснив перереєстрацію майна - 2 488 одиниць основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Крім того, 09.11.2011 між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_9 та КП «Міжнародний аеропорт Одеса» укладено Генеральну угоду про основні принципи співробітництва, а 20.12.2011 - договір Доручення. При цьому договір Доручення делегував право підписання договорів від імені Міжнародного аеропорту «Одеса» від КП «Міжнародний аеропорт Одеса» до ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

В результаті прийняття цих рішень Одеська міська рада позбавлялась можливості впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом, як наслідок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через підконтрольного їм ОСОБА_9, отримали повний контроль технологічного циклу та фінансово-господарської діяльності Міжнародного аеропорту «Одеса». Як наслідок, вказані особи отримали можливість укладати завідомо невигідні для товариства фінансові угоди, спрямовані не на реальний розвиток та модернізацію аеропорту, а з метою блокування грошових коштів на рахунках товариства та передачі майна «Міжнародного аеропорту Одеса» в заставу, що унеможливлювало повернення майна аеропорту його законному власнику.

Саме вказані дії щодо укладення договору про створення товариства, умов його Статуту, визначення розподілу часток у вказаних розмірах, діяльність такого товариства на переконання слідства, призвели до заволодіння майном КП «МАО» у сумі 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр.

За версією слідства, механізм вказаного злочину, передбачав формальне керівництво ОСОБА_9 товариством спільно створеним Одеською міською радою з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», кінцевими бенефіціарними власниками якої фактично виступали ОСОБА_10 та ОСОБА_11, забезпечення отримання останніми повного контролю над фінансово-господарською діяльністю Міжнародного аеропорту «Одеса», а також створення умов за яких передане Одеською міською радою майно «Міжнародного аеропорту «Одеса», як вклад до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», буде передане у їх власність.

Вказані дії ОСОБА_9 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 5 ст. 195 КК України.

На переконання слідчого судді, описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, певний рівень підпорядкованості та розподіл ролей. Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_9 з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками інкримінованого йому складу злочину.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі досліджених в ході судового засідання копій документів:

- матеріалів щодо порядку проведення конкурсу з вибору стратегічного партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса» та скасування його результатів (Т.2, а/с. 1-26);

- документів щодо призначення на посади ОСОБА_9 та його обов`язків, контракту та ОСОБА_13 (Т.2, а/с. 27-36, Т. 3 а/с. 7-12);

- документів щодо підготовки переговорів щодо проекту модернізації та реконструкції аеропорту ( Т.2, а/с. 38-46);

- регламенту Одеської міської ради 7 скликання (Т.2, а/с. 49-86);

- протоколів сесії Одеської міської ради 29.04.2011 (Т.2, а/с. 89-139);

- проекту рішення Одеської міської ради від « Про заходи щодо реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса» з поправкою та рішення від 29.04.2011 (Т.2, а/с. 87-88);

- проектів та рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність (Т.2, а/с. 153-155, 189-207);

- звіту про оцінку ринкової вартості основних засобів КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 23.05.2011 (Т.2, а/с. 165-170);

- протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Одеса Девелопмент» (Т.2, а/с. 183-186, 208-210);

- розпорядження Одеського міського голови про призначення та звільнення заступників (Т.2, а/с. 187-188);

- акту приймання-передачі майна від 31.10.2011 та наказу про списання майна (Т.2, а/с. 250-305, 307-308);

- свідоцтва на житлові будівлі та споруди від 29.12.2011(Т.2, а/с. 326);

- Генеральної угоди про основні принципи співробітництва від 09.11.2011 між КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» ( Т.2, а/с. 309-315);

- матеріалів щодо діяльності роботи тимчасової контрольної комісії з перевірки виконання обов`язків відповідно до Договору про корпоративні принципи управління Товариством між Одеською міською радою та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» ( Т.3, а/с. 132-149);

- рішення Одеської міської ради від 19.10.2011 про внесення змін у рішення «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність;

- матеріалів діяльності та фінансової звітності ТОВ «МАО» за 2012 р. ( Т.3, а/с. 20-53, 56-72);

- матеріалів щодо укладення кредитних договорів та документів про передачу під заставу майна ТОВ «МАО» ( Т.3, а/с. 73-79, 96-97, 84, 96-127);

- судових рішень щодо визнання недійсним Статуту ТОВ «МАО», мирових угод ( Т.3, а/с. 151-194);

- матеріалів аудиторських висновків фінансової звітності ТОВ «МАО» (Т.3, а/с. 204-227);

- висновку судово-економічними експертизами від 13.12.2016 №1-13/12/2016-се, від 22.12.2018 №16798/18-72/29769/18-72/29770/18-71 (Т.4, а/с. 138-161);

-висновків будівельно-технічної та судово-економічної експертизи №65/06/17 від 09.06.2017 та комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи №6483/18-42/6484/6485/18-42/6848/18-41/9164-9246/20-42 від 14.04.2020 (Т.4, а/с. 211-220);

- листів державної авіаційної служби України від 24.02.2017, від 09.06.2017;

- довідки про результати перевірки питання відчуження з комунальної у приватну власність основних засобів, балансоутримувачем яких було КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 24.08.2017;

- протоколів огляду від 05.05.2017, 18.05.2017 (Т. 5 а/с. 5-8, 44-48);

- висновків судово-почеркознавчої експертизи від 11.12.2018 №20540:20543/18-32 та від 11.12.2018 №27875:27878/18-32 (Т.3, а/с. 178-210);

- листів від Державної аудиторської служби (Т.4, а/с. 1-15);

- генеральної депозитної угоди №118/11/11 від 16.11.2011 з додатками (Т.5, а/с. 70-75, 101, 111);

- протоколів засідання Наглядової ради та кредитного комітету ПАТ «Фінбанк» від 27.12.2012, від 03.12.2012, 02.11.2012 (Т.5, а/с. 86-94, 112-115);

- розпоряджень сектору супроводу кредитних та депозитних операцій ПАТ «Фінбанк» у 20212 році (Т.5, а/с. 94-100, 106);

- рішень АМКУ №543, № 544 (Т.5, а/с. 117-120);

- протоколів огляду від 05.05.2017, від 15.08.2018, від 23.08.2023, від 25.08.2023,

- договору застави «18-5/11/11 від 18.11.2011;

- матеріалів міжнародної правової допомоги (Т.5, а/с. 300-303);

- протоколів допитів від 26.03.2023, 12.04.2017, 23.054.2017, 26.07.2018, 27.09.2018, 06.06.2018, 30.11.2017, 07.12.2017, 27.12.2017, 02.06.2018, від 18.09.2018, 14.09.2018, 06.11.2017. 31.07.2018, 26.06.2018, 17.10.2017, 18.11.2017, 21.09.2018, 22.09.2018, 02.06.2018 (Т.6, а/с. 1-193, Т. 7, а/с. 1-194, Т.7, а/с 1-194);

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_9, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи захисників щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри.

Зокрема, твердження захисту зводиться до неправильності кваліфікації, що є передчасним, враховуючи стадію кримінального провадження та здійснення перевірки правильності остаточної кваліфікації дій особи лише в ході судового розгляду. Зокрема, питання суб`єктного складу виконавців злочину має вирішуватися на підставі дослідження участі та умислу кожного із членів колегіального органу. При цьому, слідчий суддя відзначає, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини дій ряду осіб, які можливо діяли у співучасті, а зайняття ОСОБА_9 посади директора ТОВ «МАО» надавало йому повноваження вчиняти дії організаційно-розпорядчого та адміністративно-господарського характеру.

При цьому, слідчий суддя вважає, що визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди має грунтуватися на висновках експерта, а не самостійного підрахунку представника органу досудового розслідування. У той же час, слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування досі триває, а наявні на даному етапі відомості щодо імовірно завданої шкоди комунальному підприємству є достатніми для констатації можливого завдання їм шкоди в розмірі не меншому, ніж встановлений диспозицією статті, яка передбачає відповідальність за інкримінований підозрюваному злочин.

Доводи сторони захисту про недопустимість доказів, якими обгрунтовується клопотання, у зв`язку з тим, що вони зібрані у межах кримінального провадження слідчий суддя відхиляє. Так, у даному випадку основним є спосіб їх отримання - у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема у порядку ст. 159 КПК України. До матеріалах клопотання долучено ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.05.2023 про тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 52016000000000214 від 24.06.2016, а тому слідчий суддя доходить висновку про дотримання органом досудового розслідування процесуального законодавства у даному випадку.

За таких обставин, доводи сторони захисту не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри.

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_9 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:

1)достатній майновий стан підозрюваного, враховуючи, що він є кінцевим бенефіціарним власником товариства, наявність нерухомого та рухомого майна. Вказані відомості, на переконання суду, свідчать про наявність фінансових можливостей підозрюваного забезпечувати себе під час можливого його переховування;

2)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

3)історія перетину та перебування закордоном, враховуючи, що у період з 2018 по 2021 роки ОСОБА_9 17 разів виїжджав за межі України, 4 з яких були через білоруську ділянку кордону. Бідь-яких пояснень щодо причин та обставин виїзду саме до вказаної держави підозрюваний у судовому засіданні не надав.

При цьому не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення щодо відсутності заборон для ОСОБА_9 виїздів закордон в умовах воєнного стану, враховуючи відомості про наявність у підозрюваного двох повнолітніх дітей та неповнолітньої доньки.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність такого ризику.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності високого ступеню ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива про існування вказаного ризику, враховуючи, що:

-за версією слідства, підозрюваний діяв у співучасті, виконуючи прохання та вказівки інших осіб, що дає підстави вважати про наявність можливостей для зміни чи знищення наявних у нього документів;

-специфіку обставин розслідуваного злочинного механізму, який передбачав внесення неправдивих відомостей посадовою особою ОМР у офіційні документи, що стало підставою для спільної діяльності саме із підконтрольним підозрюваному ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент»;

-відшукання за місцем здійснення ОСОБА_9 документів, які вказують на вчинення дій щодо зменшення частки КМ «ОМА» у статутному капіталі;

-у ході проведення досудового розслідування виявлено документи, зі змісту яких вбачається спроби зменшити частку ОМР у статутному капіталі ТОВ «ОАД», що може свідчити про існування можливостей розмивання частки;

Такі відомості, на переконання слідчого судді, свідчать про можливість вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення документів з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

- інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати дії та показання інших співучасників або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки;

- підозрюваний займав керівну посаду у ТОВ «МАО», а тому така посада могла надати йому спроможності для формування довірливих та близьких відносин із працівниками товариства, які можуть бути свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, які дали викривальні показання, а також містять особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

3.3.4. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Детектив зазначає, що відносно підозрюваного здійснюються інші кримінальні провадження, у межах яких розслідуються обставини легалізації майна, здобутого злочинним шляхом, зокрема у межах проваджень №52020000000000057 та №52020000000000050.

Слідчий суддя відзначає, що стороною обвинувачення не надано будь-яких відомостей, які хоча б на мінімальному рівні вірогідності пов`язували обставини та події розслідуваних у вказаних кримінальних провадженнях злочинів із ОСОБА_9 . За відсутності таких відомостей, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик є недоведеним.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_9 виповнилося 50 років;

- достатньо забезпечений майновий стан, описаний у п. 3.6. цієї ухвали;

-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, має трьох дітей (одна з яких неповнолітня), має на утриманні батьків похилого віку;

-працює у ТОВ «Аеропрот Солюшнз»;

-підозрюваний раніше не судимий.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

3.5.Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваного, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню.

Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваної та інших осіб.

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрювану

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_9, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави.

При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких:

-у власності ОСОБА_9 перебувають такі об`єкти власності: квартира загальною площею 94,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; домоволодіння загальною площею 41,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира загальною площею 53,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 .

-офіційний дохід підозрюваного ОСОБА_9 за період з 2013 по 2023 роки склав 1 818 265 грн;

- ОСОБА_9 є керівником та одноосібним засновником ТОВ «Аеропорт Солюшнз» із статутним капіталом у розмірі 3 000 000 грн;

-у судовому засіданні ОСОБА_9 вказав, що його щомісячний дохід складає 1040 грн, що відповідає даним із Пенсійного фонду, однак тривалий час він проживає за рахунок заощаджень, суму яких суду не повідомив.

Відомості щодо майна ОСОБА_34 слідчий суддя не бере до уваги, враховуючи надані стороною захисту документи про розірвання з останньою шлюб ще у 2009 році, а майно вказане стороною обвинувачення придбане після зазначеної дати.

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що вказане кримінальне провадження стосується заволодіння та виведення з-під власності комунального підприємства важливого об`єкта інфраструктури великого міста, що призвело до вибуття із власності міста аеродромних об`єктів та основних засобів діяльності аеропорту.

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваному, імовірну завдану шкоду, спосіб вчинення вказаного злочину, який передбачав нехтування представниками місцевих органів інтересами громади, з огляду на високий рівень встановлених ризиків, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 4500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 078 000 гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин, зокрема і ймовірним заощадженням, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з вартістю належного йому майна, фактичних активів, якими володіє підозрюваний, а також відповідним з огляду на імовірно завдану шкоду.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Зазначений стороною обвинувачення розмір застави, на переконання слідчого судді, є високим та не відповідає майновому стану підозрюваного.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1)прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172, прокурора, суду;

2)не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3)повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування особисто або через інших осіб з підозрюваними: ОСОБА_11, ОСОБА_35, ОСОБА_14, ОСОБА_13, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_36, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_37 ;

5)здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 жовтня 2023 року включно.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376, КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023 року - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 4500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 078 000 (дванадцять мільйонів сімдесят вісім тисяч) гривень.

3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави до підозрюваного ОСОБА_9, покласти на нього такі обов`язки:

2)не відлучатися із м. Київ без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

4)утримуватися від спілкування особисто або через інших осіб з підозрюваними: ОСОБА_10, ОСОБА_38, ОСОБА_14, ОСОБА_13, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_37 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру;

6)носити електронний засіб контролю.

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити у межах строку досудового розслідування - до 29 жовтня 2023 року включно.

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти

застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва

суду).

7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

11.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам.

12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 114296286