- Presiding judge (CCC): Korol V.V.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 757/40859/20-к
провадження № 51- 5394км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2022 року, якою повідомлено Вищу раду правосуддя про факт недотримання головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 вимог кримінального процесуального закону та направлено копію ухвали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення до матеріалів суддівського досьє.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2022 року провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року закрито.
У вказаній ухвалі колегією суддів було встановлено, що згідно з висновком касаційного суду, викладеним в ухвалі від 09 серпня 2021 року в цій справі, апеляційна скарга прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року не може бути предметом апеляційного оскарження в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
Поряд з тим зазначено, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вживала всі можливі заходи для забезпечення належного розгляду
і неодноразово направляла запити на витребування матеріалів судової справи № 757/40859/20-к на адресу Печерського районного суду м. Києва, в зв`язку з чим судовий розгляд відкладався тридцять один раз.
Оскільки протягом більше ніж двох років матеріали справи від Печерського районного суду м. Києва так і не надійшли, колегія суддів, вказуючи про наявність об`єктивних факторів, які негативно позначились на оперативності правосуддя, зводячи нанівець намагання суду своєчасно розглянути справу та ухвалити в ній остаточне рішення, дійшла висновку про необхідність завершити апеляційний розгляд даного провадження за відсутності матеріалів судової справи № 757/40859/20-к.
Крім того,ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
від 27 грудня 2022 року постановлено повідомити Вищу раду правосуддя про факт недотримання головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 вимог кримінального процесуального закону, що призвело до порушення права учасників провадження на розгляд справи належним судом упродовж розумного строку, та копію ухвали направити до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення до матеріалів суддівського досьє судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 .
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі голова Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2022 року в судовій справі № 757/40859/20-к, якою повідомлено Вищу раду правосуддя про факт недотримання головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 вимог кримінального процесуального закону та направлено копію ухвали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення до матеріалів суддівського досьє.Вказує на ухвалення оскарженого рішення з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та всупереч положенням ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Вважає, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду при постановленні оскаржуваної ухвали вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки у цій судовій справі не є судом апеляційної інстанції відносно судових рішень, ухвалених Печерським районним судом м. Києва. Крім того вказує, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не має повноважень на ухвалення окремих ухвал у судовій справі, яка їй не підсудна. Зазначає, що невід`ємним елементом правових підстав для постановлення окремої ухвали є наявність процесуальних повноважень суду для здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні. Вказує, що в судовій справі № 757/40859/20-кАпеляційна палата Вищого антикорупційного суду не мала повноважень для розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року, а тому відповідно й не мала повноважень на встановлення будь-яких порушень у конкретному кримінальному провадженні, оскільки в ньому судом апеляційної інстанції є Київський апеляційний суд. На обґрунтування своєї позиції посилається на ухвалу Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 757/32221/20-к, лист голови Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_7 від 13 листопада 2020 року. Звертає увагу й на ухвалу Верховного Суду від 09 серпня 2021 року в справі № 757/40859/20-к про відмову у задоволенні клопотання в.о. Генерального прокурора про направлення матеріалів цього провадження з Київського апеляційного суду доАпеляційної палати Вищого антикорупційного суду з огляду на положення ч. 2 ст. 33, п. 20 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а також роз`яснення вказаної ухвали, викладене в ухвалі Верховного Суду від 31 січня 2022 року. Зазначає, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вийшла за межі наданих їй повноважень, встановивши порушення головою Печерського районного суду м. Києва положень ст. 422 КПК, дотримання яких відносно Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду чинним законодавством не передбачено. Також посилається на Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України і вказує про відсутність правових підстав для направлення судової справи № 757/40859/20-к до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. На його думку, у нього, як голови суду, не було обов`язку, невиконання якого вважав встановленим суд в оскаржуваній ухвалі, а положення ст. 422 КПК були повністю дотримані шляхом направлення судової справи № 757/40859/20-к до належного суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.
Позиції учасників судового провадження
ПрокурорОСОБА_5 вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив відмовити у її задоволенні.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводипрокурора ОСОБА_5, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ст. 433 КПК).
У п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Доводи касаційної скарги голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 про постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є безпідставними, з огляду на таке.
Як убачається зі змісту ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2022 року, колегія суддів дійшла переконання, що встановлені під час розгляду даної справи порушення вимог кримінального процесуального закону головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 призвели до порушення права учасників кримінального провадження на розгляд справи належним судом упродовж розумного строку, а також перешкодили суду апеляційної інстанції своєчасно та з дотриманням вимог кримінального процесуального закону розглянути апеляційну скаргу, тому не можуть залишатися без реагування та потребують постановлення окремої ухвали.
У зв`язку з цим указаним рішенням суд апеляційної інстанції повідомив Вищу раду правосуддя про факт недотримання головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 вимог кримінального процесуального закону та направив копію ухвали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення до матеріалів суддівського досьє судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 .
На обґрунтування ухвали від 27 грудня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зазначила:
-після надходження запитів про невідкладне направлення до суду апеляційної інстанції матеріалів судової справи № 757/40859/20-к Печерський районний суд м. Києва, як суд першої інстанції, зобов`язаний був невідкладно направити матеріали провадження та забезпечити тим самим можливість апеляційного розгляду;
- голова Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 замість виконання чітко прописаних вимог закону вдався до оцінки наявності або відсутності у Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду процесуальних підстав для перегляду відповідної ухвали, постановленої слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, та фактично відмовив їй у наданні витребуваних матеріалів з посиланням на те, що вирішення апеляційних скарг у даному провадженні належить до компетенції Київського апеляційного суду;
- посилання у листі голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 на ухвалу Верховного Суду від 09 серпня 2021 року не звільняє суд першої інстанції від обов`язку невідкладно направити матеріали провадження на запит суду апеляційної інстанції;
- вищенаведені дії голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 свідчать про свідоме невиконання ним вимог ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 жовтня 2020 року, яка набрала законної сили;
- вдаючись до оцінки та аналізу процесуальних питань у провадженні (яке, до того ж, не розглядалося ним безпосередньо як слідчим суддею), ОСОБА_6 тим самим перебрав на себе повноваження суду апеляційної інстанції, оскільки лише апеляційний суд після надходження відповідної апеляційної скарги та на підставі витребуваних матеріалів провадження уповноважений вирішувати питання щодо прийнятності апеляційної скарги до розгляду, зокрема, і з урахуванням вимог щодо підсудності;
- ОСОБА_8 як голова районного суду не має процесуальних повноважень досліджувати вищевказані питання при надходженні від суду апеляційної інстанції відповідного запиту про направлення матеріалів провадження в порядку
ст. 422 КПК;
- ситуація, коли чотирнадцять запитів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про витребування матеріалів провадження, направлених в порядку ст. 422 КПК, залишилися без реагування, свідчить про незабезпечення головою Печерського районного суду м. Києва належного контролю та ефективної діяльності апарату суду, оскільки інакше вона була би неприпустимою.
В касаційній скарзі голова Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6, серед іншого, вказує на те, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не має повноважень на ухвалення окремих ухвал у судовій справі, яка їй не підсудна, і з огляду на підстави закриття апеляційного провадження, цей суд не уповноважений вживати заходів, зумовлених позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у вказаній справі.
Однак, зазначені доводи є безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до висновку, що міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 червня 2021 року в справі № 686/9636/18 (провадження № 51-6276кмо19), згідно з приписами статей 369, 418 КПК суд апеляційної інстанції за наявності відповідних підстав має процесуальні повноваження для постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування.
У згаданій постанові об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що вбачає за можливе ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.
Як убачається з матеріалів провадження, 13 жовтня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва
від 01 жовтня 2020 року та клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Вищезазначеною ухвалою слідчого судді задоволено скаргу захисника ОСОБА_9 та зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання захисника ОСОБА_9 від 03 вересня 2020 року, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 в межах кримінального провадження № 42014000000001590 від 17 листопада 2014 року, за результатом розгляду скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_11 від 12 серпня 2020 року про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також зобов`язати прокурора, що здійснює процесуальне керівництво, вжити заходи щодо закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17 листопада 2014 року.
Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12
від 15 жовтня 2020 року (т. 1, а.п. 39) призначено розгляд клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року та витребувано з Печерського районного суду м. Києва матеріали провадження з розгляду скарги захисника ОСОБА_9 (справа № 757/40859/20-к, провадження
1-кс-37346/20).
Разом із запитом на витребування судової справи 17 лютого 2021 року (т. 1,
а.п. 117) до Печерського районного суду м. Києва було направлено й копію ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 жовтня 2020 року, якою з Печерського районного суду м. Києва витребувано матеріали провадження з розгляду скарги захисника ОСОБА_9 (справа № 757/40859/20-к, провадження
1-кс-37346/20).
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, за час перебування в провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційної скарги прокурора, що становить понад два роки, в порядку ч. 1 ст. 422 КПК на адресу Печерського районного суду м. Києва чотирнадцять разів надсилалися запити на витребування матеріалів судової справи № 757/40859/20-к,однак указані матеріали справи так і не були направлені до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. У зв`язку з ненадходженням матеріалів судової справи, судовий розгляд відкладався тридцять один раз.
При цьому згідно зі ст. 422 КПК, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду (ч. 1). Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ч. 2).
Пунктом 3 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що саме суд, до якого надійшла апеляційна скарга, може вирішити питання про те, чи підлягає апеляційна скарга розгляду у цьому суді апеляційної інстанції.
За приписами ч. 2 ст. 21 КПК вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Окрім того, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Виходячи з наведеного та огляду на висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 червня 2021 року в справі № 686/9636/18 (провадження № 51-6276кмо19), колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції мав процесуальні повноваження для прийняття оскаржуваної ухвали, якою повідомив Вищу раду правосуддя про факт недотримання головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 вимог кримінального процесуального закону та направив копію ухвали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення до матеріалів суддівського досьє судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 .
У касаційній скарзі голова Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 також вказує про відсутність у нього обов`язку та законних підстав для направлення матеріалів судової справи № 757/40859/20-к до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду як до суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, враховуючи факт подання прокурором апеляційної скарги саме до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та з огляду на імперативні приписи норм, передбачених ч. 2 ст. 21, абз. 2 ч. 3 ст. 34, п. 3 ч. 3 ст. 399, ч. 1
ст. 422 КПК, насамперед, про невідкладне витребування суддею-доповідачем з суду першої інстанції відповідних матеріалів у разі отримання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також надсилання запитів до Печерського районного суду м. Києва в порядку ч. 1 ст. 422 КПК, вказані доводи касаційної скарги голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 колегія суддів касаційного суду вважає неспроможними.
У зв`язку з цим наведені у касаційній скарзі доводи про те, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду при постановленні оскаржуваної ухвали вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки у цій судовій справі не є судом апеляційної інстанції відносно судових рішень, ухвалених Печерським районним судом м. Києва, не мала повноважень на ухвалення окремих ухвал у судовій справі, яка їй не підсудна, й, відповідно, на встановлення будь-яких порушень у цьому провадженні, суд касаційної інстанції не може прийняти до уваги як обґрунтування правомірності дій ОСОБА_6, з огляду на те, що відповідно до вищезазначених положень КПК вирішення питання щодо підсудності вказаних матеріалів провадження не відноситься до його компетенції як голови Печерського районного суду м. Києва.
При цьому покликання скаржника на положення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України жодним чином не змінює цього висновку та не спростовує необхідності виконання приписів ухвали судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 жовтня 2020 року у частині витребування з Печерського районного суду м. Києва матеріалів провадження з розгляду скарги захисника ОСОБА_9, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Окрім того, відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1). Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Проте, як убачається зі змісту оскарженої ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, це судове рішення спрямоване на повідомлення Вищої ради правосуддя про виявлені під час розгляду судової справи № 757/40859/20-к порушення вимог кримінального процесуального закону головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 для вжиття належних заходів реагування.
Водночас у касаційній скарзі головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 не наведено належного обґрунтування того, яким чином оскаржувана ним ухвала суду апеляційної інстанції про направлення повідомлення до Вищої ради правосуддя порушуєйого права, свободи та інтереси, з огляду на те, що таке судове рішення на цій стадії є лише підставою для проведення відповідної перевірки, за наслідками якої й може бути вирішено питання по суті зазначених доводів щодо прав, свобод та інтересів з можливістю оскарження такого рішення саме з цих підстав.
Указане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 05 квітня 2023 року в справі № 9901/400/21 (провадження
№ 11-45заі23).
Ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованою та вмотивованою і за своїм змістом відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для зміни або скасування судового рішення, не встановлено.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
у х в а л и в:
Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2022 року, якою повідомлено Вищу раду правосуддя про факт недотримання головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 вимог кримінального процесуального закону та направлено копію ухвали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення до матеріалів суддівського досьє, залишити без зміни, а касаційну скаргу голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3