- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/7487/23
Провадження 1-кс/991/7519/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
31 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4,
захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022, відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кунин Здолбунівського р-ну. Рівненської області, громадянина України, зареєстрованому та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
24.08.2023 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці.
В обґрунтування зазначеного клопотання детектив вказує, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.
Детектив зазначає, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі прийнятих нормативно-правових актів виникла необхідність у закупівлі військовими адміністраціями - за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства України - продовольчих товарів, зокрема макаронних виробів, для забезпечення нагальних потреб населення в умовах воєнного стану.
При цьому, як встановлено слідством, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4, будучи наділеним повноваженнями щодо погодження переліків продукції, постачальників, обсягів, ціни, розмірів та строків попередньої оплати в частині закупівлі продовольчих товарів, у т.ч. макаронних виробів, діючи умисно та з порушенням положень чинного законодавства, зокрема принципів публічних закупівель, всупереч інтересам служби, використовуючи своє службове становище, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Олімп» шляхом укладення ним договорів на постачання макаронних виробів за завищеною вартістю вчинив зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки державі, за таких обставин.
Так, у період березня - квітня 2022 року деякі службові особи Міністерства економіки України, в тому числі перший заступник Міністра економіки України ОСОБА_9 та заступник Міністра економіки України ОСОБА_10, здійснювали організацію підшукання постачальників продуктів харчування, систематизацію отриманих відомостей для подальшої організації закупівлі продовольчих товарів військовими адміністраціями. До виконання зазначених функцій також залучено заступника керівника Служби Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України ОСОБА_11, який забезпечував збір та аналіз відомостей про комерційні пропозиції постачальників продовольчих товарів, в тому числі й макаронних виробів, погодження таких постачальників, зокрема із ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також - після погодження - надання вказаних відомостей посадовим особам військових адміністрацій для організації закупівлі.
Будучи обізнаним про повноваження та функції, які виконують посадові особи Міністерства економіки України, ОСОБА_4, маючи на меті протиправне сприяння в організації закупівлі продовольчих товарів у ТОВ «Олімп» за завищеною вартістю, 19.03.2022 у електронній інформаційній системі (інтернет-месенджері) «WhatsApp» надіслав до групового чату «Імпорт прод», у якому перебували в тому числі ОСОБА_9 та ОСОБА_11, контакт ОСОБА_12 із його мобільним номером телефону.
У подальшому, 21.03.2022, ОСОБА_4 у месенджері «WhatsApp», надіславши ОСОБА_11 контакт ОСОБА_12, повідомив, що це постачальник імпортованих макаронних виробів, та висловив прохання сконтактувати з ним за першої можливості. При цьому ОСОБА_4 у тому ж інтернет-месенджері надіслав ОСОБА_11 скан-копію рахунку (із зазначенням замовником Міністерства економіки України) на оплату від ТОВ «Олімп» на постачання, зокрема макаронних виробів (кількість тонн - 42, ціна - 46 480 грн (без ПДВ) за тонну, загальна вартість - 1 952 160 грн).
Наступного дня ОСОБА_4 у месенджері «WhatsApp» надіслав ОСОБА_11 скановану копію рахунку (із зазначенням замовником Міністерства економіки України), підписану ОСОБА_12, на оплату № 22/3 від ТОВ «Олімп» на постачання, крім іншого, макаронних виробів (кількість тонн - 1000, ціна - 62942,400 грн за тонну, загальна вартість - 62 942 400 грн). Вказані рахунки на оплату ОСОБА_4 20.03.2022 та 22.03.2022 відповідно отримав від ОСОБА_12 шляхом особистого спілкування через месенджер «WhattsApp».
Надалі, у період часу з 15.36 год до 15.55 год 23.03.2022 ОСОБА_12 через месенджер «WhatsApp» надіслав ОСОБА_11 рахунки на оплату від ТОВ «Олімп» на постачання макаронних виробів з назвами файлів, вказуючими на конкретну ОВА.
Цього ж дня, 23.03.2022, ОСОБА_11 через месенджер «WhatsApp» вказані рахунки надіслав представникам Херсонської ОВА ( ОСОБА_13 ), Київської МВА ( ОСОБА_14 ), Сумської ОВА ( ОСОБА_15 ), Запорізької ОВА ( ОСОБА_16 ), Київської ОВА ( ОСОБА_17 ) та Донецької ОВА ( ОСОБА_18 ) з проханням підтвердити обсяг, а також завантажити рахунки в систему.
Указані рахунки в цей же день ОСОБА_11, починаючи з 16.09 год, у месенджері «WhatsApp» надіслав ОСОБА_4, запитавши в нього дозволу на розсилання їх військовим адміністраціям.
У свою чергу ОСОБА_4, усвідомлюючи, що ціни на макаронні вироби ТОВ «Олімп» є значно вищими за ціни на такі вироби на внутрішньому ринку держави, не провівши моніторингу та аналізу цін і пропозицій, 23.03.2022 о 17.02 год повідомив ОСОБА_11, що він погоджується на закупівлю імпортованих продуктів харчування.
Водночас 23.03.2022 о 21.01 год ОСОБА_11 також повідомив ОСОБА_10 (на той час заступника Міністра економіки України) про надходження рахунків від ТОВ «Олімп» та погодження «імпорту» ОСОБА_4 .
Також ОСОБА_11 24.03.2022 о 13.50 год направив ОСОБА_12 файл, у якому містилися номери мобільних телефонів представників військових адміністрацій, зокрема Донецької, Херсонської, Сумської, Запорізької, Київської міської та обласної.
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4 мав у своєму розпорядженні відомості про ринкові ціни, зокрема, від Державної служби статистики України, яка щотижнево на виконання листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.05.2021 № 37-35-23/1676 направляла на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію за результатами моніторингу споживчих цін на основні соціально значущі товари в Україні, в т.ч. макаронні вироби.
Крім того, середні споживчі ціни на макаронні вироби постійно публікуються на сайті Державної служби статистики України. Так, згідно з даними цього сайту середні споживчі ціни в 2022 році на макаронні вироби у березні становили 26,85 грн за кг, у квітні - 30,13 грн за кг.
Крім того, судовою товарознавчою експертизою встановлено, що ринкова вартість макаронних виробів з м`яких сортів пшениці вітчизняного виробництва у березні - червні 2022 року становила від 19,48 грн (без ПДВ) до 20,05 грн (без ПДВ).
Також у ході проведення досудового розслідування встановлено, що деякими українськими виробниками за період березня - червня 2022 року реалізовано більше 14 млн кг макаронних виробів, що підтверджує відсутність дефіциту таких виробів на внутрішньому ринку України. Крім того, українські виробники макаронних виробів, зокрема ТОВ «Київська макаронна фабрика» та ПП «Віліс», були готові за умови отримання державного замовлення на постачання макаронних виробів поставити їх за значно дешевшою ціною порівняно з ціною ТОВ «Олімп».
Однак, ОСОБА_4, володіючи інформацією про найбільших виробників макаронних виробів в Україні та щодо цін на продовольчі товари, в т.ч. макаронні вироби, порушуючи встановлений Постановою № 185 порядок, відповідно до якого обсяги, ціни, розміри та строки попередньої оплати визначаються замовниками (військовими адміністраціями), використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби надав наперед встановлену перевагу ТОВ «Олімп» та створив умови для закупівлі військовими адміністраціями макаронних виробів саме у зазначеного підприємства за завищеними цінами.
У подальшому між ТОВ «Олімп» та окремими військовими адміністраціями укладено Договори на постачання макаронних виробів, зокрема:
- 23.03.2022 Донецькою ОВА замовлено у ТОВ «Олімп» «макаронні вироби фасовані 0,4-1 кг (виробництво ЄС)», кількість 115,5 т, вартість 62 942,42 грн за 1 т (без ПДВ), загальна вартість 7 269 849,51 грн (без ПДВ);
- 23.03.2022 Запорізькою ОВА замовлено у ТОВ «Олімп» «макаронні вироби фасовані 0,4-1 кг (виробництво ЄС)», кількість 95 т, вартість 62 942,42 грн за 1 т (без ПДВ), загальна вартість 5 979 529,9 грн (без ПДВ);
- 23.03.2022 Київською МВА замовлено у ТОВ «Олімп» «макаронні вироби фасовані 0,4-1 кг (виробництво ЄС)», кількість 142 т, вартість 62 942,42 грн за 1 т (без ПДВ), загальна вартість 8 937 823,64 грн (без ПДВ);
- 23.03.2022 Сумською ОВА замовлено у ТОВ «Олімп» «макаронні вироби фасовані 0,4-1 кг (виробництво ЄС)», кількість 86 т, вартість 62 942,42 грн за 1 т (без ПДВ), загальна вартість 5 413 048,12 грн (без ПДВ);
- 23.03.2022 Херсонською ОВА замовлено у ТОВ «Олімп» «макаронні вироби фасовані 0,4-1 кг (виробництво ЄС)», кількість 93,5 т, вартість 62 942,42 грн за 1 т (без ПДВ), загальна вартість 5 885 116,27 грн (без ПДВ);
- 23.03.2022 Київською ОВА замовлено у ТОВ «Олімп» «макаронні вироби фасовані 0,4-1 кг (виробництво ЄС)», кількість 102 т, вартість 62 942,42 грн за 1 т (без ПДВ), загальна вартість 6 420 126,84 грн (без ПДВ).
Водночас, детектив зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Олімп» здійснював закупівлю макаронних виробів у польської компанії-посередника «Cereal PolskaSp. Z o.o.» (NIP 5252774270) за ціною 1700 євро за тонну та протягом березня - червня 2022 року здійснив перепродаж військовим адміністраціям макаронних виробів вартістю 75,53 грн з ПДВ за кг.
Також встановлено, що Польська компанія «Cereal PolskaSp. Z o.o.» закуповувала ці макаронні вироби у польських виробників за ціною близько 1000 євро за тонну. При цьому керівником згаданої компанії є ОСОБА_19, який є сином керівника ТОВ «Олімп» ОСОБА_12, тобто через контрольованого посередника, пов`язаного родинним зв`язком з керівником ТОВ «Олімп», відбулось штучне збільшення вартості макаронних виробів на шляху до кінцевого замовника більш ніж у 2 рази.
Всього за вказаний період на виконання умов Договорів АТ «Укрзалізниця» сплатила ТОВ «Олімп» за поставлені макаронні вироби кошти в розмірі 43 709 928,79 грн (з ПДВ), при цьому різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Олімп» на підставі вказаних договорів на постачання продовольчих товарів та ринковою вартістю макаронних виробів вітчизняного виробництва становить 28 824 564,792 грн (з ПДВ).
Посилаючись на вищевикладені обставини, детектив стверджує, що ОСОБА_4, порушуючи вимоги законодавства України, принципи максимальної економії, ефективності здійснення публічних закупівель, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», достовірно володіючи відомостями про вартість макаронних виробів на внутрішньому ринку України, діючи всупереч інтересам служби, з метою отримання ТОВ «Олімп» неправомірної вигоди, в період з 19.03.2022 до 22.08.2022 (день перерахування останньої частини грошових коштів акціонерного товариства на рахунок ТОВ «Олімп»), вчинив зловживання службовим становищем, шляхом неправомірного сприяння ТОВ «Олімп» в укладенні договорів на постачання продовольчих товарів за завищеною вартістю, що спричинило завдання АТ «Укрзалізниця» матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 28 824 564,792 грн (з ПДВ).
Також, за твердженням детектива, слідством встановлено, що 26.03.2022 ОСОБА_10, усвідомлюючи наявність інших, більш вигідних, пропозицій щодо постачання макаронних виробів у мобільному додатку «Whatsapp» надіслав ОСОБА_11 номер мобільного телефону ОСОБА_20 - представника ТОВ «Вінсайд Лайт» - та комерційну пропозицію на постачання вказаним підприємством продовольчих товарів, повідомляючи, що ОСОБА_20 готовий виставляти рахунки та очікує дзвінка. Цього ж дня, у мобільному додатку «Signal» створено груповий чат із назвою «ОП+ЦОВВ+УЗ+ГОСЗАК», до якої додано, зокрема ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, представників обласних військових адміністрацій, в тому числі директора Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОВА ОСОБА_21, директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА ОСОБА_22, заступника голови Хмельницької ОВА ОСОБА_23 .
За даними слідства, до укладення військовими адміністраціями договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання, до надсилання замовниками заявок на закупівлю та отримання рахунків від постачальника, а також їх погодження уповноваженими особами, заступник керівника Служби Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України ОСОБА_11 за вказівкою заступника Міністра економіки ОСОБА_10, використовуючи авторитет органу, у якому він працює, повідомив посадовим особам Дніпропетровської, Київської, Хмельницької, Полтавської, Одеської обласних військових адміністрацій про необхідність контактувати із представником саме ТОВ «Вінсайд Лайт» з метою оформлення документів на відвантаження товару в обсягах, які ним зазначені, що призвело до порушення процедури вибору обласними військовими адміністраціями постачальника для організації закупівлі.
У подальшому, не пізніше 30.03.2022, невстановленими особами, які діяли в інтересах ТОВ «Вінсайд Лайт», підготовлено рахунки на оплату від 29.03.2022 № 29 (Дніпропетровська ОВА), № 30 (Хмельницька ОВА), № 31 (Рівненська ОВА), № 32 (Дніпропетровська ОВА), № 33 (Полтавська ОВА), № 34 (Одеська ОВА), у яких була зазначена ціна товару «Макаронні вироби (Туреччина)» у розмірі 47,5 грн за кг. У цей же період вказаними особами створено електронний файл у форматі xlsx із назвою «Імпорт_продовольства_зведена_по_ОДА», у якому містилась інформація на 6 аркушах із назвами: «Донецька», «Луганська», «Миколаївська», «Сумська», «Херсонська», на кожному із зазначених аркушів вказувалась номенклатура товару, кількість, ціна за одиницю та загальна сума, зокрема, навпроти товару «макаронні вироби» вказано ціну - 47,5 грн за кг.
У подальшому, 30.03.2022, ОСОБА_10 з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ «Вінсайд Лайт» надіслав вказаний файл за допомогою додатку «WhatsApp» ОСОБА_4 та повідомив, що направляє зведену таблицю щодо одного із постачальників-імпортерів, оскільки вони готові постачати значні обсяги продовольства, з метою забезпечення подальшого погодження ОСОБА_4 відповідних рахунків на закупівлю.
Далі, 01.04.2022 о 15.04 год, з метою збільшення розміру неправомірної вигоди для ТОВ «Вінсайд Лайт» за рахунок додаткового штучного завищення вартості макаронних виробів ОСОБА_10 надіслав ОСОБА_4 повідомлення, у якому зазначив, що у нього начебто є інший постачальник макаронних виробів - ТОВ «Вінсайд Лайт», у якого ціна дещо вища, ніж у попередніх, - 55,5 грн за 1 кг. У цьому ж повідомленні ОСОБА_10 зазначив, що Полтавська ОВА проінформувала ТОВ «Вінсайд Лайт», що ОСОБА_4 не погоджує закупівлю, та запитав, що робити.
Цього ж дня о 15.32 год ОСОБА_10 надіслав ОСОБА_4 повідомлення, запитавши чи дійшли до нього заявки та чи подають вони ТОВ «Вінсайд Лайт» до переліку підприємств для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.
Наказом Міністра аграрної політики та продовольства України від 01.04.2022 № 201 внесено зміни до Переліку підприємств для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.03.2022 № 148, та додано до нього ТОВ «Вінсайд Лайт».
У цей же день, 01.04.2022, ще до формування та надходження від обласних військових адміністрацій, зокрема Дніпропетровської та Хмельницької, заявок на закупівлю продовольчих товарів директором ТОВ «Вінсайд Лайт» ОСОБА_24 підписано наступні рахунки на оплату:
- № 33 від 01.04.2022, відповідно до якого ТОВ «Вінсайд Лайт» пропонує Полтавській ОВА придбати макаронні вироби (Туреччина), кількість 774 000 кг, вартість 55,50 грн за 1 кг, загальна вартість 42 957 000 грн;
- № 29 від 01.04.2022, відповідно до якого ТОВ «Вінсайд Лайт» пропонує Дніпропетровській ОВА придбати макаронні вироби (Туреччина), кількість 1 039 460 кг, вартість 55,50 грн за 1 кг, загальна вартість 57 690 030 грн;
- № 32 від 01.04.2022, відповідно до якого ТОВ «Вінсайд Лайт» пропонує Дніпропетровській ОВА придбати макаронні вироби (Туреччина) кількість 477 040 кг, вартість 55,50 грн за 1 кг, загальна вартість 26 475 720 грн;
- № 30 від 01.04.2022, відповідно до якого ТОВ «Вінсайд Лайт» пропонує Хмельницькій ОВА придбати макаронні вироби (Туреччина), кількість 841 500 кг, вартість 55,50 грн за 1 кг, загальна вартість 46 703 250 грн.
На переконання детектива, підготовка та направлення посадовими особами ТОВ «Вінсайд Лайт» рахунків до отримання заявок про закупівлю продовольчих товарів від обласних військових адміністрацій свідчить про обізнаність ОСОБА_24 про те, що конкретні обласні адміністрації будуть здійснювати замовлення саме у ТОВ «Вінсайд Лайт».
У подальшому між ТОВ «Вінсайд Лайт» та військовими адміністраціями укладено Договори на постачання макаронних виробів, зокрема:
-30.03.2022 директором Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА ОСОБА_22 підписано заявку на адресу ТОВ «Вінсайд Лайт» щодо закупівлі продовольчих товарів «макаронні вироби», загальна кількість 774 000 кг;
-02.04.2022 директором Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОВА ОСОБА_21 підписано заявки на адресу ТОВ «Вінсайд Лайт» про закупівлю продовольчих товарів - «макаронні вироби (Туреччина)», загальна кількість 1 039 460 кг та про закупівлю продовольчих товарів - «макаронні вироби (Туреччина)», на загальну кількість 477 040 кг;
-04.04.2022 начальником управління розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин Хмельницької ОВА ОСОБА_25 підписано заявку на адресу ТОВ «Вінсайд Лайт» про закупівлю продовольчих товарів - «макаронні вироби (Туреччина)», загальна кількість 841500 кг.
Детектив зазначає, що Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4, маючи у своєму розпорядженні відомості Державної служби статистики щодо середніх споживчих цін на товари, в тому числі, на макаронні вироби, а також здійснивши погодження, серед інших, рахунку на оплату від 30.03.2022 № НО-0018297 щодо закупівлі Дніпропетровською ОВА у ТОВ «ДМК «Дніпромлин» макаронних виробів вартістю 21,85 грн за кг, а також рахунку на оплату від 31.03.2022 № 21 щодо закупівлі Хмельницькою ОВА у ТОВ «Традиція смаку» макаронних виробів вартістю 33,44 грн за кг, достовірно володів інформацією щодо вартості макаронних виробів на внутрішньому ринку України.
Крім того, судовою товарознавчою експертизою встановлено, що ринкова вартість макаронних виробів з твердих сортів пшениці вітчизняного виробництва у березні - червні 2022 року становила від 30,69 грн (без ПДВ) до 33,38 грн (без ПДВ).
Після погодження ОСОБА_4 рахунків на оплату відповідно до умов Договору АТ «Укрзалізниця» здійснило попередню оплату у розмірі 30% шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Вінсайд Лайт»:
-04.04.2022 в розмірі 7 942 716 грн (із призначенням платежу «Передоплата по дог.на постач. продов.товарів тривал.зберіган. з-но рахунку №32 від 01.04.2022 за бюджетною програмою 3101710»);
-04.04.2022 в розмірі 12 887 100 грн (з призначенням платежу «Передоплата по дог.на постач. продов.товарів тривал.зберіган. з-но рахунку №33 від 01.04.2022 за бюджетною програмою 3101710»);
-04.04.2022 в розмірі 17 307 009 грн (з призначенням платежу «Передоплата по дог.на постач. продов.товарів тривал.зберіган. з-но рахунку №29 від 01 квітня 2022 року за бюджетною програмою 3101710»);
-08.04.2022 в розмірі 14 010 975 грн (з призначенням платежу «Передоплата по дог.на постач. продов.товарів тривал.зберіган. з-но рахунку №30 від 01 квітня 2022 року за бюджетною програмою 3101710»).
Як встановлено в ході досудового розслідування, з метою приховання значної різниці між фактичною вартістю товару від виробника та його вартістю під час постачання для потреб військових адміністрацій особи, які діяли в інтересах ТОВ «Вінсайд Лайт», прийняли рішення про необхідність включення до ланцюга постачання товару компанії «SC PROLISOK» SRL шляхом укладання договорів купівлі-продажу макаронних виробів між вказаною компанією і товаровиробниками (постачальниками) та подальшого їх продажу ТОВ «Вінсайд Лайт» вже за штучно завищеною вартістю.
Так, 05.04.2022 між ТОВ «Вінсайд Лайт» та компанією «SC PROLISOK» SRL укладено контракт № 362, предметом якого є постачання продовольчих товарів - «макаронні вироби Macaroni/Pasta». Відповідно до переліку товарів (специфікації) його вартість становить 1,59 долара США за 1 кг.
У подальшому, 07.04.2022, між компаніями «SC PROLISOK» SRL та «VЭ-ZA STAR TURЭZM DENЭZCЭLЭK TЭC. VE SAN.LTD.ЮTЭ.» укладено контракт № VZ20220407-2, предметом якого є постачання макаронних виробів («Macaroni/Pasta») вартістю 0,75 долара США за 1 кг. Також 07.04.2022 між «SC PROLISOK» SRL та «OBA FOOD GIDA SANAYI TICARET A.S.» укладено контракт №OBASCPRO001, предметом якого є постачання макаронних виробів («Spaghetti 1.7mm 500GR in carton») вартістю 0,83 долара США за 1 кг, («Penne Regate 500GR in transparent PE bags») вартістю 0,81 долара США за 1 кг та («Big fussili 500GR in transparent PE bags») вартістю 0,81 долара США за 1 кг.
Крім того, 19.05.2022 між «SC PROLISOK» SRL та «SOLIN KRB INS.GIDA TARIM HAYV. SAN.» укладено контракт № 001, предметом якого є постачання макаронних виробів «Spaghetti OLi Makarna 500GR in carton (100% durum wheat)». Відповідно до переліку товарів (специфікації) вартість макаронних виробів становить 0,85 долара США за 1 кг.
Таким чино, через контрольованого посередника відбулось штучне збільшення вартості макаронних виробів на шляху до кінцевого замовника у 2 рази.
В подальшому, зв`язку із недотриманням строків постачання товару через неспроможність ТОВ «Вінсайд Лайт» виконати взяті на себе зобов`язання, уповноваженими особами обласних військових адміністрацій погоджуються нові рахунки на оплату із зазначенням зменшених обсягів замовлених макаронних виробів, водночас інші умови рахунку, в тому числі й вартість, залишились незмінними.
На виконання умов Договорів із банківського рахунку АТ «Укрзалізниця» ( НОМЕР_1 ) здійснено такі транзакції на банківський рахунок ТОВ «Вінсайд Лайт» ( НОМЕР_2 ) як остаточний розрахунок за поставлені макаронні вироби:
-01.07.2022 в розмірі 18 533 004 грн (із призначенням платежу «Остаточна оплата по дог.на постач.прод.тов.трив.зберіг.зг рах. №32 від 01.04.2022 ПКМУ 528 від 03.05.22, 3121150 (КЕКВ 2620)»);
-27.07.2022 в розмірі 7 226 433 грн (із призначенням платежу «Остаточна оплата по дог.на постач.прод.тов.трив.зберіг.зг рах. №ОК-0000666 від 15.06.2022 ПКМУ 528 від 03.05.22, 3121150 (КЕКВ 2620)»);
-04.08.2022 в розмірі 13 086 900 грн (із призначенням платежу «Остаточна оплата по дог.на постач.прод.тов.трив.зберіг.зг рах. №1 від 30.06.2022, ПКМУ 528 від 03.05.22, 3121150 (КЕКВ 2620)»).
У вказаний період на виконання умов Договорів АТ «Укрзалізниця» зі свого банківського рахунку загалом сплатило на рахунок ТОВ «Вінсайд Лайт» кошти в розмірі 80 717 535 грн, при цьому різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Вінсайд Лайт» на підставі договорів на постачання продовольчих товарів та ринковою вартістю макаронних виробів з твердих сортів пшениці вітчизняного виробництва становить 35 077 082,28 грн.
Посилаючись на вищевикладені обставини, детектив стверджує, що ОСОБА_4, достовірно володіючи відомостями про вартість макаронних виробів на внутрішньому ринку України, діючи всупереч інтересам служби, в період з 22.03.2022 до 04.08.2022 (день перерахування останньої частини грошових коштів акціонерного товариства на рахунок ТОВ «Вінсайд Лайт») за пособництва ОСОБА_10 вчинив зловживання службовим становищем шляхом неправомірного надання переваги ТОВ «Вінсайд Лайт» в укладенні договорів на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування за завищеною вартістю, що спричинило АТ «Укрзалізниця» матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 35 077 082,28 грн.
Враховуючи вказані встановлені слідством обставини, 24.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тобто у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ Олімп» та ТОВ «Вінсайд Лайт» використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.
На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому для їх запобігання, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, детектив стверджує, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки на це вказує, зокрема характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним; займана підозрюваним посада першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, яка може сприяти безперешкодному залишенню території України; отримані в ході досудового розслідування відомості про те, що незважаючи на введений в Україні воєнний стан, підозрюваний упродовж 2022 - 2023 років 6 разів перетинав Державний кордон України; матеріальний стан підозрюваного, який, на думку сторони обвинувачення, може дозволити йому тривалий час перебувати за кордоном та жити в умовах розшуку.
Також, на думку детектива, актуальним на цей час є ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки за результатом здійснення досудового розслідування отримані відомості про наявність у підозрюваного дружніх стосунків з керівниками та службовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, АТ «Укрзалізниця» та суб`єктів господарювання приватного сектору економіки, користуючись якими, він потенційно може вступати з такими особами в злочинну змову та підбурювати їх до підроблення документів та речових доказів, які перебувають у власності вказаних органів.
Крім того, детектив вказує на наявність ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, оскільки, підозрюваний використовуючи займану ним посаду, може впливати на свідків, які є його колегами або підлеглими, та схиляти їх до надання неправдивих показань, відмови від дачі показань або перекручуванні змісту їх показань.
За твердження детектива, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії направленні на перешкоджання кримінальному провадженню.
Крім того, на переконання детектива, більш м`які запобіжні заходи в повній мірі не забезпечать запобігання існуючим ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Зважаючи на майновий стан підозрюваного і його дружини, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою детектив просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 1862 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 4 997 608 гривень. На думку детектива, такий розмір застави забезпечить та гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігатиме реалізації встановлених ризиків, передбачених п. 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та співвідноситься з розміром тяжких наслідків спричинених ОСОБА_4 інтересам держави внаслідок скоєння інкримінованого йому злочину.
При цьому, детектив вказує, що для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, на випадок внесення ним застави у вказаному розмірі, а саме:
1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу, що зумовлено необхідністю досягнення дієвості цього кримінального провадження, всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень;
2)не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, що зумовлено необхідністю запобігання можливості переховуватися підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи, що також зумовлено необхідністю запобігання можливості переховуватися підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду;
4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_26 та ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 та ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_24, що зумовлено необхідністю запобігання можливості підозрюваним незаконно впливати на свідків у даному кримінального провадженні;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, що зумовлено необхідністю запобігання можливості переховуватися підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду;
6)носити електронний засіб контролю, що зумовлено необхідністю запобігання можливості переховуватися підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду.
2.Узагальнені позиції сторін у судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи викладенні в клопотанні, просив його задовільнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 заперечуючи проти задоволення клопотання, акцентував увагу на необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри, оскільки на його переконання, версія сторони обвинувачення базується на припущеннях детектива та прокурора та не підтверджується жодним належним доказом. Також детально виклав версію сторони захисту, щодо розслідуваних у цьому кримінальному провадженні подій, зокрема щодо існуючого на той час алгоритму укладення тристоронніх договорів та придбання продовольчих товарів.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечуючи проти задоволення клопотання посилався на його необґрунтованість та невідповідність вимогам КПК України, оскільки детективом не доведено існування, визначених ст. 177 КПК України ризиків. Зокрема, на відсутність ризику переховування вказує той факт, що ОСОБА_4 з жовтня 2022 року знав про здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, тричі - 13.12.2022, 29.06.2023, 24.08.2023 був допитаний в якості свідка та повідомив про всі відомі йому обставини, які встановлюються органом досудового розслідування. Вказана поведінка, на переконання захисника, свідчить про готовність ОСОБА_4 брати участь у розслідуванні та судовому розгляді кримінального провадження, доводити необґрунтованість звинувачень органу досудового розслідування та відстоювати власну невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину. Окрім цього, звернув увагу на наявність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків, зокрема постійне місце проживання, дружина та двоє неповнолітніх дітей на утриманні. Ризик впливу на свідків, на переконання захисника, також відсутній, оскільки стороною обвинувачення не надано жодної інформації щодо будь-яких свідків, які б давали викривальні показання проти ОСОБА_4 .
Також зазначив, що розмір застави, який просить визначити детектив є надмірним для підозрюваного та не його майновому та сімейному стану.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання. Підтримавши висловленні іншими захисниками доводи, додатково зазначив, що матеріали клопотання не місять жодного доказу, який би підтверджував надання ОСОБА_4 переваги конкретно визначеним постачальникам.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи своїх захисників та просив відмовити в задоволення клопотання. Надав розгорнуті пояснення щодо процедури здійснених закупівель, зазначивши, що він діяв у відповідності до законодавства та обставин, які склалися на початку повномасштабного вторгнення.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має перш за все перевірити чи має така особа статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, 24.08.2023 року письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Зокрема, у межах вказаного кримінального провадження розслідуються обставини зловживання службовим становищем посадовими особами під час проведення закупівлі продовольчих товарів обласними військовими адміністраціями з метою отримання неправомірної вигоди для постачальників таких товарів. Зокрема, за версією слідства, було створено умови для включення товариств до списку постачальників, а саме ТОВ «Олімп» ТОВ «Вінсайд Лайт», та поставлення ними продовольчих товарів (макаронних виробів) для ОВА за завищеними цінами, що спричинило державі шкоди в особливо великому розмірі.
Так, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» № 185 передбачалося закупівля продовольчих товарів і пакувальних товарів для задоволення нагальних потреб функціонування держави забезпечення населення територіальних громад в регіонах, на території яких тривають активні бойові дії.
За положеннями вказаної Постанови було встановлено такий алгоритм закупівлі: військові адміністрації уповноважені виступати замовниками за тристоронніми договорами, акціонерне товариство «Українська залізниця» уповноважено виступати платником за такими договорами.
При цьому, згідно з підпунктом 3 пункту 1 Постанови № 185 переліки продукції, постачальники, обсяги, ціни, розміри та строки попередньої оплати визначаються замовниками та погоджуються відповідно Міністерством аграрної політики та продовольства - щодо продовольчих товарів, а за імпортовані продовольчі товари - з Міністерством економіки.
У той же час, проведення закупівель на виконання зазначеної Постанови має відбуватися із дотриманням принципів до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, запобігання корупційним діям і зловживанням.
На виконання Постанови № 185 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 04.03.2022 № 147 було затверджено «Перелік продовольчої продукції для здійснення публічних закупівель з метою забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», до якого було включено макаронні вироби.
Відповідно до наказу Міністра аграрної політики та продовольства України «Про надання права підпису» від 25.03.2022 № 193 на Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4 покладено обов`язки із погодження рахунків під час здійснення закупівель продовольчих товарів для забезпечення нагальних потреб населення в умовах воєнного стану відповідно до положень Постанови № 185.
Таким чином, ОСОБА_4 обіймав є службовою особою, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та до його повноважень належало погодження рахунків, на підставі яких здійснювалося подальше отримання приватними товариствами (постачальниками) кошти за товар.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, організація підшукання постачальників продуктів харчування, систематизація отриманих відомостей для подальшої організації закупівлі продовольчих товарів військовими адміністраціями здійснювалося службовими особами Міністерства економіки України. Погодження таких постачальників, відбувалося посадовими особами Мінекономіки, а після погодження постачальників, відомості про них передавалися посадовим особам військових адміністрацій для організації закупівлі.
Водночас, у ході проведення таких закупівель ОСОБА_4 створив умови для включення до переліку постачальників ТОВ «Олімп», яким поставлялися імпортовані товари за ціною вищою від ринковою, про що свідчить, зокрема надання контактів директора товариства посадовим особам Міністерства економіки. При цьому, з огляду на свою посаду та повноваження, ОСОБА_4 був обізнаним про ціни на макаронні вироби та відсутність дефіциту таких товарів вітчизняної продукції на внутрішньому ринку держави, а тому мав можливість визначити, що пропоновані цим товариством ціни є вищими за ринкові.
Водночас, після передачі відомостей про постачальників, ТОВ «Олімп» уклала договори про постачання макаронних договорів із декількома обласними військовими адміністраціями (Донецькою ОВА, Запорізькою ОВА, Київською МВА, Сумською ОВА, Херсонською ОВА, Київською ОВА) . При цьому, підставою для отримання ТОВ «Олімп» коштів за договором були підписані, шляхом накладення електронного підпису ОСОБА_4 на рахунок про оплату.
Більше того, надані детективом відомості указують на те, що ланцюг постачання макаронних виробів від польського виробника до ТОВ «Олімп» передбачав завищення на кожному з етапів, а зібрані докази вказують на пов`язаність посередника та постачальника, що свідчить про імовірне штучне збільшення вартості макаронних виробів на шляху до кінцевого замовника.
При цьому, відповідно до висновку судово-економічної експертизи різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Олімп» та ринковою ціною макаронних виробів становить 28 824 564,792 грн, що може свідчити про завдання збитків держави на вказану суму.
Обставини залучення вказаного підприємства, зокрема за ініціативою ОСОБА_4 та за його прямим наданням контактів, а також лобіювання його інтересів, що вбачається із листування ОСОБА_4 із представниками Міністерства економіки України, свідчать, що останнім могли бути вчинені дії всупереч інтересам служби для отримання неправомірної вигоди для ТОВ «Олімп».
Крім того, у межах вказаного кримінального провадження також розслідуються обставини можливого сприяння закупівлі макаронних виробів у ТОВ «Вінсайд Лайт». Зокрема, під час проведення вищезазначеної закупівлі до переліку постачальників продовольчих товарів було віднесено також ТОВ «Вінсайд Лайт», директором якого є ОСОБА_20 . Обставини включення такого постачальника та висунення ним комерційної пропозиції вказують на зловживання з боку посадових осіб центральних органів виконавчої влади. Так, у ході досудового розслідування встановлено, що залучення ТОВ «Вінсайд Лайт» до закупівлі здійснювалося заступником Міністра економіки України ОСОБА_10, яким було надіслано контактні дані представника товариства та лобійовані інтереси останнього перед представниками обласних військових адміністрацій.
Більше того, умовами зазначеної закупівлі висувалися вимоги щодо строків постачання та фактичної належності товару постачальнику на праві власності, та відповідність здійснення конкрентної економічної діяльності, яким не відповідало ТОВ «Вінсайд Лайт». Однак, всупереч цього, комерційна пропозиція зазначеного товариства була прийнята та службовими особами було прийнято рішення про включення його до постачальників.
Також за даними слідства, отримано докази, що директором ТОВ «Вінсайд Лайт» ОСОБА_24 підписувалися рахунки на оплату їх конкретними ОВА до формування та надходження від обласних військових адміністрацій заявок на закупівлю продовольчих товарів, а у подальшому із зазначеними ОВА і були укладені договори про постачання макаронних виробів.
Слідчий суддя вважає, що підготовка та направлення посадовими особами ТОВ «Вінсайд Лайт» рахунків до отримання заявок про закупівлю продовольчих товарів від обласних військових адміністрацій дійсно свідчить про обізнаність директора ТОВ «Вінсайд Лайт» ОСОБА_24 про ОВА, які будуть здійснювати закупівлю у них, до мемнту укладення договорів.
У свою чергу, ОСОБА_4, маючи інформацію щодо вартості макаронних виробів на внутрішньому ринку України, здійснив погодження рахунків за договорами між ТОВ «Вінсайд лайт» та ОВА, хоча ціни за вказаними договорами було значно вищими порівняно з іншими товаровиробниками та постачальниками. Вказане підтверджується, зокрема висновком судової товарознавчої експертизи, якою встановлено, що ринкова вартість макаронних виробів з твердих сортів пшениці вітчизняного виробництва у березні - червні 2022 року становила від 30,69 грн (без ПДВ) до 33,38 грн (без ПДВ).
Більше того, у ході слідства встановлено, що станом на момент укладення договору із ОВА, макаронні товари не належали на праві власності ТОВ «Вінсайд лайт» та їх закупівля відбулася уже після отримання коштів про попередню оплату, що свідчить про порушення положень договору.
Окрім цього, ціна на макаронні вироби від ТОВ «Вінсайд Лайт» до отримувачів ОВА зростала на кожному ланцюгу постачання, а різниця між такими цінами збільшується майже у 2 рази, що прослідковується відомостями про закупівлю таких товарів від виробника та до кінцевого отримувача.
Крім того, ТОВ «Вінсайд Лайт» не було дотримано строки поставки макаронних виробів, у зв`язку з чим були погоджені нові рахунки на оплату, та ОСОБА_4 було підписано видаткові накладні, які стали підставою для перерахунку АТ «Укрзалізниця» коштів на рахунки товариства.
З отриманих слідством відомостей встановлено, що різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Вінсайд Лайт» на підставі договорів на постачання продовольчих товарів та ринковою вартістю макаронних виробів з твердих сортів пшениці вітчизняного виробництва становить 35 077 082,28 грн.
Беручи до уваги умови вибору та залучення постачальників, які передбачали суб`єктивний та позаконкурентний відбір, послідовність та сукупність його дій підозрюваного, факти неофіційного спілкування із представниками товариств, невзяття до уваги більш вигідних пропозицій вітчизняних виробників, а також відомості, що конкретні постачальники могли залучатися підозрюваним, у своїй сукупності можуть свідчити зловживання ОСОБА_4 службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди визначеними товариствам ТОВ «Олімп» та ТОВ «Вінсайд Лайт», використання ним свого службового становища, всупереч інтересам служби під час проведення закупівлі у березні-серпні продовольчих товарів для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що могло мати місце вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, та з огляду на посаду та обумовлені нею повноваження, такий злочин міг бути вчинений ОСОБА_4 .
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, настали у вигляді завищених витрат держави на закупівлю макаронних виробів. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
- протоколами допитів свідків ОСОБА_33 від 20.07.23, ОСОБА_34 від 21.07.23, ОСОБА_35 від 21.07.2023, ОСОБА_36 від 20.07.,;
- листами директора ТОВ «Київська макаронна фабрика» від 19.07.2023, директора ПП «Віліс» № 97/07 від 27.07.2023, голови СФГ «Буштрук» № 53 від 19.07.2023,;
- протоколом огляду речей і документів від 14.08.2023, відповідно до якого здійснено огляд електронної копії (образу) мобільного телефону ОСОБА_11 ;
- протоколом огляду речей і документів від 14.08.2023, відповідно до якого здійснено огляд електронної копії (образу) мобільного телефону ОСОБА_4 ;
-протоколом огляду речей і документів від 21.08.2023, відповідно до якого здійснено огляд електронної копії (образу) мобільного телефону ОСОБА_4 ;
-протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 03.02.2023.;
-висновком судово-товарознавчої експертизи № 03/23 від 14.03.2023, відповідно до якої вартість макаронних виробів із твердих сортів пшениці станом на 01.04.2022 становила 31,38 грн;
-висновком судово-економічної експертизи № 86/23 від 10.07.2023, відповідно до якої встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків) нанесеної АТ «Укрзалізниця» по договорах на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, відповідно до виставлених ТОВ «Вінсайд Лайт» рахунків на оплату становить 35 077 082,28 грн.;
-висновком судово-економічної експертизи № 85/23 від 10.07.2023, відповідно до якої встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків) нанесеної АТ «Укрзалізниця» по договорах на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, відповідно до виставлених ТОВ «Олімп» рахунків на оплату становить 28 824 564,792 грн.;
- заявками, рахунками на оплату, актами приймання передачі макаронних виробів, укладеними між ТОВ «Вінсайд Лайт» та Хмельницькою, Полтавською, Дніпропетровською обласними військовими адміністраціями, а також між ТОВ «Олімп» та Київською, Донецькою, Запорізькою, Сумською, Херсонською обласними військовими адміністраціями і Київською міською військовою адміністрацією;
-іншими матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Доводи сторони захисту щодо відсутності будь-якого лобіювання інтересів вищевказаних товариств, а також особливостей в узгодженні та визначенні саме вказаних товариств як постачальників, з огляду на наявні докази є сумнівними. Так, слідчий суддя приймає до уваги, що закупівля вказаних продовольчих товарів відбувалася в умовах гострої небезпеки по всій території України та початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, однак співставлення цін з іншими постачальниками, які також були включені до Переліку вказують на наявність відмінностей у цінах.
Водночас, слідчий суддя вважає, що надані захисниками відомості, зокрема щодо неможливості поставки продукції станом на розслідуваний період вітчизняними підприємствами, висновки аудиторського розслідування, потребують перевірки в ході триваючого досудового розслідування.
За таких обставин, доводи сторони захисту не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .
3.3. Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
1)достатність матеріального стану підозрюваного ОСОБА_4 та наявність рухомого та нерухомого майна в його близьких осіб та самого підозрюваного;
2)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на можливості, обумовленої посади та факти виїзду закордон під час воєнного стану;
3)існування фінансових можливостей для перебування закордоном;
4)тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та суворість можливого покарання та пов`язані із цим негативні наслідки.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.1.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений у співучасті, що дозволяє координувати свої дії та показання з іншими співучасниками;
-імовірне вчинення з використанням службового становища, що зумовило можливість впливу на осіб, та наявність робочих стосунків із деякими свідками у цьому кримінальному провадженні;
-підозрюваний ОСОБА_4 продовжує обіймати посаду першим заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, що уможливлює його вплив на підлеглих осіб, а також використання посади для впливу на працівників інших органів державної влади;
-на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;
-в ході розгляду цього клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик певний ступінь вірогідності, враховуючи, інкримінування особою щодо підписання документів, які стали підставою для оплати коштів за поставлений товар.
Крім того, переконливими є доводи прокурора про можливість використання дружніх та довірительних стосунків із керівниками та службовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, АТ «Укрзалізниця» та суб`єктів господарювання приватного сектору економіки, задля підроблення документів та речових доказів, які перебувають у власності вказаних осіб.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що з огляду на обсяг зібраних даних, безперешкодне отримання з боку вищевказаних осіб необхідних слідству документів, а також за відсутністю будь-яких відомостей, які б свідчили про поведінку підозрюваного щодо знищення чи приховування майна, зазначений ризик не має високий ступінь інтенсивності.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-достатній майновий стан, який буде описаний у 3.6. цієї ухвали;
-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, наявність постійного місця роботи та перебування на його утриманні двох малолітніх дітей;
-позитивні характеристики з місця роботи, листи про підтримку з боку виробників продовольчої продукції,
-станом на день розгляду ОСОБА_4 досягнув 37 років;
-відомостей про наявність захворювань, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні.
3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявність обов`язків щодо утримання близьких осіб, міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання, а також, беручи до уваги позицію прокурора, який в судовому засіданні обмежився виключно твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без будь-якого обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного, беручи до увагу в т.ч. те, що інкриміновані підозрюваному події мали місце у березі-серпні 2022 року, а підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки і стримуючі від втечі фактори. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та знищення важливих для цього кримінального провадження речей і документів можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, як запобіжний захід, який передбачає обмеження перебування та пересування особи також є надмірним заходом у світлі обставин, які характеризують особу. Зокрема, слідчий суддя зауважує, що на утриманні підозрюваного перебувають малолітні діти, що потребує виконання особою своїх професійних обов`язків та отримання доходів.
Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.
3.6.Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, тобто тяжкого злочину, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість та характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4, роль останнього у їх вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, суму імовірно завданої державі збитків, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України. Адже в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде в т.ч. про тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення у співучасті.
Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких осіб.
Так, відповідно до долучених до клопотання відомостей, підозрюваний ОСОБА_4 має на праві власності 2 квартири у Київській області загальною площею 37,2 кв.м. та загальною площею 76,2 кв.м.; земельну ділянку площею 0,25 гектара та розташований на ній житловий будинок загальною площею 128,7 кв.м., житловою площею 73,4 кв.м., розташований у Рівненській області, автомобіль Ford Mondeo, 2017 року виробництва. У власності дружини ОСОБА_4 перебуває квартира загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 33,7 кв.м., розташована у місті Києві та автомобіль KIA Rio X, 2022 року виробництва.
Крім того, дохід підозрюваного за 2023 становив 272 925 грн., за 2022 рік - 922 526 грн., за 2021 рік - 748 516 грн.; а дохід дружини - за 2023 становив 328 388 грн., за 2022 рік - 1 127 670 грн. а також 155 400 грн від підприємницької діяльності, за 2021 рік - 987 746 грн.
З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та його сім`ї, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому та його близьким особам майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу;
2)не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_26 та ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 та ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_24 ;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів, в т.ч. і на території міста Києва та Київської області.
Строк дії таких обов`язків слід визначити тривалістю два місяці та в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 жовтня 2023 року включно.
За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
2.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
3.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.
4.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави підозрюваного ОСОБА_4, покласти на нього такі обов`язки:
1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу;
2)не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_26 та ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 та ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_24 ;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
5.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити у межах строку досудового розслідування - до 24 жовтня 2023 року включно.
6.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
7.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти
застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва
суду).
8.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
9.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, який карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
10.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
11.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
12.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам.
13.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
14.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1