- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 991/4493/23
Провадження № 1-кп/991/64/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 серпня 2023 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52017000000000717.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10
секретаря судового засідання ОСОБА_11 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.23 травня 2023 року зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 23 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 52017000000000717, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
2.У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 подала клопотання про повернення обвинувального акта від 23 травня 2023 року. Необхідність його повернення в клопотанні мотивоване тим, що формулювання обвинувачення суперечливе та непереконливе, а відтак обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. На переконання захисника: 1) сторона обвинувачення подає викривлену інформацію стосовно фактичних обставин з метою хибного уявлення щодо суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, який інкримінується ОСОБА_7 ; 2) у тексті обвинувального акта фактичні обставини викладені без їх конкретизації; 3) виклад фактичних обставин не становить правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення; 4) наведений стороною обвинувачення спосіб викладення дій інших учасників суперечать загальним засадам кримінального провадження; 5) в обвинувальному акті не конкретизовано, які саме дії вчинив ОСОБА_7 з використанням наданої йому влади, а які з використанням наданого йому службового становища; 6) обвинувальний акт не містить даних щодо редакції ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 ; 7) у формулюванні обвинуваченні не вказана сума неправомірної вигоди; 7) у реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано ухвали, які не міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень; 8) також до обвинувального акта не долучено витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень.
3.Прокурор заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що обсяг обвинувачення та його формулювання є дискреційними повноваженнями прокурора, а отже доводи захисника необґрунтовані. Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тому, підстав для його повернення немає.
4.Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника.
5.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.1.Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.
5.2.Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
5.3.В пункті 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.»
6.Суд вважає неспроможними доводи захисника щодо подачі прокурором викривленої інформації стосовно фактичних обставин кримінального правопорушення, їх неконкретизації та невідповідності кваліфікації інкримінованого злочину. Колегія суддів зазначає, що сторона обвинувачення має право викладати в обвинувальному акті ті обставини, які планує доводити, а відображена в обвинувальному акті кваліфікація злочину - це результат кримінально-правової оцінки діяння стороною обвинувачення, внаслідок чого констатовано, що скоєне, на її переконання, є кримінальним правопорушенням, встановлена нею відповідність між юридично-значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, і процесуально закріплений висновок прокурора, детектива про наявність такої відповідності. Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду провадження суд не вправі здійснювати оцінку відповідних обставин.
7.З цих же міркувань суд не погоджується із доводами захисника, що обвинувальний акт слід повернути у зв`язку із переконаннями сторони захисту у відсутності конкретизації у ньому про те, які саме дії вчинив ОСОБА_7 з використанням наданої йому влади, а які з використанням наданого йому службового становища та те, що у формулюванні обвинуваченні не вказана сума неправомірної вигоди.
8.Складений обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення (в тому числі стосовно об`єктивної сторони злочину), що, у свою чергу, дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
8.1.На переконання суду, встановлені прокурором та викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення є достатніми для повного розуміння стороною захисту суті висунутого обвинувачення.
9.Суд відхиляє доводи захисника щодо повернення обвинувального акта у зв`язку із недолученням до нього витягу з ЄРДР. Положеннями статті 291 КПК України не передбачено, що до нього має бути додано вказаний витяг.
10.Доводи про те, що реєстр матеріалів досудового розслідування містить посилання на ухвали, які відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на переконання колегії суддів, не можуть бути достатніми для повернення обвинувального акта, з огляду на те, що вимоги ч. 4 ст. 291 КПК України прокурором виконано - реєстр матеріалів досудового розслідування додано до обвинувального акта.
11.Щодо відсутності у обвинувальному акті даних щодо редакції ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7, суд зазначає таке. Положення пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачають, що обвинувальний акт має містити, зокрема, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Отже вказане не зобов`язує автора обвинувального акта зазначати редакцію кримінального закону, відповідно до якого здійснюється інкримінування.
12.Відтак, підстав для повернення обвинувального акта прокурору суд не вбачає.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 1, 3, 291, 314 КПК України суд постановив:
1.Клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта у кримінальному проваджненні № 52017000000000717, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_12
ОСОБА_13