Document No. 111031347

справа №991/4203/23

провадження №1-кс/991/4225/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«16» травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника першого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника першого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, в ході якого, відповідно до клопотання, встановлено, що у період часу з 2011 по 2013 роки наглядовою радою АТ КБ «Приватбанк» прийнято ряд рішень про закрите (приватне) розміщення власних облігацій в загальній кількості 795 шт. на суму 7 950 000 000 грн, після чого вони були продані підконтрольній службовим особам банку компанії «Drovale Limited» (Республіка Кіпр) з відсотковою ставкою 12% річних. Кошти, якими компанія розрахувалася за придбання облігацій отримані нею від інших підконтрольних службовим особам АТКБ«Приватбанк» компаній, а саме: «PointexSale LLP» та «Claresholm Marketing LTD», джерелом походження коштів у яких в свою чергу є кредитні угоди з іноземними банківськими установами «Bank Winter&Co. Aktienggesellschaft» та «East-West United Bank S.A.». При цьому, для забезпечення зобов`язань позичальників компаній «PointexSale LLP» та «Claresholm Marketing LTD» за вказаними кредитними договорами, між АТ КБ «Приватбанк» та банками «Bank Winter&Co. Aktienggesellschaft» і «East-West United Bank S.A.» укладено договори застави, згідно з якими АТ КБ «Приватбанк» відкриває у цих банках кореспондентські рахунки та надає гарантію за наданими кредитами таким компаніям. Загальна сума отриманих компаніями грошових коштів за кредитними угодами з іноземними банками та, відповідно, загальна сума грошових коштів, переданих АТ КБ «Приватбанк» для забезпечення зобов`язань за кредитними договорами становить 2 122 106 666,67 доларів США. В подальшому у зв`язку із значним коливанням курсу валют у 2014 році, а також з урахуванням необхідності у закритті АТ КБ «Приватбанк» своїх зобов`язань перед «Bank Winter&Co. Aktienggesellschaft» та «East-West United Bank S.A.» у валютному еквіваленті, службові особи АТ КБ «Приватбанк», з використанням повного контролю над компанією Drovale Limited, у період часу до листопада 2014 року вирішили достроково викупити у підконтрольної компанії Drovale Limited зазначені облігації, у зв`язку з чим були укладені відповідні договори купівлі-продажу цінних паперів. Отже, станом за 26 січня 2015 року банк здійснив достроковий викуп облігацій власної емісії на загальну суму 7 950 000 000 грн та переказав зазначену суму на поточний рахунок DROVALE LIMITED, тобто усі зобов`язання ПАТ КБ «Приватбанк» перед цією компанією були повністю виконані. Водночас, як зазначає детектив, у з кінця січня 2015 по березень 2015 року службові особи АТКБ«Приватбанк» вирішили реалізувати злочинний план привласнення грошових коштів цього банку на підконтрольну йому компанію DROVALE LIMITED шляхом заключення договорів купівлі-продажу цінних паперів, договорів про продаж та зворотний викуп, договорів про внесення змін до договорів про продаж та зворотній викуп попередніми датами, приховавши при цьому від внутрішнього обліку АТ КБ «Приватбанк», а в подальшому і від працівників Національного банку України справжні договори купівлі-продажу цінних паперів, на підставі яких вже станом на 26 січня 2015 року відбувся зворотний викуп вказаних облігацій. В подальшому особи з числа працівників АТ КБ «Приватбанк», за відсутності необхідного вхідного залишку грошових коштів на банківському рахунку компанії Drovale Limited в АТКБ«Приватбанк», у період часу з 16 березня 2015 року по 18 березня 2015 року здійснили вказаній компанії виплату грошових кошів (додаткової винагороди) з призначеннями платежу «плата по операцiї РЕПО згiдно з Договором ПРО ПРОДАЖ ТА ЗВОРОТНИЙ ВИКУП вiд 10.02.2014» у сумі 9 254 807 860,41 грн, що є загальною сумою витрат, понесених банком внаслідок нарахування відсотків за довгостроковими цінними паперами власного боргу. У період часу з 25 березня 2015 року по 31 березня 2015 року невстановлені досудовим розслідуванням особи здійснили перерахування частини таких грошових коштів на особистий рахунок акціонера АТ КБ «Приватбанк» з рахунку підконтрольної компанії Drovale Limited через рахунки інших компаній, а саме: ТОВ«Реватіс», ТОВ ІК «Бізнес Івнест», ТОВ«Сонго», ТОВ «Меріста», ТО«³тязь» під виглядом продажу такими компаніями цінних паперів на його особистий рахунок в АТ КБ «Приватбанк» для подальшого внесення таких грошових коштів від імені акціонера АТКБ«Приватбанк» в статутний капітал Банку. Пізніше з банківського рахунку в АТ КБ «Приватбанк» його акціонера 19 червня 2015 року внесені у статутний капітал цього банку грошові кошти у сумі 1 790 165 313 грн. В ході досудового розслідування встановлено, що джерелом грошових коштів, зарахованих на рахунок акціонера АТ КБ «Приватбанк» є частина доходу, отриманого компанією DROVALE LIMITED від операцій з цінними паперами через розрахунки ТО«³тязь» та ТОВ «Меріста».

12травня 2023року в межах вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2023 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_5, яка у період здійснення вказаних вище операцій займала посаду керівника та головного бухгалтера ТОВ «Реватіс», в ході якого відшукано micro-SD картку Kingston 32 GB з позначками «SDC1062/32GB 31609-009.A00LF\TAIWAN, на якій виявлено інформацію, що стосується безпосереднього предмету досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Постановою детектива НАБУ від 13 травня 2023 року вказаний вилучений носій інформації визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Таким чином, на теперішній час з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, унеможливлення приховання, втрати або пошкодження вказаного речового доказу та забезпечення можливості проведення відповідних експертних досліджень, за твердженням детектива, існує необхідність накласти арешт на вказаний речовий доказ.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково зазначив, що для подальшого дослідження вилученої карти пам`яті необхідне призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, в тому числі з метою дослідження видалених файлів, питання про що планується вирішити протягом одного-двох тижнів.

Власник майна в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про день та час розгляду клопотання повідомлялася, що, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України, не є перешкодою для розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши пояснення деьектива засідання та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.

З матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді від 02 травня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку належної ОСОБА_5 квартири і на відшукання, серед іншого, комп`ютерної техніки, ноутбуків, накопичувачів флеш-пам`яті, жорстких дисків переносних носіїв інформації, засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетних комп`ютерів тощо) та сім-карт (ідентифікаційних модулів абонента мобільного зв`язку), які належать ОСОБА_5 та/або які вона використовує і на яких міститься інформація у електронному вигляді (у тому числі приватне спілкування, що здійснювалося із використанням каналів зв`язку мережі Інтернет, електронної пошти, а також мобільних терміналів систем зв`язку) щодо фінансового-господарської діяльності ТО«³тязь», ТОВ ІК «Бізнес Івнест», ТОВ«Сонго», ТОВ«Реватіс», ТОВ «Меріста», компаній «Pointex Sale LLP», «Claresholm Marketing LTD», «Drovale Limited», в тому числі по їх взаємовідносинах з АТ КБ «Приватбанк», банками «Bank Winter&Co. Aktienggesellschaft», «East-West United Bank S.A.» та іншими підприємствами і компаніями нерезидентами, способу використання грошових коштів зазначених компаній, їх листування між собою, іншими пов`язаними особами.

12травня 2023року детективамиНАБУ напідставі цієїухвали бувпроведений обшукв належній ОСОБА_5 квартирі заадресою: АДРЕСА_1,за результатомякого виявленота вилученоmicro-SD картку Kingston 32 GB з позначками «SDC1062/32GB 31609-009.A00LF\TAIWAN».

Перш ніж перейти до розгляду клопотання про арешт майна по суті, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у КПК України законодавець розмежував статус майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук та тимчасово вилученого майна. Зокрема, у відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Разом з цим, абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що процедура тимчасового вилучення саме електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

При цьому,згідно забз.3ч.2ст.168КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку (надалі електронні носії інформації), крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Так само і абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України містить застереження щодо накладення арешту на комп`ютерні системи або їх частини, зокрема зазначено, що арешт на такі системи накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як бачимо, законодавець визначає посилені гарантії дотримання прав у зв`язку з вилученням названих вище електронних носіїв інформації, які є засобами швидкого спілкування осіб між собою та обміну великою за кількістю і обсягом інформацією, яка є досить «чутливою» та потребує захисту. Отже, ці електронні носії інформації фактично виокремлені із загального обсягу майна, яке може бути тимчасово вилученим під час обшуку, зокрема в частині, що стосується порядку такого вилучення.

Отже, можливо окреслити наведені положення таким чином, що коли мова йде про тимчасове вилучення зазначених електронних носіїв інформації, мають бути дотримані певні умови щодо зазначення цього майна в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук та існування обставин, визначених абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України.

Зазначеною вище ухвалою від 02 травня 2023 року слідчий суддя надав органу досудового розслідування дозвіл на проникнення до житла ОСОБА_5, дійшовши висновку про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення та що у її житлі можуть знаходитися речі та документи, які можуть мати значення для кримінального провадження. При цьому, з огляду на те, що цією ухвалою надано дозвіл лише на відшукання майна без вказівки на можливість його вилучення, то вказаний вище електронний носій інформації є тимчасово вилученим майном, а тому подальшій перевірці слідчим суддею підлягає твердження органу досудового розслідування про те, що він може містити відомості та інформацію, які можуть мати значення для кримінального провадження та в подальшому використовуватись як докази.

Як вбачається зі змісту клопотання та пояснень детектива, що відповідає відомостям, відображеним у протоколі обшуку від 12 травня 2023 року, під час проведення огляду micro-SD картку Kingston 32 GB з позначками «SDC1062/32GB 31609-009.A00LF\TAIWAN було виявлено три фото, зміст яких стосується обставин розслідування кримінального провадження, а саме: схематична структура (зображення) власності клієнта юридичних осіб ТОВ «Новатор», ТОВ «Велтекс», ТОВ «Реватіс» від кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_6 через низку компаній до ТОВ «Реватіс» (фото датовані 16 жовтня 2018 року), що стосується безпосереднього предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні детектив підтвердив, що вилучена карта пам`яті, на переконання органу досудового розслідування, містить відомості, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також те, що з метою подальшої глибокої перевірки цієї обставини, в тому числі з дослідженнямвидалених файлів, необхідне проведення стосовно неї судової комп`ютерно-технічноїекспертизи та повідомив, що постановою від 13 травня 2023 року її визнано речовим доказом.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як вбачається з поданого клопотання та підтверджується витягом з ЄРДР від 13 травня 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року здійснюється за ч. 2 ст.364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

Враховуючи стадію даного кримінального провадження, слідчий суддя досліджує лише питання достатності підстав вважати, що мало місце кримінальне правопорушення шляхом оцінки існуючих відомостей про діяння та можливість їх сприяння формуванню внутрішнього переконання в тому, що це діяння становить собою склад кримінального правопорушення.

Наведені детективом відомості про обставини вчинення дій, в сукупності з доданими до клопотання матеріалами, дають слідчому судді підстави для висновку, що могли мати місце обставини, про які зазначається у цьому клопотанні, та можливу причетність/обізнаність про них ОСОБА_5 керівника та головного бухгалтера ТОВ «Реватіс».

Як зазначенов клопотанніта підтвердженодетективом всудому засіданні,метою арештуназваного вищеелектронного носіяінформації уданому кримінальномупровадженні єзабезпечення збереженняречових доказів.У цьомувипадку,зі змістуабз.1ч.3ст.170КПК України,арешт накладаєтьсяна майнобудь-якоїфізичної абоюридичної особиза наявностідостатніх підставвважати,що воновідповідає критеріямщодо речовихдоказів,зазначеним уст.98цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, детектив посилається на те, що вилучений електронний носій інформації відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки, з урахуванням фактичних обставин кримінального правопорушення та здобутих у ході досудового розслідування матеріалів, містить відомості про обставини кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також необхідний для проведення відповідних експертних досліджень.

Дослідивши відомості про вилучену карту пам`яті у судовому засіданні, врахувавши твердження детектива, що вона містить інформацію, яка може мати значення для кримінального провадження та може в подальшому бути використана як докази, а також те, що постановою детектива її визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (наявність якої на цьому етапі розслідування тільки констатується слідчим суддею та не надається їй оцінка в частині правомірності/можливості/доцільності віднесення вилученого майна до речових доказів), слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування передача її володільцю не забезпечить в повній мірі її належну схоронність, в тому числі для проведення подальших експертних досліджень.

Отже, виходячи з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених в ході розгляду клопотання, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів на даному етапі виправдовує утримання органом досудового розслідування вилученого у ОСОБА_5 майна для поглибленої перевірки наявності в ньому відомостей, що стосуються цього кримінального провадження.

Крім того, слід зазначити, що для запобігання надмірному обмеженню права власності, слідчий суддя вважає за доцільне запропонувати органу досудового розслідування забезпечити можливість володільцю вилученого електронного носія інформації скопіювати з нього інформацію, яка не має відношення до цього провадження, але до неї має інтерес власник.

Після проведення перевірки/експертиз вилученої карти пам`яті та за наявності факту неправомірності подальшого її утримання органом досудового розслідування, власник має право поставити перед слідчим суддею питання про її повернення.

Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети, зокрема щодо збереження речовихдоказів через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна; встановлення обставин, що підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; обставини кримінального провадження, з яких, серед іншого, вбачається відсутність негативних наслідків такого арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що, з метою виконання завдань цього кримінального провадження на даному етапі досудового розслідування вилучене майно може стосуватися обставин, які перевіряються у даному кримінальному провадженні, його вилучення відбулося правомірно, а подальше утримання потребує «легалізації» (встановлення правової визначеності щодо нього) з боку слідчого судді шляхом накладення на нього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 12 травня 2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: micro-SD картку Kingston 32 GB з позначками «SDC1062/32GB 31609-009.A00LF\TAIWAN».

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали після її постановлення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження.

Слідчий суддя Я. ШКОДІН