- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/2812/23
Провадження 1-кс/991/2835/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваної - ОСОБА_4,
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Могилів-Подільський, Вінницької області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, працюючої суддею,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52021000000000242 від 05.05.2021
ВСТАНОВИВ:
30.03.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
В обґрунтування поданого клопотання детектив зазначає, що детективами Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000242 від 05.05.2021, за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що указом Президента України від 22.12.2009 № 1091/2009 «Про призначення суддів», ОСОБА_4 призначено на посаду судді Печерського районного суду м. Києва, а Указом Президента України від 19.12.2018 № 429/2018 призначено безстроково. Наказом голови Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2010 № 09-к/2010 «Про зарахування до штату суду» її зараховано до штату вказаного суду.
Крім того, рішенням зборів суддів Печерського районного суду міста Києва суддю Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_4 обрано слідчою суддею.
Враховуючи зазначене, детектив з посиланням на положення п.1 примітки ст.364 КК України вказує, що ОСОБА_4 є службовою особою.
Як зазначає детектив, Слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001440 від 16.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України. У межах вказаного кримінального провадження 22.06.2018 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2 . Під час проведення вищевказаного обшуку виявлено та вилучено з-поміж іншого грошові кошти: купюрами номіналом 100 євро у кількості 272 шт., купюрами номіналом 500 євро у кількості 167 шт. (всього 110 700 євро), купюри номіналом 100 дол. США у кількості 93 шт. (всього 9 300 дол. США). Того ж дня, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 209 КПК України.
Постановою прокурора від 27.06.2018 вказані грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Водночас жодних даних, які б ідентифікували вилучені під час обшуку купюри, матеріали кримінального провадження не містили.
У подальшому, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 (справа № 757/31430/18-к) з метою забезпечення можливої конфіскації майна, накладено арешт на вищевказані вилучені грошові кошти, а ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2018 (справа № 757/63592/18-к) їх передано в управління АРМА, в порядку та на умовах, визначених Законом «Про АРМА».
Детектив зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001440 від 16.05.2017 було закінчено, оскільки 10.12.2019 було направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, до Печерського районного суду м. Києва для розгляду та призначено судовий розгляд (справа 757/64730/19-к).
Водночас 03.11.2020, тобто вже під час судового розгляду кримінального провадження № 42017000000001440, за вх. № 155964, до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 про скасування арешту майна (грошових коштів: 110700 Євро та 9300 дол. США), накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі 757/31430/18-к в межах кримінального провадження № 42017000000001440.
Згідно із протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 03.11.2020, судову справу № 757/47731/20-к (провадження 1-кс-42828/20) за вищевказаним клопотанням адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_10 розподілено на слідчу суддю Печерського районного суду ОСОБА_4 .
Детектив зазначає, що слідчою суддею Печерського районного суду ОСОБА_4 під час здійснення судового контролю у кримінальному провадженні № 42017000000001440, а саме розгляду 10.11.2020 вищевказаного клопотання адвоката ОСОБА_8 у відкритому судовому засіданні з постановленням відповідної ухвали, грубо порушено вищевказані вимоги законодавства та вчинено суспільно небезпечне винне діяння, що порочить звання судді та принижує авторитет судової влади.
Зокрема, детектив вказує, що 10.11.2020 слідча суддя ОСОБА_4 розглянула вищевказане клопотання адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна (грошових коштів: 110700 Євро та 9300 дол. США) та постановила ухвалу про його задоволення.
При цьому детектив вказує, що ОСОБА_4, володіючи з матеріалів судової справи № 757/47731/20-к (провадження 1-кс-42828/20) інформацією про дату повідомлення про підозру особі, за місцем проживання якої під час обшуку було вилучено відповідні грошові кошти, та відповідно про неможливість здійснення досудового розслідування більше 12 місяців із цього дня, була обізнана про закінчення станом на 10.11.2020 стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001440, а також про відсутність за таких обставин, згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України у неї як у слідчої судді повноважень здійснювати розгляд клопотань про скасування арешту майна на інших стадіях кримінального провадження (крім стадії досудового розслідування) і діючи умисно та з метою одержання неправомірної вигоди для особи, в інтересах якої заявлене клопотання, 10.11.2020. Такі дії, на переконання детектива, грубо порушують вимоги ст. 19 Конституції України, присягу судді, приписи ч.ч. 6 - 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 1, 2, 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням від 22.02.2013 ХІ (чергового) з`їзду суддів України, а також відповідно вимоги ч. 3 ст. 26, ст. 94, ч. 1 ст. 174 та ст. 370 КПК України.
Крім того, детектив вказує, що використавши матеріали, подані ОСОБА_8, як такі, що спростовують версію органу досудового розслідування про належність коштів, які були вилученні під час обшуку, саме підозрюваному та відповідно як такі, що нібито доводять необґрунтованість накладення арешту та відсутність підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, з метою приховування та надання своїм діям формальних ознак здійснення судового контролю в порядку, передбаченому КПК України, а постановленому у відповідному судовому засіданні судовому рішенню видимості законності, обґрунтованості і вмотивованості, а також для досягнення мети - отримання ОСОБА_10 грошових коштів без законних на те підстав, ОСОБА_4 у постановленій ухвалі від 10.11.2020 зазначила:
-прізвище та ініціали особи ( ОСОБА_7 ), в якої вилучено грошові кошти, а також адресу їх вилучення, хоча матеріали справи, якими обґрунтовувалося клопотання, вказані відомості не містили;
-в мотивувальній частині постановленої ухвали вказала завідомо неправдиві відомості про нібито подачу представником заявника 10.11.2020 до суду заяви про розгляд без його участі, водночас вказавши, що адвокат ОСОБА_8 у такій заяві вимоги підтримав та просив їх задовільнити.
Таким чином, ОСОБА_4 до офіційного документа, тобто до ухвали слідчого судді від 10.11.2020 у справі № 757/47731/20-к (провадження 1-кс-42828/20) було внесено вищевказані завідомо недостовірні відомості;
-в мотивувальній та резолютивній частинах постановленої ухвали, за відсутності будь-яких відповідних та належних доказів, з метою подальшого отримання ОСОБА_10 грошових коштів без законних на те підстав зазначила відомості про те, що арештовані грошові кошти належать саме останньому, а також те, що ОСОБА_10 нібито є власником цього майна.
Більше того, як вказує детектив, ОСОБА_4 під час ухвалення вищевказаного судового рішення у справі № 757/47731/20-к (провадження 1-кс-42828/20) розуміла, що грубо порушує вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 26, ст. 94, ч. 1 ст. 174, ст. 370 КПК України, а також те, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_8 нею не може бути прийнято законне рішення про скасування арешту та про визнання права власності на арештовані грошові кошти за ОСОБА_10, і відповідно те, що це її рішення не може бути законною підставою для визнання права власності на відповідні грошові кошти за ОСОБА_10 та для їх отримання останнім.
На переконання детектива, при ухваленні вказаного рішення про скасування арешту майна, ОСОБА_4 з метою забезпечення отримання ОСОБА_10 неправомірної вигоди та бажаючи настання цих наслідків, у резулятивній частині ухвали від 10.11.2020 зазначила порядок виконання судового рішення, що передбачений ч. 8 ст. 21 Закону «Про АРМА» виключно для рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, майнових та інших прав, а не для грошових коштів, та згідно з яким АРМА повинна була безумовно виконати таке судове рішення у триденний строк, що обчислювався з моменту надходження цього судового рішення до АРМА.
Надалі 13.11.2020 за вх. № С-133-20 до АРМА надійшла ухвала слідчого судді ОСОБА_4 від 10.11.2020 про задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 у судовій справі № 757/47731/20-к (провадження 1-кс-42828/20). Так, 17.11.2020 та 18.11.2020 на виконання вищевказаної ухвали слідчої судді ОСОБА_4 від 10.11.2020 на рахунок ОСОБА_10 в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» з рахунку АРМА в АТ «Ощадбанк» перераховано грошові кошти, що раніше були прийняті в управління АРМА згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2018 (справа № 757/63592/18-к), а саме 112 689, 99 Євро та 9 625 дол. США (з урахуванням нарахованих процентів), що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 4 034 017, 98 грн.
Таким чином, детектив зазначає, що 10.11.2020 слідчою суддею ОСОБА_4 умисно, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10, грубо порушуючи вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 26, ст. 94, ч. 1 ст. 174, ст. 370 КПК України ухвалено судове рішення, внаслідок чого останнім 17.11.2020 та 18.11.2020 без законних на те підстав отримано не належні йому грошові кошти в розмірі 112 689, 99 Євро та 9 625 дол. США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 4 034 017, 98 грн, а ОСОБА_7 заподіяно шкоду на суму 110700 Євро та 9300 дол. США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 3 958 423, 08 грн та є тяжкими наслідками згідно з п. 4 Примітки до ст. 364 КК України, оскільки у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Детектив вказує, що 30.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст.366 КК України.
На переконання детектива, зібрані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а пред`явлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості».
При цьому детектив зазначає, що існують підстави вважати про існування ризиків, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- ризику переховування підозрюваної органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі; у власності підозрюваної наявні достатні майнові ресурси, які можуть бути використані для переховування; обізнаність та досвід перетину державного кордону, а також наявність дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон; введений воєнний стан а також перебування певної частини території України під окупацією уможливлює втечу на неконтрольовані території;
- ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, оскільки у ході досудового розслідування встановлено факти видалення фалів та програм із відомостями, які мають значення для цього кримінального провадження; встановлені факти переміщення документів, що унеможливило їх витребування НАБУ; існують підстави вважати про вжиття заходів щодо знищення, приховування або спотворення даних та технічних пристроїв, на яких можуть міститись такі дані щодо спілкування із ймовірними вигодонабувачами;
- ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, враховуючи можливість використання знайомств, зв`язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності; наявність свідків, які надають викривальні, по відношенню до підозрюваної показання, потерпілого, який звернувся до НАБУ із відповідною заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, експертів, якими проведені дослідження та складені висновки; деякі зі свідків є підпорядкованими підозрюваній особі, що посилює ризик впливу на них; наявність достатніх вищеописаних адміністративних та майнових ресурсів для організації і здійснення такого впливу.
При цьому, детектив вказує, що характер та тяжкість інкримінованих злочинів, санкція, яка за них передбачена, а також вказані ризики, свідчить про те, що застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, є таким, що не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою та не зменшить зазначені ризики до прийнятного рівня.
Таким чином, детектив вказує про необхідність застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1503 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 034 052 гривень, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,
На переконання детектива, враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваної, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, є необхідним визначити останній, саме заставу у 1503 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків.
Крім того, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, детектив просить покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;
- не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7, свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими особами: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України, окрім паспорта громадянина України;
- носити електронний засіб контролю.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав доводи заявленого клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав. Також просив долучити додаткові матеріали на підтвердження обґрунтованості поданого клопотання та руху кримінального провадження, в межах якого подане відповідне клопотання.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи його необгрунтованим з таких підстав:
- відсутня обгрунтована підозра в інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушеннях, адже існують сумніви щодо подання заяви про вчинення злочину особою, яка перебуває у розшуку, відсутнє зловживання владою суддею ОСОБА_4, відсутні докази про її обізнаність щодо перебування справи на судовому розгляді, враховуючи відсутність з боку прокурорів заперечень на таке клопотання чи повідомлення про перебування кримінального провадження на відповідній стадії. Так само необгрунтованими захисник вважає доводи сторони обвинувачення щодо наявності в діях ОСОБА_4 службового підроблення, оскільки надані свідком ОСОБА_8 надає змінені показання під імовірним тиском детективів НАБУ або страхом кримінального переслідування.
- відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних доказів можливості ОСОБА_4 знищити чи підробити речі та документи, тим більше, що слідчі дії у цьому кримінальному провадженні проведені ще у 2020 році і з цього часу останньою не вчинялися будь-які дії, направлені на перешкоджання досудовому розслідуванню;
- частина долучених до клопотання доказів є недопустимими, а саме: протокол допиту ОСОБА_4 як свідка, копії процесуальних документів з інших кримінальних проваджень;
- долучені до клопотання документи про ОСОБА_4 характеризують її виключно позитивно.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала доводи свого захисника та просила відмовити у задоволенні цього клопотання. Вважає, що наявні у матеріалах досудового розслідування докази, зокрема щодо належного повідомлення Офіс Генерального прокурора про дату та час розгляду відповідного клопотання ОСОБА_8, спростовують висновки органу досудового розслідування. Дії, вчинені не під час розгляду вказаного клопотання, є законними, а з боку прокурорів не вчинено жодних дій, які б свідчили про необхідність такого арешту (зокрема, не звернено із клопотанням повторно). Доводи детектива та прокурора про необхідність перевірки відомостей суддею про стадію кримінального провадження, у межах якого подане клопотання ОСОБА_8, є незрозумілими, враховуючи відсутність способу такої перевірки за відсутності позиції прокурорів. Тому вона стверджує про свою необізнаність та неможливість бути обізнаною про відповідну стадію кримінального провадження.
Також ОСОБА_4 зазначила, що враховуючи висунуту їй підозру для недискредитації судової системи вона наразі перебуває у відпустці, з якої зобов`язується не відкликатися протягом часу досудового розслідування.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи набула особа статусу підозрюваного?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваної
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру. При цьому, у разі здійснення кримінального провадження стосовно адвоката необхідно враховувати положення ст. 481 КПК України, відповідно до яких письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником. Саме ж фактичне вручення такого повідомлення може здійснюватися прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за наявності відповідного доручення.
Як встановлено слідчим суддею, у відповідності до п.3 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 яка є суддею, складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_44 та за його письмовим дорученням від 30.03.2023 вручено особисто ОСОБА_4 30.03.2023 року із здійсненням роз`яснення її прав як підозрюваної.
Водночас, ОСОБА_4 у присутності своїх адвокатів відмовилася від отримання письмового тексту повідомлення про підозру, про що міститься відеозапис про вручення такого повідомлення, долучений до клопотання. Зазначені обставини вручення та відмови від отримання повідомлення про підозру були також підтверджені ОСОБА_4 у судовому засіданні.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що функція інституту повідомлення про підозру полягає у тому, щоб проінформувати особу, що в сторони обвинувачення є припущення стосовно її причетності до розслідуваного правопорушення та роз`яснити особі право на захист. Вказане означає, що повідомлення про підозру є одностороннім актом, на який будь-якої згоди особи не потребується і статус підозрюваного виникає незалежно від наявності такої згоди чи відмови отримувати письмовий текст такого повідомлення.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 могла вчинити інкриміновані їй злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування здійснюється за фактом ухвалення слідчою суддею Печерського районного суду м. Києва судового рішення - ухвали слідчого судді від 10.11.2020 №757/47731/20-к про задоволення клопотання про скасування арешту, внаслідок якого ОСОБА_10 17.11.2020 та 18.11.2020 без законних на те підстав отримано не належні йому грошові кошти в розмірі 112 689, 99 Євро та 9 625 дол. США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 4 034 017, 98 грн, які належать ОСОБА_7 та якому завдано шкоду на суму 110700 Євро та 9300 дол. США.
При цьому також розслідуються обставини внесення в офіційний документ (ухвалу слідчого судді від 10.11.2020 №757/47731/20-к) недостовірних відомостей щодо подачі заявником ОСОБА_8 заяви про розгляд поданого ним клопотання без його участі.
Слідством встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до Указу Президента України від 19.12.2018 № 429/2018 призначено безстроково на посаду судді Печерського районного суду м. Києва та згідно з рішенням зборів суддів Печерського районного суду міста Києва станом на час розслідуваних обставин була обрана слідчою суддею вказаного суду.
При цьому, у провадженні слідчого відділу управління ОВС Департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ перебувало кримінальне провадження № 42017000000001440 від 16.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, у межах якого проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 та вилучено, зокрема грошові кошти у загальній сумі 110 700 євро та 9 300 дол. США, які були визнані речовими доказами. У подальшому, у межах цього кримінального провадження ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 209 КК України, а на зазначені грошові кошти ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 (справа № 757/31430/18-к) накладено арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна. Та надалі ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2018 (справа № 757/63592/18-к) їх передано в управління АРМА, в порядку та на умовах, визначених Законом «Про АРМА».
Зазначене кримінальне провадження № 42017000000001440 від 16.05.2017 було закінчено та 10.12.2019 було направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 до Печерського районного суду м. Києва для розгляду та присвоєно номер судової справи справа 757/64730/19-к.
Водночас, 03.11.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 про скасування арешту майна, а саме вищевказаних грошових коштів у межах кримінального провадження № 42017000000001440. Зазначене клопотання згідно із протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 03.11.2020, судову справу № 757/47731/20-к (провадження 1-кс-42828/20) розподілено на слідчу суддю Печерського районного суду ОСОБА_4 .
Із матеріалів судової справи № 757/47731/20-к вбачається, що 10.11.2020 слідча суддя ОСОБА_4 розглянула вищевказане клопотання адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна та постановила ухвалу про його задоволення.
Водночас, на переконання сторони обвинувачення, саме винесення такого судового рішення свідчить про можливе вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.
Зокрема, за версією слідства винесення такого рішення ОСОБА_4 відбулося всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, присяги судді, приписів ч.ч. 6 - 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 1, 2, 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням від 22.02.2013 ХІ (чергового) з`їзду суддів України, а також вимог ч. 3 ст. 26, ст. 94, ч. 1 ст. 174 та ст. 370 КПК України.
Обставинами розгляду ОСОБА_4 відповідного клопотання та прийняття за його результатами відповідного рішення, які можуть свідчити про допущення суддею зловживання, є:
- долучені до клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту документи були незасвідченими копіями, а саме розписка й акт приймання грошей, що викликає сумніви у їх достовірності; роздруківки ухвал із судового реєстру містять засекречені дані щодо осіб, на майно яких накладено арешт та адресу, за якою таке майно було вилучене, що унеможливило суддю пересвідчитися у тому, що грошові кошти, щодо яких ставиться питання про скасування арешту, дійсно є тими, що арештовані у кримінальному провадженні № 42017000000001440 від 16.05.2017;
- долучена заявником розписка про отримання на зберігання ОСОБА_7 грошових коштів від ОСОБА_10 не є посвідченою, містить неправильні відомості про анкетні дані підозрюваного ОСОБА_7 (а не ОСОБА_45 ) та у ній не зазначено жодних паспортних даних останнього. Вказані відомості не давали об`єктивної можливості перевірити наявність таких договірних зобов`язань щодо зберігання грошових коштів та підтверджень щодо справжнього власника таких коштів та наявності у ОСОБА_10 та його представника відповідного статусу для звернення із клопотанням;
- можлива обізнаність ОСОБА_4 про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001440 від 16.05.2017 та перебування зазначеної справи на судовому розгляді. Про таку обізнаність свідчить володіння інформації суддею ОСОБА_4 про дату повідомлення про підозру особі, у якої було вилучене арештоване майно, законодавчо встановлена неможливість здійснення досудового розслідування більше 12 місяців, відсутність відомостей про зупинення досудового розслідування, а також поінформованість прокурором помічниці ОСОБА_16 про відповідні відомості;
- зазначені в ухвалі слідчої судді відомості про прізвище та ініціали особи, в якої вилучено грошові кошти, та адреса їх вилучення, не грунтуються на документах, які містилися у матеріалах судової справи № 757/47731/20-к, оскільки у таких матеріалах була відсутня така інформація. При цьому, суддя самостійно не вчиняли дії, направлені на перевірку та встановлення таких відомостей, шляхом огляду відповідних ухвал про арешт у єдиному реєстрі судових рішень, використовуючи повний доступ до інформації;
- прийняття рішення за відсутності прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001440, які були належним чином повідомлені про дату та час розгляду клопотання, та які через помічницю судді повідомили про перебування зазначеного кримінального провадження на судовому розгляді. При цьому, згідно з матеріалами досудового розслідування в ухвалі від 10.11.2020 було зазначено про подання прокурором заяви про розгляд без його участі та відсутність заперечень з боку прокурорів щодо скасування арешту. У подальшому, було винесено ухвалу слідчою суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 04.12.2020 про виправлення описку у описовій частині ухвали від 10.11.2020 (справа № 757/47731/20-к). Вказаною ухвалою визнано невірним зазначення про подання прокурором заяви та виправлення відбулося за ініціативою суду;
- зазначена ухвала містить неправдиві відомості щодо поданої ініціатором клопотання ОСОБА_8 заяви від 10.11.2020 про розгляд зазначеного клопотання за його відсутності та підтримку викладених у ньому вимог, оскільки згідно із відомостей журналу реєстрації відвідувачів для охорони Печерського районного суду м. Києва 10.11.2020 (в день винесення відповідної ухвали та подання заяви) ОСОБА_8 не відвідував суд, а відповідно подати зазначену заяву не мав об`єктивної можливості, при цьому відсутні відомості про подання такої заяви засобами електронної пошти);
- у резулятивній частині ухвали зазначено порядок виконання судового рішення, що передбачений ч. 8 ст. 21 Закону «Про АРМА» виключно для рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, майнових та інших прав, а не для грошових коштів, та згідно з яким АРМА повинна була безумовно виконати таке судове рішення у триденний строк.
У подальшому, після винесення вказаної ухвали від 10.11.2020 та її надходження до АРМА, на її виконання на рахунок ОСОБА_10 в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» з рахунку АРМА в АТ «Ощадбанк» перераховано грошові кошти, що раніше були прийняті в управління АРМА згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2018 (справа № 757/63592/18-к), а саме 112 689, 99 Євро та 9 625 дол. США (з урахуванням нарахованих процентів).
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України та ч.1 ст. 366 КК України, які передбачають відповідальність, зокрема, за зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Враховуючи, що предметом досудового розслідування є обставини скасування арешту із грошових коштів у сумі 110 700 євро та 9 300 дол. та подальша їх передачі незаконному власнику, то зазначена сума коштів явно перевищує двісті п`ятдесят і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками.
Зазначені обставини розгляду клопотання та винесення за його результатами відповідного рішення ОСОБА_4 на даному етапі досудового розслідування підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності, а саме копій:
-Указів Президента України від 22.12.2009 № 1091/2009 та від 19.12.2018 № 429/2018 «Про призначення суддів», наказом голови Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2010 № 09-к/2010 «Про зарахування до штату суду»; рішеннями зборів суддів Печерського районного суду міста Києва;
-протоколу обшуку від 22.06.2018, за місцем проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2 ;
-ухвал Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 (справа № 757/31430/18-к) та від 22.12.2018 (справа № 757/63592/18-к), згідно з якими, накладено арешт на вищевказані вилучені грошові кошти та їх передано в управління АРМА);
-матеріалів про передачу вказаних коштів на зберігання АРМА;
-матеріалів кримінального провадження № 42017000000001440 від 16.05.2017, в яких містяться відомості про підозру ОСОБА_7 та направлення обвинувального акту до суду;
-відповіді Печерського районного суду м. Києва від 20.02.2023 вих. № 757/64730/19-к,
-заяви ОСОБА_7 від 14.04.2021 про вчинення кримінальних правопорушень;
-судової справи № 757/47731/20-к (провадження № 1-кс-42828/20) Печерського районного суду м. Києва;
-судової справи № 757/46090/20-к (провадження № 1-кс-41441/20) Печерського районного суду м. Києва;
-протоколів обшуків від 01.04.2021;
-заяви про повернення коштів ОСОБА_10, від 12.11.2020 з додатками, що зареєстрована в АРМА за вх. № С-133-20 від 13.11.2020;
-висновку судового експерта (технічної експертизи документів) від 27.07.2022 № СЕ-19-22/4672-ДД,
-висновку судового експерта від 21.06.2022 № КСЕ-19-21/35380 за результатами проведення комплексної судової експертизи документів,;
-висновку експерта від 20.01.2022 № СЕ-19-21/41765-ПЧ (судової почеркознавчої експертизи);
-протоколу огляду від 07.07.2022 (руху коштів з рахунків АРМА на рахунки ОСОБА_10 );
-протоколу обшуку від 01.04.2021, індивідуального банківського сейфу АТ «АСВІО БАНК»;
-протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 07.07.2022, 24.02.2023;
-відповідей АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18.01.2022 та від 16.02.2022;
-відповідей АРМА від 26.05.2021 та від 09.02.2023 на відповідні запити детективів Національного бюро;
-відповідей ОГП від 26.08.2021 № 09/3/1-р-21, з додатками (копією повістки від 05.11.2020 про виклик прокурора до Печерського районного суду м. Києва, копією заяви прокурора ОСОБА_14 на ім`я слідчого судді ОСОБА_4 );
-протоколів огляду від 16.11.2022, 28.12.2022, 11.11.2022;
-запиту адвоката ОСОБА_12 від 05.10.2020 до АРМА (в інтересах ОСОБА_10, з приводу грошових коштів, арештованих у кримінальному провадженні № 42017000000001440 від 16.05.2017), а також відповіддю АРМА на вищевказаний запит;
-протоколу огляду автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду м. Києва;
-відповіді ДП «Інформаційні судові системи» від 13.09.2021, від 25.01.2023 на відповідні листи та запити Національного бюро (з інформацією щодо перегляду ухвал в ЄДРСР);
-протоколу огляду від 12.01.2013 телекомунікаційних даних про з`єднання абонента ОСОБА_8 ;
-протоколу огляду від 26.01.2013 телекомунікаційних даних про з`єднання абонентів (оглядом в тому числі встановлено наявність одночасних телекомунікаційних з`єднань із використанням інтернету абонентів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 );
-відповіді Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2022 вих. № 3756/22 на відповідний запит Національного бюро, згідно з якою клопотання адвоката ОСОБА_8 від 10.11.2020 про розгляд судової справи без його участі, Печерським районним судом м. Києва як вхідний документ не реєструвався;
-протоколу огляду окремих аркушів журналів реєстрації відвідувачів Печерського районного суду м. Києва від 24-27.02.2023);
-протоколів оглядів відомостей в ЄДРСР від 18.02.2023;
-протоколів обшуку від 20.10.2021 (службове приміщення Печерського районного суду м. Києва, де знаходяться робочі місця судді ОСОБА_4, її помічників та секретаря), від 20.10.2021 (квартира ОСОБА_16 );
-протоколів огляду від 21.10.2021 від 25-26.10.2021, 04.11.2021, від 24-25.10.2021;
-повідомлень про підозру від 27.07.2021 ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ;
-протоколів огляду від 17.03.2023;
-відповіді старшого детектива Національного бюро ОСОБА_46 від 16.03.2023;
-протоколів допитів ОСОБА_11, ОСОБА_12, свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ;
-протоколів одночасних допитів раніше допитаних свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ;
-матеріалів судової справи № 757/30814/21-к (провадження 1-кс-29689/21) Печерського районного суду м. Києва;
-інших матеріалів кримінального провадження у своїй сукупності.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що існує імовірність вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч.1 ст. 366 КК України. Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану ОСОБА_4 з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваної (під час розгляду та прийняття нею відповідного рішення) та ознаками складу інкримінованих їй злочинів.
Щодо доводів захисника про необгрунтованість підозри, то слідчий суддя вважає, що заявлені ним аргументи передбачають надання оцінки на аналізу усіх зібраних доказів у сукупності, що здійснюється лише в ході судового розгляду, а не на стадії досудового розслідування. При цьому, заявлені стороною захисту відомості про необізнаність підозрюваної щодо позиції прокурорів з приводу поданого клопотання про скасування арешту, хоча і відповідають матеріалам відповідної судової справи, однак суперечать іншим об`єктивним даним, зібраним у ході досудового розслідування, зокрема встановленим відомостям про з`єднання помічниці судді - ОСОБА_16 із прокурором ГПУ ОСОБА_47 у день і час розгляду клопотання - 10.11.2020, а також показаннями останнього та свідка ОСОБА_14, які вказують про інформування помічниці щодо перебування вказаного кримінального провадження на судовому розгляді.
Також слідчий суддя не приймає до уваги доводи про сумнівність подання заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7, який перебував в розшуку, оскільки згідно вказаної заяви вона була подана його представником адвокатом ОСОБА_48, а права та обов`язки потерпілого відповідно до ч.2 ст. 55 КПК України виникають з моменту подання заяви.
Крім того, доводи про необгрунтованість показань свідка ОСОБА_8, оскільки існують підстави вважати, що вони надані під острахом кримінального переслідування чи певним тиском на нього з боку детективів НАБУ, відхиляються. Так, наявні відмінності у показаннях свідка ОСОБА_8 не спростовують повністю факту можливого вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, оскільки узгоджуються із іншими даними, зокрема щодо відсутності зареєстрованої вхідної заяви ОСОБА_8 від 10.11.2020 у канцелярії суду або ж відсутності відомостей про відвідування останнім суду того ж дня.
Щодо визнання недопустимість поданих стороною обвинувачення доказів, у зв`язку із непроцесуальним отриманням матеріалів із інших кримінальних проваджень, то слідчий суддя відзначає, що такі висновки є передчасними та мають бути предметом розгляду та оцінки усіх зібраних матеріалів у ході судового розгляду. Водночас, доводи захисника про неможливість дослідження протоколу допиту ОСОБА_4 як свідка є слушними та при винесенні відповідного рішення слідчий суддя не бере до уваги вказані документи.
Слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється щодо судді та її дій, при винесенні судового рішення. У цьому контексті, слід зазначити, що відповідно до ст.126 Конституції України, однією із гарантій діяльності судді є незалежність та недоторканність, які, зокрема, полягають у неможливості притягнути суддю до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Пунктом 81 Доповіді стосовно незалежності судової влади Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія), при встановленні межі «функційного імунітету суддів», визначено його як імунітет від кримінального переслідування за діяння, вчинені під час виконання своїх функційних обов`язків судді, за винятком умисних злочинів.
Слідчий суддя вважає зазначити, що імовірність вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень обгрунтовується наданими доказами про обставини розгляду та винесення такого рішення, які у своїй сукупності для стороннього спостерігача можуть свідчити про переслідування нею нелегітимних цілей (вчинення дій в інтересах інших осіб). Тобто, слідчий суддя не оцінює обгрунтованість чи законність винесеного підозрюваною судового рішення, а лише на підставі досліджених доказів про обставини винесення такого рішення, доходить висновку про можливість існування вчинення кримінальних правопорушень.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч.1 ст. 366 КК України за викладених у клопотанні обставин.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваною особою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона схильна і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, (2) знищити, приховати або спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів.
3.3.1.Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
-вагомість доказів, зібраних проти підозрюваної та обставини виявлення її ймовірної причетності до розслідуваних злочинів, які можуть спонукати підозрювану до втечі;
-забезпечений майновий стан підозрюваної, наявність у неї транспортних засобів, нерухомого та рухомого майна, які на переконання слідчого судді, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваної під час можливого її переховування;
-досвід частих перетинів кордону України за останні 5 років та тісні професійні та соціальні зв`язки, в т.ч. з працівниками державних та правоохоронних органів, які можуть бути використані з метою ухилення від кримінальної відповідальності та уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїзду за межі України;
-тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що рівень інтенсивності ризику втечі за межі території України є середнім, з огляду на те, що підозрювана перебуває на посаді судді, має стійкі соціальні та професійні зв`язки саме на території України, та їй, як судді, заборонено виїжджати за межі України на період дії воєнного стану.
3.3.2.Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що:
-наявність достатніх адміністративних та майнових ресурсів для організації і здійснення впливу на свідків, частина з яких є її підлеглими чи колегами, чим підозрювана може скористатись з метою коригування, зміни, спотворення їх показань або узгодження процесуальної поведінки;
-характер розслідуваного злочину, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає використання наданих їй влади та становища судді, в т.ч. і відносно прямо підпорядкованих їй осіб (працівників офісу судді), що може свідчити про можливість подальшого впливу на них з використанням наявних в неї можливосте посади;
-наявність тісних зв`язків серед працівників судових та правоохоронних органів і тривалий досвід роботи на посаді судді, користуючись якими підозрювана може вживати активних дій, спрямованих на ухилення за їх допомогою від кримінальної відповідальності та на особистий чи опосередкований вплив на свідків/потерпілого/експертів у кримінальному провадженні, в тому числі осіб, які надали слідству викривальні показання, а також інших осіб, ймовірно причетних до вчинення кримінального правопорушення з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваної або інших осіб до вчинення розслідуваних злочинів;
-в ході розгляду даного клопотання підозрюваній стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту, з яких вона дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх з огляду на викривальних характер частини з таких показань;
-характер розслідуваного злочину, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає вчинення нею дій в інтересах третіх осіб та з метою отримання неправомірної вигоди такими третіми особами, у зв`язку з чим вона може координувати свої дії з останніми, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки, або надаючи їм вказівки щодо вчинення такого впливу на інших осіб.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
3.3.3.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива про існування вказаного ризику, враховуючи, що:
-характер розслідуваного злочину, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає в тому числі внесення останньою (або за її вказівкою іншою особою) недостовірних відомостей до змісту судового рішення, щодо обставин ухвалення якого проводиться досудове розслідування;
-у ході досудового розслідування зафіксовано випадки видалення підлеглими підозрюваній особами листування, у якому ймовірно містились важливі докази для цього кримінального провадження;
-можливість використання підозрюваною наявних в неї тісних зв`язків серед працівників судових та інших держаних органів з метою приховування слідів вчинених злочинів, а також встановлені факти переміщення запитуваних слідством документів між такими органами з метою утруднення отримання доступу до них;
Вказані обставини свідчать про високу ймовірність вчинення підозрюваною дій, спрямованих на приховування, спотворення чи знищення відомостей, які мають суттєве значення для цього кримінального провадження і можуть викривати її участь у розслідуваних злочинах чи причетність до них інших осіб.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження та ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною, яка є діючою суддею, тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України;
-у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих підозрюваній злочинів, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-забезпечений майновий стан (наявність у власності дороговартісного нерухомого та рухомого майна, значних заощаджень та високих офіційних доходів);
-міцність соціальних зв`язків за місцем проживання підозрюваної, яка є одруженою, тривалий час обіймала і до тепер обіймає посаду судді, має дороговартісне нерухоме майно на території м. Києва та Київської області;
-підозрювана позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не судима, до дисциплінарної відповідальності не притягалась, відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваної, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваної не спростовують висновків про високу ймовірність реалізації встановлених ризиків та переконують слідчого суддю у необхідності застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді застави, як про це просить прокурор.
3.5.Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу
Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваної, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню. У цьому контексті слідчий суддя враховує, що
Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самої підозрюваної та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні в т.ч. тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваної та інших осіб.
3.6.Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрювану
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваній, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких вона підозрюється, її майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваної та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, тобто одним із яких є тяжкий корупційний злочин, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо неї, за загальним правилом, має визначатися у межах до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість та характер злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4, роль останньої у їх вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України. Адже в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде в т.ч. про тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення діючою суддею з використанням наданої їй влади і становища судді та під час здійснення нею правосуддя по кримінальній справі.
Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваної, яка відповідно до долучених відомостей особисто володіє садовим будинком загальною площею 264,6 кв.м у Київській області, 1/3 частки квартири загальною площею 102, 5 кв.м. у м. Києві, автомобілем марки «TOYOTA» модель «LAND CRUISER», 2016 року випуску. Крім того, слідчому судді надано відомості про значні офіційні доходи підозрюваної та доходи від здійснення продажу нерухомого майна та транспортних засобів, а також наявність суттєвих грошових заощаджень (більше 50 тисяч доларів США).
З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та його сім`ї, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваної та її індивідуальних обставин на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити її належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірною для неї. Визначений розмір застави є співмірним із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного їй майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрювана або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану такі обов`язки:
1) прибувати до детективів, прокурорів, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись за межі території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим ОСОБА_7, свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими особами: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 щодо обставин, викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, окрім паспорта громадянина України
Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим прохання детектива та прокурора покласти на підозрювану обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів на території міста Києва та Київської області.
Строк дії таких обов`язків слід визначити тривалістю два місяці, враховуючи, що детективом та прокурором доведено наявність підстав для покладення таких обов`язків та беручи до уваги, що строк, на який до підозрюваного може бути застосовано відповідні обов`язки, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі застосовується відповідний захід. Тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у виді застави із покладенням на неї відповідних процесуальних обов`язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України.
Окремо, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 186, 193-196, 205, 309, 372, 376, 483 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.
3.Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:
1)прибувати до детективів, прокурорів, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2)не відлучатись за межі території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4)утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим ОСОБА_7, свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими особами: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 щодо обставин, викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, окрім паспорта громадянина України.
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрювану, визначити строком на 2 місяці - до 17 червня 2023 року включно.
5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
6.Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваної, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
7.Роз`яснити підозрюваній, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваної та її явку за викликом.
9.Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній та її захиснику.
11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
12.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000242 від 05.05.2021 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
13.Повідомити Вищу раду правосуддя та Президента України про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_4, яка є суддею.
14.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1