Document No. 110048566

Справа № 761/8517/17

Провадження № 1-кп/991/140/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участі:

прокурорів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

захисників: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

секретарів судового засідання: ОСОБА_15, ОСОБА_16

розглянув в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016000000001701 від 23 червня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ілліч, Пахтааральського району, Чимкентської області, Казахстанської РСР, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, пенсіонера, із вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Пищики, Чорнобаєвського району, Черкаської області, Української РСР, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, пенсіонерка, із вищою освітою, одруженої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

та

кримінальне провадження № 52017000000000136 від 23 лютого 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Черкаси, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4, розлученого, який працює головою представництва компанії «Подравка» в Україні, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнане судом недоведеним.

1.1. ОСОБА_7 інкримінується вчинення дій, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

1.2. ОСОБА_8 інкримінується вчинення дій, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

1.3. ОСОБА_9 інкримінується вчинення дій, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб

1.4.Вказані дії, за версією сторони обвинувачення, були вчинені за таких обставин.

1.5. ОСОБА_7 постановою Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року № 4632-VI призначено на посаду Голови Рахункової палати, тому останній був службовою особою в силу виконання організаційно-розпорядчих функцій. Постановою Верховної Ради України від 17 червня 2004 року № 1796-ІV ОСОБА_8 призначена головним контролером Рахункової палати. Наказом Голови Рахункової палати від 21 липня 2014 року № 108-к її призначено на посаду директора департаменту з питань АПК, природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, обіймаючи яку, вона була службовою особою в силу виконання організаційно-розпорядчих функцій.

1.6.Листами від 3 вересня 2013 року № 13-1970 та від 2 жовтня 2013 року № 13-2199 Голова Рахункової палати ОСОБА_7 з метою формування висококваліфікованого кадрового потенціалу вказаного державного органу шляхом вирішення питання забезпечення її працівників житлом звернувся до Міністерства фінансів України з проханням внесення змін до плану бюджетних асигнувань на 2013 рік збільшити витрати на суму 7,025 млн грн на капітальне будівництво (придбання) житла.

1.7.За результатами розгляду вищевказаних листів внесені зміни до кошторису Рахункової палати та до плану бюджетних асигнувань на 2013 рік. Відповідно до розподілів відкритих асигнувань, наданих головним розпорядником коштів - Рахунковою палатою - Державній казначейській службі України, асигнування на зазначені цілі в 2013 році спрямовано в повному обсязі на придбання восьми квартир, у т.ч. квартири АДРЕСА_5, загальною площею 84,9 м.кв., житловою площею 42,1 м.кв. Упродовж січня 2014 року на підставі клопотань Рахункової палати розпорядженнями голів районних в м. Києві державних адміністрацій придбані квартири включено до числа службових жилих приміщень. Згідно з договором купівлі-продажу квартири та актом приймання-передачі квартири від 27 грудня 2013 року, укладених між продавцем - ПАТ «ХК «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ 23527052), та покупцем - Рахунковою палатою (код ЄДРПОУ 00013540), вартість квартири АДРЕСА_5 становить 1 390 532,98 грн. Вказана квартира взята на облік Рахункової палати як основний засіб згідно з інвентарною карткою обліку основних засобів в бюджетних установах від 30 грудня 2013 року № 0320002. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зазначена квартира увійшла до складу державного житлового фонду та перейшла у повне господарське відання Рахункової палати як державного органу.

1.8.Приблизно у цей період (точну дату під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено) Голова Рахункової палати ОСОБА_7, головний контролер Рахункової палати ОСОБА_8 та інші посадові особи цього органу, причетність яких до вчинення злочину в ході слідства та судового розгляду не встановлена (далі - співучасники змови), розробили план заволодіння чужим майном - закупленими державою квартирами. За планом передбачалось виділення закуплених квартир, визначеним Головою Рахункової палати посадовим особам, в т. ч. співучасникам змови, в якості службового житла, без урахування реального стану забезпечення житлом цих осіб поблизу від місця роботи, обумовленої співучасниками площі та кількості кімнат на підставі рішення Голови Рахункової палати, поданого для формального затвердження до районної в м. Києві державної адміністрації за місцезнаходженням квартири. При цьому надання службового житла Голові Рахункової палати ОСОБА_7 мало відбуватися за рішенням Колегії Рахункової палати, до складу якої за своїми посадами входила ОСОБА_8 та інші співучасники змови. Прийняттю рішень про виділення службового житла співучасникам змови, в т. ч. ОСОБА_8, мало передувати прийняття позитивного рішення на Колегії Рахункової палати про надання службового житла Голові Рахункової палати ОСОБА_7 .

Після прийняття рішень про виділення службового житла, упродовж нетривалого часу Голова Рахункової палати ОСОБА_7 мав прийняти рішення про виключення виділених квартир із числа службового житла і надати згоду на їх приватизацію.

1.9.Виконуючи свою частину узгоджених дій, ОСОБА_8 в житлово- експлуатаційній дільниці № 5 ТОВ «Новобудова» отримала довідку від 06.03.2014 за № 95 про те, що вона зареєстрована та проживає в АДРЕСА_6, власником якої є її дочка ОСОБА_17 у складі сім`ї із п`яти осіб: ОСОБА_8 та її чоловіка ОСОБА_18, дочки ОСОБА_17 (власника) та її чоловіка ОСОБА_19 і дочки ОСОБА_20 . Цього ж дня ОСОБА_8 написала заяву на ім`я Голови Рахункової палати ОСОБА_7 про надання їй з членами сім`ї службового житла у зв`язку з відсутністю власного житла та віддаленим місцем проживання від місця роботи.

Також ОСОБА_8 і окремими членами її сім`ї, а саме чоловіком ОСОБА_18, дочкою ОСОБА_17 і її чоловіком ОСОБА_19 підписано заяву, про те, що вони дають згоду на проживання в службовому жилому приміщенні - квартирі АДРЕСА_5, тобто квартирі, яка наперед була визначена учасниками протиправної змови для передачі ОСОБА_8 ще до прийняття відповідного рішення, передбаченого п. 16 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37 (далі - Положення) про її надання.

Водночас вказані заяви з метою уникнення розголосу та приховування цих дій від працівників Рахункової палати, не обізнаних у протиправній змові щодо заволодіння чужим майном, у встановленому порядку в підрозділі документообігу Рахункової палати зареєстровані не були.

1.10.12 березня 2014 року на колегії Рахункової палати прийнято постанову № 5-8 «Про надання службового жилого приміщення», згідно якого вирішено: «Надати службове жиле приміщення Голові Рахункової палати - ОСОБА_7 та звернутися до Шевченківської районної державної адміністрації міста Києва для вирішення цього питання відповідно до діючого порядку». Вказане рішення, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_7 і для себе, 12 березня 2014 року погодила ОСОБА_8 .

1.11.Після виконання ОСОБА_8 взятих на неї зобов`язань щодо погодження надання службового житла ОСОБА_7, він, зловживаючи своїм службовим становищем Голови Рахункової палати, тобто використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе і для ОСОБА_8, звернувся з листом від 13 березня 2014 року № 14-519 до виконувача обов`язків голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_21 з проханням надати службове жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_5 і складається з 2 кімнат, жилою площею 42,1 м. кв., загальною площею 84,9 м. кв., що перебувала на балансі Рахункової палати, головному контролеру - директору департаменту з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій Рахункової палати ОСОБА_8 .

Підставою для надання ОСОБА_8 службового жилого приміщення, ОСОБА_7 у цьому листі визначив необхідність проживання поблизу від місця роботи перших посадових осіб Рахункової палати у зв`язку з виконанням вкрай важливих державних завдань та ненормованого робочого дня.

1.12.Продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на досягнення кінцевої мети заволодіння майном, ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем, тобто використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе і для ОСОБА_8, прийняв рішення Голови Рахункової палати від 19 березня 2014 року про надання службового жилого приміщення (наказ від 18 березня 2014 року № 16п), яким надав службове жиле приміщення - двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_7 ОСОБА_8 на родину з 4-ох осіб: ОСОБА_8, її чоловіка ОСОБА_18, дочки ОСОБА_17, чоловіка дочки ОСОБА_19 та цього ж дня звернувся із листом за № 03-581 на ім`я виконувача обов`язків голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_21 з проханням затвердити вищевказане рішення і видати ордер на право зайняття службового жилого приміщення ОСОБА_8 на двокімнатну службову квартиру АДРЕСА_5 .

Зазначена підстава для надання службового жилого приміщення у вказаних документах вказана формально. За характером трудових відносин, ОСОБА_8 не потребувала проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Так, після надання ОСОБА_8 службового жилого приміщення, остання в ньому не проживала всупереч раніше згаданій меті отримання квартири як службового житла (необхідності проживання поблизу місця роботи, виконання вкрай важливих державних завдань та ненормованого робочого дня), а характер її робочого дня як до цього, так і після, був нормований. Окрім того, ОСОБА_8 згідно наданої нею довідки проживала поблизу від місця роботи, і місце її проживання по віддаленості знаходилось ближче, ніж частина закуплених Рахунковою палатою службових квартир.

Окрім того, її дочка ОСОБА_17 була повнолітньою, мала власне житло на території м. Києва, в якому проживала з чоловіком, та не мала жодного відношення до Рахункової палати.

1.13.Продовжуючи реалізацію досягнутих домовленостей, спрямованих на протиправне заволодіння за попередньою змовою групою осіб чужим майном, шляхом його приватизації, знаючи, що згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», не підлягають приватизації квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, ОСОБА_8 11 серпня 2014 року звернулася до ОСОБА_7 із заявою про виключення наданої їй квартири з числа службових. Мотивуючи свою заяву, ОСОБА_8 вказала, що відпала потреба у використанні отриманої квартири як службової, у зв`язку з досягненням нею пенсійного віку і тим, що стаж її роботи у Рахунковій палаті перевищує 10 років. Водночас зазначені обставини існували також і на момент надання ОСОБА_8 цього службового житла, так як на цей момент вона також пропрацювала в Рахунковій палаті більше 10 років і досягла пенсійного віку. Відтак жодні обставини, пов`язані з цим, які існували на час надання їй службового житла, так і на час написання цієї заяви, не змінилися. Водночас ці обставини жодним чином не характеризували чи нівелювали потребу у використанні цієї квартири як службової.

1.14.Продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх протиправний характер, розуміючи негативні наслідки для держави в особі Рахункової палати України внаслідок відчуження службового житла, яке призначалося для формування високопрофесійного кадрового потенціалу Рахункової палати та забезпечення службовим житлом працівників, які за характером трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього, ОСОБА_7, виконуючи частину взятих на себе протиправних зобов`язань, зловживаючи службовим становищем, тобто використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_8, звернувся з листом від 18 серпня 2014 року № 14-1678 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням виключити квартиру АДРЕСА_5 з числа службових, використовуючи формалізовану фразу, зазначену у Положенні, та не розкриваючи її зміст - у зв`язку з тим, що відпала потреба в такому її використанні. При цьому будь-які обставини, які існували на момент надання ОСОБА_8 службового житла не змінилися, а потреба Рахункової палати України в службовому житлі не відпала в силу наявності великої кількості працівників, які за характером трудових відносин повинні проживати та/чи могли би бути забезпечені службовим житлом за місцем роботи або поблизу від нього.

За результатами розгляду цього звернення ОСОБА_7, 2 жовтня 2014 року Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження № 515 про виключення згаданої квартири з числа службового житла.

1.15.Станом на дату виключення її із числа службових у квартирі були зареєстровані, але фактично не проживали, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19, які раніше використали своє право на приватизацію житла з державного житлового фонду, а саме отримали у власність шляхом приватизації квартиру АДРЕСА_8, яку ОСОБА_8 також отримала як службову. Відтак ОСОБА_8 усвідомлювала, що ця обставина перешкоджає їй і членам її сім`ї самостійно приватизувати квартиру АДРЕСА_5 та довести злочинний умисел, спрямований на заволодіння за попередньою змовою групою осіб державним майном, до кінця.

1.16.Ураховуючи зазначену обставину, усвідомлюючи, що відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках), і кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз, з метою досягнення злочинної мети, спрямованої на заволодіння чужим майном, ОСОБА_8 в період із жовтня 2014 року по 30 грудня 2014 року (точну дату досудовим розслідуванням та в ході судового розгляду не встановлено), залучила до вчинення злочину свого племінника ОСОБА_9, який не використав своє право на безоплатну приватизацію квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку, запропонувавши йому формально зареєструвати місце свого проживання у вищевказаній квартирі, вчинити ряд дій, спрямованих на приватизацію квартири, приватизувати квартиру на себе та у подальшому безоплатно шляхом дарування передати квартиру на користь ОСОБА_8 . На виконання цієї пропозиції, ОСОБА_9, усвідомлюючи її протиправність, надав свою згоду.

На виконання досягнутих домовленостей ОСОБА_9 вчинив дії, спрямовані на отримання документів, необхідних для приватизації житла, зокрема, отримав довідку виконавчого комітету Драбівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 30 грудня 2014 року № 921, про те, що він з 1993 по 2003 роки право на приватизацію державної власності не використав.

Продовжуючи виконання досягнутих із ОСОБА_8 домовленостей, 13 січня 2015 року ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві з заявою про реєстрацію місця проживання в квартирі АДРЕСА_5, хоча в ній він ніколи не проживав. При цьому ОСОБА_9 мав намір здійснити реєстрацію місця проживання формально, без мети постійного проживання у квартирі, лише з метою усунення законодавчих перешкод, які не дозволяли ОСОБА_8 самостійно приватизувати зазначену квартиру та набути її в приватну власність.

17 січня 2015 року Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві заяву ОСОБА_9 задоволено і зареєстровано його місце проживання за цією адресою.

1.17.У подальшому ОСОБА_8, усвідомлюючи, що вона та члени її сім`ї використали право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків, а приватизація квартири АДРЕСА_5 нею планується на ОСОБА_9, який членом її сім`ї не являвся, на якого як на члена сім`ї працівника службова квартира не надавалась, який ніколи не працював у Рахунковій палаті, 20 січня 2015 року звернулась до ОСОБА_7 із письмовою заявою про надання дозволу на здійснення правочинів щодо приватизації вищевказаної квартири, хоча самостійно приватизувати квартиру не могла, умисно приховавши від інших працівників Рахункової палати та сторонніх осіб, не обізнаних у розробленому плані заволодіння державним житлом, з метою уникнення розголосу та негативної реакції, хто саме стане власником житла внаслідок приватизації.

1.18.28 січня 2015 року ОСОБА_7, виконуючи відведену йому роль, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_8, підписав та направив на адресу Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації лист від № 14-172 про те, що Рахункова палата, як власник, не заперечує проти приватизації квартири АДРЕСА_5, при цьому, вводячи в оману відповідну державну установу та її посадових осіб, зазначивши у листі неправдиві відомості, що квартира надавалася ОСОБА_8 та її родині для поліпшення житлових умов і що вони перебували на квартирному обліку.

1.19.Продовжуючи сприяти своїй тітці ОСОБА_8 у заволодінні чужим майном, ОСОБА_9 29.01.2015 звернувся до органу приватизації Шевченківського району м. Києва з заявою про передачу йому вказаної квартири у приватну власність. При цьому, ОСОБА_9 ввів посадових осіб цього органу в оману, вказавши в заяві, що він є наймачем цієї квартири та займає її разом із членами сім`ї на умовах найму, а також подавши довідку про склад сім`ї наймача, згідно якої він мешкав у цій квартирі, хоча фактично у квартирі АДРЕСА_5 ОСОБА_9 ніколи не проживав.

Згадана заява задоволена розпорядженням від 19 лютого 2015 року № 2140 органу приватизації Шевченківського району м. Києва, до повноважень якого не входив фактичний контроль за проживанням наймача в квартирі і який не володів інформацією про осіб, які там проживають. Того ж дня ОСОБА_9 отримав від органу приватизації свідоцтво про право приватної власності на вищевказану квартиру.

1.20.Таким чином, 19 лютого 2015 року в результаті протиправних дій ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 державна квартира Рахункової палати вартістю 1390532,98 грн, що в шістсот і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та відповідно до примітки до ст. 185 КК України становила особливо великий розмір, була незаконно обернута на користь третьої особи - перейшла у приватну власність ОСОБА_9, у якого згідно зі ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», виникли правомочності власника, тобто право розпоряджатися квартирою на свій розсуд, внаслідок чого злочин було доведено до кінця.

Закінчуючи виконання досягнутих домовленостей щодо оформлення права власності на квартиру на ОСОБА_8, 5 березня 2015 року ОСОБА_9 уклав із ОСОБА_8 договір дарування квартири АДРЕСА_5, відповідно до якого право власності на об`єкт нерухомості перейшло до неї.

З метою списання квартири АДРЕСА_5 з балансу Рахункової палати 5 березня 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складено акт приймання-передачі вказаної квартири.

2.Правова позиція сторони обвинувачення.

2.1.Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням у кримінальних провадженнях № 42016000000001701, внесеному до ЄРДР 23 червня 2016 року, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та № 52017000000000, внесеного до ЄРДР 23 лютого 2017 року, щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК, який був складений 07 березня 2023 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 і погоджений заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_22 .

2.2.Кримінальне провадження (судова справа № 761/8517/17, провадження № 1-кп/543/2018) за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України (попередня правова кваліфікація, яка була відображена в обвинувальному акті, що був складений 09 березня 2017 року і затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 ) було об`єднано з кримінальним провадженням (судова справа № 761/47515/17, провадження № 1-кп/761/1099/2018) за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК (після зміни обвинувачення правова кваліфікація змінена не була) в одне провадження ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року. Кримінальному провадженню було присвоєно номер 761/8517/17 (провадження 1-кп/761/543/2018).

2.3.З огляду на обвинувальний акт, прокурор вважає встановленим те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили дії, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України КК України а саме - заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_9 вчинив дії, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

2.4.Прокурор вважає, що стороною обвинувачення надано, а судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.

3.Правова позиція сторони захисту.

3.1.З наданих обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисниками документів встановлено, що він свою вину в учиненні інкримінованих йому діянь не визнає з таких міркувань: (1) ОСОБА_7 не вступав у злочинну змову із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими особами з метою заволодіння квартирами, придбаними Рахунковою палатою; (2) не порушував законодавство, яким регулюється питання поводження зі службовим житлом; (3) розпорядження про виключення квартири АДРЕСА_5 приймалось Шевченківською РДА; (4) вказане розпорядження не скасоване, його ніхто не оспорював.

3.2.З наданих обвинуваченою ОСОБА_8 та її захисниками документів встановлено, що обвинувачена свою вину в учиненні інкримінованих їй діянь не визнає з таких міркувань: (1) на час отримання службового житла власного житла ОСОБА_8 не мала, а місцем проживання та реєстрації з 2006 року була квартира доньки за адресою: АДРЕСА_6 ; (2) користування кімнатою в будинку відпочинку «Конча-Заспа» не спростовує факту відсутності у ОСОБА_8 потреби у отриманні службового житла, оскільки таке приміщення в пансіонаті не відноситься до житлового фонду, а будинок відпочинку «Конча-Заспа» є закладом охорони здоров`я державної власності; (3) за своїми службовими обов`язками та повноваженнями ОСОБА_8 не здійснювала оперативно-господарського управління майном і не мала такої службової компетенції; (4) зважаючи на стаж роботи в Рахунковій палаті ОСОБА_8 правомірно скористалася правом на отримання службового житла, а в подальшому звернулася задля реалізації житлових прав; (5) у ОСОБА_8 відсутні жодні повноваження, які б давали змогу тиснути на керівника Рахункової палати із тим, щоб він прийняв рішення про надання службового житла.

3.3.З наданих обвинуваченим ОСОБА_9 та його захисником документів встановлено, що він свою вину в учиненні інкримінованих йому діянь не визнає з таких міркувань: (1) протиправних дій не вчиняв, а дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_5 були законними; (2) умислу на незаконне заволодіння квартири АДРЕСА_5 не мав; (3) змови між ОСОБА_7, своєю тіткою ОСОБА_8 та іншими особами щодо вчинення дій з квартирою АДРЕСА_5 не мав; (4) зі своєю тіткою ОСОБА_8, її чоловіком та дочками є близькими родичами.

3.4.Обвинувачений ОСОБА_7 відмовився давати показання.

3.5.Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину не визнала. Пояснила, що завжди діяла згідно Конституції України та чинного законодавства. Заборонених чи незаконний дій ніколи не вчиняла.

В 1998-2018 роках працювала в Рахунковій палаті, з грудня 2018 року перебуває на пенсії. Повідомила, що з 1987 або 1988 проживала в колгоспному будинку, який потім викупила в кредит. Після обрання ОСОБА_8 народним депутатом України проживала в готелі, через рік їй виділили службове житло - квартиру на бульварі Лесі Українки, яку після закінчення депутатських повноважень передано її сім`ї в приватну власність. З часом цю квартиру її сім`я була вимушена продати та придбати іншу, дешевшу, по АДРЕСА_2, оскільки з`явилась потреба в коштах для лікування доньки. Придбану квартиру було оформлено на доньку, яка проживала у ній зі своїм чоловіком; крім них в квартирі проживала і ОСОБА_8 зі своїм чоловіком.

Після того, як була обрана членом Рахункової палати, користувалась кімнатою в будинку відпочинку «Конча-Заспа», оскільки її чоловік потребував лікування та постійної уваги лікарів. За вказану кімнату сплачувала орендну плату. Квартира, розташована по АДРЕСА_2, знаходилась на відстані 12 км від робочого місця обвинуваченої, а кімната в будинку відпочинку «Конча-Заспа» за 25 км, тому вона потребувала поліпшення житлових умов та забезпечення житлом, яке б було розташоване неподалік від місця роботи. Переконана в тому, що інтенсивність її роботи у Рахунковій палаті була значно вища, ніж у інших членів та працівників Палати. Крім того вважала себе цінним співробітником, що підтверджується численними державними нагородами України та унікальними звітами за результатами аудитів. Зазначила, що працювала понаднормово.

В січні-лютому 2014 року думала тільки про роботу та організацію праці своїх підлеглих. Інформацію про придбання Рахунковою палатою квартир дізналась від секретаря палати. Мотивуючись необхідністю проживати поблизу місця роботи, виконанням важливих державних завдань та наявністю ненормованого робочого дня, в період між 1 та 6 березня 2014 року, подала в приймальню голови Рахункової палати ОСОБА_7 заяву про надання їй службового житла, до якої долучила довідку про склад сім`ї та реєстрацію. Впливати на процес його надання не могла. На переконання ОСОБА_8, основною метою забезпечення працівника службовим жилим приміщенням є надання йому можливості проживати ближче до свого місця роботи. Службове жиле приміщення в АДРЕСА_9 було надано ОСОБА_8 на всіх членів її сім`ї, які проживали разом з нею та дали письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні. В наданій квартирі був мінімальний ремонт, неякісні електромережа, вікна та двері, крім того, вона потребувала меблювання. Враховуючи це, та ту обставину, що її чоловік перебував у будинку відпочинку «Конча-Заспа», жила між 2 адресами, іноді в будинку АДРЕСА_9, іноді у будинку відпочинку.

Свого племінника ОСОБА_9 вважає членом своєї сім`ї, він сам займався приватизацією квартири в будинку АДРЕСА_9, реалізуючи своє право на приватизацію.

3.6.Обвинувачений ОСОБА_9 відмовився давати показання.

4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Суд, вислухавши показання свідків та дослідивши документи, встановив наявність таких фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Показання.

4.1.1.Свідок ОСОБА_23, допитаний під час судового розгляду 23 травня 2022 року, повідомив, що в Рахунковій палаті працює з 2001 року, у період з 2013-2014 роки працював начальником відділу Рахункової палати. У цей період був особою, яка потребувала покращення житлових умов, оскільки він живе в Києві в однокімнатній квартирі та має трьох неповнолітніх дітей. З цього приводу він звертався до ОСОБА_7 на особистому прийомі, однак останній піддав сумніву слова свідка щодо того, що він потребує покращення житлових умов, а також звернув увагу на те, що таких можливостей Рахункова палата зараз не має. Письмово з цих питань до ОСОБА_7 свідок не звертався. Офіційно про те, що Рахункова палата придбала квартири для того, щоб використовувати їх як службове житло, ніхто не повідомляв працівників державного органу, однак працівники це знали. Також свідок повідомив, що з 2010 року він перебуває на обліку Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації як особа, яка потребує покращення житлових умов. Вважає, що у зв`язку із своєю кваліфікацією (є доктором економічних наук), а також через наявність трьох неповнолітніх дітей є особою, яка повинна в першу чергу бути забезпечена житлом.

4.1.2.Свідок ОСОБА_24, допитана під час судового розгляду 23 травня 2022 року, повідомила, що у період 2013-2014 років вона працювала начальником відділу обліку та розподілу житлової площі Шевченківської РДА. Через цей відділ проходить облік громадян, які потребують покращення житлових умов та надання житла. Рішення підприємств, установ та організацій, які знаходяться на території Шевченківського району міста Києва про надання службового житла затверджуються Шевченківською РДА. Пояснила, що питання надання службового житла розглядається громадською комісією з житлових питань при Шевченківській РДА як дорадчим органом. Виключення житла з числа службових здійснюється на підставі клопотання підприємства, установи, організації у випадках, коли відпала потреба у такому житлі. Голова РДА, у випадку надання підприємством повного пакету документів для надання особі службового житла або виключення житла з числа службового, не може відмовити у видачі розпорядження. Якщо особа заселилася у службове житло на підставі ордеру, то вона проживає в цьому житлі правомірно навіть після того як це житло втратило статус службового. Вплив на свідка з боку ОСОБА_7, ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 не здійснювався. Пояснила, що практика виключення житла з числа службового для того, щоб забезпечити громадян житлом є поширеною. Якщо особа більше 10 років працювала на підприємстві та є пенсіонером, то її не можуть виселити з службового житла. Питання про те, чи залишати за житлом статус службового вирішується на розсуд підприємства.

4.1.3.Свідок ОСОБА_25, допитана під час судового розгляду 23 травня 2022 року, повідомила, що у період 2013-2014 років вона працювала заступником начальника відділу обліку та розподілу житлової площі Шевченківської РДА, а також була секретарем громадської комісії з житлових питань при Шевченківській РДА. Суть роботи цієї комісії полягала у розгляді питань, що пов`язані із виконанням Шевченківською РДА повноважень у сфері забезпечення громадян житлом. Однак рішення цієї комісії мали рекомендаційний характер, хоча голова Шевченківської РДА прислухався до її рішень. Вплив на свідка з боку ОСОБА_7, ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 не здійснювався.

4.1.4.Свідок ОСОБА_26, допитана під час судового розгляду 23 травня 2022 року, повідомила, що з 1999 року працює у Рахунковій палаті. Житлом в даний час забезпечена, однак у 2013-2014 роках її батько перебував на житловому обліку як особа, яка потребує покращення житлових умов. Питання забезпечення службовим житлом чи покращення житлових умов не піднімала перед керівництвом. Офіційною інформацією про придбання Рахунковою палатою квартир для забезпечення своїх працівників службовим житлом не володіла. Якби запропонували як працівнику службове житло, то свідок би не відмовилася.

4.1.5.Свідок ОСОБА_27, допитана під час судового розгляду 23 травня 2022 року, повідомила, що з березня 1999 року працює у Рахунковій палаті, а з грудня цього ж року сім`єю у складі трьох осіб перебуває на квартирному обліку, а у 2002 році народилася ще одна дитина. Подавала у Рахункову палату документи про те, що потребує поліпшення житлових умов. Зверталася до свого безпосереднього керівника ОСОБА_28 з приводу службового житла. Якби запропонували надання службового житла, то свідок би від нього не відмовилася, враховуючи її кваліфікацію, характер праці. Відомостей про те, що на балансі Рахункової палати перебуває нерозподілене службове житло, свідок не мала.

4.1.6.Свідок ОСОБА_29, допитана під час судового розгляду 23 травня 2022 року, повідомила, що з 2008 року працює в Рахунковій палаті. У період 2013-2014 років її чоловік перебуває на обліку як особа, яка потребує покращення житлових умов. Подавала в Рахункову палату документи про те, що вона потребує поліпшення цих умов. Якби запропонували надання службового житла, то свідок би від нього не відмовилася.

4.1.7.Свідок ОСОБА_30, допитана під час судового розгляду 16 червня 2022 року, повідомила, що з 2008 року працює в Рахунковій палаті. У період 2014-2015 роках була провідним спеціалістом. На той період часу була розлучена, на утриманні була дитина з інвалідністю, перебувала на обліку з поліпшення житлових умов у Святошинській РДА, проживала в кімнаті гуртожитку. До керівництва Рахункової палати з питань забезпечення житлом не зверталися. Однак секретар Рахункової палати підписував листа щодо продовження договору оренду кімнати гуртожитку. Якби запропонували надання службового житла, то свідок би від нього не відмовилася.

4.1.8.Свідок ОСОБА_31, допитана під час судового розгляду 16 червня 2022 року, повідомила, що працює в Рахунковій палаті з 2003 року. Станом на 2014-2015 року проживала у місті Бровари із мамою та донькою, однак потреби в отриманні житла не виникало. Службового житла не потребувала. Якби запропонували надання службового житла, то свідок би від нього не відмовилася. Отримувала грамоти та подяки від керівництва Рахункової палати.

4.1.9.Свідок ОСОБА_32, допитана під час судового розгляду 16 червня 2022 року, повідомила, що працює в Рахунковій палаті з 2000 року. Отримувала грамоти та подяки від керівництва Рахункової палати. Станом на 2014-2015 року проживала на квартирі у чоловіка, спільно із його родичами, всього п`ятеро осіб. Потреби у наданні службового житла не було. Про виділення службового житла в Рахунковій палаті стало відомо із повідомлень у засобах масової інформації про кримінальне провадження.

4.1.10.Свідок ОСОБА_33, допитана під час судового розгляду 16 червня 2022 року, повідомила, що працює в Рахунковій палаті з 2004 року. Отримувала грамоти та подяки від керівництва Рахункової палати. Станом на 2014-2015 року потребувала поліпшення житлових умов, оскільки проживала з чоловіком, донькою та батьками чоловіка у двокімнатній квартирі. Перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, в РДА за місцем проживання. Особисто до ОСОБА_7 із заявою про надання житла не зверталася.

4.1.11.Свідок ОСОБА_34, допитана під час судового розгляду 16 червня 2022 року, повідомила, що працює в Рахунковій палаті з 2008 року. Станом на 2014-2015 року потребувала поліпшення житлових умов, оскільки проживала в гуртожитку з чоловіком до моменту розлучення. Про придбання Рахунковою палатою службового житла довідалася після початку кримінального провадження. Отримувала грамоти та подяки від керівництва Рахункової палати. Потребувала надання службового житла з огляду на характер виконуваної роботи.

4.1.12.Свідок ОСОБА_35, допитаний під час судового розгляду 16 червня 2022 року, повідомив, що з 20 серпня 2014 року по 17 січня 2022 року працював Головою Шевченківської РДА. Щодо виключення житла із числа службового свідок пояснив, що він підписує розпорядження про виключення житла з числа службового. Перед цим питання виключення житла з числа службового розглядає громадська комісія, однак рішення цього органу не є обов`язковими. За час виконання повноважень підписував багато розпоряджень про виключення житла із числа службового у зв`язку із тим, що відпала потреба. Фахівці, які опрацьовують звернення підприємств, установ чи організацій щодо виключення житла з числа службового, можуть вказати на нестачу документів для прийняття такого рішення і тоді документи повертаються. Шевченківська РДА не вивчає питання, чи відпала потреба в службовому приміщенні, чи ні, оскільки це може оцінити лише відповідне підприємство, установа чи організація. Дискреція РДА полягає лише в оцінюванні того, чи відповідає перелік документів, який наданий підприємством, установою чи організацією для виключення житла з числа службового.

4.1.13.Свідок ОСОБА_36, допитаний під час судового розгляду 29 липня 2022 року, повідомив, що з початку 2014 року він працював в Шевченківській РДА на посаді керівника юридичної служби. Подробиць візування розпоряджень щодо квартири АДРЕСА_5 не пригадує. Законодавство не зобов`язує РДА з`ясовувати чи дійсно відпала у підприємства, установи чи організації потреба у використанні житла як службового. Свідку не відомі випадки, коли Шевченківська РДА не задовольняла клопотання підприємства, установи чи організації щодо виключення житла з числа службового. Є велика кількість випадків, коли житло виключають з числа службового, оскільки особу не можна виселити з числа службового без надання іншого жилого приміщення. Тиску з боку посадових осіб Рахункової палати на свідка щодо візування розпоряджень щодо квартири АДРЕСА_5 не було.

4.1.14.Свідок ОСОБА_37, допитаний під час судового розгляду 29 липня 2022 року, повідомив, що у 2014 році він працював керівником управління інфраструктури Рахункової палати. Всі квартири, які були придбані Рахунковою палатою, у тому числі квартира АДРЕСА_5, були із ремонтом, який дозволяв одразу заселитися після одержання ключів до неї, окрім меблів. Зовнішній стан квартири, на момент прийняття управлінням інфраструктури Рахункової палати у 2014 році та на момент проведення її огляду під час досудового розслідування, не відрізнявся, крім наявності меблів та карнизів. Інформацією про способи обміну кореспонденцією між Рахунковою палатою та іншими установами не володіє. Було вільне службове житло в Рахунковій палаті (2 квартири).

4.1.15.Свідок ОСОБА_38, допитана під час судового розгляду 11 серпня 2022 року, повідомила, що підпрацьовувала консьєржем у 4 під`їзді будинку по АДРЕСА_9 з моменту його здачі в експлуатацію (у тому числі з 2014 року). З обвинувачених знайома з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки бачила їх так як вони проживали в квартирі, яка знаходилася в цьому під`їзді. Не може підтвердити ті показання, які надавала на досудовому розслідуванні, оскільки протокол був написаний нерозбірливо.

4.1.16.Свідок ОСОБА_39, допитана під час судового розгляду 19 серпня 2022 року, повідомила, що в період з 2014 року працювала старшим майстром дільниці ТОВ «Перший український експертний центр», яка обслуговувала, у тому числі будинок по АДРЕСА_3 у цьому будинку була частково із ремонтом, однак умови квартири не дозволяли в ній проживати одразу після здачі. На момент допиту детективами НАБ України під час досудового розслідування (у 2016 році) ОСОБА_8 тільки розпочинала організовувати ремонт у квартирі.

4.1.17.Свідок ОСОБА_40, допитана під час судового розгляду 19 серпня 2022 року, повідомила, що працювала з 2014 року консьєржем у 4 під`їзді будинку по АДРЕСА_9 . Всіх мешканців під`їзду не знала, оскільки велика кількість людей робила ремонти в той час. Більше знайома із ОСОБА_8 .

4.1.18.Свідок ОСОБА_18, допитаний під час судового розгляду 12 вересня 2022 року, повідомив, що він є чоловіком обвинуваченої ОСОБА_8 . Вона зазвичай працювала допізна, у неї було багато відряджень, у тому числі в період 2013-2014 років. Користувалися послугами будинку відпочинку «Конча-Заспа» через те, що там постійно знаходилися лікарі, а у свідка були проблеми зі здоров`ям, тому з 2008 року він періодично там перебуває із оздоровчою метою. Із обвинуваченим ОСОБА_9 відносини у свідка були близькі, оскільки він більше 10 років у дитячому віці із ними. Власного житла у свідка не було, до 2014 року постійно мешкали у квартирі по АДРЕСА_2, разом із дітьми. До її придбання жили у квартирі по АДРЕСА_10, яку продали для того, щоб інвестувати у квартиру по пр. Перемоги. Перед цим жили у квартирі по бульв. Лесі Українки, яку отримала ОСОБА_8 згідно із рішенням Верховної Ради України. Квартирою АДРЕСА_5 користувався він, дружина - ОСОБА_8, їх діти. При цьому це користування носить періодичний характер, він там перебуває здебільшого по вихідних. ОСОБА_9 у 2014-2016 роках теж проживав у цій квартирі. Характеризує ОСОБА_8 позитивно, вона постійно працювала на державу, починаючи із молодого віку. Розмови про заволодіння квартирою злочинним шляхом при свідку не велися.

4.1.19.Свідок ОСОБА_20, допитана під час судового розгляду 12 вересня 2022 року, повідомила, що є донькою обвинуваченої ОСОБА_8 . Із ОСОБА_9 відносини братні, вони зростали разом із дитинства. Квартирою АДРЕСА_5 користувалися її батьки, сестра і її чоловік, а також ОСОБА_9 . Однак користування цією квартирою було періодичним, одночасно там могло перебувати орієнтовно 4 особи, у зв`язку із способом життя членів їх родини. Комунальні послуги оплачувала вона за кошти, які їй давала ОСОБА_8 . Частково свідок займалася ремонтом цієї квартири, були проблеми із внутрішніми електромережами, тому всю побутову техніку вивозили. У зв`язку із стилем життя свідок віддає перевагу спати на матраці, тому додаткових меблів у квартиру не потрібно було. ОСОБА_8 була постійно зайнята на роботі, тому вона могла не бачити її ні зранку, ні ввечері, також були постійні відрядження. Характеризує свідок ОСОБА_8 позитивно, її життєвий шлях був дуже складним і через це страждала вся родина, бо були погрози, які пов`язані із її активною життєвою позицією. Розмови про заволодіння квартирою злочинним шляхом при свідку не велися.

4.1.20.Свідок ОСОБА_41, допитаний під час судового розгляду 15 грудня 2022 року, повідомив, що здійснюючи незалежну журналістську діяльність звертався до правоохоронних органів із заявами про злочин, але даному кримінальному провадженню присвоєний інший номер. Суть, зміст та кількість таких заяв достеменно не пам`ятає, оскільки події мали місце 7 років тому. Мотивами таких звернень стало виявлення під час журналістського розслідування в складі Міжнародної громадської організації «Міжнародний конгрес захисту прав і свобод людини «Світ» кримінального правопорушення. Вказана громадська організація досліджувала діяльність посадових осіб різних державних органів та установ. Показав, що не співпрацюючи з працівниками НАБ України, з відкритих джерел став обізнаний про 2 епізоди порушення Головою Рахункової палати вимог законодавства, яке регламентувало «виділення квартир». Один із епізодів пов`язаний із отриманням квартири для себе, інший із підробленням разом із іншим членом Рахункової палати документів та подальшою приватизацією житла особою, яка не має відношення до Рахункової палати. Із заявою про злочин спочатку звернувся до поліції, проте відомості про кримінальне правопорушення не були зареєстровані. Таку бездіяльність уповноважених осіб правоохоронного органу оскаржив слідчому судді. Не пам`ятаючи хронологію подій, пов`язаних із подачею заяв про злочин та оскарження бездіяльності посадових осіб, уповноважених внести відомості до ЄРДР, із такою ж заявою звернувся до НАБ України.

4.1.21.Свідок ОСОБА_42, допитаний під час судового розгляду 15 грудня 2022 року, повідомив що 25 років працює в Рахунковій палаті. У 2014 році став членом колегії, секретарем Рахункової палати. У свій час потребував поліпшення житлових умов, тому після звернення до керівництва був забезпечений службовим жилим приміщенням. Питання про придбання Рахунковою палатою квартир було ініційовано керівником органу. Нормативна база, яка регулювала діяльність Рахункової палати на час виділення службового жилого приміщення ОСОБА_8, передбачала, що таке рішення приймається одноособово керівником органу. Переконаний у тому, що праця особи на підприємстві, в установі, організації, що надала службове жиле приміщення, не менш як десять років є підставою виключення жилого приміщення з числа службових. Крім того, рішення про утримання жилого приміщення на балансі органу чи виключення його з числа службових - дискреційне повноваження керівника. Незважаючи на те, що до обов`язків та сфери відання свідка не входив та не входить облік матеріальних активів у Рахунковій палаті, у тому числі службового житла, показав, що після придбання Рахунковою палатою квартир для забезпечення своїх працівників службовим житлом у наявності досі є 2 вільні квартири.

Документи.

4.1.22.Із витягу про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (том 3, а.с. 72-73) у кримінальному провадженні № 42016000000001701 встановлено, що такі відомості були внесені 23 червня 2016 року о 17:42:53 год на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2016 року про задоволення скарги ОСОБА_43 на бездіяльність службової особи Генеральної прокуратури України за заявою від 20 квітня 2016 року.

4.1.23.З відповіді Шевченківської РДА від 31 травня 2016 року № 109/02/28-4596 (том 3, а.с. 94-114) встановлено, що на момент отримання у користування службового житла, а саме квартири АДРЕСА_5, ОСОБА_8 разом з чоловіком та дітьми використали своє право на приватизацію об`єктів державного житлового фонду, а саме квартири АДРЕСА_8 згідно з розпорядженням Групи приватизації Управління справами Верховної Ради України від 24 лютого 2000 року № 48. Також встановлено те, що 19 березня 2014 року ОСОБА_7 листом № 03-581 звернувся до Шевченківської РДА з проханням затвердити рішення Голови Рахункової палати від 19 березня 2014 року і видати ордер на право зайняття службового житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_5 ОСОБА_8 . Вказане рішення було затверджено розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 25 березня 2014 року № 150, а ордер на право зайняття службового приміщення від 28 березня 2014 року № 5006 отримала ОСОБА_8 .

4.1.24.З відповіді Рахункової палати від 10 червня 2016 року № 15-1127 (том 3, а.с. 118-178) встановлено, що постановою Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року № 4632-VI ОСОБА_7 призначено на посаду Голови Рахункової палати. ОСОБА_7 як Голова Рахункової палати наділений такими повноваженнями: здійснювати керівництво діяльністю Рахункової палати та організовувати її роботу відповідно до Регламенту Рахункової палати; подавати Верховній Раді України звіти про роботу Рахункової палати; представляти Рахункову палату у Верховній Раді України та органах виконавчої влади і за кордоном. ОСОБА_8 працює в Рахунковій палаті з 1998 року. Постановою Верховної Ради України від 17 червня 2004 року № 1796-IV ОСОБА_8 призначена на посаду головного контролера Рахункової палати. Також встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу квартири та актом приймання-передачі квартири від 27 грудня 2013 року, укладених між продавцем - ПАТ «ХК «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ 23527052), та покупцем - Рахунковою палатою (код ЄДРПОУ 00013540), вартість квартири АДРЕСА_5 становить 1 390 532,98 грн. Вказана квартира взята на облік Рахункової палати в як основний засіб згідно з інвентарною карткою обліку основних засобів в бюджетних установах від 30 грудня 2013 року № 10320002.

4.1.25.З відповіді Рахункової палати від 1 липня 2016 року № 14-1241 (том 3, а.с. 180-205) встановлено, що листами від 3 вересня 2013 року № 13-1970 та від 2 жовтня 2013 року № 13-2199 Голова Рахункової палати ОСОБА_7 з метою формування висококваліфікованого кадрового потенціалу вказаного державного органу шляхом вирішення питання забезпечення її працівників житлом звернувся до Міністерства фінансів України з проханням внесення змін до плану бюджетних асигнувань на 2013 рік збільшити витрати на суму 7,025 млн. грн на капітальне будівництво (придбання) житла. За результатами розгляду вищевказаних листів внесені зміни до кошторису Рахункової палати та до плану бюджетних асигнувань на 2013 рік. Відповідно до розподілів відкритих асигнувань, наданих головним розпорядником коштів - Рахунковою палатою - Державній казначейській службі України, асигнування на зазначені цілі у 2013 році спрямовано у повному обсязі призначень в результаті купівлі восьми квартир, зокрема квартири АДРЕСА_5 загальною площею 84,9 кв.м, житловою площею 42,1 кв.м.

4.1.26.З відповіді Рахункової палати від 09 вересня 2016 року № 13-1683 (том 4, а.с. 49-76) встановлено, що Рахунковою палатою було затверджено кошторис на 2013 рік та розрахунки до нього, затверджено паспорт бюджетної програми на 2013 рік, направлено звернення до Міністерства фінансів України щодо перерозподілу кошторисних призначень, внесено зміни до річного розпису державного бюджету на 2013 рік, а також до кошторису Рахункової палати на 2013 рік, за підсумками фінансово-бюджетної роботи подано до Міністерства фінансів України Звіт про виконання паспорта бюджетної програми станом на 1 січня 2014 року.

4.1.27.З відповіді Державної казначейської служби України від 18 серпня 2016 року № 8-08/138-14236 (том 4, а.с. 78-93) встановлено, що видатки Рахункової палати на закупівлю житлових квартир для Рахункової палати та будівництва житла для її працівників документально підтверджено в загальному розмірі 9 324 994,45 грн.

4.1.28.З документів, які були отримані в результаті тимчасового доступу до речей та документів, які знаходилися в розпорядженні Шевченківської РДА (том 4, а.с. 102-191) встановлено, що листом Рахункової палати від 30 грудня 2013 року № 14-2855 було висловлено прохання включити до числа службових квартиру АДРЕСА_5 . Також встановлено те, що 19 березня 2014 року ОСОБА_7 листом № 03-581 звернувся до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням затвердити рішення Голови Рахункової палати від 19 березня 2014 року і видати ордер на право зайняття службового житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_5 ОСОБА_8 . Вказане рішення було затверджено розпорядженням Шевченківської РДА від 25 березня 2014 року № 150, а ордер на право зайняття службового приміщення від 28 березня 2014 року № 5006 ОСОБА_8 . Також встановлено, що ОСОБА_8 подала ОСОБА_7 заяву про надання їй службового житла. Разом із нею вона подала довідку, видану ТОВ «Новобудова» (підприємство, яке здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_11 ). Вказаною довідкою ОСОБА_8 підтвердила склад своєї сім`ї із п`яти осіб, а саме чоловіка ОСОБА_18, доньок ОСОБА_20, ОСОБА_17 та зятя ОСОБА_19 . Із вилученого на підставі ухвали слідчого судді комплекту документів також встановлено, що ОСОБА_7 звернувся з листом від 18 серпня 2014 року № 14-1678 до Шевченківської РДА, в якому висловив прохання виключити квартиру АДРЕСА_5 з числа службових у зв`язку з тим, що відпала потреба в такому її використанні. Також встановлено, що ОСОБА_7 підписав та направив лист від 28 січня 2015 року № 14-172 на адресу Шевченківської РДА про те, що Рахункова палата не заперечує проти приватизації квартири АДРЕСА_5 .

4.1.29.З документів, які були отримані в результаті тимчасового доступу до речей та документів, які знаходилися в розпорядженні ТОВ «Перший український експертний центр» (том 4, а.с. 201) встановлено, що згідно з довідкою № 235 від 23 серпня 2016 року у квартирі АДРЕСА_5 були зареєстровані ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_9 .

4.1.30.З документів, які були отримані в результаті тимчасового доступу до речей та документів, які знаходилися в розпорядженні Рахункової палати (том 5, а.с. 105-133) встановлено, що відповідно до договору за квартиру АДРЕСА_5 сплачено 1 390 532,98 грн. Також встановлено, що 11 серпня 2014 року ОСОБА_8 адресувала Голові Рахункової палати заяву про звернення до Шевченківської РДА із клопотанням про виключення з числа службових вищезгаданої квартири у зв`язку із тим, що відпала потреба у такому її використанні. На цій заяві зазначено резолюцію ОСОБА_7 «Прошу підготувати відповідне подання, згідно чинного законодавства» від 12 серпня 2014 року. Вже 18 серпня 2014 року за № 14-1678 таке звернення Голови Рахункової палати було адресоване до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації. А 20 січня 2015 року ОСОБА_8 звернулася до Голови Рахункової палати із заявою про надання дозволу на здійснення правочинів щодо приватизації вищезгаданої квартири. На цій заяві зазначено резолюцію ОСОБА_7 «Прошу підготувати необхідні документи, згідно чинного законодавства» від 22 січня 2015 року. Вже 28 січня 2015 року за № 14-172 таке звернення Голови Рахункової палати було адресоване до Шевченківської РДА. Наказ Голови Рахункової палати ОСОБА_7 від 18 березня 2014 року 16п про надання службового жилого приміщення був погоджений директором департаменту з питань правового забезпечення та заступником начальника управління справами.

4.1.31.З досліджених в судовому засіданні копій сторінок Журналу обліку автотранспорту осіб, які проживають на території будинку відпочинку «Конча-Заспа» пост № 32 (том 6, а.с. 3-257) встановлено, що за період з 02 січня 2014 року по 11 лютого 2015 року автомобілі під керуванням ОСОБА_18 та ОСОБА_8 систематично заїжджали та виїжджали з території будинку відпочинку «Конча-Заспа» через пост № 32. З відповіді Управління державної охорони від 15 вересня 2016 року (том 6, а.с. 2) встановлено, що в кімнаті № 12 корпусу № 3 будинку відпочинку «Конча-Заспа» значаться такі особи, які мають право в`їзду на територію будинку відпочинку: ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_9, ОСОБА_46, ОСОБА_47 .

4.1.32.З протоколу огляду від 31 січня 2017 року (том 7, а.с. 9-21) встановлено, що об`єктом огляду була кімната № НОМЕР_1 пансіонату № 3 будинку відпочинку «Конча-Заспа» за адресою: АДРЕСА_12 . Вказаний огляд відбувався на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року у справі № 760/14686/16-к про задоволення скарги захисника ОСОБА_48, а також клопотань сторони захисту про проведення цієї слідчої дії. Під час проведення огляду встановлено, що у вказаному приміщенні знаходяться речі та предмети, які є характерними для звичайного людського побуту.

4.1.33.З протоколу огляду від 6 грудня 2016 року (том 7, а.с. 53-54) встановлено, що місцевість біля будинку № 10 по вул. Полтавській у м. Києві та на восьмому поверсі четвертого під`їзду цього будинку знаходиться у зоні дії 13 базових станцій оператора телекомунікацій ПрАТ «Київстар» із встановленими в цьому протоколі координатами.

4.1.34.З протоколу огляду від 6 грудня 2016 року (том 7, а.с. 55-62) документів, які були отримані в результаті тимчасових доступів до речей та документів, які знаходилися в розпорядженні ПрАТ «Київстар» які здійснювалися на підставі ухвал слідчого судді від 29 серпня 2016 року, 29 серпня 2016 року, 19 жовтня 2016 року, встановлено, що за період з 26 грудня 2013 року по 29 серпня 2016 року абонентський номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_9, через базові станції оператора телекомунікацій ПрАТ «Київстар», що розташовані поряд із будинком № 10 по вул. Полтавській у м. Києві, здійснював з`єднання лише 5 разів. Абонентський номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8, здійснював з`єднання 19 разів. Абонентський номер НОМЕР_4, який належить ОСОБА_17, здійснював з`єднання 78 разів, при цьому більшість із них (76 разів) у період з 02 лютого 2015 року по 06 лютого 2015 року.

4.1.35.З протоколу огляду від 2 вересня 2016 року (том 7, а.с. 70-75) встановлено, що об`єктом огляду була квартира АДРЕСА_5 . В ході огляду встановлено, що окрім двох предметів жіночого одягу в коридорі та на вішалці, а також двох пар жіночого взуття під вішалкою, інших предметів одягу та взуття у квартирі не виявлено. Біля входу в квартиру виявлено електричний лічильник з показником 001419,22 кВт?год. Предметів гігієни в квартирі виявлено мило. Шампунів, зубних щіток не було виявлено. Кухонної техніки (окрім кухонного чайника), правильних машин та телевізорів під час огляду не встановлено. Засоби зв`язку, комп`ютерну техніку не виявлено.

4.1.36.З відповіді Державного управління справами від 12 вересня 2016 року № 01-19/10/1996 (том 7, а.с. 77-80) встановлено, що ОСОБА_8 з 8 січня 2010 року користується приміщенням № 12 пансіонату № 3 будинку відпочинку «Конча-Заспа». Також з відповіді Державного управління справами від 5 грудня 2016 року № 01-19/10/2678 (том 7, а.с. 159-163) встановлено, що ОСОБА_8 була користувачем приміщень у будинку відпочинку «Конча-Заспа» у 2015 та 2016 роках. А з відповіді Державного управління справами від 3 листопада 2016 року № 01-19/10/2410 (том 7, а.с. 118-121) встановлено, що фактичні витрати за користування кімнатою № 12 пансіонату № 3 будинку відпочинку «Конча-Заспа» за 2013 рік становить 7 401,36 грн, за 2014 рік 28 534,62 грн, за 2015 рік 59 901,00 грн, за 10 місяців 2016 року 44 438,80 грн.

4.1.37.З відповіді Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 9 вересня 2016 року № 9202 (том 7, а.с. 82-84) встановлено, що за адресою АДРЕСА_4 згідно картотеки обліку і бази даних мешканців ніхто не зареєстрований. Власник особового рахунку - ОСОБА_9 - був зареєстрований з 25 березня 2004 року по 17 січня 2015 року.

4.1.38.З відповіді ТОВ «Перший український експертний центр» від 30 вересня 2016 року № 1960 (том 7, а.с. 87-89) встановлено, що відповідно до Форми Б «Поквартирна карточка» на ОСОБА_9, попереднім місцем реєстрації проживання останнього була квартира АДРЕСА_13 .

4.1.39.З відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_49 від 29 вересня 2016 року № 72/01-16 (том 7, а.с. 91-95) встановлено, що ОСОБА_8 набула право власності на квартиру АДРЕСА_5 на підставі договору дарування нерухомого майна, який був укладений 5 березня 2015 року. Згодом, на підставі договору дарування нерухомого майна від 8 червня 2016 року право власності на цю ж квартиру набула ОСОБА_20 .

4.1.40.З відповіді Житлово-експлуатаційної дільниці № 5 ТОВ «Новобудова» від 28 вересня 2016 року № 205 (том 7, а.с. 97-98) встановлено, що згідно картотеки ЖЕД № 5 ТОВ «Новобудова» в квартирі АДРЕСА_14 були зареєстровані мешканці: ОСОБА_17 з 3 жовтня 2006 року по 28 березня 2014 року, ОСОБА_18 з 3 жовтня 2006 року по 28 березня 2010 року, ОСОБА_8 з 3 жовтня 2006 року по 28 березня 2014 року та ОСОБА_19 з 22 січня 2010 року по 28 березня 2014 року.

4.1.41.З відповіді Шевченківської РДА від 6 жовтня 2016 року № 109/02/28-8290 (том 7, а.с. 100) встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_9 з 2013 року по теперішній час на квартирному обліку в Шевченківському районі не перебували та не перебувають. ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_17 приймали участь в приватизації квартири АДРЕСА_8 згідно з розпорядженням органу приватизації Групи приватизації Управління справами Верховної Ради України від 24 лютого 2000 року № 48. ОСОБА_19 приймав участь в приватизації квартири АДРЕСА_15 згідно з розпорядженням відділу приватизації державного житлового фонду Печерської районної державної адміністрації м. Києва від 29 лютого 1996 року № 418. ОСОБА_9 приймав участь в приватизації квартири АДРЕСА_5 згідно з розпорядженням органу приватизації Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 19 лютого 2015 року № 2140. Ця ж інформація встановлена з відповіді Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА від 7 жовтня 2010 року № 056/93-4352 (том 7, а.с. 111-112).

4.1.42.З відповіді Шевченківського районного відділу ГУ ДМС України в місті Києві від 27 вересня 2016 року № 1853 (том 7, а.с. 103-109) встановлено наявність документів про реєстрацію місця проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 .

4.1.43.З відповіді Рахункової палати від 10 жовтня 2016 року № 20-1861 (том 7, а.с. 114-116) встановлено, що квартира АДРЕСА_5 була передана ОСОБА_8 за актом прийому-передачі квартири від 5 березня 2015 року згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 5 березня 2015 року. Також ОСОБА_8 звернулася 6 березня 2014 року із заявою до голови Рахункової палати про надання їй службового житла у зв`язку з відсутністю власного та віддаленим місцем проживання від місця роботи.

4.1.44.Відповіддю Рахункової палати від 14 листопада 2016 року № 17-2094 (том 7, а.с. 122-156) надано копію Регламенту Рахункової палати, затвердженого наказом Рахункової палати від 19 липня 2002 року № 58, який діяв у період з 2013 по 2015 рік. Вказаний документ містить посадові обов`язки членів Рахункової палати і керівників структурних підрозділів, містить відомості про організаційну структуру Рахункової палати та її керівні органи.

4.1.45.З відповіді Рахункової палати від 2 грудня 2016 року № 14-2213 (том 7, а.с. 156-158) встановлено, що питання про надання службового житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 не розглядалося на засіданні Колегії Рахункової палати, а це рішення прийняв самостійно Голова Рахункової палати ОСОБА_7 .

4.1.46.З відповіді Рахункової палати від 28 грудня 2016 року № 10-2404 вбачається, що Рахункова палата не складала переліку посадових осіб, які мають право на отримання службового житла, оскільки складання таких списків не передбачено чинним законодавством.

4.1.47.З відповіді Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА від 21 жовтня 2016 року № 056/93-4593 (том 7, а.с. 166-182) встановлено, що на квартирному обліку в районних у місті Києві державних адміністраціях перебуває певна кількість посадових осіб Рахункової палати і частина із них скористалася правом на приватизацію житла.

4.1.48.З відповіді Рахункової палати від 5 жовтня 2016 року № 20-1845 (том 7, а.с. 185-230) встановлено перелік посадових осіб Рахункової палати за 2013-2016 роки, список головних контролерів - керівників департаментів Рахункової палати за 2013-2016 роки, документи бухгалтерського, фінансового та господарського обліку, які підтверджують постановку на облік та зняття з обліку квартири АДРЕСА_5 .

4.1.49.Згідно вимог детектива НАБ України до ДІП КП 102 НП України (том 13, а.с. 48-49, том 19, а.с. 16), відомостей про притягнення ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відсутні.

4.1.50.З відповідей Департаменту охорони здоров`я КМДА від 5 жовтня 2016 року № 061-12973/04.02, № 061-12974/04.02, № 061-12976/04.02 (том 13, а.с. 51, 53, том 19, а.с. 18) ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 під наркологічним та психіатричним диспансерним наглядом не перебували.

4.1.51.З відповіді Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві від 7 грудня 2016 року № 27459/125/56-2016 (том 13, а.с. 55-56), заяви відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не надходили.

4.1.52.З характеристик, наданої ТОВ «Перший український експертний центр» 7 грудня 2016 року (том 13, а.с. 58, том 19 а.с. 22-24), на ОСОБА_7 та ОСОБА_9 скарг від сусідів та мешканців будинку не надходило.

4.1.53.З листа Рахункової палати від 22 листопада 2016 року (том 13, а.с. 107 - т. 8, а.с. 79) встановлено наявність особової справи головного контролера-директора департаменту ОСОБА_8, характеристику директора департаменту ОСОБА_8, а також особову справу Голови Рахункової палати ОСОБА_50 .

4.1.54.З відповіді Центральної поліклініки Святошинського р-ну від 10 листопада 2016 року № 1719 (том 13, а.с. 65) встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19 до лікарів КНП «КДЦ» не зверталися, у період з 1 січня 2013 року по теперішній час в медичній документації не зареєстровано. Як і з відповіді КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Шевченківського району м. Києва від 8 листопада 2016 року № 911/01 (том 13, а.с. 67) встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19 за медичною допомогою до лікувального закладу не зверталися.

4.1.55.З відповіді ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» від 18 листопада 2016 року № 01/926 (том 13, а.с. 69-71) встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_18 прикріплені до ДНУ «НПЦ ПКМ» з 1994 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_19 прикріплені до ДНУ «НПЦ ПКМ» з 2008 року, а ОСОБА_9 не перебуває на медичному обслуговуванні в цьому закладі.

4.1.56.З відповіді Верховної Ради України від 1 грудня 2016 року № 01/06-257(290384) (том 13, а.с. 74-83) встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були призначені до складу Рахункової палати строком на 7 років під час дії положень Закону України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року. Голова Рахункової палати ОСОБА_7 призначений на посаду постановою Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року № 4632-VI, а ОСОБА_8 - постановою Верховної Ради України від 17 червня 2004 року № 1796-IV призначена на посаду головного контролера - керівника департаменту з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій.

4.1.57.З додаткового листа від 20 грудня 2016 року № 45148/20173-0-26-16/19 Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (том 13, а.с. 62-63) встановлено, що ОСОБА_7 одружений та має двох повнолітніх дітей, ОСОБА_8 одружена та має двох повнолітніх дітей, ОСОБА_9 одружений та має двох неповнолітніх дітей.

4.1.58.З відповіді Управління документообігу та аналізу службової кореспонденції Київської міської державної адміністрації від 5 грудня 2016 року № 09/021-82 (том 12, а.с. 11-32) встановлено, що відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2011 року № 121 «Про реалізації районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» РДА мають такі повноваження: облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату; здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності; видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій.

4.1.59.З відповіді Рахункової палати щодо результатів розгляду подання щодо проведення службового розслідування від 1 березня 2017 року № 10-407 (том14, а.с. 161-172) встановлено, що на підставі подання в порядку ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Рахунковою палатою було проведено службове розслідування. За результатами його проведення комісія дійшла висновку, що службові жилі приміщення могли бути надані будь-кому із працівників Рахункової палати, включених до Переліку категорій працівників, яким можу бути надано службові жилі приміщення, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1988 року № 37. При цьому повинні враховуватися інтереси забезпечення нормальної діяльності Рахункової палати на момент надання службового житла та факт постійного проживання цих осіб за місцем розташування Рахункової палати. Тобто службові жилі приміщення можуть бути надані тим працівникам, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього. Враховуючи характер виконуваної роботи ОСОБА_8 є підстави вважати, що вона мала законодавчі підстави для отримання службового житла. Водночас вбачається, що при оформленні документів, пов`язаних з отриманням нею службового житла, було допущено ряд неузгодженостей у правових обґрунтуваннях, які закладені в основу при ініціюванні та прийнятті рішень щодо надання цього житла.

4.1.60.З відповіді директора будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами від 9 грудня 2016 року № 02/306 (том 21, а.с. 134), вбачається, що вказаний будинок є об`єктом державної власності, включений до переліку закладів охорони здоров`я, які забезпечують виконання загальнодержавних функцій. До житлового фонду не відноситься.

4.1.61.З відповіді Рахункової палати від 12 грудня 2016 року № 10/-2291 (том 21, а.с. 142-144) вбачається, що відомості щодо виявлених протягом 2014-2016 років фінансових (матеріальних) збитків, завданих Рахунковій палаті, відсутні. Щодо оскарження до судових або інших державних органів протягом 2014-2016 років рішень, що стосувались службового житла Рахункової палати, інформація відсутня. До голови Рахункової палати в 2014-2015 роках надходило шість звернень працівників Рахункової палати щодо отримання службового житла в користування або іншого покращення житлового становища, а протягом 2014-2016 років, працівникам Рахункової падати було передано 6 службових квартир. З вказаної відповіді вбачається, що станом на 5 грудня 2016 року у державній власності Рахункової палати перебувають 2 квартири, включені до числа службового житла та щодо яких відсутнє рішення про заселення. Крім того, облік осіб (черги), які потребують поліпшення житлових умов, у Рахунковій палаті відсутній.

4.1.62.З довідки виконавчого комітету Драбівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 22 грудня 2016 року (том 21, а.с. 153) вбачається, що ОСОБА_9 20 лютого 2004 року вибув в АДРЕСА_16, де проживала ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_20, що встановлено під час судового розгляду, а до цього їхнім місцем проживання було одне й те саме домоволодіння на території вказаної сільської ради.

4.1.63.З повідомлень відділу ведення ДРВ Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 174/21 та 175/21 від 13 лютого 2017 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_18 включені до Державного реєстру виборців за виборчою адресою: АДРЕСА_3 .

4.1.64.З відповіді Рахункової палати від 27 грудня 2019 року № 09-3554 (том 21, а.с. 235) вбачається, що станом на 24 грудня 2019 року на балансі Рахункової палати перебувають 2 квартири, які включені до числа службового житла та не надані у користування. Крім того, надано перелік звітів за 2004-2018 роки, за підготовку яких була відповідальна ОСОБА_8 та перелік міжнародних аудитів за 2004-2008 роки за підготовку яких була відповідальна ОСОБА_8 .

4.1.65.З відповіді Фонду державного майна України від 9 жовтня 2017 року № 10-15-19024 (том 22, а.с. 13-14) вбачається, що Будинок відпочинку «Конча-Заспа» ДУС є державною організацією з основним видом економічної діяльності - діяльність лікувальних закладів.

5.Підстави для виправдання обвинувачених із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

5.1.Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України (ч. 1 ст. 2 КК України). При цьому складом кримінального правопорушення є сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення. Для притягнення особи до кримінальної відповідальності слід встановити наявність всіх елементів складу інкримінованого їй кримінального правопорушення. Якщо ж суд приходить до висновку про відсутність якоїсь частини із них, то наявні підстави для виправдання особи (п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України).

5.2.За версією сторони обвинувачення, своїми умисними протиправними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_9, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

5.3.Нижче наводиться оцінка суду щодо наявності в діях обвинувачених ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Доведеність вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

5.4.Враховуючи те, що обвинуваченим інкримінується вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, суд має дослідити докази не лише стосовно конкретного злочину, а й щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме у співучасті, а відтак, спираючись на належні та допустимі докази, впевнитись у існуванні попередньої змови між ними, певних узгоджених домовленостей, розподілу функцій співучасників та інше.

Суд вважає не доведеною, такою, що не підтверджується дослідженими в ході судового розгляду документами та показаннями, версію сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інші невстановлені посадові особи Рахункової палати змовились та розробили план заволодіння закупленими державою квартирами, а прийняттю рішення про виділення службового житла співучасникам змови мало передувати прийняття позитивного рішення на Колегії Рахункової палати про надання службового житла Голові Рахункової палати ОСОБА_7 .

Так, судом встановлено, що 24 березня 2014 року ОСОБА_7 звернувся із заявою, у якій прохав скасувати постанову Колегії Рахункової палати № 5-8 від 12 березня 2014 року, якою йому надано службове жиле приміщення. Вказану заяву 25 березня 2014 року Колегія Рахункової палати задовольнила. У обвинувальному акті не зазначено обставин, а під час судового розгляду їх не встановлено, на виконання яких домовленостей учасників злочинної змови, та що саме мотивувало ОСОБА_7 майже через 5 місяців після фактичної відмови від власного службового житла звернутись із листами до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про виключення квартири ОСОБА_8 з числа службових та про її подальшу приватизацію.

Також під час судового розгляду не встановлено наявність доказів, які б підтвердили доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_8 залучила до вчинення злочину свого племінника ОСОБА_9, який на виконання досягнутих домовленостей вчинив дії, спрямовані на приватизацію квартири АДРЕСА_5 (далі - Квартира № 184)

Щодо об`єкту та об`єктивних ознак інкримінованого кримінального правопорушення.

5.5.При заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, відбувається порушення двох об`єктів: 1) обов`язкового основного - відносин власності (заподіюється шкода власнику - він стає «біднішим» внаслідок вчинення такого роду злочину); 2) обов`язкового додаткового - відносин, які складаються з приводу розподілу матеріальних благ у суспільстві (має місце протиправне збагачення винного або інших осіб за його вибором). Крім того, ще одним обов`язковим додатковим об`єктом вказаного злочину є відповідні відносини у сфері службової діяльності, оскільки цей злочин вчиняється шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. З диспозиції інкримінованого злочину вбачається, що предметом посягання є «чуже майно». Чужим для особи є таке майно, щодо якого вона не має ані дійсного, ані гаданого права.

5.5.1.Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу квартири та актом приймання-передачі квартири від 27 грудня 2013 року вартість Квартири АДРЕСА_17 становить 1 390 532,98 грн. Вона, за версією сторони обвинувачення, є предметом злочину.

5.5.2.При заволодінні чужим майном заподіюється шкода його власнику, а обов`язковою ознакою цього злочину є потерпілий. Проте, у даному кримінальному провадженні заяви від юридичних та фізичних осіб про залучення їх до провадження в якості потерпілого не надходили.

5.6.Встановлюючи наявність в інкримінованих обвинуваченим діяннях ознак об`єктивної сторони злочину, суд вважає за необхідне надати оцінку такому:

(1) чи містять дії обвинувачених, за наслідками яких із власності Рахункової палати була вилучена Квартира АДРЕСА_17, ознаки протиправності;

(2) чи було заподіяно кримінальним правопорушенням шкоду.

5.6.1.З об`єктивної сторони, заволодіння чужим майном включає дві обов`язкові дії: 1) вилучення майна з володіння власника чи уповноваженої ним особи; 2) обернення майна на свою користь чи користь інших. Дії по заволодінню майном та оберненню його на користь свою чи інших осіб виконуються лише шляхом активної поведінки. Також такі дії характеризуються протиправністю. Відсутність протиправності (тобто, констатація правомірності) вилучення майна означає, що не порушено обов`язковий основний та обов`язковий додатковий об`єкт вказаних злочинів, вилучення майна не становить діяння, передбаченого ст. 191.

5.6.2.За результатом розгляду даного кримінального провадження, суд прийшов до висновку про правомірність надання ОСОБА_8 службового жилого приміщення та відсутність протиправності у діях обвинувачених з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про Рахункову палату» (який діяв у період вчинення інкримінованих обвинуваченими дій) до гарантій матеріального і соціального забезпечення посадових осіб Рахункової палати відноситься те, що на посадових осіб Рахункової палати поширюється дія Закону України «Про державну службу», вони є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. А чинний на той час Закон України «Про державну службу» у ч. 1 ст. 36 містив положення, що державні службовці забезпечуються житлом у встановленому порядку із державного фонду. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 118 Житлового кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Перелік таких спеціальностей (посад) визначений постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. № 37 «Про службові жилі приміщення» (надалі - Постанова № 37). Зокрема, 12 вересня 2012 року до зазначеної постанови Кабінетом Міністрів України були внесені зміни щодо доповнення переліку категорій працівників, яким може бути надано службові житлові приміщення, наступними категоріями: Голова Рахункової палати, його перший заступник і заступник головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати, секретар Рахункової палати, посадові особи апарату Рахункової палати та її територіальних представництв (пункт 67).

Судом встановлено, що ОСОБА_8 працювала в Рахунковій палаті з 1998 року, а з 2004 року - на посаді головного контролера - директора департаменту з питань АПК, охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій. Тобто ОСОБА_8 обіймала посаду, яка згідно п. 67 Постанови № 37 надавала їй право претендувати на отримання службового житла. Таким чином, суд приходить до висновку, що посада, яку обіймала ОСОБА_8 під час роботи в Рахунковій палаті, відносилась до посад, що дають право на отримання службового житлового приміщення.

Порядок надання квартирам статусу службового житла та виключення квартир з числа службових регулюється Житловим кодексом України та Постановою № 37.

Судом встановлено, що 1) ОСОБА_8 постійно проживала та була прописана в населеному пункті за місцем розташування Рахункової палати; 2) для одержання службового жилого приміщення подала відповідну заяву адміністрації установи, додала до неї довідку з місця проживання про склад сім`ї та прописку; 3) члени сім`ї ОСОБА_8, які бажали оселитися в службове жиле приміщення, дали письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні; 4) службове жиле приміщення було надано за рішенням адміністрації установи, у віданні якої знаходилось це приміщення та було затверджено місцевою державною адміністрацією. Таким чином, враховуючи характер діяльності ОСОБА_8, який був відображений, зокрема, у її особовій справі, суд приходить до висновку про отримання нею службового житла у відповідності до регламентованої процедури.

5.6.3.В контексті дійсності існування потреб у ОСОБА_8 проживати поблизу місця роботи, суд вважає за необхідне відзначити, що остання разом з родиною у кількості 4 осіб була зареєстрована та мешкала у квартирі житловою площею 36,3 м. кв. за адресою: АДРЕСА_6 . Також вона разом з чоловіком на договірній основі користувалась кімнатою № НОМЕР_1 пансіонату № 3 будинку відпочинку «Конча-Заспа» за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, буд. 19. Під час судового розгляду встановлено та сторонами не заперечувалось, що відстань між місцезнаходженням Рахункової палати (м. Київ, вул. Коцюбинського, буд. 7) та місцем знаходження службового житлового приміщення (м. Київ, вул. Полтавська, буд. 10) значно менше ніж, відстань між місцем її роботи та будинками № 125 на проспекті Перемоги, і № 19 по вулиці Столичне шосе у м. Києві, що сприяло скороченню часу добирання обвинуваченої на роботу та у зворотному напрямку.

5.6.4.Крім того, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до висновку про відсутність в матеріалах справи відомостей, які би свідчили про те, що графік роботи ОСОБА_8 в Рахунковій палаті був нормований. Відповідно до Положення про департамент та питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій Рахункової палати до складу департаменту входило три відділи: відділ з питань АПК та природніх ресурсів, відділ з питань природоохоронної діяльності, відділ з питань надзвичайних ситуацій, а до повноважень департаменту відносилось, зокрема, проведення спеціальних перевірок результатів виконання рекомендацій безпосередньо на об`єкті перевірки, проведення на об`єктах перевірки повторних перевірок, здійснення експертизи проектів Державного бюджету України, проектів закону та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів та інше. В свою чергу, директор департаменту забезпечувала керівництво департаментом, планування його роботи, здійснювала контроль за діяльністю його структурних підрозділів та самостійно вирішувала всі питання організації діяльності за закріпленими за департаментом напрямками і несла повну відповідальність за результати його роботи. Крім того, ОСОБА_8, як головному контролеру гарантувалась професійна незалежність (ст. 37 Закону України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року, який діяв у період вчинення інкримінованого кримінального правопорушення). Таку гарантію профільного для ОСОБА_8 закону, суд трактує як можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним уявленням про організацію як своєї роботи, так і підпорядкованого структурного підрозділу і не потребують зовнішніх вказівок, наказів та додаткового регламентування.

5.6.5.В обвинувальному акті прокурор зазначає, що 28 січня 2015 року ОСОБА_7 підписав та направив на адресу Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації лист від № 14-172 про те, що Рахункова палата, як власник, не заперечує проти приватизації Квартири АДРЕСА_17, при цьому, зазначив у листі неправдиві відомості, що квартира надавалася ОСОБА_8 та її родині для поліпшення житлових умов і що вони перебували на квартирному обліку. Дійсно, ОСОБА_8 та члени її сім`ї на квартирному обліку не перебували. З відповіді Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 6 жовтня 2016 року протягом 2013-2016 років ОСОБА_8 ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19 на квартирному обліку не перебували. Аналогічна інформація надана у відповіді Київської міської державної адміністрації від 7 жовтня 2016 року.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 відносилась до категорії осіб, що потребували поліпшення житлових умов з огляду на таке.

ОСОБА_8 разом з родиною у кількості 4 осіб була зареєстрована та мешкала у двохкімнатній квартирі житловою площею 36,3 м. кв. за адресою: АДРЕСА_6 . Також вона користувалась кімнатою № НОМЕР_1 пансіонату № 3 будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЖК України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Вищезазначений порядок був встановлений 11 грудня 1984 року спільною постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», де повноваження щодо встановлення такого рівня були покладені на виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. У свою чергу, виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів та президія Київської міської ради профспілок 15 липня 1985 року прийняли постанову № 582 «Про порядок застосування в м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», де пунктом 2 (в редакції постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів та президії Київської міської ради профспілок № 234 від 30 квітня 1991 року) було встановлено, що тими, хто потребує поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, які мають житлову площу до 7,5 і кв. м включно на кожного члена родини.

Оскільки у квартирі АДРЕСА_18, житловою площею 36,3 м. кв. було зареєстровано 5 осіб, включаючи ОСОБА_8, то на кожного члена її родини припадало 7.26 кв. м. Дана обставина, згідно вищезазначеної постанови, була підставою вважати ОСОБА_8 такою, що потребувала поліпшення житлових умов.

Стосовно користування ОСОБА_8 кімнатою у будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами, то це помешкання не може бути постійним місцем її проживання, оскільки є об`єктом державної власності і включене до переліку закладів охорони здоров`я.

Той факт, що ОСОБА_7 підписав та направив лист від 28 січня 2015 року № 14-172 на адресу Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про те, що Рахункова палата не заперечує проти приватизації Квартири АДРЕСА_17, не свідчить про наявність ознак протиправності у його діях та узгоджується із функціями керівника установи. Юридична особа, в тому числі і Рахункова палата, набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України). Більше того, направлення цього листа не було потрібним у процедурі приватизації житла. Такий висновок суд робить з огляду на те, що оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло є адміністративною послугою, а тому від суб`єкта звернення забороняється вимагати документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом (ч. 6 ст. 9 Закону України «Про адміністративні послуги»). А відповідно до положень чинного законодавства, яким керувався орган приватизації Шевченківської РДА, такого погодження не вимагалося.

5.6.6.Твердження прокурора про те, що ОСОБА_7 на момент надання ОСОБА_8 службової квартири були відомі обставини про наявність стажу роботи понад 10 років та досягнення пенсійного віку, жодним чином не підтверджують наявність злочинної змови. Положення Постанови № 37 не містять застережень щодо надання службового житла особам, які досягнули пенсійного віку чи мають конкретно визначений стаж роботи на підприємстві, в установі чи організації Відтак, досягнення ОСОБА_8 пенсійного віку та наявність 10 річного стажу роботи в Рахунковій палаті не були перешкодою для отримання нею службового житла. Більше того, якщо пристати на позицію сторони обвинувачення, то легалізовувалася б практика створення штучних перешкод в отриманні службового житла особами, які мають законодавчо встановлені пільги, переваги (п. 35 Положення «Про службові жилі приміщення».

5.6.7.Доводи сторони обвинувачення про те, що заяви ОСОБА_8 про надання їй із членами сім`ї службового житла та про надання дозволу на здійснення правочинів щодо приватизації Квартири АДРЕСА_17 не були зареєстровані в підрозділі документообігу Рахункової палати з метою уникнення розголосу та приховування вчинення дій щодо заволодіння ОСОБА_8 вищевказаною квартирою суд вважає недоведеними з огляду на таке. Матеріали кримінального провадження не містять доказів, дослідивши які можна було б оцінити особливості прийому, реєстрації, розсилки, контролю виконання та загалом руху документів в Рахунковій палаті з моменту їх створення, до отримання для розгляду відповідальними особами та виконання. Разом з тим, суд встановив наявність вихідних номерів на (1) листі Рахункової палати від 30 грудня 2013 року № 14-2855 з проханням включити до числа службових Квартиру АДРЕСА_17 ; (2) листі № 03-581 з проханням затвердити рішення Голови Рахункової палати і видати ордер на право зайняття службового житлового приміщення; (3) листі від 18 серпня 2014 року № 14-1678 з проханням виключити Квартиру АДРЕСА_17 з числа службових та (4) листі від 28 січня 2015 року № 14-172 на про те, що Рахункова палата не заперечує проти приватизації Квартири АДРЕСА_17 . Припускаючи наявність в Рахунковій палаті вимог щодо обов`язкової реєстрації всіх документів, суд зазначає, що (1) у підсумку ця обставина не могла вплинути на висновок суду про відсутність протиправності у діях обвинувачених; (2) обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 62 Конституції України).

Те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 переслідували мету внутрішньої конспірації дій, спрямованих на заволодіння майном, спростовується тим, що (1) проєкт наказу Голови Рахункової палати ОСОБА_7 від 18 березня 2014 року 16п про надання службового жилого приміщення був погоджений директором департаменту з питань правового забезпечення та заступником начальника управління справами, (2) на заяві ОСОБА_8 від 11 серпня 2014 року, адресованій Голові Рахункової палати з проханням звернутись до Шевченківської РДА з клопотанням про виключення з числа службових та (3) її ж заяві до Голови Рахункової палати про надання дозволу на здійснення правочинів щодо приватизації Квартири № 184, містяться резолюції ОСОБА_7 такого змісту: «Управлінню справами. Прошу підготувати відповідне подання, згідно чинного законодавства». Вказане свідчить про можливість ознайомлення з наведеними документами широкого кола працівників Рахункової палати та розголошення цієї інформації в колективі.

5.6.8.Доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_8 довідкою ТОВ «Новобудова» лише формально підтвердила склад своєї сім`ї із п`яти осіб та їх проживання у квартирі АДРЕСА_19, не базуються на вимогах закону. ОСОБА_7 не повинен був встановлювати дійсність документів, які за зовнішніми ознаками не містили слідів підробки, не був зобов`язаний встановлювати фактичного місця проживання ОСОБА_8 та визначення необхідності покращення її житлових умов при прийнятті рішення про виділення службового житла. Не встановлено також і того, що довідка, видана ТОВ «Новобудова» ОСОБА_8 містить недостовірні відомості.

5.6.9.У розрізі фактичних обставин інкримінованого обвинуваченим злочину сторона обвинувачення звертає увагу на факт наявності у повнолітньої дочки ОСОБА_8 . ОСОБА_17 власного житла, у якому вона проживала разом із своїм чоловіком та те, що остання не мала ніякого відношення до Рахункової палати. В контексті цього, суд вважає за необхідне зазначити, що члени сім`ї заявника, які бажають оселитися в службове жиле приміщення, дають письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні (п. 9 Постанови № 37). Службове жиле приміщення надається працівникові на всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, які виявили бажання оселитися в службове жиле приміщення і надали письмову згоду на це. Положення статті 64 Житлового кодексу України до членів сім`ї наймача відносить у тому числі його дітей. По перше, в законодавстві відсутня заборона на вселення до службового житла членів сім`ї наймача, у власності чи користуванні яких є інше житло. По друге, відповідно до ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання. По третє, в Постанові № 37 відсутня вимога, щоб члени сім`ї наймача на момент отримання службового житла працювали разом з ним.

5.6.10.В числі діянь, які інкримінуються ОСОБА_8, є залучення до вчинення злочину свого племінника ОСОБА_9 . В обвинувальному акті та під час судового розгляду, сторона обвинувачення стверджувала, що ОСОБА_9 не був членом сім`ї ОСОБА_8 . За результатами судового розгляду суд прийшов до іншого висновку.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Житлове законодавство також широко використовує поняття «член сім`ї». Так, ст. 64 Житлового кодексу України до членів сім`ї наймача відносить дружину наймача, їхніх дітей і батьків; також членами сім`ї наймача можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом із наймачем і ведуть із ним спільне господарство.

Окрім кодифікованих нормативно-правових актів, законодавець застосовує поняття «член сім`ї» і в інших правових документах, де висловлені різні підходи до його розуміння. Наприклад, згідно Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» від 15 листопада 2001 року, який втратив чинність на підставі Закону № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року, але діяв на час вчинення інкримінованого обвинуваченим злочину, члени сім`ї - це особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Про наявність у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сімейних відносин свідчить, зокрема, довідка виконавчого комітету Драбівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 22 грудня 2016 року з якої вбачається, що ОСОБА_9 20 лютого 2004 року вибув в АДРЕСА_16, де проживала ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_20, а до цього їхнім місцем проживання було одне й те саме домоволодіння на території вказаної сільської ради.

Враховуючи наведене, оцінюючи показання ОСОБА_8, свідків ОСОБА_18, ОСОБА_20, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були членами сім`ї, мали тісний зв`язок, що ґрунтується на спорідненні та спільному проживанні.

5.6.11.Сторона обвинувачення наголошувала на тому, що ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_17 не проживали в Квартирі АДРЕСА_17 . Разом з тим, під час дослідження матеріалів кримінального провадження, суд встановив, що останні містять довідку ТОВ «Перший український експертний центр», з якої вбачається, що у вказаній вище квартирі проживають та зареєстровані ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_9 . Більше того, з протоколу огляду від 6 грудня 2016 року документів, які були отримані в результаті тимчасового доступу до речей та документів, які знаходилися в розпорядженні ПрАТ «Київстар» встановлено, що за період з 26 грудня 2013 року по 29 серпня 2016 року абонентський номер, який належить ОСОБА_9, через базові станції оператора телекомунікацій ПрАТ «Київстар», що розташовані поряд із будинком № 10 по вул. Полтавській у м. Києві, здійснював з`єднання 5 разів; абонентський номер, який належить ОСОБА_8, здійснював з`єднання 19 разів; абонентський номер, який належить ОСОБА_17, здійснював з`єднання 78 разів. Доказів, які би підтверджували твердження сторони обвинувачення, про те, що ОСОБА_18 та ОСОБА_19 не проживали у службовій квартирі матеріали кримінального провадження не містять. Відповідно до приписів статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Докази, які надані стороною обвинувачення про те, що із номерів мобільних телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не часто здійснювалися телефонні дзвінки в зоні дії базових станцій операторів мобільних комунікацій, які знаходяться поряд із будинком АДРЕСА_9, не дозволяють зробити висновок, що останні використовували службову квартиру не за цільовим призначенням або не використовували її взагалі. Той факт, що в квартирі не знаходилась велика кількість побутової техніки, а також, що не було ліжок (крім одного дивану) узгоджується із показаннями свідків про те, що в квартирі спершу проводився ремонт, у ній проживала ОСОБА_8 та члени її сім`ї за потреби, а також те, що через збій у електромережі встановлену електротехніку довелося вивезти.

Суд не погоджується зі змістом доводів сторони обвинувачення, які зводяться до того, що ОСОБА_8 та члени її сім`ї мали проживати виключно в Квартирі АДРЕСА_17 . Так, приписами статті 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово, а вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (стаття 21 Конституції України). Окрім того, користування службовою квартирою є правом, а не обов`язком працівника. І як було вже зазначено судом вище відповідно до ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

5.6.12.Окремо суд звертає увагу на правомірність набуття ОСОБА_9 права власності на Квартиру АДРЕСА_17 . Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року передбачено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі. Приватизація державного житлового фонду, у тому числі квартир, є їх відчуженням на користь громадян України, а державним житловим фондом є житловий фонд який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ та організацій. Квартира № 184 використовувалась ОСОБА_8 ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_9 як наймачами та в розумінні вказаного закону належала до об`єктів приватизації.

Приватизація ОСОБА_9 Квартири АДРЕСА_17 була здійснена шляхом продажу надлишків загальної площі квартири громадянину України, що мешкав в ній, тобто у спосіб, передбачений встановленою законом процедурою.

5.6.13.Судом встановлено, що ОСОБА_8 набула право власності на Квартиру АДРЕСА_17 після її приватизації ОСОБА_9 на підставі договору дарування нерухомого майна, який був укладений 05 березня 2015 року між нею та племінником.

У зобов`язальних відносинах діє принцип свободи договору, який є однією з фундаментальних засад цивільно-правового принципу диспозитивності, через який суб`єкти цивільного права набувають і здійснюють свої цивільні права вільно, на свій розсуд. Зокрема, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази того, що волевиявлення ОСОБА_9 стосовно обдаровування ОСОБА_8 було примусовим або таким, що було предметом злочинної змови, тому суд прийшов до висновку, що визначаючи зміст договору дарування, сторони керувались тією моделлю взаємовідносин, яка в загальному вигляді закріплена в нормах закону, в тому числі, у ЦК України.

В матеріалах справи відсутні докази того, що волевиявлення ОСОБА_9 стосовно обдаровування ОСОБА_8 було примусовим або таким, що було предметом злочинної змови, тому суд прийшов до висновку, що визначаючи зміст договору дарування, сторони керувались тією моделлю взаємовідносин, яка в загальному вигляді закріплена в нормах закону, в тому числі, у ЦК України.

Відтак, суд прийшов до висновку, що оцінка прокурором укладення договору дарування між обвинуваченими як злочинного має ознаки об`єктивного інкримінування. У ч. 1 ст. 11 КК України закріплено принцип «без вини немає кримінальної відповідальності». Кримінальне право України не визнає об`єктивного ставлення у вину, тобто відповідальність за суспільно небезпечні наслідки як результат діяння без встановлення вини. Згідно з КК кримінальна відповідальність ґрунтується на принципі суб`єктивного ставлення у вину, який означає її можливість лише за наявності умислу чи необережності та який передбачає врахування й інших ознак суб`єктивної сторони (у даному випадку мотиву, мети). Прийшовши до висновку про вільне волевиявлення ОСОБА_9 на вчинення договору дарування та за відсутності доказів щодо злочинної змови, його умисел на заволодіння квартирою виключається.

5.6.14.Надаючи оцінку діям обвинувачених, суд констатує, що призначенням службового житла є забезпечення можливості працівників проживати поблизу від роботи, враховуючи її особливий характер. Вище судом встановлено, що отримання ОСОБА_8 службового житла, зняття із нього статусу службового, приватизація його ОСОБА_9 та вчинення подальших правочинів були здійснені правомірно. Відсутність протиправності вилучення майна означає, що не порушено обов`язковий основний та обов`язковий додатковий об`єкт вказаного злочину, а вилучення майна не становить діяння, передбаченого ст. 191 КК України в силу відсутності протиправності заволодіння майном, як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони інкримінованого злочину. Відтак ознака протиправності, як обов`язкова у заволодінні чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, відсутня.

5.7.Додатково суд звертає увагу на рівень якості нормативного регулювання підстав та порядку прийняття рішення про виключення житла із числа службового. Адже відповідно до положення ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Однак після виключення її з числа службових така приватизація можлива особою, яка не використала своє право на приватизацію та яка набула статус наймача цієї квартири. Відсутність чітких критеріїв та умов, за яких можна встановити, що керівник установи звернувся із клопотанням про виключення житла із числа службового безпідставно, ускладнює оцінку його дій в контексті зловживання службовим становищем. Крім цього, виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів (абз. 2 п. 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР). Остання, в свою чергу, приймає рішення з огляду на повноту пакету документів, із яким звертається керівник установи та пропозиції громадської комісії з житлових питань, яка здійснює громадський контроль.

Суд звертає увагу, що проблема наявності недоліків у нормативному регулюванні поводження зі службовим житлом для поліпшення житлових умов працівників підприємств, установ та організацій, є давно відомою. Так, 4 квітня 2013 року під номером 2723 було зареєстровано проєкт закону «Про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР (щодо заборони виключення жилих приміщень з числа службових)». У пояснювальній записці до нього зазначено, що «чинний ЖК УРСР, а також підзаконні нормативно-правові акти дозволяють у будь-який момент виключити таке житло з числа службового. У подальшому це житло приватизується громадянами, які мешкають у ньому», а також, що «створюються умови для обходу загальної черги громадян, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку, за рахунок службового житлового фонду». Схожі мотиви лягли в обґрунтування проєкту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування пільг на забезпечення житлом суддів, прокурорів, поліцейських та державних службовців)», який був зареєстрований 20 вересня 2016 року під номером 5149. Відтак адміністративну практику виведення квартир зі статусу службових та їх подальшої приватизації в Україні можна розцінювати як усталену. У межах даної судової справ про це надали показання свідки ОСОБА_51, ОСОБА_24, ОСОБА_52 . Непрямо на усталеність такої практики також вказує норма ч. 2 ст. 13 Закону «Про Вищий антикорупційний суд», відповідно до якої виключення житлових приміщень, що надаються суддям Вищого антикорупційного суду на час перебування на посаді, з числа службових не допускається. З цього випливає, що обвинувачений ОСОБА_9 мав легітимні очікування стосовно приватизації Квартири АДРЕСА_17 .

У практиці ЄСПЛ сформульовано підхід, відповідно до якого, згідно з доктриною леґітимних очікувань, ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх леґітимних очікувань. Така доктрина застосовна не лише до законодавства, а й до рішень індивідуального характеру, що їх ухвалюють органи публічної влади. Наприклад, у рішенні у справі «Sine Tsaggarakis A.E.E. v. Greece» (заява № 17257/13) ЄСПЛ зазначив, що вимоги правової визначеності та захист легітимних очікувань потребують від держави усталеної прецедентної практики.

Вирішення проблем нормативного регулювання через притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які приймали рішення про надання службового житла чи про виключення житла із числа службового, суперечить як засадам поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (ч. 1 ст. 6 Конституції України), так і принципу законності в кримінальному праві, який вимагає, зокрема, існування визначеного закону, який дасть змогу особі передбачати кримінально-правові наслідки своїх дій. Так, законність є важливим елементом верховенства права у кримінальному праві (S.W. v. The United Kingdom, § 34). Однією із вимог законності є саме передбачуваність для особи можливості настання кримінальної відповідальності за її дії (Cantoni v. France, § 29). Враховуючи недоліки чинного законодавства щодо регламентації процесу надання службового житла та виключення його із числа службового, суд вважає, що покладення на керівника установи кримінальної відповідальності за реалізацію повноважень, які належним чином не регламентовані, є таким, що суперечить завданням Кримінального кодексу.

5.8.Під наслідком (кримінально-протиправним результатом) кримінального правопорушення вважають передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну кримінально-протиправним діянням суб`єкта посягання. Наслідки є обов`язковою ознакою складу інкримінованого злочину. Характер наслідків описувався при аналізі об`єкта посягання - вони полягають як у заподіянні шкоди власнику майна (потерпілому), так і в протиправному збагаченні винного чи іншої особи за його вибором. Сторона обвинувачення стверджувала, що діяння ОСОБА_7 спричинили незаконне обернення державної квартири Рахункової палати на користь ОСОБА_8, таким чином заподіяли матеріальних збитків у особливо великому розмірі, які тотожні вартості квартири і становить 1 390 532,98 грн.

5.8.1.Суд вважає за необхідне оцінити, чи можна вважати матеріальні збитки, розмір яких тотожний вартості квартири, вчиненими шляхом протиправного її відчуження на користь обвинуваченої.

Здійснюючи це суд враховує положення статей 124 та 125 ЖК України, які вказують на неможливість виселення зі службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення певної категорії осіб. Зокрема до них належать ті, хто пропрацював в установі, що надала їм службове жиле приміщення, не менш як 10 років, а також пенсіонери по старості. У заяві, адресованій Голові Рахункової палати 11 серпня 2014 року, ОСОБА_8 просить звернутися до Шевченківської РДА із клопотанням про виключення вищезгаданої квартири з числа службових у зв`язку із тим, що відпала потреба у такому її використанні та посилається на відповідний стаж роботи в Рахунковій палаті і досягнення пенсійного віку. Судом встановлено, що ОСОБА_8 пропрацювала у Рахунковій палаті на момент надання службового житла понад 10 років, а також досягла пенсійного віку. Таким чином, без надання іншого жилого приміщення, яке б відповідало вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 114 ЖК України, ОСОБА_8 не могла бути законно виселеною.

5.8.2.Суд вважає за необхідне окрему увагу у цьому вироку звернути на обґрунтованість підстав та наслідки гіпотетичного виселення ОСОБА_8 зі службової Квартира АДРЕСА_17, виселення членів сім`ї останньої після встановлення факту її смерті та в розрізі вказаної обставини проаналізувати, чи втратили би вони право проживання в цій службовій квартирі.

Суд раніше прийшов до обґрунтованого висновку, про те, що в силу гарантій, передбачених житловим законодавством, ОСОБА_8 не могла бути виселена зі службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення. Такі ж гарантії мають члени її сім`ї.

Згідно статті 125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено, зокрема, членів сім`ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення. Такі ж правила встановлені й у Постанові № 37.

Згідно з частиною четвертою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Крім того, статтею 109 цього ж кодексу передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Статтею 816 ЦК України передбачено, що особи, які проживають разом із наймачем, набувають рівних з наймачем прав та обов`язків щодо користування житлом. До того ж, положення статті 64 ЖК України вказують на те, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Більше того, якщо ці особи, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

У постанові від 4 липня 2018 року (справа № 653/1096/16-ц) стосовно обґрунтованості підстав для виселення, Велика Палата ВС зазначила, що виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення, згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у п. 2 ст. 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.

Стаття 125 ЖК України передбачають приписи, згідно з якими працівника, та членів сім`ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення не може бути виселено зі службового приміщення без надання іншого жилого приміщення. Формулювання вказаних приписів є достатньо чіткими та передбачуваними як для осіб, яким таке житло надане у користування, так і для надавача житла.

ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_17 належать до кола осіб, перелічених у ст. 125 ЖК України, яких не може бути виселено з службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, як членів сім`ї померлого працівника, і з настанням такої обставини, вони б не втратили права проживання в службовій Квартирі АДРЕСА_17 . Враховуючи те, що під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт існування двох незаселених службових квартир Рахункової палати, гіпотетичне виселення членів сім`ї ОСОБА_8 мало б відбутися у іншу благоустроєну квартиру саме Рахункової палати (див. mutatis mutandis ст.ст. 111, 112 ЖК України).

Суд враховує також те, що згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Розуміння змісту норм Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини. Під час розгляду справи «Стретч проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ виходив з того, що передбачене договором оренди право орендаря на продовження цього договору має економічну цінність і юридично належить орендарю. Тобто, укладаючи договір оренди, орендар обґрунтовано може розраховувати на продовження такого договору. У зв`язку з цим ЄСПЛ дійшов висновку, що майнове право орендаря, передбачене договором оренди, є «власністю» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції, яка підлягає застосуванню при здійсненні захисту цих майнових прав. У рішенні у справі «Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» ЄСПЛ постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Отже, права позивача як орендаря належать до права, яке захищається згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції.

У світлі вищенаведеної практики ЄСПЛ право ОСОБА_8 та членів її сім`ї на безстрокове користування службовою Квартирою АДРЕСА_17 охоронялося як право власності.

5.8.3.Описана вище ситуація, за якої ОСОБА_8 та члени її сім`ї мали право фактично безстроково користуватися Квартирою, свідчить, що існувала підстава для виключення її з числа службових - відпала потреба у використанні її як службової (п. 6 Положення № 37). Суд приходить до висновку про можливість широкого тлумачення словосполучення «відпала потреба» з огляду на те, що фактично ніхто інший окрім ОСОБА_8 та членів її сім`ї не могли вселитися до Квартири АДРЕСА_17 та використовувати її як службову. Будь-яку потребу (необхідність) можна задовольнити лише за наявності відповідної реальної можливості, в світлі законів алетичної логіки логічна можливість не зумовлює фактичну можливість.

5.8.4.З цього колегія суддів робить висновок про відсутність наслідків як обов`язкового елементу складу інкримінованого злочину, адже ОСОБА_8 в силу наявності десятирічного стажу роботи в Рахунковій палаті та досягнення нею пенсійного віку, а також члени її сім`ї не могли бути позбавлені службового житла без надання Рахунковою палатою іншого рівноцінного.

5.9.Додатково колегія суду зазначає таке. Дії обвинуваченого ОСОБА_9 кваліфіковано як пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

5.9.1.Відповідно до ч. 5 ст. 27 КК України пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.

5.9.2.Стороною обвинувачення ОСОБА_9 інкримінується пособництво шляхом усунення перешкод, що не давали можливості його тітці ОСОБА_8, яка будучи службової особою, оскільки обіймала на час вчинення кримінального правопорушення посаду головного контролера - директора Департаменту з питань АПК, охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій Рахункової палати, набути особисто у приватну власність Квартиру АДРЕСА_17, що на праві власності належала державі в особі Рахункової палати.

5.9.3.Суд враховує те, що відповідно до ч. 2 ст. 29 КК України організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинене виконавцем. Оскільки в діях виконавців ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) суд встановив відсутність складу кримінального правопорушення, то, відповідно, відсутнє і підбурювання до вчинення таких дій.

6.Окремі докази, що не враховані судом, та мотиви їх неврахування.

6.1.Суд, відповідно до ст. 85 КПК України вважає за необхідне визнати неналежними доказами, надані стороною обвинувачення - документи, які не містять фактичних даних щодо обставин, перерахованих у ст. 85 КПК України, а саме:

-протокол огляду від 22 лютого 2016 року (том 7, а.с. 63-64) документів, які були отримані в результаті тимчасового доступу до речей та документів, які знаходилися в розпорядженні ПрАТ «Київстар»;

-відповідь Шевченківської РДА від 30 грудня 2016 року № 109/05/15-10707 (том 12, а.с. 2-7);

-відповідь Рахункової палати від 3 лютого 2017 року № 10-236 (том 12, а.с. 9).

6.2.Під час дослідження доказів, наданих прокурором, сторона захисту неодноразово заявляла про недопустимість окремих доказів у зв`язку з порушенням стороною обвинувачення встановленого КПК України порядку їх збирання та використання під час судового розгляду. Водночас, суд не вважає за доцільне оцінювати вказані доводи сторони захисту, оскільки це не зможе вплинути на кінцевий висновок суду про відсутність в діях обвинувачених складу інкримінованого їм кримінального правопорушення.

7.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Щодо цивільного позову

7.1.Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду. Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність в діях обвинувачених інкримінованих їм складів кримінальних правопорушень, то позов прокурора слід залишити без розгляду.

Щодо документів.

7.2.При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 3 ст. 100 КПК України, за клопотанням володільця документів, суд може видати їх копії, а за необхідності - їх оригінали, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Щодо відшкодування процесуальних витрат.

7.3.На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, враховуючи ухвалення виправдувального вироку, витрати на екстрадицію ОСОБА_9, які відповідно до листа Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НП України від 09 листопада 2017 року № 4480/29/5/02-2017 складають 45 291,14 грн, слід віднести на рахунок держави.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

7.4.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києві від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к (провадження № 1-кс/760/15456/16) накладено арешт на квартиру АДРЕСА_5 з мотивів збереження її як речового доказу, а також відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

7.5.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к (провадження № 1-кс/760/15455/16) накладено арешт на таке майно: 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1, квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_20 ; квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_21 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_22 ; автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_7 ; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_23, приміщення АДРЕСА_24, АДРЕСА_25, АДРЕСА_26 ; адміністративне приміщення за адресою: АДРЕСА_27 з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 листопада 2021 року було скасовано арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_20 ; квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_21 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_22 ; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_28; адміністративне приміщення за адресою: АДРЕСА_27 .

7.6.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к (провадження № 760/18529/16-к) накладено арешт з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на автомобіль MAZDA-CX5, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, номер кузова НОМЕР_10, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_18 .

7.7.Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Відтак слід скасувати всі арешти майна, які були накладені у цьому кримінальному провадженні.

7.8.Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року у справі № 761/8517/17 (т. 2, а.с. 175-178) на час судового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Цією ж ухвалою до обвинуваченої ОСОБА_8 було продовжено на час судового розгляду застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 5 лютого 2018 року у справі № 761/47515/17 (т. 8, а.с. 174-176) до обвинуваченого ОСОБА_9 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. У зв`язку із постановленням виправдувального вироку ці запобіжні заходи слід скасувати.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 368, 370, 374 КПК України суд

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдати у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.

2. ОСОБА_8 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдати у зв`язку з відсутністю у її діях складу кримінального правопорушення.

3. ОСОБА_9 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдати у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.

4.Витрати, пов`язані із екстрадицією ОСОБА_9, які відповідно до листа Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НП України від 09 листопада 2017 року № 4480/29/5/02-2017 складають 45 291,14 грн, віднести на рахунок держави.

5.Цивільний позов залишити без розгляду.

6.Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

7.Скасувати арешти на майно, які були накладені ухвалами Солом`янського районного суду міста Києві від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к (провадження № 1-кс/760/15456/16), Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к (провадження № 1-кс/760/15455/16), Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к (провадження № 1-кс/760/15608/16).

8.Запобіжні заходи, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2017 року у справі № 761/8517/17 (провадження № 1-кс/761/1010/2017) до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов`язання, скасувати. Запобіжний захід, застосований ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року у справі № 761/47515/17 (провадження № 1-кс/761/1099/2018) до ОСОБА_9 у вигляді особистого зобов`язання, скасувати.

9.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

10.Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

11.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Судді: ОСОБА_53 ОСОБА_54