Search

Document No. 107877642

  • Date of the hearing: 09/12/2022
  • Date of the decision: 09/12/2022
  • Case №: 991/5157/22
  • Proceeding №: 52018000000000098
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Moisak S.M.

Справа № 991/5157/22

Провадження 1-кп/991/68/22

У Х В А Л А

09 грудня 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_7

суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_10

прокурора ОСОБА_11

захисників ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_19,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_18 про застосування найбільш м`якого запобіжного заходу та повернення застави у кримінальному провадженні № 52018000000000098, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2018, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52018000000000098, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_20. через канцелярію Вищого антикорупційного суду було подано клопотання про застосування найбільш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_3 та повернення застави заставодавцю.

Доводи клопотання.

Відповідно до змісту клопотання ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2021 до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 496 200 гривень. Вказана застава, за твердженням адвоката, була внесена на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду знайомою ОСОБА_3 ОСОБА_6 .

Водночас, як зауважив захисник, на даний час, оцінюючи в сукупності всі обставини, наявні підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді застави, який застосований до ОСОБА_3, не відповідає меті його застосування. Так, у змісті клопотання адвокат звернув увагу на те, що строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді від 15.12.2021, закінчився 15.02.2022. Крім цього, за твердженням захисника, ОСОБА_3 дотримувався всіх обов`язків, покладених на нього вищеназваною ухвалою. Він не переховувався від органу досудового розслідування та суду, постійно прибував на всі слідчі дії за викликом детектива, а також на всі судові засідання. Також ОСОБА_3 не впливав на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, не перешкоджав кримінальному провадженню будь-яким чином. З огляду на зазначене адвокат у змісті клопотання стверджував, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні.

Додатково як на підставу для зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 захисник послався на пенсійний вік обвинуваченого та стан його здоров`я, який вимагає щорічного стаціонарного лікування. Крім цього, звернув увагу на наявність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_3 та просив врахувати репутацію обвинуваченого, який позитивно характеризується, має подяки за сумлінну працю, високий професіоналізм, відповідальне ставлення до своїх службових обов`язків, у тому числі від Президента України.

Також зауважив, що ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, а органом досудового розслідування у межах цього кримінального провадження не було встановлено розмір майнової шкоди, яку нанесено діями обвинуваченого.

Посилаючись на вищевикладені обставини у сукупності, у клопотанні адвокат порушив питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцю.

Позиція сторони захисту.

Захисник ОСОБА_18 у судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотання та просив задовольнити його з підстав, наведених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

Адвокати ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25 та обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 підтримали клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_18 та просили його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Захисник ОСОБА_26 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_18 та просив його задовольнити. Додатково просив суд звернути увагу на обставини внесення застави, яка була сплачена не особисто ОСОБА_3, а також на те, що з моменту застосування запобіжного заходу мину рік. Наголосив на тому, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник потерпілого ОСОБА_27 у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_28 проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 заперечував та просив відмовити у задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_18 Наголосив, що відомості, на які посилається сторона захисту, зокрема щодо стану здоров`я обвинуваченого, враховувались слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 . Крім цього, зауважив, що обставини, якими обґрунтовувались висновки слідчого судді в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не втратили своєї актуальності, а тому ризики позапроцесуальної поведінки обвинуваченого є реальними.

Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_18

Колегія суддів, проаналізувавши доводи клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу, заслухавши думку захисників та прокурора, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження мають право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам того, що обвинувачений переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим вищеперерахованих дій.

Відповідно до приписів ст. 194 КПК України запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак, для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж суттєво зменшилась їх вага.

У судовому засіданні колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2021 (справа № 991/8373/21, провадження № 1- кс/991/8501/21) до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 496 200 грн. Вищеназваною ухвалою на останнього покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. Підставою застосування вищеназваного запобіжного заходу стала доведеність стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявності ризиків того, що останній переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду, а також того, що ОСОБА_3 незаконно впливатиме на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. При цьому слідчим суддею встановлено, що інші більш м`які запобіжні заходи, відмінні від застави, не здатні запобігти названим ризикам.

На момент вирішення колегією суддів клопотання сторони захисту щодо обвинуваченого ОСОБА_3 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави. Разом з тим, строк дії додаткових обов`язків закінчився через те, що сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді із клопотанням про їх продовження.

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 захисник посилається на наступні обставини: строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, закінчився; належне виконання ОСОБА_3 обов`язків, що свідчить про те, що ризики, встановлені слідчим суддею, відсутні; пенсійний вік обвинуваченого та стан його здоров`я, який вимагає щорічного стаціонарного лікування; міцні соціальні зв`язки; відсутність у обвинуваченого фактів притягнення його до адміністративної та кримінальної відповідальності; не встановлення органом досудового розслідування у межах цього кримінального провадження розміру майнової шкоди, яку б було нанесено діями обвинуваченого.

Оцінивши доводи сторони захисту в частині аргументів про те, що підставою для зміни запобіжного заходу може слугувати та обставина, що строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 слідчим суддею, закінчився, колегія суддів вважає їх безпідставними. Зазначений висновок суду ґрунтується на приписах ст.ст. 178 та 194 КПК України, відповідно до яких питання застосування до особи запобіжного заходу вирішується слідчим суддею або судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, вагомості доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим такого кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Таким чином кримінальне законодавство не ставить у жодну залежність вид запобіжного заходу від наявності або відсутності процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного або обвинуваченого слідчим суддею/судом. Більше того, за приписами ч. 5 ст. 194 КПК України покладання на підозрюваного/обвинуваченого додаткових обов`язків не є обов`язковим. Їх застосування можливе виключно у випадку якщо прокурором буде доведено необхідність їх покладення на підозрюваного або обвинуваченого поряд із запобіжним заходом (крім тримання під вартою). Таким чином твердження захисника, покладені в обґрунтування клопотання в цій часині, не узгоджуються з положеннями КПК України.

Щодо посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 як на підставу для твердження про відсутність ризиків, та як наслідок необхідність зміни запобіжного заходу, колегія суддів зазначає про наступне. Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у випадку порушення підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним/обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зважаючи на вказане, на переконання суду, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, за умови застосування до нього запобіжного заходу, не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику. Втім, зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В контексті твердження сторони захисту про відсутність ризиків колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке. Як попередньо зазначалось, відповідно до змісту ухвали від 15.12.2021 слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 була встановлена наявність ризиків того, що останній переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду, а також того, що ОСОБА_3 незаконно впливатиме на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. На думку суду, вага вказаних ризиків не тільки не зменшилась, а навпаки із зміною стадії кримінального провадження (надходження обвинувального акта до суду) актуалізувалась. Так, у випадку визнання обвинуваченого винним, розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов`язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, ОСОБА_3 зможе переховуватися від суду. Крім цього, незважаючи на повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України та оголошення воєнного стану, ОСОБА_3, зважаючи на вік, має можливість безперешкодного перетину державного кордону, чому також може сприяти наявність у нього паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Актуалізується, на переконання суду, на стадії судового розгляду і ризик незаконного впливу на свідків. Адже ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що передувало надходженню обвинувального акта до суду, формує обізнаність обвинуваченого про повний обсяг і зміст показань осіб, що допитувалися у цьому кримінальному провадженні, їх анкетні дані та встановлені обставини. Вказане, з урахуванням законодавчої заборони обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, об`єктивує ризик незаконного впливу на свідків на стадії судового розгляду з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань під час досудового розслідування.

Перевіряючи актуальність ризику того, що ОСОБА_3 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином колегія суддів бере до уваги те, що обставини, які були враховані слідчим суддею, та якими було обґрунтовано його першочергову наявність, продовжують існувати станом на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та у своїй сукупності є вагомими. Вказане, з урахуванням відсутності доказів протилежного, підтверджує продовження існування даного ризику.

Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема його вік, стан здоров`я, сімейний стан, відсутність фактів попереднього притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності, безумовно сприймаються судом до уваги. Разом з тим, зважаючи, що більшість вказаних відомостей враховувались слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, з огляду на ту обставину, що грошові кошти у вигляді застави були внесені не особисто ОСОБА_3, а тому вони і не можуть бути використані для його лікування, на переконання колегії суддів, вони не є достатньою підставою для його зміни.

Також судом враховується репутація обвинуваченого, який позитивно характеризується, має подяки за сумлінну працю, високий професіоналізм, відповідальне ставлення до своїх службових обов`язків. Втім, зважаючи, що докази, долучені до матеріалів клопотання на підтвердження цього були складені до виникнення обставин, які досліджуються у межах даного кримінального провадження, вони не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики та спростувати його висновки щодо необхідності застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави.

З приводу аргументів адвоката про відсутність у сторони обвинувачення доказів матеріальної заінтересованості ОСОБА_3 у цій справі, а також не встановлення органом досудового розслідування розміру майнової шкоди, яку б було нанесено діями обвинуваченого, колегія суддів зазначає, що такі твердження захисника не є релевантними для цілей зміни запобіжного заходу. Зазначене пояснюється тим, що такі обставини, на які посилається адвокат стосуються остаточної винуватості або невинуватості обвинуваченого, що виходить за межі повноважень суду під час підготовчого судового засідання. Належну оцінку вказаним обставинам має дати суд при розгляді справи по суті.

Таким чином, колегія суддів робить висновок, що на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу стороною захисту суду не було надано переконливих доказів, які б обумовили зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3, застосованого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2021 (справа № 991/8373/21, провадження № 1-кс/991/8501/21). За таких обставин, на переконання колегії суддів, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_18 належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 177-178, 194, 182, 201, 314 - 316, 369, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_18 про застосування найбільш м`якого запобіжного заходу та повернення застави у кримінальному провадженні № 52018000000000098, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_29

Судді: ОСОБА_30

ОСОБА_31