- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/5948/22
Провадження № 1-кс/991/5968/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
08 грудня 2022 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_6.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 28 лютого 2020 року за № 42020000000000360.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
ОСОБА_1 (інша інформація у клопотанні про скасування арешту майна відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені: ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_8; детектив Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 (надалі - детектив НАБУ).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 лютого 2020 року за № 42020000000000360.
Питання про скасування арешту майна вирішується за клопотанням представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_9
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Представник власника майна ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, який був накладений ухвалами слідчого судді Печерського районного суду від 13 січня 2022 року у кримінальному провадженні за № 42020000000000360 від 28 лютого 2020 року, яке обґрунтоване наступним.
Так, у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 13 січня 2022 року (справа № 757/336/22-к) було накладено арешт на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 . Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 13 січня 2022 року (справа № 757/342/22-к) було накладено арешт на майно, а саме: приміщення АДРЕСА_2, яке також належить ОСОБА_2 .
Адвокат зазначає, що накладені арешти підлягають скасуванню, оскільки в межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 (батько власника майна) не є підозрюваним, а отже арешт майна, що належить його сину є незаконним з огляду на не віднесення подій даного провадження до нього. У клопотанні адвокат також зазначає, що вищевказане майно не відноситься до речових доказів та не містить жодних конкретних відомостей, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, на думку представника, необґрунтованість арешту полягає також у не доведенні факту купівлі майна за гроші здобуті злочинним шляхом, оскільки, жодних документів, які б підтверджували те, що данні кошти були вилучені з рахунку ТОВ «Геліос Інвест Груп» з 29 січня по 06 лютого 2020 року матеріали справи не містять. Адвокат також зазначає, що згідно договору купівлі продажу від 01 жовтня 2019 року ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1 за грошові кошти, які він отримав від своєї матері - ОСОБА_4 . В свою чергу, ОСОБА_4 отримала відповідні кошти від продажу нерухомого майна, а саме: земельної ділянки № ЯД 574977 від 11 січня 2007 року, що знаходиться в АДРЕСА_3, на підставі Договору завдатку № 1/3-2018р. від 12 липня 2018 року та розписки про отримання коштів від 12 липня 2018 року в сумі 300 000,00 Доларів США. Крім того, відповідно до договору Дарування від 04 листопада 2021 року, ОСОБА_2 отримав у власність приміщення АДРЕСА_2, яке також було придбане ОСОБА_4 за кошти, отримані від продажу вказаної вище земельної ділянки.
У клопотанні адвокат звертає увагу на те, що період, що є предметом кримінального розслідування є виконання умов договорів від 11 листопада 2019 року за № ПЗ/Т-191262/НЮ та № ПЗ/ Т-191263/НЮ, згідно якого здійснювались ремонті роботи. Тобто укладання договорів відбулись у листопаді 2019 року, а перерахунок коштів по цим договорам 29 січня 2020 року, що відбулось задовго до купівлі нерухомого майна.
У зв`язку з чим, адвокат ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням, у якому просить скасувати арешт майна з квартири АДРЕСА_1 та приміщення АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_2, оскільки такий арешт було накладено необґрунтовано, а арештоване майно не має жодного відношення до кримінального провадження та не несе в собі ознак знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання слідчим суддею також було встановлено, що 11 серпня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 в частині скасування арешту з квартири АДРЕСА_1 та приміщення АДРЕСА_2 .
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин до нього додані копії документів, зокрема: ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 13 січня 2022 року (справа № 757/336/22-к та № 757/342/22-к); договір дарування приміщення від 04 листопада 2021 року; договір купівлі-продажу квартири від 01 жовтня 2019 року; договір купівлі-продажу № 257/А від 01 серпня 2019 року; витяг про державну реєстрацію прав від 09 листопада 2012 року; державний акт на право власності на земельну ділянку від 11 січня 2007 року; «Договор о задатке № 1/3-2018» від 12 липня 2018 року; протокол опитування від 22 серпня 2022 року; рішення судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року; повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 24 грудня 2021 року; постанова про визнання речових доказів від 21 грудня 2021 року; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2022 року тощо.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_9 вимоги клопотання підтримав і зазначив, що арешт майна був накладений необґрунтовано з підстав зазначених у клопотанні.
Детектив НАБУ, який брав участь у судовому засіданні на підставі доручення від 05 грудня 2022 року, виданого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заперечував щодо задоволення клопотання. Надав письмові заперечення та зазначив, що зазначені у клопотанні адвоката обставини були предметом розгляду слідчого судді Вищого антикорупційного суду, та їм була надана правова оцінка. Крім того, обставини, викладені у клопотанні адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна, не змінилися, як і не змінилися обставини, що стали підставою для накладення арешту на вищевказане майно, а саме: в накладенні арешту потреба не відпала і воно було арештовано у повній відповідності до вимог ст. ст. 170-173 КПК України.
Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами, письмові заперечення детектива та заслухав думку захисника ОСОБА_9 і детектива НАБУ.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна;».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів;».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.».
Відповідно до вимог ч. ч. 5, 6 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: «Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України. На тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю».
Зі змісту ч. 1 ст. 174 КПК України видно, що власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_2, як власник арештованого майна, вже скористався своїм правом на звернення з клопотанням про скасування арешту майна, яке було розглянуто 11 серпня 2022 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Враховуючи те, що у своєму клопотанні адвокат ОСОБА_9 посилається на необґрунтованість накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя приходить до висновку, що вказані обставини не змінилися та вже були предметом судового контролю зі сторони слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що доводи захисника ОСОБА_9 стосовно походження коштів, за які було придбане арештоване майно, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до чинного законодавства будь-які правочини щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинені на окупованій території вважаються недійсними з моменту вчинення і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст. ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 12 грудня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_5