- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/4420/22
Провадження 1-кс/991/4437/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_13., детектива ОСОБА_14 захисника ОСОБА_15., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17., про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р.,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17., про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р., досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що групою детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р., у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Оскільки, підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук, то детектив просить надати дозвіл на здійснення у вказаному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні детектив ОСОБА_18. доводи клопотання підтримав, просив задовольнити клопотання в повному обсязі.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_15. заперечувала проти доводів клопотання, просила відмовити у задоволенні клопотання з наступних підстав: (1) ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р., вручення повідомлення про підозру у вчиненні інкримінованих йому злочинів відбулося в порушення вимог чинного кримінального процесуального законодавства, відсутні докази про отримання ОСОБА_1 повідомлення про підозру; (2) в матеріалах клопотання відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 покинув територію України та перебуває за кордоном/ на тимчасово окупованій території України; (3) стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук, в матеріалах клопотання міститься лише постанова про оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук, яка сама по собі не є доказом оголошення особи у міжнародний розшук, відсутні відомості про скерування відповідної постанови до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р., зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України, Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р. з метою визначення чи є законні підстави для здійснення у вказаному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування стосовно останнього необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) чи передбачає КПК України здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, який розслідується в межах кримінального провадження, в якому подане клопотання; 3) факт набуття особою статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; 4) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; 5) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується та/або чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується, та/або чи уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся, якими доказами це підтверджується.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та у пособництві у службовому підробленні, тобто видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено наступні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
ПАТ «Центренерго» (далі - ПАТ) є державним підприємством, в якому держава в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Фонду державного майна України, володіє акціями у розмірі 78,3 %.
Відповідно до Статуту, затвердженого 30.03.2018, метою діяльності ПАТ є одержання прибутку, для чого ПАТ має право в порядку, встановленому чинним законодавством, Статутом та внутрішніми документами укладати договори.
ОСОБА_1 відповідно до наказу ПАТ від 01.07.2019 № 83-к з 02.07.2019 призначений на посаду члена Дирекції (Директора) та звільнений з неї наказом ПАТ від 28.05.2020 № 61-к.
Згідно з наказом ПАТ від 28.05.2020 № 64-к ОСОБА_1 знову призначено на посаду Директора з 29.05.2020.
Відповідно до п. 18.9 Статуту ПАТ Директор здійснює свої повноваження на підставі цього Статуту та укладеного контракту.
На підставі контракту від 29.05.2020 ОСОБА_1 був наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Відповідно до тимчасового розподілу повноважень між членами Дирекції ПАТ (затверджений рішенням дирекції від 28.05.2020) ОСОБА_1 ніс відповідальність за паливне забезпечення, безпосередньо спрямовував, координував та контролював діяльність Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення.
Крім того, згідно з довіреністю № 165/22 від 11.07.2019, ОСОБА_1 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних із закупівлею газу, для чого мав право укладати договори на його постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з їх виконанням.
З 01.01.2020 до 31.12.2020 ОСОБА_1 був наділений такими ж повноваженням довіреністю ПАТ від 23.12.2019 № 319.
ОСОБА_2 відповідно до Наказу ПАТ від 15.12.2016 № 187-к переведений на посаду члена Дирекції (Директора) ПАТ та звільнений з цієї посади наказом ПАТ від 28.05.2020 № 61-к.
Наказом ПАТ від 28.05.2020 № 64-к ОСОБА_2 знову прийнято на посаду Директора з 29.05.2020.
На підставі контракту від 29.05.2020 ОСОБА_2 був наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Крім того, довіреністю ПАТ від 23.12.2019 № 393 ОСОБА_2 в період з 01.01.2020 до 31.12.2020 був уповноважений укладати та підписувати від імені ПАТ договори, вчиняти всі інші юридично значимі дії та правочини, необхідні для виконання наданих довіреністю повноважень.
ОСОБА_3 відповідно до наказу ПАТ від 27.06.2019 № 75-к з 03.07.2019 призначений на посаду начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення та згідно з Положенням про Департамент (затверджений рішенням дирекції ПАТ від 12.06.2020) наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Довіреністю ПАТ від 09.06.2020 № 227/22 ОСОБА_3 з 09.06.2020 по 31.12.2020 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних з закупівлею газу, для чого мав право укладати договори на постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з виконанням договорів.
ОСОБА_4 наказом ТОВ №3-к від 25.06.2018 у був прийнятий на посаду директора з 26.06.2018.
Згідно зі статутом ТОВ від 05.07.2019 виконавчим органом Товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності Товариства, що не віднесені до компетенції загальних зборів учасників.
Таким чином ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були наділені повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки до ст. 364 КК України були службовими особами.
До складу ПАТ з метою виробництва електричної енергії входять три теплові електростанції - Трипільська, Вуглегірська та Зміївська, паливом для яких є природний газ (далі - газ).
29.11.2019 між ТОВ в особі ОСОБА_4 та ПАТ в особі ОСОБА_1 укладено договір № 19/11/29-5 (112/1) на постачання газу, відповідно до п. 2.1 якого ТОВ, як постачальник, зобов`язується упродовж строку дії договору передавати ПАТ, як споживачу, газ та надавати послуги з бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ та надані послуги.
Згідно з пунктом 3.1 договору сторони погодили орієнтовний обсяг газу, який планується до постачання у кожному календарному місяці, які є плановими та можуть змінюватися шляхом укладання додаткових угод на кожен місяць споживання.
Пунктом 5.1 визначено, що фактичний обсяг постачання газу визначається на підставі актів, які будуть підписуватися представниками сторін по закінченню кожного місяця і датуватись останнім календарним днем відповідного місяця.
Згідно з пунктом 7.1 ціна за 1 000 м куб газу вказується у додаткових угодах до цього договору на кожен місяць.
Пунктом 7.2 договору визначено, що загальна вартість даного договору складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх місяців, та наданих послуг протягом строку дії даного договору.
Відповідно до п. 7.3 ціна газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткових угод на кожен місяць постачання та без вартості плати за послуги із замовлення (бронювання) потужності не повинна перевищувати 95% від ціни вказаної на офіційному сайті НАК «Нафтогаз України» у відповідному періоді в прейскуранті на газ із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», постачання якого не підпадає під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку газу, покладених відповідно до ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», за умови попередньої оплати до місяця поставки газу.
У пункті 8.2 зазначено, що оплата за газ та бронювання потужності у відповідному місяці проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до узгоджених сторонами обсягів газу у додатковій угоді на відповідний місяць в наступному порядку:
- до 15-го числа місяця постачання газу споживач сплачує вартість спожитого за 1 декаду місяця (оперативно) газу та послуг із бронювання потужності;
- до 25-го числа - за 2 декаду;
- до 10-го числа місяця наступного за місяцем постачання газу споживач здійснює кінцевий розрахунок за фактично поставлений обсяг газу у відповідному місяці.
На виконання договору між ТОВ в особі ОСОБА_4 та ПАТ в особі ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 9 від 28.05.2020, згідно з якою споживач зобов`язується прийняти та оплатити, а постачальник - передати газ та надати послуги із бронювання потужності у червні 2020 року в обсязі 173 824 тис м куб за ціною за 1 000 м куб газу без вартості транспортування 2 800,02 грн (з ПДВ) на загальну суму 486 710 676,48 грн (з ПДВ).
На підставі додаткової угоди № 9 ОСОБА_4 підписано рахунок № 791 від 28.05.2020 на оплату газу на червень 2020 року в кількості 169 998,785723 тис. м куб за ціною 2 800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб газу на загальну суму 476 000 000 грн (з ПДВ).
28.05.2020 ПАТ здійснило повну передоплату відповідно до виставленого рахунку, внаслідок чого ціна замовленого обсягу газу на червень 2020 року була визначена, узгоджена та сплачена.
У червні 2020 року ТОВ на підставі щодобових заявок ПАТ поставило, а ПАТ спожило 128 177,95593 тис. м куб газу, у тому числі:
- 43 604,63231 тис. м куб газу на Трипільскій ТЕС;
- 46 643,45473 тис. м куб газу на Вуглегірській ТЕС;
- 37 929,87989 тис. м куб газу на Зміївській ТЕС.
Внаслідок таких дій кожною зі сторін було здійснено виконання договору в частині поставок у червні 2020 року і таке виконання прийнято іншою стороною договору, що унеможливлювало зміну його ціни (ч. 3 ст. 632 ЦК України).
У зв`язку з передоплатою за постачання 169 998,785723, а фактичним постачанням 128 177,95593 тис м куб газу, у ТОВ виникла заборгованість перед ПАТ у сумі 23 077 100,30 грн.
В середині липня 2020 року у ОСОБА_4 з метою зменшення суми вказаної заборгованості ТОВ, в якому він є одноособовим учасником та директором, виник умисел до залучення службових осіб ПАТ ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вчинення неправомірних дій із використання службового становища всупереч інтересам служби.
ОСОБА_4 запропонував зазначеним службовим особам ПАТ скласти та підписати додаткову угоду, якою внести зміни до додаткової угоди № 9 від 28.05.2020, датувавши нову угоду підробленою датою 01.06.2020.
Для надання видимості законності укладенню додаткової угоди у липні 2020 року ОСОБА_4 підписано лист на адресу ПАТ № 29/05-7, датований підробленою датою 29.05.2020, який містив прохання поставити частину газу за заявкою на червень 2020 року з підвищенням вартості.
Відсканований примірник листа було направлено на електронну пошту одного зі співробітників ПАТ.
Після роздрукування на ньому був проставлений штамп ПАТ без фактичного внесення відомостей про лист в систему електронного документообігу ПАТ та його передано відповідальному за напрям паливного забезпечення члену Дирекції ОСОБА_1, який, достовірно знаючи про час надходження листа до ПАТ, своєю резолюцією доручив його розгляд ОСОБА_3 .
ОСОБА_3, також достовірно знаючи про час надходження листа до ПАТ, виконуючи спільний план своєю резолюцією доручив його розгляд заступнику начальника відділу паливозабезпечення та якості ОСОБА_5 .
У подальшому у середині липня 2020 року співробітником ТОВ був підготовлений проект додаткової угоди № 10, датованої підробленою датою 01.06.2020, якою вносилися зміни до додаткової угоди № 9 від 28.05.2020.
Відповідно до проекту ТОВ в особі ОСОБА_4 та ПАТ в особі ОСОБА_2 дійшли згоди про те, що:
- ціна за 1 000 м куб газу в обсязі 100 000 тис куб метрів, що передається у червні 2020 року, без урахування вартості транспортування становить 2800, 02 грн (з ПДВ);
- ціна за 1 000 м куб газу в обсязі 73 824 тис м куб, що передається у червні 2020 року, без урахування вартості транспортування становить 3 092,92 грн (з ПДВ),чим незаконно збільшено вартість вказаного обсягу газу на 8 250 508,72 грн.
Проект додаткової угоди № 10 у форматі pdf співробітником ТОВ був надісланий на електронну пошту провідного інженера відділу паливозабезпечення та якості Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ОСОБА_6, яка відповідно до Порядку ведення договірної роботи у ПАТ «Центренерго» (затверджений Рішенням Дирекції ПАТ від 11.01.2018 (далі - Порядок) була визначена виконавцем за основним договором.
22.07.2020 ОСОБА_6 на своєму робочому комп`ютері створила лист-узгодження у форматі doc, який роздрукувала та в якому власноручно зробила відмітку про узгодження як виконавець по додатковій угоді № 10.
Відповідно до п. п. 2.4.3.6, 2.7.3 Порядку проект договору (у тому числі додаткової угоди) обов`язково перевіряється відповідальними за напрямками посадовими особами ПАТ, зокрема щодо придбання паливно-енергетичних ресурсів - членом Дирекції (Директором), який безпосередньо спрямовує, координує та контролює діяльність Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення в апараті управління ПАТ, тобто ОСОБА_1 .
У зв`язку з цим ОСОБА_6 надала проект додаткової угоди № 10 для подальшого узгодження заступнику начальнику відділу паливозабезпечення та якості ОСОБА_5, який узгодив його сам та з іншими відповідальними особами ПАТ, у тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які достовірно знали, що укладання додаткової угоди №10 є безпідставним, суперечить інтересам ПАТ та призведе до необґрунтованих додаткових витрат за вже виконаною додатковою угодою № 9.
Після узгодження підроблену додаткову угоду № 10 підписав зі сторони ПАТ ОСОБА_2, а зі сторони ТОВ ОСОБА_4 .
На підставі підробленої додаткової угоди № 10 ОСОБА_6 підготувала акти приймання-передачі газу:
- № 627, датований 30.06.2020, про постачання на Трипільську ТЕС 33 000 тис м куб газу за ціною 2800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб та в обсязі 10 604,6323 тис м куб за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ), на загальну суму 125 198 878,91 грн з ПДВ;
- № 631, датований 30.06.2020, про постачання на Вуглегірську ТЕС 31 000 тис м куб газу за ціною 2800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб та в обсязі 15 643,45743 тис м куб за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ) на загальну суму 135 183 009,66 грн з ПДВ;
- № 668, датований 30.06.2020, про постачання на Зміївську ТЕС 36 000 тис м куб газу за ціною 2800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб та в обсязі 1 929,87989 тис м куб за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ) на загальну суму 106 768 491,12 грн з ПДВ.
Зазначені акти були підписані зі сторони ПАТ ОСОБА_3 та зі сторони ТОВ - ОСОБА_4 .
Після цього ОСОБА_4 06.08.2020 повернув переплату за газ у сумі 14 826 591,60 грн замість 23 077 100,30 грн, які мали бути повернуті до підроблення додаткової угоди № 10.
Вказаними спільними діями спричинено тяжкі наслідки для ПАТ у вигляді необґрунтованих витрат у сумі 8 250 508,72 грн.
Таким чином, в ході досудового розслідування було встановлено, що у липні 2020 року член Дирекції ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за пособництва ОСОБА_4 зловживав службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Юнайтед Енерджі», що спричинило тяжкі наслідки для ПАТ «Центренерго», шляхом підроблення офіційних документів.
Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину (ч. 5 ст.12, Примітка 1 до статті 45, ч. 2 ст. 364 КК України), у вчиненні нетяжкого злочину (ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 366 КК України).
Щодо того чи передбачає КПК України здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, який розслідується в межах кримінального провадження, в якому подане клопотання.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 вчинив, зокрема, злочин, кваліфікований за ч. 2 ст. 364 КК України, а саме:
- зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Частиною другою ст. 297-1 КПК України передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, передбаченого статтею 364 КК України.
Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (особова картка, а. 235, том 1) вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто є повнолітньою особою.
Щодо наявності у ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р.
Правила, які визначають кого у кримінальному провадженні вважати підозрюваним, закріплені у ст. 42 КПК.
Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Тобто вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.
Зокрема, у даному судовому провадженні сторона обвинувачення доводить, що у ситуації з ОСОБА_1 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК, існування якого свідчить про наявність у нього статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р.
Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи яким може вказувати на наявність у неї статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов`язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про відсутність у такої особи відповідного процесуального статусу.
Так, елементами, наявність яких слугує критеріями за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) не вручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
І, якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення їй можливо вручити повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК.
Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Слідчим суддею встановлено, що 19 вересня 2022 року в рамках кримінального провадження № 52020000000000379 від 12.06.2020 детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19. за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Як зазначає детектив в судовому засіданні та згідно матеріалів клопотання вбачається, що у день складання та підписання повідомлення ОСОБА_1 про підозру від 19 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 у зв`язку з неможливістю нарочного вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру внаслідок не встановлення органом досудового розслідування фактичного місцезнаходження ОСОБА_1 через перебування його за межами території України, з огляду на отримані органом досудового розслідування відомості щодо перетину кордону за період з 01.01.2021 по 08.09.2022, наявні в інформаційній системі ДПС України «Аркан» (протокол огляду від 08.09.2022, а. 237-238, том 1), відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 покинув територію України 02.03.2021 о 08:41 (вилетів з аеропорту «Бориспіль» рейсом «Київ-Стамбул») та відтоді на територію України не повертався, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України.
У відповідності до протоколу допиту ОСОБА_1 як свідка (а. 239, том 1) вбачається, що останній зазначив місце свого проживання наступну адресу: АДРЕСА_1 .
Так, у зв`язку із неможливістю вручення повідомлення про підозру у день його складення нарочно внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_1, стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення у способи, передбачені ст. 135 КПК України для вручення повідомлень, а саме, повідомлення про підозру надіслано ОСОБА_1 наступними способами:
1)19.09.2022 повідомлення про підозру було вручено представнику Козинської селищної ради Обухівського району Київської області ОСОБА_7 за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується супровідним листом від 19.09.2022 за № 0443-142/17093 та розпискою про отримання (а. 250-251, том 1);
2)20.09.2022 повідомлення про підозру було надіслано ОСОБА_1 за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується накладною № 0304910790039 та квитанцією про відправлення (а. 254, том 1).
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що детективами НАБУ дотримані вимоги КПК України, оскільки органом досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 19.09.2022 р. вручено останньому у спосіб, визначений КПК України, а саме, (1) шляхом надіслання повідомлення про підозру поштою за адресою останнього відомого місця проживання ОСОБА_1 ; (2) шляхом вручення повідомлення про підозру представнику селищної ради під розписку.
Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
При цьому, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна дійти до висновку, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складення такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел, що і було здійснено детективом та підтверджується матеріалами клопотання, що спростовує доводи захисника щодо відсутності підстав стверджувати про вручення повідомленням про підозру ОСОБА_1 у відповідності до вимог КПК України внаслідок відсутності у матеріалах справи доказів фактичного отримання ним повідомлення про підозру від 19.09.2022 р.
Крім того, Кримінальний процесуальний кодексу України не передбачає обов`язку і права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання. В свою чергу, органом досудового розслідування було вчинено всі можливі передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.
Вжиття органом досудового розслідування заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 19.09.2022 р. у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, для підтвердження факту набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 в даному випадку є достатнім з урахуванням того, що місцезнаходження ОСОБА_1 органом досудового розслідування не встановлено, а отже до ОСОБА_1 застосовується третій випадок набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні у відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України, оскільки ОСОБА_1 є особою, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 відповідно до положень ч.1 ст.42 КПК України.
Щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають суті поняття «наявність достатніх доказів для підозри особи», який передбачений у ч. 2 ст. 297-4 КПК України.
Такий стандарт «достатні докази для підозри», окрім правил щодо спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачений законодавцем при визначенні випадків повідомлення про підозру, тобто підлягає застосуванню слідчим і прокурором на стадії прийняття рішення про складення та вручення особі повідомлення про підозру (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК). Такий стандарт доказування на стадії досудового розслідування є нижчим за стандарт «обґрунтованої підозри», який передбачений при зверненні сторони обвинувачення із клопотанням про застосування до особи запобіжного заходу (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК) та вимагає оцінки наявних доказів з точки зору їх вагомості для підтвердження вірогідності вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК), у той час як при повідомленні про підозру та вирішенні питання про спеціальне досудове розслідування зібрані докази оцінюються з огляду на те, чи містять вони такі достовірні та належні відомості, які на даному етапі розслідування в своїй сукупності та взаємозв`язку об`єктивно і переконливо пов`язують конкретну особу із вчиненням певного кримінального правопорушення.
Згідно з доводами детектива, викладеними у клопотанні, та документами наданими на підтвердження цих доводів, існують обґрунтовані підстави вважати щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується сукупністю зібраних і ході досудового розслідування доказів, зокрема, копіями наступних документів: довіреністю ПАТ «Центренерго» № 319 від 23.12.2019 р., виданою на ОСОБА_1 (а. 199, том 1), наказами ПАТ «Центренерго» про призначення/звільнення ОСОБА_1 на посаду/з посади в ПАТ «Центренерго» (а. 212-215, том 1), контрактом ПАТ «Центренерго» від 29.05.2020 з членом дирекції ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1 (а. 223-226, том 1), положенням про Департамент з матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго», положенням про тимчасовий розподіл повноважень між членами дирекції ПАТ «Центренерго» (а. 203-207, 227-228, том 1), Договором на постачання природного газу № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладений між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», додатками до нього (а. 19-27, том 1), додатковою угодою № 9 від 28.05.2020 до Договору (а. 28, том 1), додатковою угодою № 10 від 01.06.2020 (а. 30, том 1), листом узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» від 29.05.2020 щодо ціни природного газу (а. 29, том 1), актами приймання-передачі газу № 627 від 30.06.2020, № 631 від 30.06.2020, № 668 від 30.06.2020 (а. 31-33, том 1), актом ПАТ «Центренерго» позапланованого контрольного заходу з питання перевірки виконання умов договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» на постачання природного газу (а. 34-38, том 1), показаннями свідків (а. 39-69, том 1), протоколами огляду (а. 75-108, 127-129, 143-191, том 1), висновками експерта від 01.02.2022 № CE-19-21/41372-ПЧ, 30.06.2022 № СЕ-19/117-22/5188-ЕК (а.109-119, 130-142, том 1).
Так, у відповідності до наказу № 83-к від 01.07.2019 ОСОБА_1 з 02.07.2019 прийнято на роботу в ПАТ «Центренерго» - член Дирекції (Директор) ПАТ «Центренерго», наказом від 28.05.2020 № 58-к трудовий договір з ОСОБА_1 припинено. У відповідності до наказу № 63-к ВІД 28.05.2020 ОСОБА_1 з 29.05.2020 прийнято на роботу в ПАТ «Центренерго» - член Дирекції (Директор) ПАТ «Центренерго», наказом від 05.03.2021 № 41-к ОСОБА_1 звільнено з посади з 05.03.2021.
У відповідності до довіреності ПАТ «Центренерго» № 319 від 23.12.2019 р. ОСОБА_1 з 01.01.2020 до 31.12.2020 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних із закупівлею газу, для чого мав право укладати договори на його постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з їх виконанням
Згідно з положеннями контракту від 29.05.2020 ОСОБА_1 був наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Відповідно до Положення про тимчасовий розподіл повноважень між членами Дирекції ПАТ «Центренерго» (затверджено рішенням дирекції від 28.05.2020) ОСОБА_1 ніс відповідальність за паливне забезпечення, безпосередньо спрямовував, координував та контролював діяльність Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення.
Згідно з Договором на постачання природного газу № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладений між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», додатками до нього, вбачається, що під час укладення даного договору від імені ПАТ «Центренерго» діяв ОСОБА_1 як член Дирекції (Директор) ПАТ «Центренерго».
У відповідності до листа узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» від 29.05.2020 до додаткової угоди № 10 від 01.06.2020 щодо зміни ціни на постачання газу, який був адресований члену дирекції (директору) ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1 та який став підставою для укладання відповідної додаткової угоди, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що відповідний лист було підписано ОСОБА_1, що підтверджується висновком експерта від 01.02.2022 № CE-19-21/41372-ПЧ (а. 115, зворот, том 1).
У відповідності до актів приймання-передачі газу № 627 від 30.06.2020, № 631 від 30.06.2020, № 668 від 30.06.2020 вбачається, що під час їх підписання в інтересах ПАТ «Центренерго» діяв ОСОБА_3 - начальник Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго», діяльність якого спрямовував, координував та контролював ОСОБА_1 .
Згідно протоколу огляду від 20.11.2020, складеного за результатом огляду файл-образ ноутбуку «Lenovo» серійний номер SN PF1H7D5C, який було вилучено в ході обшуку за місцем проживання начальника відділу обліку та балансування газу ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_8, та додатків до нього (а. 84-93, том 1) вбачається, що органом досудового розслідування виявлено файл з чатом ОСОБА_8 у месенджері «Viber», у якому останній в середині липня 2020 року обговорював зі співробітниками ПАТ «Центренерго» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладання додаткової угоди №10 до договору № 19/11/29-5 (112/1) на постачання газу, укладеного 29.11.2019 між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі».
Згідно протоколу огляду від 07.12.2020, складеного за результатом огляду файлу-образу з робочого комп`ютера ОСОБА_6, виготовленого під час проведення обшуку в приміщеннях ПАТ «Центренерго» (а.94-108, том 1), вбачається наявність достатніх підстав вважати, що додаткова угода № 10 від 01.06.2020 до договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», як і лист узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» до даної додаткової угоди, були створені в липні 2020 року.
У відповідності до протоколу огляду від 31.08.2022, складеного за результатом огляду розсекречених матеріалів проведення НСРД (а. 177-191, том 1), вбачається, що органом досудового розслідування зафіксовані розмови між працівниками ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», зокрема, між працівником ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_8 та працівником ПАТ «Центренерго» ОСОБА_5, у відповідності до яких такими особами у липні 2020 р. обговорювалися обставини щодо постачання газу згідно умов договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., які відбулися у червні 2020, а також між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у липні 2020 р. обговорювалося питання щодо підвищення ціни на газ на користь ТОВ «Юнайтед Енерджі», відповідні розмови підтверджують факт відсутності на середину липня 2020 року підписаної сторонами ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» додаткової угоди №10 до договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019. Зі свого боку, відомостями з протоколу огляду від 20.11.2020 (а. 84-85, том 1) підтверджується, що саме ці особи, щодо яких складено стенограми розмови у відповідності до протоколу огляду від 31.08.2022, спілкувалися між собою.
Згідно отриманих в ході досудового розслідування показань свідків, зокрема, працівників ПАТ «Центренерго» ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які тривалий час перебували у підпорядкуванні ОСОБА_3 як начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго», діяльність якого спрямовував, координував та контролював ОСОБА_1, вбачається, що своїми показаннями у їх сукупності (а. 64-66, том 1) підтвердили факт того, що вказівки з приводу укладення договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р. між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» були отримані від керівництва, в тому числі і від ОСОБА_1, перемовини щодо укладення даного договору вело керівництво, скоріше за все ОСОБА_1, додаткова угода № 10 від 01.06.2020 до договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», якою була змінена ціна на газ, проект якої готували працівники ТОВ «Юнайтед Енерджі», оформлювалася та підписувалася у липні 2020 року після фактичного постачання газу в червні 2020 року, вказівки щодо підготовки цієї додаткової угоди надходили в тому числі і від ОСОБА_1 ; лист узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» до даної додаткової угоди візувався у липні 2020 року в тому числі і ОСОБА_1, останній розумів, що завізовує лист узгодження після дати, зазначеної у додатковій угоді № 10 та вже після постачання газу по зазначеній додатковій угоді; акти приймання-передачі від 30.06.2020 за червень 2020 року до даного договору готувалися у другій половині липня 2020 року; перемовини з приводу умов, викладених у додаткових угодах (об`єм газу, ціни за газ) вело керівництво, в тому числі і ОСОБА_1, саме за погодженням з ОСОБА_1 визначалася ціна у додаткових угодах; вказівка щодо оформлення додаткової угоди № 10 від 01.06.2020 в липні 2020 року надходила в тому числі і від ОСОБА_1 .
Згідно отриманих в ході досудового розслідування показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, вбачається, що останні підтвердили факт того, що листи ТОВ «Юнайтед Енерджі» на адресу ПАТ «Центренерго», в тому числі і лист узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» № 29/05-7 від 29.05.2020 до додаткової угоди № 10 від 01.06.2020, у електронній системі документообігу ПАТ «Центренерго» не зареєстровані.
Висновком експерта №СЕ-19/117-22/5188-ЕК від 30.06.2022 (а. 130-142, том 1) прямо не встановлено, що 8 250 508, 72 грн. є саме збитками ПАТ «Центренерго», проте відповідний висновок доводить факт того, що є різниця між вартістю поставленого постачальником ТОВ «Юнайтед Енерджі» споживачу ПАТ «Центренерго» упродовж червня 2020 року природного газу за тарифом відповідно до умов додаткової угоди №9, та вартістю природного газу за тарифом відповідно до додаткової угоди №10 до договору постачання природного газу № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019, яка становить 8 250 508, 72 грн., що в сукупності з іншими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами свідчить про існування достатніх підстав вважати, що внаслідок вищевказаних неправомірних дій спричинено тяжкі наслідки для ПАТ «Центренерго» у відповідному розмірі.
З огляду на вищевикладене, під час розгляду клопотання детектив обґрунтував на основі наданих слідчому судді копій матеріалів кримінального провадження наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто досліджені в судовому засіданні докази в своїй сукупності та взаємозв`язку об`єктивно підтверджують, що існують достатні факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 пов`язаний із вчиненням злочину за вищенаведених обставин.
Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, зважаючи на надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність такої сукупності доказів, якої достатньо для підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні детектива обставин.
Щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та щодо відомостей стосовно прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та що такий обмін відбувся, то слідчий суддя, зважаючи на положення ст. 297-1 КПК України, не вбачає підстав для перевірки існування таких обставин, враховуючи, що детектив звернувся до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 з підстав оголошення його у міжнародний розшук.
Щодо оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_1 .
За ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Як вбачається із матеріалів клопотання (Том № 1 а. 255-258), внаслідок того, що місцезнаходження ОСОБА_1 невідомо органу досудового розслідування, та у зв`язку із необхідністю проведення з ОСОБА_1 слідчих та процесуальних дій у відповідності до вимог ст.ст. 133, 135 КПК України 23.09.2022 на офіційному сайті Національного антикорупційного бюро України опубліковано повістку про виклик ОСОБА_1 до Національного бюро на 29.09.2022 для участі у допиті у процесуальному статусі підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000379; 27.09.2022 повістку про виклик ОСОБА_1 до Національного бюро на 30.09.2022 для участі у допиті у процесуальному статусі підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000379 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження («Урядовий кур`єр»), однак на вказані виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_1 не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив.
Як зазначив детектив в ході досудового розслідування, вказаний ОСОБА_1 під час його допиту як свідка номер телефону не перебуває в мережі, сам номер в месенджерах не зареєстрований, що не дозволяє викликати його для проведення процесуальних дій по телефону.
При цьому, положення ч. 1 ст. 281 КПК України не передбачають такої умови для оголошення підозрюваного у розшук як неявка останнього без поважних причин на виклик слідчого, прокурора більш як два рази, в свою чергу, умовою оголошення особи у розшук є неприбуття без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, що детективом у відповідності до вимог ст.ст. 133, 135 КПК України було дотримано.
Слідчим суддею встановлено, що у зв`язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 органу досудового розслідування невідоме, наявні достатні підстави вважати, що він покинув територію України та перебуває за межами України (відповідно до отриманих органом досудового розслідування відомостей щодо перетину кордону за період з 01.01.2021 по 08.09.2022, наявні в інформаційній системі ДПС України «Аркан» згідно з протоколом огляду від 08.09.2022, а. 237-238, том 1, встановлено, що ОСОБА_1 покинув територію України 02.03.2021 о 08:41 - вилетів з аеропорту «Бориспіль» рейсом «Київ-Стамбул» та до теперішнього часу державний кордон України не перетинав), не з`являється без поважних причин на виклик детектива для проведення процесуальних дій, постановою детектива НАБУ ОСОБА_16. від 30.09.2022 р. ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук (а.с. 260-261, том 1).
На час оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження вказаної особи. Відомостями з інформаційної системи ДПС України «Аркан» підтверджено, що ОСОБА_1 покинув територію України 02.03.2021, відомості щодо його повернення на територію України в матеріалах справи відсутні, зі свого боку докази на спростування відповідних обставин захисником не надано.
Після оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук повістку про виклик ОСОБА_1 до Національного бюро на 03.10.2022, на 04.10.2022 для участі у допиті у процесуальному статусі підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000379 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження («Урядовий кур`єр»), що підтверджує вжиття органом досудового розслідування заходів щодо здійснення виклику підозрюваного після оголошення його у розшук, однак на вказані виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_1 не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив, що свідчить про неприбуття підозрюваного без поважних причин на виклик детектива більш як два рази.
Так, винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку: державного, міждержавного, міжнародного, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 297-4 КПК України, під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно особи прокурор/слідчий зобов`язаний довести, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Отже, положення чинного КПК України покладають на прокурора/слідчого обов`язок надати докази на підтвердження оголошення підозрюваного, зокрема, у міжнародний розшук, та не зобов`язують прокурора/слідчого доводити факт перебування такої особи в розшуку.
При цьому, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено детективом НАБУ ОСОБА_20. шляхом винесення постанови від 30.09.2022 про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_1 .
Фактично, дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного - є датою оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а саме з цим фактом частина 2 статті 297-2 КПК України пов`язує можливість здійснення спеціального досудового розслідування.
Подальше скерування зазначеної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку підозрюваної є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.
Вказану правову позицію підтверджує зміст ст. 281 КПК України, яка визначає загальні правила оголошення у розшук і здійснення розшуку.
Так, за змістом вказаної статті, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.
Таким чином, факт оголошення особи у розшук (міжнародний розшук як один з різновидів розшуку) підтверджується окремою постановою слідчого (детектива). Вказана умова в даному випадку була дотримана.
Частина 3 с. 281 КПК України передбачає, що у подальшому оголошений розшук здійснюється за відповідним доручення, але поняття «здійснення розшуку» не є тотожним поняттю «оголошення розшуку» за змістом статті 281 КПК України. Розшук здійснюється після його оголошення, при чому здійснення розшуку стосується вирішення організаційних питань, які вирішуються після його оголошення.
Постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є єдиним доказом існування юридичного факту оголошення такої особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 2 статті 297-2 КПК України. При цьому, скерування даної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є одним із можливих шляхів організації міжнародного розшуку, тобто є лише засобом здійснення такого розшуку (ч. 3 ст. 281) КПК України.
З огляду на наявність у матеріалах клопотання доказів оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_1 - відповідна постанова детектива НАБУ ОСОБА_16. від 30.09.2022 р. (а.с. 260-261, том 1), слідчий суддя дійшов до висновку, що детективом доведено факт оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_1 .
Так, КПК України не передбачає особливостей оголошення особи у міжнародний розшук і не делегує нікому можливість встановлювати такі особливості підзаконними актами.
В свою чергу, слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.
Положення «Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол», затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, визначають, що однією з цілей міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу є установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються. При цьому не зазначається, що виключно вказана Інструкція регулює питання встановлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, зокрема оголошено їх міжнародний розшук. Крім того, КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком з використанням інформаційної системи Інтерполу.
Так, за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.
Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.
Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про не оголошення особи у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК не пов`язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).
Оскільки, детективом винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_1, то можна зробити висновок, що ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук.
На підставі вищенаведеного, враховуючи, що КПК України передбачає спеціальне досудове розслідування щодо кримінального правопорушення, яке розслідується у межах кримінального провадження № 52020000000000379, ОСОБА_1 є повнолітньою особою, набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, наявні достатні докази для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук, зважаючи, що стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного саме фактом перебування останнього в такому розшуку, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання детектива у зв`язку із доведеністю всіх обставин, які обумовлюють застосування спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 297-1, 297-3, 297-4, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р.
Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 р. стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестануть існувати, подальше досудове розслідування стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України.
Копію ухвали (резолютивної частини) невідкладно направити до Офісу Генерального прокурора для організації виконання в частині внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення відповідних публікацій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12