- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/4526/22
Провадження 1-кс/991/4542/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3, розглянувши клопотання старшого детектива Першого відділу Третього підрозділу Головного підрозділу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м.Лчашен, Республіки Вірменія, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч. 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013,
ВСТАНОВИВ:
11.10.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання ст.детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому він просив: продовжити на шістдесят днів строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з можливістю внесення застави у розмірі у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України. В рамках даного кримінального провадження 21.06.2022 ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191КК України. 04.08.2022 ОСОБА_2 вручене повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2022 щодо підозрюваного ОСОБА_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 20.08.2022 включно. Одночасно ОСОБА_1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3721500грн та за умови внесення застави покладено на підозрюваного, зазначені в ухвалі обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2022 продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 15.10.2022 включно, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8, 9, ч.5 ст. 194 КПК України.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 продовжено до шести місяців, тобто до 21.12.2022.
При цьому, з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, як зазначає сторона обвинувачення, встановлені судом ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та враховуючи те, що дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 15.10.2022, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1, оскільки на думку сторони обвинувачення підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Отже, враховуючи те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 добігає кінця, ст.детектив за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з цим клопотанням про продовження такого строку.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частинами 1,3 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, ст.199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст. 199 КПК України).
Як вже зазначалося вище у цій ухвалі, старший детектив за погодженням із прокурором звернувся 11.10.2022 до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, оскільки визначений попередньою ухвалою слідчого судді строк добігає кінця 15.10.2022.
За приписами ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу має здійснюватися, серед іншого, за участю підозрюваного. Слідчий суддя зауважує, що на всіх стадіях цього кримінального провадження є обов`язковою участь підозрюваного ОСОБА_1 . А відтак прийняття рішення щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 за його відсутності буде істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призведе до скасування такої ухвали слідчого судді, оскільки участь підозрюваного є обов`язковою.
Станом на 11.10.2022, підозрюваний ОСОБА_1, утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор» та рахується за Національним антикорупційним бюро України.
Поряд з цим не може залишатися поза увагою суду те, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 завершується 15.10.2022, що є вихідним днем.
В той же час слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст. 199 КПК України).
Тобто для розгляду вказаного клопотання необхідно забезпечити участь підозрюваного в судовому засіданні, який наразі утримується в слідчому ізоляторі.
Відповідно до п.19 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, № 613/785/5/30/29/67/68 від 26.05.2015, заявка суду на конвоювання обвинувачених (підсудних), засуджених у судові засідання (далі - заявка суду) надсилається начальникові установи попереднього ув`язнення (установи виконання покарань) за місцем тримання обвинувачених (підсудних), засуджених або начальникові органу внутрішніх справ із розрахунку одержання її не пізніше ніж за 3 дні до дня проведення судового засідання та не пізніше одного дня до відправлення чергової варти за плановим залізничним (автомобільним) маршрутом.
При цьому, варто враховувати, що з моменту звернення ст.детектива до суду з клопотанням (11.10.2022) та до закінчення строку дії попередньої ухвали (15.10.2022) залишається 3 робочих дні, відповідно до графіку робочих днів ДУ «Київський слідчий ізолятор». Натомість для організації конвоювання підозрюваного до суду (надіслання заявки на конвоювання та її виконання) необхідний строк, що становить не менше 3 днів.
Поряд з цим, не можуть залишатися поза увагою об`єктивні обставини, які ставлять під сумнів можливість проведення судового засідання в даний період та які не залежать від волі учасників.
Так, варто враховувати те, що в період з 10.10.2022 вся територія України піддається масованим ракетним обстрілам зі сторони рф, зокрема здійснюються постійні обстріли міста Києва, у зв`язку з чим оголошені у місті Києві сигнали «повітряна тривога» становлять близько 5-6 годин поспіль.
Через завдання численних ракетних ударів по об`єктах цивільної інфраструктури, до яких зокрема належать енергетичні об`єкти, у місті запроваджено режим економії електроенергії та запроваджено віялові відключення електроенергії для стабілізації роботи енергосистеми, згідно графіку.
Таким чином, масовані обстріли міста Києва, відсутність спеціально обладнаних приміщень, які слугують укриттям у разі оголошення сигналу «повітряна тривога», у приміщенні Вищого антикорупційного суду (вул. Хрещатик, 42А, м. Київ), тривалість оголошених у місті Києві сигналів «повітряна тривога», що останнім часом становлять близько 5-6 годин поспіль та їх багаторазовість протягом робочого дня, віялові відключення електроенергії в м. Києві - всі вищенаведені обставини можуть призвести до безпосередньої загрози життю та здоров`ю учасників провадження та зокрема підозрюваного як під час його конвоювання, так і утримання в приміщенні суду, за такого здійснити конвоювання підозрюваного ОСОБА_1, на підставі заявки суду в межах строку дії попередньої ухвали не є можливим.
Так само не вбачається можливості провести судовий розгляд у відповідності до вимог ч.4 ст.199 КПК України, тобто до закінчення строків, встановлених ухвалою від 16.08.2022, оскільки наявність/відсутність вищеперерахованих обставин чи їх виникнення саме під час такого розгляду не можливо передбачити. А відкладення судового розгляду на іншу дату не є можливим, з огляду на необхідності розгляду клопотання до 14.10.2022 включно, оскільки 15.10.2022 є вихідним днем.
За наведеного, ст.детективом клопотання подане поза межами строку, визначеного ч.1 ст.199 КПК України, та при цьому не враховано необхідність забезпечення участі учасників провадження під час судового розгляду та потрібний для цього достатній час, що призвело до неможливості виконання вимог ч.4 ст.199 КПК України та здійснення розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.
Водночас слідчий суддя наголошує, що положеннями п.20-5 розділу XI Перехідних положень КПК України встановлено, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Дотримання вищевказаного строку надало б змогу забезпечити організацію судового розгляду та дотримання прав учасників, що не було враховано ст.детективом при зверненні з клопотанням в даній ситуації.
З метою забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки, забезпечення безпеки учасникам кримінального та судового провадження в правовому режимі воєнного стану країни, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан починаючи із 24.02.2022, який в подальшому був продовжений та діє по даний час.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 10 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII, у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Статтею 12-2 цього ж Закону від 12.05.2015 №389-VIII визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, стаття 26 цього ж Закону від 12.05.2015 №389-VIII визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковану Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР та яка набрала чинності для України з 11.09.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а за ч.3 ст.6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Статтею 63 Конституції України визначено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до вищевикладеного, ч.1 ст.20 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. За ч.2 ст.28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Наведені норми КПК України кореспондуються з наведеними вище положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Конституції України та покликані забезпечити, аби підозрюваний чи обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем підозри (обвинувачення), обґрунтованість чого має бути доведена (наприклад, пункт 18 рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», пункт 68 рішення ЄСПЛ у справі «Карт проти Туреччини»).
Враховуючи те, що на теперішній час в Україні триває війна, по території України, зокрема міста Києва наносяться ракетні удари, у тому числі по цивільних об`єктах, постійно оголошуються сигнали «повітряної тривоги», які тривають понад 5 годин, наразі запроваджено графік відключень електроенергії в місті Києві у зв`язку з ушкодженнями енергосистем України, слідчий суддя вважає об`єктивно неможливим здійснення конвоювання підозрюваного ОСОБА_1 до приміщення суду та проведення судового засідання до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді (15.10.2022) за обставин що склались, з врахуванням часу звернення детектива до суду з клопотанням. Водночас проведення судового засідання за відсутності самого підозрюваного призведе до порушення права на захист, яке не може бути обмежено навіть в умовах воєнного стану, та безумовного подальшого скасування судового рішення як постановленого з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Разом з тим слідчий суддя зазначає, що чинний КПК України визначає окремі питання здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, хоча й не охоплює кола всіх питань, які можуть виникати.
Так, ч.1 ст.34 КПК України передбачає, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях.
В той же час п.2 ч.1 ст.615 КПК визначено, що якщо відсутня об`єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями140, 163, 164, 170, 173, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 цього Кодексу, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Рішення керівника органу прокуратури приймається у формі постанови та має містити обґрунтування правомірності здійснення ним повноважень слідчого судді.
Також ч.ч.2,3,6 ст.615 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.
Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення
У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Таким чином зі змісту наведених норм ст.615 КПК України вбачається, що продовження строку тримання під вартою може бути безпосередньо здійснено керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, вочевидь шляхом прийняття відповідної постанови згідно із положеннями ст.110 КПК України.
При цьому КПК України прямо не пов`язує право керівника органу прокуратури на прийняття відповідної постанови про продовження строку тримання під вартою із об`єктивною неможливістю слідчого судді здійснювати повноваження щодо судового контролю, на відміну від питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке КПК прямо пов`язує із об`єктивною неможливістю розгляду слідчим суддею такого питання в установленому цим кодексом порядку.
Згідно з ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в ст.26 КПК України, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені обставини, об`єктивні сумніви у можливості проведення судового розгляду у строки, визначені ухвалою слідчого судді від 16.08.2022, за обставин що склались, неможливість конвоювання підозрюваного до суду за умов численних масованих обстрілів міста Києва, триваючих сигналів повітряних тривог, відсутність обладнаних укриттів від ракетних обстрілів в приміщенні суду, віялових відключень електроенергії, та беручи до уваги той факт, що строк тримання під вартою підозрюваного закінчується 15.10.2022, що унеможливлює подальше відкладення судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку про повернення клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою особі, яка його подала, з одночасним роз`ясненням положень ст.615 КПК України щодо можливості прийняття відповідної постанови керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.7,9,197,199,369-376,615 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого детектива Першого відділу Третього підрозділу Головного підрозділу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч. 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110000000270 від 14.03.2013 - повернути особі, яка його подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6