- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/3024/22
Провадження №11-сс/991/265/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисників підозрюваної ОСОБА_5, ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24серпня 2022року про відмову в скасуванні повідомлення про підозру,
ВСТАНОВИЛА:
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ), за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП), здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №52021000000000164 від 01.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.5 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.
10 червня 2022 року детективом НАБУ ОСОБА_9 в рамках зазначеного кримінального провадження повідомлено ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст.191 КК України (пособництво у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах).
Не погоджуючись із вказаним повідомленням, 16 серпня 2022 року адвокат ОСОБА_5 подав до Вищого антикорупційного суду скаргу, в якій просив скасувати повідомлення про підозру від 10.06.2022 у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021 та зобов`язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення ОСОБА_8 про підозру 10.06.2022.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2022року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про підозру.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 02 вересня 2022 року адвокат ОСОБА_8 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
1.Визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 24.08.2022 у справі № 991/3024/22 та поновити цей строк;
2.Скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.08.2022 у справі №991/3024/22;
3.Постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 від 10.06.2022 у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 та зобов`язати слідчого, прокурора у цьому кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення ОСОБА_8 про підозру.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в обґрунтування ухвали слідчим суддею покладено низку доводів, які на думку сторони захисту є хибними та суперечать положенням законодавства, чим обумовлюють незаконність та необґрунтованість ухвали.
На думку сторони захисту:
1)слідчий суддя лише формально оцінив сукупність зібраних стороною обвинувачення матеріалів, а також здійснив перевірку повідомлення про підозру лише стосовно його відповідності вимогам ст. 277 КПК України;
2)у НАБУ відсутні повноваження здійснювати досудове розслідування кримінального правопорушення за ст. 191 КК, яке вчинено приватною особою (порушення правил підслідності);
3)подальше досудове розслідування невиправдане, так як уже на цій стадії досудового розслідування очевидно, що фабула сторони обвинувачення є лише гіпотетичним припущенням можливих дій як ОСОБА_8 так і інших причетних до подій осіб, однак таких дій взагалі не відбувалось, а отже не відбувалось і об`єктивної сторони за ст. 191 КК України.
4)у діях ОСОБА_8 відсутній корисливий мотив;
5)в основу підозри покладено хибну судову товарознавчу експертизу, оскільки під час її призначення та безпосередньо здійснення допущено низку порушень законодавства України, які обумовлюють недопустимість висновку експерта як доказу в цьому провадженні.
6)зміст повідомлення про підозру свідчить про порушення стороною обвинувачення права ОСОБА_8 на захист в аспекті детальності висунутої проти неї підозри.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обгрунтовується тим, що вступна та резолютивна частини ухвали була оголошена 24 серпня 2022 року, однак скаржник отримав повний текст ухвали 31 серпня 2022 року, при тому, що повний текст було складено 29 серпня 2022 року.
В судове засідання з`явились захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 та прокурор САП ОСОБА_7 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч.4 ст.405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, думки захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_7, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, ст. 303-308 цього Кодексу).
Згідно ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч.3 ст. 395 КПК України).
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду було постановлено 24 серпня 2022 року, повний текст якої оголошено 30 серпня 2022 року. Копію ухвали слідчого судді (повний текст) адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 отримали 31 серпня 2022 року (том 4 а.с. 79)
Згідно ч.1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленою в ухвалі від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за можливе поновити ОСОБА_5 строк на апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24серпня 2022року про відмову в скасуванні повідомлення про підозру, вважаючи його пропущеним з поважних причин.
З матеріалів судового провадження вбачається, що НАБУ за процесуального керівництва САП здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.5 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України (том 1 а.с. 15-16).
10 червня 2022 року детективом НАБУ ОСОБА_9 в рамках зазначеного кримінального провадження повідомлено ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст.191 КК України.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні пособництва у незакінченому замаху на заволодіння чужий майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в особливо великих розмірах(том 1 а.с. 16-28).
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України. Згідно ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У відповідності до ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: 1)прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6)стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8)підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Слідчий суддя дослідивши наявне у матеріалах провадження повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 10 червня 2022 року, дійшов вірного висновку, що зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, детективом при врученні було дотримано вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини, які дають слідчому судді підстави для висновку можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте закріплює: що підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру; строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення пропідозру (два місяці); функцію слідчого судді та вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.
Відповідно до ч.3 ст.17 КПК України, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Згідно ч. 1 ст.47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.
Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч.1 ст.94 КПК України).
Аналіз зазначених положень КПК України дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноваженийперевіряти, зокрема, дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а також наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що докази, зібрані у кримінальному провадженні на день складення повідомлення про підозру від 10 червня 2022 року, в своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають рівню достатніх підстав (доказів), що закріплений в п.3 ч.1 ст.276 КПК України.
Тобто, під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання наявності достатніх підстав (доказів) для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
Отже, на стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення підозри існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_8 могла вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому їй було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази:
-протокол огляду зовнішнього накопичувача інформації від 14.09.2021 (том 3 а.с. 75-114);
-протокол огляду терміналу мобільного зв`язку ОСОБА_13 від 06.12.2021, згідно з яким ОСОБА_13 домовився із ОСОБА_10 про необхідність внесення в Технічні умови закупівлі (Інформацію про закупівлю) обов`язкових умов, сформованих ОСОБА_8 (том 3 а.с. 124-135);
-протокол огляду терміналу мобільного зв`язку ОСОБА_8 від 15.12.2021, згідно з яким ОСОБА_8 обраховувала собівартість послуг з ПЛР-тестування та розрахувала розмір майбутнього предмета заволодіння та його розподіл між співучасниками злочину (том3 а.с. 136-168);
-протоколом огляду терміналу мобільного зв`язку від 11.06.2021, згідно з яким оглянуто термінал мобільного зв`язку ОСОБА_11 і який підтверджує надання ОСОБА_10 вказівок ОСОБА_11 забезпечити завчасне ознайомлення ОСОБА_8 із документами конкурсних торгів для внесення до них змін (том 3 а.с. 169-213);
-протоколом огляду від 22.12.2021, згідно з яким здійснено огляд інформації про телефонні з`єднання ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_8 (том 4 а.с. 1-8).
-висновок експерта від 21.04.2022 № СЕ-19/111-22/8280-ПЧ, згідно якого підпис від імені ОСОБА_15 у протоколі від 05.11.2022 ПЛР тестування як представника ТОВ «Діагностика здоров`я» виконано не ОСОБА_15, а іншою особою (том 4 а.с. 11-22).
Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про порушення правил підслідності та відсутності в НАБУ повноважень здійснювати досудове розслідування цього кримінального правопорушення, виходячи з наступного.
З матеріалів провадження вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення, інкриміновані ОСОБА_8 внесено до ЄРДР 01.04.2021 за №52021000000000164.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України (в редакції Закону України № 1791-VIII від 20.12.2016), детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування зокрема кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 КК України, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.07.2020 станові 2197 грн. Співучасникам інкриміновано незакінчений замах на заволодіння чужим майном в розмірі 4 940 775 грн. (том1 а.с. 16-28), що в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Сторона захисту посилається на п.2 ч.5 ст.216 КПК України (в редакції Закону України №1888-IX від 17.11.2021), який однак не може бути застосований у даному випадку, оскільки:
1)кримінальне правопорушення №52021000000000164 внесено до ЄРДР 01.04.2021, а п.2 ч.5 ст.216 КПК України (в редакції Закону України № 1888-IX від 17.11.2021) набрав чинності 25.11.2021, тобто після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР;
2)згідно п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1888-IX від 17.11.2021, досудове розслідування кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесені до ЄРДС до набрання чинності цим Законом (тобто до 25.11.2021) та які перебувають у провадженні НАБУ станом на день набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати детективи НАБУ відповідно до вимог КПК України;
3) станом на день набрання чинності Закону України № 1888-IX від 17.11.2021 кримінальне правопорушення №52021000000000164 від 01.04.2021 перебувало в проваджень НАБУ.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення спільно з іншими особами, зокрема ОСОБА_10, яка на час його вчинення кримінального правопорушення обіймала посаду виконавчого директора Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця».
Згідно із п. 2 Статуту АТ «Укрзалізниця», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, АТ «Укрзалізниця» утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.
Сама ж ОСОБА_10, як виконавчий директор Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, була службовою особою.
Таким чином, кримінальне правопорушення, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_8, підслідне детективам НАБУ.
Щодо доводів сторони захисту про недопустимість висновку експерта від 27.10.2021 №129/21, то колегія суддів відзначає наступне.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПКУкраїни (ч.1 ст.86 КПК України).
При цьому КПК України не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч.1 ст. 87 КПК України).
На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Саме тому, колегія суддів вважає, що на даній стадії надання оцінки висновку експерта від 27.10.2021 № 129/21 з точки зору його достовірності, допустимості та належності є передчасним.
Окрім того, доводи сторони захисту в цій частині не впливають та не спростовують висновків слідчого судді, зазначених в оскаржуваній ухвалі щодо обґрунтованості підозри, з яким погоджується й колегія суддів.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення №52021000000000164 від 01.04.2021 та можуть бути перевірені судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною захисту не надано переконливих доказів того, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, так само не наведено даних, які б спростували факт можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52021000000000164 від 01.04.2021.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПКУкраїни).
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 117, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2022 року задовольнити.
Строк на апеляційне оскарження поновити.
Ухвалу слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 24серпня2022рокузалишити беззмін,а апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_5 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3