Document No. 105940974

Справа № 991/1537/22

Провадження 1-кп/991/14/22

У ХВ АЛ А

22 серпня 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

за участі:

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 про закриття провадження у справі, подане у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001981 від 21 червня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Потсдам, Німеччина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Лубни, Полтавської обл., який проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст клопотання та позиції учасників судового провадження

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 про закриття провадження у кримінальній справі №991/1537/22. Вимоги клопотання мотивовані тим, що на думку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_7, з моменту вручення йому повідомлення про підозру та до моменту подання до суду обвинувального акта закінчився строк досудового розслідування. На підтвердження зазначеної позиції сторона захисту акцентувала увагу суду на наступних процесуальних рішеннях та діях, які мали місце під час досудового розслідування. Так, 26 січня 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Двічі постановами Заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування продовжувався: постановою від 21 березня 2018 року до 6 місяців, а постановою від 21 червня 2018 року до 12 місяців, тобто до 26 січня 2019 року. 03 жовтня 2018 року із кримінального провадження №42017000000001981 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Таким чином, на цей момент, на думку сторони захисту, залишилось 3 місяці та 23 дні до закінчення строку досудового розслідування. 22 жовтня 2019 року розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, кримінальному провадженню присвоєно №52019000000000933. 30 жовтня 2019 року кримінальні провадження №52019000000000933, № 52019000000000934, № 52019000000000935 об`єднані з провадженням №42017000000001981 з присвоєнням об`єднаному кримінальному провадженню номеру останнього. Постановою детектива від 23 березня 2021 року у №42017000000001981 змінено правову кваліфікацію правопорушення з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 369 КК України. 15 квітня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України. За підрахунками сторони захисту ОСОБА_7, здійсненими шляхом додавання строків у різних провадженнях, строк досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні №42017000000001981 максимально міг тривати до 07 серпня 2021 року. Водночас постанова Генерального прокурора від 14 червня 2021 року про продовження строку досудового розслідування до 15 листопада 2021 року, на думку сторони захисту, є незаконною у зв`язку з відсутністю у прокурора повноважень на продовження такого строку. У зв`язку з викладеним, захисник ОСОБА_9 приходить до висновку, що вручення обвинувального акта його підзахисному ОСОБА_7 10 травня 2022 року здійснено поза межами строку досудового розслідування, як і подальше направлення такого обвинувального акта до суду. Правовою підставою для закриття кримінального провадження захисник ОСОБА_9 визначив п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 вимоги поданого ним раніше клопотання підтримав та просив суд його задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_8 підтримала вимоги клопотання про закриття кримінального провадження, подані захисником ОСОБА_9, додатково зазначила, що строки в об`єднаному кримінальному провадженні можуть продовжуватись лише у цілому провадженні, а не в окремих його об`єднаних епізодах, тому вважала, що максимальний строк, на який могло бути продовжено строк досудового розслідування цьому провадженні 12 місяців, закінчився, а тому додатково ще на 7 місяців такий строк не міг бути продовжений. Уважає, що у зв`язку з об`єднанням декількох проваджень в одному та внесенням відомостей по окремих провадженнях до ЄРДР після набрання чинності змінами до КПК України, на провадження загалом поширюють свою дію норми ст. 219, п. 10 ч. 1 ст. 284, ст. 314 КПК України зі змінами, а кримінальне провадження може бути закрите із зазначених у клопотанні підстав.

Прокурор ОСОБА_10 надав суду свої письмові заперечення проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_9, пояснив, що, на його думку, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не може бути застосований до цього провадження, оскільки ст. 284 КПК України доповнена п. 10 Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, відповідне положення якого було введено в дію 15 березня 2018 року та не має зворотної дії в часі і застосовується до кримінальних проваджень, унесених до ЄРДР після 15 березня 2018 року, натомість провадження №42017000000001981 зареєстроване 21 червня 2017 року. На підтвердження зазначеної позиції прокурор ОСОБА_10 послався на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 січня 2022 року у справі № 991/7425/21. Щодо обрахування строку досудового розслідування, то на думку прокурора ОСОБА_10 при обчисленні строків застосовується редакція кримінального процесуального закону, яка була чинною до набрання чинності змінами 15 березня 2018 року, відповідно до якої досудове розслідування у провадженні, в якому жодній особі не було повідомлено про підозру, не обмежувалось жодними строками. Станом на 03 жовтня 2018 року, на думку прокурора, жодній особі не було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42017000000001981, оскільки відповідно до постанови прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від вказаної дати підзора, повідомлена ОСОБА_7 26 січня 2018 року за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, разом із іншими матеріалами була виділена в окреме провадження за № 42018000000002428, в межах якого продовжилось досудове розслідування зазначених злочинів. Таким чином, на думку прокурора, твердження сторони захисту про залишок 3 місяців та 23 днів строку досудового розслідування станом на 03 жовтня 2018 року не відповідає дійсності, оскільки ст. 219 КПК України в редакції до внесення змін не встановлювала жодних строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру. На підтвердження наявності у прокурора повноважень продовжувати строк досудового розслідування та спростування доводів сторони захисту, сторона обвинувачення зазначила, що таке право прокурора визначено ст. 219 КПК України в редакції, що діяла до 15 березня 2018 року, відповідна позиція підтверджена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 червня 2021 року. Щодо обчислення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981, то прокурор зазначив, що 15 квітня 2021 року у вказаному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 369 КК України. 14 червня 2021 року Генеральним прокурором строк досудового розслідування продовжено до 7 місяців, тобто до 15 листопада 2021 року. 20 жовтня 2021 року сторону захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування та надано доступ до ознайомлення з ними. 25 лютого 2022 року сплинув останній день строку ознайомлення, визначеного ухвалою слідчого судді. 04 березня 2022 року провадження № 42017000000001981 було зупинено, та відновилось 09 травня 2022 року. 12 травня 2022 року обвинувальний акт у провадженні № 42017000000001981 надійшов до суду, тобто за підрахунками прокурора ОСОБА_10 до завершення строку досудового розслідування залишилось 15 днів. Окрім того, прокурор ОСОБА_10 зазначив, що відомості, викладені в рапорті начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 19 червня 2017 року, на підставі яких 21 червня 2017 року було зареєстровано провадження № 42017000000001981 відповідають тим обставинам, що є предметом цього судового провадження, а це означає, що при обрахунку строків у цьому провадженні повинен застосовуватись кримінальний процесуальний закон в редакції, що діяла до внесення змін.

2.Мотиви суду

Як убачається із матеріалів, наданих сторонами при розгляді клопотання захисника ОСОБА_9, та не заперечується обома сторонами 21 червня 2017 року зареєстровано кримінальне провадження № 42017000000001981 за ч. 2 ст. 364 КК України. 26 січня 2018 року у цьому провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Постановами Заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981 продовжувався двічі: постановою від 21 березня 2018 року до 6 місяців, а постановою від 21 червня 2018 року до 12 місяців, тобто до 26 січня 2019 року.

03 жовтня 2018 року (тобто в межах строку досудового розслідування) із кримінального провадження №42017000000001981 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України в окреме провадження №42018000000002428. Таким чином, суд приходить до висновку, що з моменту виділення вказаного кримінального провадження, у провадженні №42017000000001981 жодній особі не було повідомлено про підозру.

22 жовтня 2019 року зареєстровано кримінальне провадження № 52019000000000933 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке разом із провадженнями № 52019000000000934 та № 52019000000000935 30 жовтня 2019 року об`єднано з провадженням №42017000000001981 із присвоєнням номеру останнього.

23 березня 2021 року у кримінальному провадженні №42017000000001981 змінено правову кваліфікацію з ч. 2 ст. 364 на ч. 3 ст. 369 КК України, за якою 15 жовтня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру.

Вирішуючи питання про можливість застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України при розгляді клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження суд враховує наступне.

Частина 1 ст. 284 КПК України доповнена пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі Закон №2147-VIII). Відповідно до п. 4 § 2 «Перехідні положення» розд. 4 Закону № 2147-VIII зміни до ст. 284 КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Закон № 2147-VIII набрав чинності 15 грудня 2017 року, а зміни до ст. 284 КПК України введені в дію 15 березня 2018 року, відповідно.

Таким чином, з підстав, визначених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, можуть бути закриті лише ті провадження, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після 15 березня 2018 року. Оскільки кримінальне провадження № 42017000000001981 зареєстроване 21 червня 2017 року, то при вирішенні питання про його закриття не може бути застосована зазначена норма кримінального процесуального закону.

Такий висновок суду узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Релевантною також є позиція Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладена в ухвалі від 17 січня 2022 року в цьому провадженні, в якій суд апеляційної інстанції погодився із висновками слідчого судді Вищого антикорупційного суду, викладеними в ухвалі від 14грудня 2021 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №42017000000001981. Висновки суду апеляційної інстанції полягали в наступному: повноваження прокурора на закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України поширюються виключно на кримінальні провадження, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію змін до кримінального процесуального закону, а саме з 16 березня 2018 року. Із матеріалів провадження суд також убачав, що відомості про кримінальні правопорушення за №42017000000001981 внесені до ЄРДР 21 червня 2017 року, тобто до набрання чинності вищенаведеними змінами 16 березня 2018 року. Зазначені висновки суду апеляційної інстанції становлять res judicata для вирішення клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо того, що окремі кримінальні провадження, які були об`єднані із провадженням № 42017000000001981, унесені до ЄРДР в 2019 році, що уможливлює, на думку сторони захисту, застосування до об`єднаного кримінального провадження п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України з огляду на приписи Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 06 квітня 2016 року № 139 (яке було чинним на момент об`єднання кримінальних проваджень №52019000000000933, № 52019000000000934 та №52019000000000935 із провадженням №42017000000001981).

Відповідно до абз. 4 п. 1 глави 3 розділу II зазначеного Положення до ЄРДР вносяться відомості про об`єднання матеріалів досудових розслідувань (ч. 1 ст. 217 КПК України), при цьому об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження. Відповідна норма продубльована і в Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, яке є чинним на сьогодні.

Отже, саме номер, а відповідно і дата провадження, яке внесено раніше, було присвоєно 30 жовтня 2019 року об`єднаному кримінальному провадженню №42017000000001981 від 21 червня 2017 року, і саме з цього моменту дати реєстрації окремих проваджень, які були об`єднані, втратили значення для обчислення строків в об`єднаному провадженні.

Зазначений висновок суду узгоджується із позицією Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, висловленою в ухвалі від 25 червня 2021 року у справі №991/3864/21, постановленій за результатами розгляду скарги захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2021 року, якою закрито провадження щодо розгляду клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981.

Позиція суду апеляційної інстанції полягає в наступному: якщо в об`єднаному кримінальному провадженні розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесені як до, так і після 15 березня 2018 року, то правовий режим у такому провадженні є єдиним і визначається датою внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення; такий правовий режим поширюється на всі наступні епізоди (незалежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) та є незмінним протягом усього часу досудового розслідування, а тому днем початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, в якому об`єднанні матеріали декількох досудових розслідувань, є дата внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, незалежно від дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, які об`єднанні у це кримінальне провадження.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції становлять res judicata при вирішенні питання про закриття цього кримінального провадження.

Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що стороною захисту не наведено доводів для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України як правової підстави для закриття цього кримінального провадження.

Водночас, суд уважає, що надходження обвинувального акта 12 травня 2022 року до Вищого антикорупційного суду відбулось в межах строків, визначених кримінальним процесуальним законом, оскільки відповідно до положень закону, що діяв до внесення змін, які набрали чинності 15 березня 2018 року та не мали зворотної дії в часі, тривалість досудового розслідування у провадженні, в якому жодній особі не було повідомлено про підозру, не обмежувалась процесуальними строками.

Суд не враховує посилання сторони захисту на повідомлення 26 січня 2018 року ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки відповідні матеріали досудового розслідування були виділені в окреме провадження. Доказом цього є відсутність відомостей про повідомлення підозри 26січня 2018 року в Реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2017000000001981, який надійшов до суду разом із обвинувальним актом. Відповідно до редакції кримінального процесуального закону, яка діяла до введення в дію змін 15 березня 2018 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, не обмежувався. Таким чином, повідомлення ОСОБА_7 про підозру у кримінальному провадженні №2017000000001981 було здійснено 15 квітня 2021 року і саме з цього моменту розпочався відлік двомісячного строку досудового розслідування.

Із відомостей, викладених у рапорті начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 19 червня 2017 року, на підставі яких 21 червня 2017 року було зареєстровано провадження № 42017000000001981, вбачається, що було виявлено схему розкрадання коштів державного бюджету, призначених на закупівлю товарів, робіт та послуг для потреб територіальних підрозділів Департаменту вибухотехнічної служби НП України групою осіб, підконтрольних ОСОБА_6 . У грудні 2016 року ОСОБА_6 організував проведення закупівель для потреб територіальних управлінь та відділів ДВТС спеціального обладнання та інструментів на суму близько 10 млн. грн, частину коштів від загальної суми закупівель фірми-продавці перераховували на рахунки ТОВ «Бівіджі груп» або безпосередньо передавали у вигляді готівки ОСОБА_6 .

Водночас, зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Отже, з моменту реєстрації кримінального провадження № 42017000000001981 21червня 2017 року в межах досудового розслідування перевірялись обставини та факти, що відображені в обвинувальному акті, який надійшов до суду.

Постановою Генерального прокурора від 14 червня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 було продовжено до 15 листопада 2021 року.

Відповідно до п. 502 розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування 20 жовтня 2021 року (тобто за 26 днів до закінчення строку досудового розслідування) стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Ознайомлення ОСОБА_7 з матеріалами досудового розслідування завершилось 14лютого 2022 року (п. 516 Реєстру матеріалів досудового розслідування). Ухвалою слідчого судді від 22 лютого 2022 вдруге та востаннє встановлено підозрюваному ОСОБА_6 строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який закінчився 25 лютого 2022 року (включно).

З 26 лютого 2022 року до 04 березня 2022 року сплинуло 7 днів строку досудового розслідування, оскільки вже 04 березня 2022 року досудове розслідування було зупинено та відновилось 09 травня 2022 року. З вказаної дати та до моменту надходження обвинувального акта до суду 12 травня 2022 року пройшло ще 4 дні.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строк досудового розслідування, таким чином, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до суду за 15 днів до закінчення строку досудового розслідування.

Ураховуючи вищенаведене, перевіривши обґрунтованість заявленого захисником ОСОБА_9 клопотання про закриття провадження у кримінальній справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. 284, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 про закриття провадження у кримінальній справі № 991/1537/22 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3