- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 757/870/18-к
Провадження 1-кп/910/40/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня 2017 року за №52017000000000733, за обвинуваченням ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 30 жовтня 2017 року за № 52017000000000733 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.
У судовому засіданні 24 травня 2022 року прокурором першоговідділу управлінняпроцесуального керівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5 було поданоклопотання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 333 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 333 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 826173,00 (вісімсот двадцять шість тисяч сто сімдесят три) гривень.
Клопотання прокурора обґрунтовано наступним.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року продовжено раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 липня 2020 року, а також визначено заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600,00 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.
27 травня 2020 року заставодавцем ОСОБА_9 внесено визначену суму застави на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, у зв`язку з чим ОСОБА_8 був звільнений з-під варти.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 травня 2022 року заставу в розмірі 630600,00 гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_9 звернуто в дохід держави, а до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 333 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 826173,00 (вісімсот двадцять шість тисяч сто сімдесят три) гривень.
Прокурор зазначає, що станом на дату звернення з клопотанням, обвинувачений ОСОБА_8 не вніс кошти на відповідний рахунок та не забезпечив їх внесення заставодавцем, у зв`язку з чим є підстави для прийняття судом рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою.
У клопотанні прокурор також посилається на те, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 і ч. 4 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Також прокурор зазначає про існування ризиків, передбачених вимогами п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду та можливість незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, посилається на матеріальний стан обвинуваченого та на відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. Прокурор зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання зазначеним ним ризикам та нездатні забезпечити виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов`язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав думку прокурора.
Захисник ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на відсутність зазначених прокурором ризиків, належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, його стан здоров`я та матеріальний стан, а також відсутність у останнього намірів переховуватися від суду і перешкоджати судовому розгляду справи. Просив застосувати до обвинуваченого альтернативну міру запобіжного заходу, не пов`язану із триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав думку захисника ОСОБА_7 та зазначив, що наведені стороною обвинувачення ризики відсутні і він не має наміру переховуватись від суду та перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Суд, дослідивши доводи клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, матеріали кримінального провадження необхідні для вирішення цього питання, а також заперечення захисника і обвинуваченого та додані до них матеріали, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора та застосування до обвинуваченого запобіжного заходуу виглядідомашнього арештуу певнийперіод доби з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.».
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України: «Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 КПК України: «Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України: «Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.».
Відповідно до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України: «Суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12).».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 182 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.».
Відповідно довимог ч.1ст.194КПКУкраїни:«Під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення (1); наявністьдостатніх підставвважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбаченихстаттею 177цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор (2); недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).».
Відповідно довимог ч.ч.1та 2ст.200КПК України:«Прокурор,слідчий запогодженням зпрокурором маєправо звернутисяв порядку,передбаченомуст.184КПК України,до слідчогосудді,суду ізклопотанням прозміну запобіжногозаходу,в томучислі проскасування,зміну абопокладення додатковихобов`язків,передбачених ч.5ст.194КПК України,чи прозміну способуїх виконання. Уклопотанні прозміну запобіжногозаходу обов`язковозазначаються обставини,які: виниклипісля прийняттяпопереднього рішенняпро застосуваннязапобіжного заходу(1); існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати (2).».
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 після застосування запобіжного заходу у вигляді застави, не вніс кошти на відповідний рахунок та не забезпечив їх внесення заставодавцем суд, керуючись зазначеним нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, які відносяться до тяжкого і особливо тяжкого злочинів, відповідно до вимог ч. ч. 5 і 6 ст. 12 КК України.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 ризики не зменшились та продовжують існувати.
Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин тих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_8, а саме вчинення кримінальних правопорушень, покарання за одне з яких передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також даних щодо належності на праві власності обвинуваченому нерухомого майна і земельної ділянки у Республіці Чорногорія, а також інформації, яка була отримана за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) і містить дані, що обвинувачений ОСОБА_8 планував там проживати, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений ОСОБА_8, будучи належним чином повідомлений, не прибув у судове засідання 03 травня 2022 року без поважних причин, а у судовому засіданні 10 травня 2022 року було встановлено, що у березні травні 2022 року останній перебував на території Республіки Чорногорія.
Суд приходить до висновку, що продовжує існувати і ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_8 на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час суд лише розпочав допит свідків. З пояснень прокурора і доданих до клопотання матеріалів вбачається, що це може стосуватися впливу на свідків, які раніше працювали разом з обвинуваченим ОСОБА_8 у ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та знаходилися у його підпорядкуванні, а також на свідка ОСОБА_10, матеріали стосовно якого раніше були виділені прокурором в окреме провадження, та щодо якого був ухвалений вирок на підставі укладеної ним з прокурором угоди про визнання винуватості.
Наведені вище обставини свідчать про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків. Судом також враховано наявність обставин, які відповідно до вимог ст.178 КПК України, повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема: вік та стан здоров`я обвинуваченого; його репутацію і відсутність у нього судимостей; його майновий стан; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, який за обвинувальним актом складає 1 603 678 111, 74 (один мільярд шістсот три мільйона шістсот сімдесят вісім тисяч сто одинадцять гривень сімдесят чотири копійки); відсутність доказів на підтвердження наявності у нього міцних соціальних зв`язків, утриманців і постійного місця роботи.
Разом з тим, суд не вбачає необхідності у застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час дії воєнного стану, який був введений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб та неодноразово продовжений. Натомість, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладенням на нього обов`язків передбачених п. 5 ст. 194 КПК України, в достатній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.
Відповідно довимог ч.ч.1-2ст.181КПК України:«Домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 181 КПК України: «Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України: «Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.».
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч.7 ст.42 КПК України, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб (1); виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (2); підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (3); надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (4).
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою строком на 60 днів та вважає за можливе застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладенням на нього обов`язків передбачених п. 5 ст. 194 КПК України строком на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 181, 194, 196, 331, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу (застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) обвинуваченому ОСОБА_8 відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, у певний період доби, а саме: з 20:00 години до 07:00 години наступної доби.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов`язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, відомості про допит яких містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали становить 2 місяці, тобто до 31 липня 2022 року включно.
Виконання ухвали доручити Головному управлінню Національної поліції у місті Києві, а контроль за її виконанням покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні №52017000000000733 від 30 жовтня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений та проголошений 03 червня 2022 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3