- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/1665/22
Провадження 1-кс/991/1682/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, старшого детектива ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову старшого детектива заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 щодо відмови у задоволенні клопотання від 13.05.2022 № 13-05/22-01 про проведення одночасних допитів в кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018; зобов`язати детектива провести слідчі дії у виді одночасних допитів двох чи більше вже опитаних осіб, а саме: між ОСОБА_4 та відповідно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ..
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018, у якому ОСОБА_4 09.12.2021 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України.
У ході досудового розслідування ОСОБА_4 10.12.2021 та 13.05.2022 був допитаний в якості підозрюваного, винним себе в інкримінованих йому злочинах не визнав, вважає, що будь-яких протиправних дій не вчиняв, підозра побудована на припущеннях, а інформація, викладена в ній, є недостовірною.
У зв`язку з тим, що в підозрі від 09.12.2021 наявні протиріччя та неправдиві відомості, сторона захисту 13.05.2022 звернулась до старшого детектива заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 з клопотанням від 13.05.2022 № 13-05/22-01 про проведення одночасних допитів ОСОБА_4 з ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
За результатами розгляду клопотання старший детектив ОСОБА_5 виніс постанову від 18.05.2022 про відмову в його задоволенні.
На переконання захисника постанова детектива є незаконною та невмотивованою, дії детектива не направлені на встановлення істини по справі, а формальна відмова в проведенні одночасних допитів є грубим порушенням права ОСОБА_4 на захист та істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.
Захисник ОСОБА_3 зазначає, що в показаннях ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (яка також неодноразово допитана в межах даного кримінального провадження і в якості підозрюваної, і в якості свідка) наявні розбіжності, покази ОСОБА_6 є непослідовними, неправдивими, наклепницькими та такими, що не відповідають обставинам справи. Крім того, матеріали кримінального провадження та безпосередньо повідомлення про підозру у вчиненні злочинів містять відомості, які свідчать про можливий вплив ОСОБА_4 на підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_9, а також про начебто наявність певних зв`язків ОСОБА_4 з ОСОБА_8 та ОСОБА_10, що фактично не відповідає дійсності.
Відтак захисник вважає, що ОСОБА_4 необхідно дати змогу в порядку ч. 9 ст. 224 КПК України надати показання в ході одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб ( ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ) або взагалі до теперішнього часу недопитаних, для з`ясування причин невідповідності показань фактичним обставинам справи, для встановлення неправдивості деяких показів в рамках досудового слідства, що в свою чергу може підтвердити репутацію ОСОБА_4 та дозволить слідству отримати докази про відсутність вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 позицію, висловлену в скарзі підтримали, просили її задовольнити. Додатково пояснили, що ОСОБА_6 у 2021 році надала слідству нові показання, які, на їх думку, за сплином часу є підозріло детальні та містять розбіжності із попередніми, наданими нею відносно дій ОСОБА_4 . Щодо показань ОСОБА_9 зазначили, що останній свідчить про стосунки із підозрюваним, яких фактично не було, однак, повідомлені ним обставини містяться в підозрі від 09.12.2021. також зазначили, що покази ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 або не містять взагалі відомостей щодо дій ОСОБА_4, або ж не мають розбіжностей із показами останнього.
Старший детектив ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги з підстав, викладених в письмових запереченнях, на підтвердження яких надав відповідні матеріали кримінального провадження. Детектив зазначив, що ОСОБА_4 неодноразово допитувався в кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018, зокрема, 07.12.2018 у процесуальному статусі свідка, а 10.12.2021 та 13.05.2022 у процесуальному статусі підозрюваного. Під час останніх двох допитів ОСОБА_4 мав змогу дати свідчення щодо змісту повідомленої йому підозри. Надаючи покази 07.12.2018, ОСОБА_4 уникав чітких відповідей на запитання детектива, які стосувались суті кримінального провадження. З огляду на значні розбіжності в показаннях ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а також неточність відповідей останнього, детективом було ініційовано та проведено 16.10.2019 одночасний допит між вказаними особами. Зауважив, що в показаннях ОСОБА_4 та інших учасників кримінального провадження, про одночасні допити з якими клопоче сторона захисту, відсутні значні розбіжності, причини яких необхідно було б з`ясувати під час таких слідчих дій, відтак останні не досягнуть мети їх проведення. Вважає безпідставними твердження захисника про те, що підозра ОСОБА_4 ґрунтується виключно на свідченнях ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а також на припущеннях старшого групи слідчих, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_4 ґрунтується на інших наявних в матеріалах кримінального провадження належних та допустимих доказів. Додатково пояснив, що зазначені в повідомленні про підозру відомості про зустріч ОСОБА_9 з ОСОБА_4, під час якої останній повідомив про підписання ОСОБА_7 договору від 22.08.2016 № 28/1-13, а також про міркування ОСОБА_9 про можливий вплив на підписанта саме ОСОБА_4, ґрунтуються не на показах ОСОБА_9, а на інших доказах, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Звернув увагу, що під час одночасного допиту, проведеного 16.10.2019, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на запитання детектива надавали протилежні відповіді, відтак їх покази не містять розбіжностей, а є кардинально різними.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та письмових заперечень, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно зі ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй.
Тобто право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується стороною обвинувачення, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку ст. 220 КК України.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею в скаргах за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, дізнавачем, прокурором, та обґрунтованість внесеного клопотання.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України.
Встановлено, що за результатом розгляду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 від 13.05.2022 № 13-05/22-01 про проведення одночасних допитів ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідно з іншого старшим детективом т.в.о. керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 18.05.2022 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання.
Копія клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 від 13.05.2022№ 13-05/22-01про проведенняодночасних допитівдо матеріалівсправи ненадана,що позбавляєможливості слідчогосуддю надатиоцінку цього клопотанняна предметобґрунтування доцільностіздійснення слідчих(розшукових)дій,що порушеніперед детективом.
Щодо оцінки дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій детективом.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу (п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України).
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 95 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є показання, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту, зокрема, підозрюваним чи свідком щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Згідно із ч. 9 ст. 224 КПК України слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
В обґрунтування постанови від 18.05.2022 старший детектив зазначив відомості про клопотання захисника; посилаючись на норми Кримінального процесуального кодексу України навів мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту, вказавши таке: ОСОБА_4 допитувався в ході досудового розслідування і в якості свідка (07.12.2018), і в якості підозрюваного (13.05.2022) під час якого ОСОБА_4 висловився щодо повідомленої йому підозри. Проте, в ході допиту 07.12.2018 ОСОБА_4 уникав чітких відповідей на запитання детектива. У зв`язку із наявними розбіжностями в показаннях ОСОБА_6 та ОСОБА_4, детективом ініційовано та 16.10.2019 проведено одночасний допит між вказаними особами, у ході якого з`ясовані усі питання, які цікавили сторону обвинувачення. Детектив стверджує, що в показаннях ОСОБА_4 та інших учасників кримінального провадження, щодо одночасних допитів з якими клопоче сторона захисту, відсутні значні розбіжності, які б необхідно було з`ясувати під час проведення таких слідчих дій, відтак досягнути їх мети наразі неможливо. Навів обґрунтування того, що в основу повідомлення про підозру ОСОБА_4 покладено не показання єдиного свідка, а матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
У судовому засіданні детектив надав матеріали досудового розслідування, на які він посилався в оскаржуваній постанові, а також відповідні пояснення щодо їх значення в кримінальному провадженні.
Мотиви прийняття детективом оскаржуваної постанови знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доданих до письмових заперечень, зокрема, протоколів допитів ОСОБА_6 від 25.04.2019, від 05.07.2019, від 14.07.2021; протоколу одночасного допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 16.10.2019; протоколу огляду інформації, що міститься на мобільному телефоні від 15-17.09.2021; протоколу огляду інформації (матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій від 26.05.2021-23.10.2021.
Доказів, які б спростовували висновки детектива, стороною захисту не надано.
Дослідивши в судовому засіданні постанову старшого детектива про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, старший детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підстав для відмови в задоволенні клопотання захисника, слідчий суддя зазначає таке.
Аналіз положень ч. 1, 2 ст. 223 та ч. 9 ст. 224 КПК України дає підстави для висновку, що умовами для проведення одночасного допиту є: (1) особи вже допитані в межах кримінального провадження, (2) в їх показаннях існують розбіжності, (3) причини таких розбіжностей необхідно встановити; (4) наявні достатні відомості, що вказують на можливість досягнення мети такої слідчої дії з`ясування причин розбіжностей у показаннях раніше допитаних осіб і встановлення дійсних обставин, що мають значення в кримінальному провадженні, тобто, що слідча дія буде результативною.
Слідчий суддя звертає увагу, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати засадам змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ст. 7, 22 КПК України). Крім того, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 1, 3 ст. 26 КПК України).
Пояснення захисника та підозрюваного у судовому засіданні на обґрунтування вимог скарги фактично зводились до незгоди із змістом повідомлення про підозру, його необґрунтованістю, та свідчили про те, що обставини, які планує з`ясувати сторона захисту під час проведення одночасних допитів, встановлені не на підставі допитів свідків чи підозрюваних, а на підставі інших доказів.
Так, у судовому засіданні захисник та підозрюваний зазначили, що допити ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 взагалі не містять розбіжностей із показаннями підозрюваного ОСОБА_4 . Інші ж доводи сторони захисту щодо необхідності проведення одночасних допитів підозрюваного із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 зводяться до незгоди ОСОБА_4 із наданими останніми показаннями та до заперечення його причетності до подій, які є предметом досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Ні захисник, ні підозрюваний не надали відповіді на уточнююче запитання слідчого судді: які причини розбіжностей можуть бути встановлені під час проведення одночасних допитів підозрюваного, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з урахуванням того, що показання цих осіб та підозрюваного ОСОБА_4 є діаметрально протилежними.
Посилання сторони захисту на те, що саме покази, надані ОСОБА_9, стали підставою для зазначення в тексті повідомлення про підозру про зустріч ОСОБА_9 з ОСОБА_4, а також про можливий вплив останнього на ОСОБА_7, аби той підписав договір від 22.08.2016 № 28/1-13, спростовані детективом в судовому засіданні. Старший детектив довів, що означені обставини встановлені слідством під час проведення огляду інформації, яка міститься на мобільному телефоні ОСОБА_9, на підтвердження чого надав відповідний протокол огляду від 15-17.09.2021.
Отже, сторона захисту не довела існування обставин, які б свідчили про наявність вказаних вище передумов для проведення одночасних допитів ОСОБА_4 з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 для завдань кримінального провадження.
Необхідно також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 КПК України детектив несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Здійснюючи свої повноваження, детектив є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.
Процесуальна самостійність детектива, серед іншого, обумовлюється необхідністю проведення ефективного досудового розслідування та наявністю повноважень на проведення слідчих (розшукових) дій у випадках, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки саме детектив, який здійснює слідство у кримінальному провадженні, визначає предмет та коло обставин, які підлягають доказуванню, та необхідність вчинити окремі дії, які забезпечать ефективність та результативність його проведення.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова детектива від 18.05.2022, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40, ч. 1, 2 ст. 223 та ч. 9 ст. 224 КПК України, є законною, обґрунтованою, винесеною в межах повноважень, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1