Document No. 104386258

Date of the hearing: 16/05/2022
Date of the decision: 16/05/2022
Case №: 991/904/22
Proceeding №: 52021000000000398
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.

Справа № 991/904/22

Провадження 1-кп/991/6/22

У Х В А Л А

16 травня 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2021 року за №52021000000000398 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подані кілька скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000398.

1. Обґрунтування скарг та позиції учасників судового провадження

1.1. Скарга на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 щодо внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

У скарзі захисник ОСОБА_7 просить визнати протиправними дії детектива НАБУ ОСОБА_9 щодо внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000398 від 12.08.2021 за заявою

ОСОБА_10 обґрунтування твердження про протиправність внесення детективом відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань захисник, посилаючись на положення Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, роз`яснення Вищої ради правосуддя, зазначає, що внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, особливо щодо судді під час здійснення правосуддя, має здійснюватися лише у випадку виявлення ознак відповідного кримінального правопорушення, які будуть достатніми для подальшого повідомлення про підозру та складення і направлення обвинувального акта до суду. Водночас матеріали кримінального провадження не містять інформації про належну правову оцінку детективом заяви ОСОБА_10 від 12.08.2021 на предмет обґрунтованості викладених у них відомостей. Захисник стверджує, що детектив не перевірив і не дав правову оцінку тому, чи дійсно ОСОБА_6 є суддею Тиврівського районного суду Вінницької області, чи дійсно в Тиврівському районному суді Вінницької області розглядається позовна заява ОСОБА_11 про визнання права на земельну частку (пай) площею 3,09 га, в інтересах якого начебто діє ОСОБА_12, чи дійсно ОСОБА_12 має законні повноваження на представництво ОСОБА_11, чи дійсно саме суддя ОСОБА_6 просив у ОСОБА_10 неправомірну вигоду за позитивне судове рішення при розгляді позовної заяви ОСОБА_11 . Фактично відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення були внесені лише на підставі однієї заяви ОСОБА_10 без жодної перевірки. При цьому детектив не через 24 години, як це передбачає КПК України, а відразу ж надав ОСОБА_13 витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтримали вимоги скарги захисника ОСОБА_7 . Захисник ОСОБА_8 зазначив, що відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_10 були внесені детективом до Єдиного реєстру досудових розслідувань відразу ж, без жодного погодження з боку керівництва. Така поспішність у прийнятті рішення про відкриття кримінального провадження, на переконання захисника, свідчить про те, що у органу досудового розслідування вже все було підготовлено заздалегідь.

Прокурор ОСОБА_5 зазначив про передчасність та необґрунтованість скарги захисника. Так прокурор зазначає, що доводи скарги стосуються законності вчинення певних процесуальних дій органом досудового розслідування та впливають на допустимість доказів, отриманих за результатами таких процесуальних дій. Але питання допустимості чи недопустимості зібраних доказів не має розглядатися під час підготовчого провадження, оскільки є предметом судового розгляду. Крім того, прокурор наголосив на тому, що сам захисник перед оголошенням скарги зазначив про те, що питання обґрунтованості внесення відомостей про кримінальне правопорушення буде порушуватися ним і під час судового розгляду в разі його призначення. Подібна поведінка, на переконання прокурора, свідчить про зловживання з боку сторони захисту. Також прокурор, посилаючись на правову позицію Верховного суду, викладену в постанові від 03.07.2019, зазначив, що ч. 2 ст. 303 КПК України не є імперативною нормою, оскільки у ній зазначено, що скарга може бути розглянута судом, а тому підстав для розгляду цієї скарги на підготовчому провадженні він не вбачає. Стверджуючи про необґрунтованість скарги, прокурор зазначає, що ст. 214 КПК України зобов`язує внести відомості за заявою про вчинене кримінальне правопорушення не пізніше 24 годин, якщо у заяві містяться відомості, які підпадають під ознаки певного кримінального правопорушення.

1.2. Скарга на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про визнання ОСОБА_10 викривачем

Захисник ОСОБА_7 просить визнати неправомірним рішення детектива НАБУ ОСОБА_9, яким заявника і свідка ОСОБА_10 визнано викривачем у кримінальному провадженні №52021000000000398.

В обґрунтування цієї вимоги захисник зазначає про таке:

- ОСОБА_12 не відповідає статусу викривача. Викривачем є особа, яка повідомила про корупційне правопорушення. Для набуття цього статусу недостатньо лише факту повідомлення про корупційне правопорушення. Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» джерелом інформації про корупційне правопорушення може бути трудова, професійна, господарська, громадська, наукова діяльність, проходження особою служби чи навчання або участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. Також викривач має бути особою, яка володіє фактичними даними про обставини правопорушення. Про корупцію має бути повідомлено способами, передбаченими Законом України «Про запобігання корупції». В свою чергу, ОСОБА_12 є фермером та працює у фермерському господарстві. Згідно з показаннями ОСОБА_10 про кримінальне правопорушення він дізнався під час представництва в суді інтересів ОСОБА_11 . При цьому, ОСОБА_12 не є ні адвокатом, ні помічником адвоката і не мав права здійснювати представництво в суді. Сам ОСОБА_11 заперечує укладання будь-яких угод із ОСОБА_14 на представництво його інтересів у суді і вважає його дії щодо участі у справі шахрайськими;

- несвоєчасне повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача. Захисник зазначає, що згідно з ч.9ст.214 КПК України детектив протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинен був повідомити НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України. Але як вбачається із матеріалів кримінального провадження, детектив ОСОБА_15 здійснив таке повідомлення лише через 1,5 місяці з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Захисник переконаний, що такі дії сторони обвинувачення вказують на штучне створення доказів обвинувачення;

- неповідомлення ОСОБА_10 про звернення до суду з обвинувальним актом. Захисник зазначає, що всупереч ч. 2 ст. 53-6 Закону України «Про запобігання корупції» детектив не повідомив ОСОБА_10 про звернення до суду з обвинувальним актом. За твердженням захисника, неповідомлення ОСОБА_10 про направлення обвинувального акта до суду, поряд із несвоєчасним повідомленням НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача, свідчить про штучне створення доказів обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтримали скаргу захисника ОСОБА_7 та просили її задовольнити.

На питання суду про те, яким чином процесуальний статус ОСОБА_10 впливає на права обвинуваченого, захисник ОСОБА_7 зазначив, що безпідставне визнання ОСОБА_10 викривачем негативно впливає на повноту та об`єктивність кримінального провадження та відповідно права обвинуваченого.

Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги. Зазначив, що ОСОБА_12 відповідає критеріям особи, яка може бути викривачем. Стверджує, що несвоєчасність направлення до НАЗК відомостей про здійснення кримінального провадження за участю викривача, а також не повідомлення цієї особи про направлення обвинувального акта до суду жодним чином не впливає на процесуальний статус цієї особи.

1.3. Скарги на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо неповноти дослідження в розумний строк обставин кримінального провадження

Захисник ОСОБА_7 подав три скарги із вимогами про визнання неправомірною бездіяльності детективів Національного антикорупційного бюро України щодо неповноти дослідження в розумний строк обставин кримінального провадження про:

- відносини між свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_16 ;

- відносини між свідками ОСОБА_17 та ОСОБА_16 ;

- роль у провадженні та значення відомостей, що були встановлені стосовно свідків ОСОБА_10, ОСОБА_18,

ОСОБА_19 . Щодо неповноти дослідження обставин взаємовідносин між ОСОБА_14 та ОСОБА_20 .

Захисник зазначає, що протягом досудового розслідування очевидно стало відомо, що ОСОБА_12 не міг представляти інтереси ОСОБА_21 по справі № 145/131/20.

На цю обставину, зокрема, вказувало те, що з 01 січня 2019 року відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути лише адвокат або законний представник. Органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА_12 не є адвокатом та не є законним представником ОСОБА_22 .

Також із показань ОСОБА_21, якого орган досудового розслідування допитав аж через 1,5 місяці після початку досудового розслідування, останнім стало відомо про неправомірність договору про надання послуг № 1, начебто укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_20 . По-перше, цей договір не підписувався ОСОБА_20 . По-друге, договір про надання послуг не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, адже ОСОБА_12 в силу відсутності статусу адвоката не міг представляти інтереси ОСОБА_23 .

Крім цього, ОСОБА_24 також повідомив органу досудового розслідування про те, що він звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайства ОСОБА_14 в аспекті протиправного заволодіння коштами ОСОБА_21 при наданні ОСОБА_14 незаконних послуг по справі № 145/131/20.

Перевірка взаємовідносин ОСОБА_10 та ОСОБА_21, на переконання захисника, мала істотне значення для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого процесуального рішення в розумний строк.

1.3.2. Щодо неповноти дослідження обставин взаємовідносин між ОСОБА_17 та ОСОБА_20 .

Захисник ОСОБА_7 зазначає, що під час допиту ОСОБА_12 та ОСОБА_25 повідомили, що є представниками ОСОБА_21 у Тиврівському районному суді Вінницької області при розгляді цивільної справи № 145/131/20. Зокрема ОСОБА_25 готував від імені ОСОБА_21 уточнену позовну заяву, брав участь у судових засіданнях.

Але в ході проведення досудового розслідування детективи встановили, що ОСОБА_26 не мав повноважень на представництво інтересів ОСОБА_21 при розгляді справи № 145/131/20, оскільки між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не укладався жоден договір про надання правової допомоги. Матеріали справи №145/131/20 не містять документів, що засвідчують повноваження ОСОБА_26 на представництво свідка ОСОБА_21 при розгляді справи № 145/131/20. За цим фактом ОСОБА_24 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.

Проте детективи НАБУ цю обставину повно не дослідили, хоча вона має істотне значення для прийняття обґрунтованого та справедливого процесуального рішення.

1.3.3. Щодо неповноти дослідження обставин про роль у провадженні та значення відомостей, що були встановлені стосовно ОСОБА_10, ОСОБА_18 та ОСОБА_22 .

У скарзі зазначено, що у показаннях свідків ОСОБА_10, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 були встановлені істотні суперечності щодо наявності договірних відносин ОСОБА_18, ОСОБА_10 з ОСОБА_16, щодо наявності у ОСОБА_18 та ОСОБА_10 повноважень на представництво інтересів ОСОБА_21, щодо наявності конфліктів між ОСОБА_14, ОСОБА_17 та ОСОБА_16, щодо вчинення ОСОБА_14, ОСОБА_17 шахрайских дій по відношенню до ОСОБА_22 .

Під час досудового розслідування детективам НАБУ стало відомо про наявність у ОСОБА_10 та ОСОБА_18 підстав для вчинення дій, спрямованих на дискредитацію та провокативні дії щодо ОСОБА_27 . Зокрема, органу досудового розслідування було відомо про наявність боргових зобов`язань ОСОБА_18 перед тещою ОСОБА_28 ОСОБА_29 у розмірі 9700 дол. США, які ОСОБА_25 не виконав. Також органу досудового розслідування було відомо про наявність неприязних відносин між ОСОБА_14 та ОСОБА_30 внаслідок вимог ОСОБА_28 щодо припинення ОСОБА_14 шахрайських дій стосовно ОСОБА_21, ОСОБА_31, ОСОБА_32,

ОСОБА_33 огляду на наявність вищевказаних обставин, сторона захисту заявляла про проведення одночасного допиту ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_27 . Але детектив ОСОБА_15, не бажаючи з`ясовувати ці обставини, які мають істотне значення кримінального провадження, виніс формальну постанову про відмову у задоволення цього клопотання сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтримали означені скарги захисника ОСОБА_7 та просили їх задовольнити. На переконання сторони захисту, перевірка взаємовідносин між ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_30 мала важливе значення для кримінального провадження, зокрема, у питанні наявності у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення. Незабезпечення перевірки взаємовідносин між вищевказаними особами лише підтверджує упередженість сторони обвинувачення.

Прокурор, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вищевказаних скарг, просив відмовити у їх задоволенні. Стверджує, що подібні скарги не можуть бути розглянуті під час підготовчого засідання, оскільки для перевірки викладених у них обставин необхідно досліджувати матеріали кримінального провадження. Переконаний, що подання таких скарг на підготовчому провадженні є зловживанням з боку сторони захисту з метою затягування судового провадження. Також зазначив, що у обвинувальному акті обставини викладені об`єктивно з урахуванням здобутих під час досудового розслідування доказів та інформації.

1.4. Скарга на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

У скарзі захисник ОСОБА_7 просить визнати неправомірною бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 384, ч. 2, 4 ст. 358 КК України, вчинені ОСОБА_14, та відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 384, ч.2 ст. 400-1 КК України, вчинені ОСОБА_26 .

В обґрунтування вимог скарги захисник зазначає, що підставою для відкриття та продовження кримінального провадження були відомості, повідомлені, зокрема, свідками ОСОБА_14, ОСОБА_17 та ОСОБА_20 .

Водночас, з матеріалів кримінального провадження прослідковуються факти надання ОСОБА_14 та ОСОБА_17 неправдивих показань стосовно наявності договірних відносин із ОСОБА_16, наявності повноважень на представництво інтересів ОСОБА_21, взаємовідносин ОСОБА_10 та ОСОБА_18 у представництві інтересів ОСОБА_21 у справі № 145/131/20, наявності конфліктів із ОСОБА_16 щодо надання послуг у справі № 145/131/20, вчинення ОСОБА_14, ОСОБА_17 шахрайских дій по відношенню до ОСОБА_21, наявності згоди ОСОБА_21 на незаконні дії, зокрема, пропозицій чи надання неправомірної вигоди ОСОБА_14 судді у цивільній справі № 145/131/20, характеру взаємовідносин між ОСОБА_14, ОСОБА_17 та

ОСОБА_30 огляду на це, під час досудового розслідування сторона захисту зверталася до сторони обвинувачення із заявою про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 384 КК України, вчинене ОСОБА_14 . Але детектив НАБУ відмовив у внесенні до ЄРДР відомостей за вищевказаним фактом.

У ході досудового розслідування також були встановлені обставини, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_14 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 358 КК України, а саме, під час допиту свідка ОСОБА_21 встановлено, що наданий ОСОБА_14 договір про надання послуг на представництво ОСОБА_21 інтересів у справі №145/131/20 ОСОБА_16 не підписувався та не укладався. Крім цього, було також встановлено, що ОСОБА_25 представляв інтереси ОСОБА_21 у Тиврівському районному суді Вінницької області при розгляді справи № 145/131/20 у судових засіданнях від 02.03.2020 та 30.11.2020 без надання документів, що підтверджують повноваження на представництво. Означені дії вказують на можливе вчинення ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 400-1 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, вчинене повторно.

Але детективи Національного антикорупційного бюро України не внесли до ЄРДР відомості за цими фактами. Хоча дослідження вищевказаних обставин у межах кримінальних проваджень необхідне було для ухвалення у межах кримінального провадження №52021000000000398 законного, обґрунтованого та справедливого процесуального рішення.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтримали вимоги скарги захисника ОСОБА_7 та просили її задовольнити. Зазначили, що сторона обвинувачення повинна була врахувати та дослідити встановлені під час досудового розслідування факти, які вказували на можливе вчинення ОСОБА_14 та ОСОБА_17 кримінальних правопорушень, але усі заяви та доводи сторони захисту були проігноровані. Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що така бездіяльність підтверджує, що вищевказані особи були агентами НАБУ і щодо нього вчинено провокацію, розслідування якої орган досудового розслідування також не провів.

Захисник ОСОБА_34 на питання суду зазначив, що бездіяльність органу досудового розслідування за фактом невнесення до ЄРДР відомостей за їх заявою, сторона захисту не оскаржувала. За фактами можливого вчинення ОСОБА_14 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України, та ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 400-1 КК України, сторона захисту із відповідними заявами до правоохоронних органів не зверталась. Захисник вважає, що детективи НАБУ, встановивши вказані факти, мали б самостійно ініціювати проведення відповідного розслідування.

Прокурор заперечив проти доводів скарги та просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що можливість оскарження бездіяльності органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, а отже не є іншою скаргою у розумінні ч. 2 ст. 303 КПК України, яка може бути розглянута під час підготовчого провадження. Подання цієї скарги прокурор пов`язує з бажанням сторони захисту у такий спосіб чинити тиск на свідків у цьому кримінальному провадженні. Крім того, вважає, що доводи скарги ґрунтуються на суб`єктивній оцінці обставин кримінального провадження.

1.5. Скарга на порушення детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 права на захист ОСОБА_6 .

Захисник ОСОБА_7 зазначає, що 22.09.2021 ОСОБА_6 уклав із адвокатом ОСОБА_36 угоду про надання правової допомоги у кримінальному провадженні №52021000000000398.

22.09.2021, 24.09.2021 (в електронному вигляді) та 27.09.2021 (у друковану вигляді) детективам НАБУ надіслано клопотання із документами, які надають право участі адвоката ОСОБА_36 у кримінальному провадженні у якості захисника ОСОБА_6 .

Проте листом від 01.10.2021 детектив ОСОБА_35 не допустив адвоката ОСОБА_36 до участі у кримінальному провадженні з підстав відсутності документів, що підтверджують повноваження захисника.

Недопущення адвоката ОСОБА_36 у подальшому стало предметом оскарження дій детектива Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. Питання недопущення адвоката до участі у кримінальному провадженні у якості захисника ОСОБА_6 було також предметом розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Під час розгляду відповідної скарги слідчий суддя дійшов висновку, що адвокат ОСОБА_37 надав детективу усі необхідні документи, що підтверджують його повноваження як захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52021000000000398.

Після усіх оскаржень, детектив фактично допустив ОСОБА_36 до участі у кримінальному провадженні лише 03.11.2021 постановою від 03.11.2021 про часткове задоволення клопотання захисника ОСОБА_36 .

Тобто протягом 22.09.2021 03.11.2021 ОСОБА_6 безпідставно з вини детектива ОСОБА_35 був позбавлений права на захист у кримінальному провадженні, що впливає на допустимість доказів, зібраних у цей період.

З урахуванням викладеного захисник ОСОБА_7 просить визнати протиправними дії детектива НАБУ ОСОБА_35 щодо недопущення в якості захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_36 протягом 22.09.2021-03.11.2021 та порушення права на захист ОСОБА_6 .

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтримали скаргу захисника ОСОБА_7 . Додатково зазначили, що подання цієї скарги вчергове висвітлює усі недоліки досудового розслідування та порушення, допущені детективами НАБУ. Захисник ОСОБА_8 зазначив, що протягом цього періоду орган досудового розслідування звертався до суду, зокрема, із клопотанням про арешт майна ОСОБА_6 .

Прокурор зазначив, що означена скарга не є скаргою у розумінні ч. 2 ст. 303 КПК України, а тому не може розглядатися під час підготовчого провадження. У контексті пояснень, наданих захисниками, зазначив, що оцінка повноважень адвоката ОСОБА_36 на здійснення захисту ОСОБА_6 надавалася слідчим суддею не за фактом відмови ОСОБА_35 у допуску адвоката до участі у кримінальному провадженні, а у контексті відмови у задоволенні клопотання сторони захисту на проведення слідчих чи процесуальних дій. Щодо твердження захисника ОСОБА_8 щодо подання клопотання про арешт майна, прокурор зазначив, що під час розгляду клопотання присутність захисника була забезпечена, а подання клопотання до суду без участі захисника не суперечить жодній нормі КПК України.

1.6. Скарга на дії Генерального прокурора ОСОБА_38 щодо звернення до суду з клопотанням про надання дозволів на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_26 .

У скарзі захисник ОСОБА_7 просить визнати протиправними дії Генерального прокурора ОСОБА_38 щодо звернення до суду з клопотаннями про надання дозволів на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_26 від 12.08.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000398 від 12.08.2021.

В обґрунтування вимог скарги зазначає, що матеріали кримінального провадження містять клопотання Генерального прокурора ОСОБА_38 про надання дозволу на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_6, ОСОБА_26 .

Із аналізу положень КПК України вбачається, що Генеральний прокурор має право подавати слідчому судді клопотання, у тому числі, про проведення НС(Р)Д лише у випадку, якщо він здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Але Генеральний прокурор ОСОБА_38 не входила до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №52021000000000398.

Таким чином, Генеральний прокурор ОСОБА_38, звернувшись до слідчого судді із клопотаннями про надання дозволів на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_26, вийшла за межі наданих їй повноважень, а отже такі її дії є протиправними.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтримали доводи скарги захисника ОСОБА_7 та просили скаргу задовольнити.

Прокурор зазначив про необґрунтованість скарги та просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що згідно з ч. 9 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» проведення стосовно судді слідчих дій може проводитися лише на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора.

1.7. Скарга на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення фоноскопічної експертизи

У прохальній частині скарги захисник ОСОБА_8 порушує питання про визнання протиправними дій детектива ОСОБА_35 щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення фоноскопічної експертизи.

В обґрунтування вимог скарги захисник зазначає, що матеріали кримінального провадження містять протоколи про результати проведення аудіо, -відео контролю від 31.08.2021. Ці протоколи стали підставою для повідомлення про підозру ОСОБА_6 та долучалися органом досудового розслідування до ряду клопотань на підтвердження певних обставин у кримінальному провадженні. Але за результатами їх дослідження встановлено, що надруковані тексти не відповідають дійсній розмові між ОСОБА_30 та ОСОБА_14, в багатьох місцях надруковані речення є неповними, перекрученими та спотвореними.

З огляду на це сторона захисту звернулася до детектива із клопотанням про призначення фоноскопічної експертизи у кримінальному провадженні з метою визначення відповідності текстів протоколів, інформації, збереженій на носії, та визначення належності голосу ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_39 .

Але детектив постановою від 09.11.2021 відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту. В обґрунтування відмови послався на наявність у сторони захисту процесуальної можливості самостійно залучити експерта та відсутності у органу досудового розслідування сумнівів у належності на записах голосів саме ОСОБА_6 та ОСОБА_13 з огляду на надання ОСОБА_14 згоди на участь у проведенні НС (Р)Д.

Захисник вважає таке рішення детектива незаконним. Зазначає, що така експертиза може бути проведена лише на підставі оригіналів магнітних носіїв інформації. Оригінали таких носіїв перебували у володінні НАБУ, а тому у сторони захисту не було можливості самостійно призначити експертизу. Крім того, відносно ОСОБА_40 . НС(Р)Д не проводилися, а тому стороні захисту невідомо чи в протоколах відображено повно, без спотворень, дійсний зміст розмов.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали скаргу захисника ОСОБА_8 та просили її задовольнити. Захисник ОСОБА_7 зазначив, що сторона обвинуваченням мала б за власною ініціативою призначити таку експертизу задля усунення будь-яких сумнівів у кримінальному провадженні. За наслідками проведення зазначеної експертизи, прокурор міг би прийняти рішення про закриття кримінального провадження і відповідно обвинувальний акт не направлявся би для розгляду до суду.

На питання суду захисник ОСОБА_8 зазначив, що відмова у призначенні експертизи слідчому судді не оскаржувалася. Самостійно цю експертизу вони також не призначали з огляду на відсутність оригіналів магнітних носіїв інформації.

Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні скарги. Зазначив, що можливість оскарження такого рішення передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, а отже не є іншою скаргою у розумінні ч. 2 ст. 303 КПК України, яка може бути розглянута під час підготовчого провадження. Щодо суті скарги зазначив, що відмова детектива є обґрунтованою, а сторона захисту мала право самостійно призначити таку експертизу.

1.8. Скарга на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення комплексної судової експертизи пристроїв звуко- та відеозаписів

У скарзі захисника ОСОБА_8 зазначено, що у ході вивчення роздруківок протоколів про результати проведення аудіо, - відеоконтролю особи було встановлено, що протоколи про результати проведення НС(Р)Д містять неповні стенограми розмов від 25.08.2021, 26.08.2021 та 30.08.2021, а надруковані тексти не відповідають дійсній розмові між ОСОБА_30 та ОСОБА_14 . Наведене, на переконання захисника, могло свідчити про монтаж чи інше спотворення запису чи протоколу та відповідно перешкоджало встановленню істини у справі.

З огляду на це, 02.12.2021 ОСОБА_6 звернувся до НАБУ із клопотанням про призначення комплексної судової експертизи пристроїв звуко- та відеозаписів розмов між ОСОБА_30, ОСОБА_14 та ОСОБА_39 від 25.08.2021, 26.08.2021, 30.08.2021. У клопотанні порушувалося, зокрема, питання щодо того, за допомогою якого комплекту апаратури здійснювався запис, за допомогою скількох технічних пристроїв зафіксовані фрагменти, чи зазнавали записи змін, чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку, чи є записи оригіналом чи копіями.

Але постановою від 13.12.2021 детектив безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_6 .

Такою відмовою, з огляду на відсутність у сторони захисту оригіналів магнітних носіїв інформації, які мали б бути досліджені, детектив порушив як право сторони захисту на збирання доказів, так і право ОСОБА_6 на повноцінний захист.

З огляду на це, у скарзі захисник просить визнати протиправним рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення комплексної судової експертизи пристроїв звуко- та відеозаписів.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити.

На питання суду захисник ОСОБА_8 пояснив, що відмова детектива у призначенні експертизи оскаржувалася слідчому судді, в задоволенны скарги було відмовлено, отже він вважає, що має право повторно реалізувати право на оскарження цього рішення.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення означеної скарги. Зазначив, що можливість оскарження такого рішення передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, а отже не є іншою скаргою у розумінні ч. 2 ст. 303 КПК України, яка може бути розглянута під час підготовчого провадження.

1.9. Скарга на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про надання інформації

Захисник ОСОБА_8 просить визнати протиправним рішення детектива НАБУ ОСОБА_35 в частині відмови у наданні інформації щодо технічних засобів за допомогою яких здійснювалася фіксація проведення НС(Р)Д.

У скарзі зазначає, що у зв`язку із існуванням сумнівів у достовірності інформації, що була викладена у протоколах за результатами проведення НС(Р)Д від 25.08.2021, 26.08.2021 та 30.08.2021, звернувся до детектива із клопотанням про надання інформації щодо апаратури, за допомогою якої здійснювалася фіксація та кількості технічних пристроїв.

Але постановою від 10.12.2021 детектив ОСОБА_35 відмовив у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальної техніки, її характеристики становлять державну таємницю.

Проте із таким рішенням захисник не погоджується та вважає його незаконним, оскільки, відмовивши у наданні такої інформації, з огляду на існуючі у сторони захисту сумніви, детектив порушив як право сторони захисту на збирання доказів, зокрема шляхом призначення експертизи, так і право ОСОБА_6 на повноцінний захист.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що таке рішення детектива є цілком обґрунтованим та законним. Крім того вважає, що на підготовчому провадженні суд не може оцінити обставини, на які захисник посилається у скарзі.

1.10. Скарга на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи

Захисник ОСОБА_8 під час дослідження матеріалів кримінального провадження, зокрема протоколів за результатами проведення НС(Р)Д від 25.08.2021, 26.08.2021 та 30.08.2021, дійшов висновку про наявність у висловах ОСОБА_10 ознак спеціальних мовних прийомів, що мають установки до підбурювання особи до прийняття пропозиції, обіцянки винагороди. Захисник вважає, що правоохоронний орган спеціально залучив ОСОБА_41 для проведення НС(Р)Д, передавав йому ідентифіковані помічені грошові кошти для організації кримінального правопорушення, а саме передачі грошей ОСОБА_6 як неправомірної вигоди саме з метою провокації.

З метою підтвердження чи спростування цих сумнівів 16.12.2021 ОСОБА_6 звернувся до детектива із клопотанням про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи.

Постановою від 24.12.2021 детектив безпідставно відмовив ОСОБА_6 у задоволенні клопотання, посилаючись на те, шо така експертиза не забезпечить досягнення її мети, оскільки при проведенні НС(Р)Д не встановлено обставин, які б свідчили про провокування особи на вчинення злочину.

Проте із таким рішенням захисник не погоджується та вважає його незаконним, оскільки детектив порушив як право сторони захисту на збирання доказів, зокрема шляхом призначення експертизи, так і право ОСОБА_6 на повноцінний захист.

З огляду на викладене, захисник ОСОБА_8 просить визнати протиправним рішення детектива НАБУ ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити. Захисник ОСОБА_7 вважає, що сторона обвинувачення задля усунення будь-яких сумнівів повинна була б провести таку експертизу за власною ініціативою.

На питання суду захисник ОСОБА_8 пояснив, що відмова детектива у призначенні експертизи оскаржувалася слідчому судді, але він вважає, що має право повторно реалізувати право на оскарження цього рішення. Також зазначив, що наразі за їх клопотанням експертною установою проводиться дослідження текстів протоколів.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення означеної скарги. Зазначив, що можливість оскарження такого рішення передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, а отже не є іншою скаргою, у розумінні ч. 2 ст. 303 КПК України, яка може бути розглянута під час підготовчого провадження.

1.11. Скарга на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у проведенні одночасного допиту

У скарзі захисник ОСОБА_8 ставить вимогу про визнання протиправними дій детектива НАБУ ОСОБА_35, які полягають у відмові у проведенні одночасного допиту.

В обґрунтування вимог скарги захисник зазначає, що з огляду на встановлення істотних розбіжностей у показаннях ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_6 звернувся до детектива із клопотанням про проведення одночасного допиту вищевказаних осіб за участю сторони захисту.

Постановою від 10.12.2021 детектив відмовив у задоволенні означеного клопотання. В обгрунтування відмови послався на те, що для доведення недостовірності показань свідка, сторона захисту має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію та нечесність, що кореспондується з приписами ч. 2 ст. 96 КПК України.

Втім таке рішення захисник вважає незаконним, таким що порушує право сторони захисту на збирання доказів та принцип змагальності сторін. Захисник зазначає, що під час досудового розслідування слідчий та прокурор повинні забезпечувати реалізацію права сторони захисту на перехресний допит. Крім того, право сторони захисту на перехресний допит визначено ч. 6 ст. 223 КПК України шляхом подачі клопотань про допит певних осіб, у тому числі, тих що раніше допитувалися.

Захисник вважає, що відмова у перевірці правдивості показань ОСОБА_10 призвела до необ`єктивного та упередженого досудового розслідування, що вплинуло на обґрунтованість підозри, а згодом і обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити.

Захисник ОСОБА_8 на питання суду зазначив, що відмова у проведенні одночасного допиту слідчому судді не оскаржувалася, оскільки кримінальне провадження знаходилося на стадії відкриття матеріалів.

На думку прокурора, можливість оскарження такого рішення передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, а отже не є іншою скаргою, у розумінні ч. 2 ст. 303 КПК України, яка може бути розглянута під час підготовчого провадження. Перебування кримінального провадження на стадії відкриття матеріалів не є перешкодою у оскарженні рішення детектива слідчому судді. Рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання вважає законним і обґрунтованим.

1.12. Скарга на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у відсутності контролю за ходом проведення НС(Р)Д

У скарзі захисник ОСОБА_8 просить визнати протиправною бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у відсутності процесуального керівництва та контролю за проведенням слідчих (розшукових) дій співробітниками УСР ГУНП у Вінницькій області з 25.08.2021 по 31.08.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000398 від 12.08.2021 відносно ОСОБА_6 .

В обґрунтування означеної вимоги захисник зазначає, що хід проведення НС(Р)Д викладений у 8-ми протоколах від 27.08.2021, результати НС(Р)Д викладені в 5-ти протоколах від 31.08.2021. Але усі ці протоколи в порушення вимог КПК України складені та передані прокурору з порушенням процесуального строку. Крім того у протоколах системно не відображено весь перебіг процесуальних дій, а оперативний уповноважений УСР у Вінницькій області обмежився відображенням лише отриманих під час НС(Р)Д результатів, на що детектив НАБУ та прокурора САП навіть не відреагували.

Наведене, на переконання захисника, є наслідком бездіяльності детектива та прокурора під час здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва, яка негативно відобразилась на якості кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити. Захисник ОСОБА_7 зазначив, що подібна бездіяльність негативно відобразилась на повноті кримінального провадження, оскільки прокурор та детектив у момент отримання протоколів мали б оцінити їх одразу на предмет провокації, але цього не було здійснено.

Прокурор ОСОБА_5 вважає скаргу абсолютно необґрунтованою та такою, що направлена виключно на затягування судового процесу. Вирішення питань, які порушуються у цій скарзі, не є предметом підготовчого провадження. З огляду на це, просив відмовити у задоволенні скарги.

2. Оцінка та мотиви суду

2.1. Із змісту ч. 2 ст. 303 КПК України вбачається, що у підготовчому судовому засіданні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України, перелік яких є вичерпним.

До рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути предметом оскарження під досудового розслідування відносяться:

- бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;

- рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;

- рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;

- рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;

- рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;

- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;

- рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;

- повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;

- відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Рішення, дії, бездіяльність, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, але не можуть бути предметом оскарження на стадії підготовчого судового засідання. Наведене твердження узгоджується із роз`ясненнями, що містяться у п. 4 Листа Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» №1640/0/4-12 від 09.11.2012.

Виняток становлять лише рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим та рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки. Можливість оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності, як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання передбачена ч.3 ст. 303 КПК України.

Захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 серед іншого подано скарги: на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення фоноскопічної експертизи; на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення комплексної судової експертизи пристроїв звуко- та відеозаписів; на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи; на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у проведенні одночасного допиту.

Можливість оскарження таких рішень, дій та бездіяльності під час досудового розслідування передбачена п. 1 (скарга на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань) та п. 7 (скарги на рішення про відмову у проведенні слідчих (розшукових) дій) ч. 1 ст. 303 КПК України.

Таким чином, вищевказані скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання.

Отже, у задоволенні скарг захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення фоноскопічної експертизи, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення комплексної судової експертизи пристроїв звуко- та відеозаписів, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у проведенні одночасного допиту належить відмовити, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України можливість оскарження таких рішень, дій та бездіяльності передбачена під час досудового розслідування.

2.2. Оцінюючи інші скарги, подані захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме:

- скаргу на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 щодо внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- скаргу на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про визнання ОСОБА_41 викривачем;

- скарги на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо неповноти дослідження в розумний строк обставин кримінального провадження (відносин між свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_16 ; відносин між свідками ОСОБА_17 та ОСОБА_16 ; роль у провадженні та значення відомостей, що були встановлені стосовно свідків ОСОБА_41, ОСОБА_18, ОСОБА_21 );

- скаргу на порушення детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 права на захист ОСОБА_6 ;

- скаргу на дії Генерального прокурора ОСОБА_38 щодо звернення до суду з клопотанням про надання дозволів на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_26 ;

- скаргу на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про надання інформації;

- скаргу на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у відсутності контролю за ходом проведення НС(Р)Д,

суд виходить із такого.

Згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (ніж ті, що передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).

Ані ч. 2 ст. 303, ані статті 314-316 КПК України не передбачають, що у підготовчому судовому засіданні суд має повноваження ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч.2 ст.307 КПК України під час досудового розслідування (скасувати рішення слідчого, прокурора; зобов`язати припинити дію чи навпаки; вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги).

Разом з тим, за змістом ст. 314-316 КПК України підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень (затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України; повернути обвинувальнийакт,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру прокурору,якщо вонине відповідаютьвимогам КПКУкраїни;направити обвинувальнийакт,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру довідповідного судудля визначенняпідсудності увипадку встановленнянепідсудності кримінальногопровадження;призначити судовийрозгляд напідставі обвинувальногоакта,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру;доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь) вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду (виклик певних осіб, витребування речей і документів та ін.).

Згідно з останнім абзацом ч. 4 ст. 291 КПК України надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Таким чином, з огляду на вищевказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії процесу суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні, зокрема щодо наявності підстав для відкриття кримінального провадження, правомірності наділення тієї чи іншої особи певним процесуальним статусом, у тому числі, викривача, забезпечення повноти досудового розслідування, наявності підстав для вчинення певних процесуальних дій.

Водночас, із змісту скарг, поданих захисниками ОСОБА_7, та ОСОБА_8, вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки діям та рішенням детективів та прокурорів, у тому числі, з точки зору їх законності, з огляду на порушенням норм кримінального процесуального законодавства, які, на думку сторони захисту, були допущені при прийнятті процесуальних рішень та вчиненні процесуальних дій чи проведенні слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій.

Суд вважає, що викладені у скаргах аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисників щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення, підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, оскільки це матиме значення для оцінки їх допустимості та належності.

Отже, викладені у вищевказаних скаргах факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання, а тому у задоволенні скарг захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 щодо внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про визнання ОСОБА_41 викривачем; на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо неповноти дослідження в розумний строк обставин кримінального провадження (відносин між свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_16 ; відносин між свідками ОСОБА_17 та ОСОБА_16 ; роль у провадженні та значення відомостей, що були встановлені стосовно свідків ОСОБА_41, ОСОБА_18, ОСОБА_21 ); на порушення детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 права на захист ОСОБА_6 ; на дії Генерального прокурора ОСОБА_38 щодо звернення до суду з клопотанням про надання дозволів на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_26 ; на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про надання інформації; на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у відсутності контролю за ходом проведення НС(Р)Д) належить відмовити.

Поряд із цим, суд роз`яснює, що сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, що викладені у означених скаргах, зокрема, під час дослідження доказів у кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 303, 309, 314-316, 369-372, 376, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про визнання протиправними дій детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000398 від 12.08.2021 за заявою ОСОБА_10 від 12.08.2021).

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про визнання неправомірним рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про визнання ОСОБА_10 викривачем у кримінальному провадженні №52021000000000398 від 12.08.2021.

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про визнання неправомірною бездіяльності детективів Національного антикорупційного бюро України щодо неповноти дослідження в розумний строк обставин кримінального провадження про відносини між свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_20 .

Відмовити узадоволенні скаргизахисника ОСОБА_7 про визнаннянеправомірноюбездіяльностідетективів НаціональногоантикорупційногобюроУкраїни щодонеповнотидослідженняв розумнийстрокобставинкримінального провадженняпро роль у провадженні та значення відомостей, що були встановлені стосовно свідків ОСОБА_41, ОСОБА_18, ОСОБА_22 .

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про визнання неправомірною бездіяльності детективів Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про можливі кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 384, ч.ч. 2, 4 ст. 358 КК України, вчинені ОСОБА_14 та відомостей про можливі кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 400-1 КК України, вчинені ОСОБА_26 .

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про визнання протиправними дій детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 щодо недопущення в якості захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_36 протягом 22.09.2021 03.11.2021 та порушення права на захист ОСОБА_6 .

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 на дії Генерального прокурора ОСОБА_38 про визнання протиправними дій Генерального прокурора ОСОБА_38 щодо протиправного звернення до суду з клопотаннями про надання дозволів на проведення НСРД щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_26 від 12.08.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000398 від 12.08.2021.

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 про визнання протиправними дій детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення фоноскопічної експертизи.

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 про визнання протиправним рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення комплексної судової експертизи пристроїв звуко- та відеозаписів.

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 про визнання протиправним рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про надання інформації щодо технічних засобів, за допомогою яких здійснювалась фіксація проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 про визнання протиправним рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35 про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи).

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 про визнання протиправними дій детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35, які полягають у відмові у проведенні одночасного допиту.

Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 про визнання протиправною бездіяльності детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_35, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у відсутності процесуального керівництва та контролю за проведенням слідчих (розшукових) дій співробітниками УСР ГУНП у Вінницькій області з 25.08.2021 по 31.08.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000398 від 12.08.2021 відносно ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Search

Document No. 104386258