Search

Document No. 104294695

  • Date of the hearing: 10/05/2022
  • Date of the decision: 10/05/2022
  • Case №: 757/870/18-к
  • Proceeding №: 52017000000000733
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.

Справа № 757/870/18-к

Провадження 1-кп/910/40/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 травня 2022 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

представника потерпілого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

обвинуваченого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня 2017 року за №52017000000000733, за обвинуваченням ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 30 жовтня 2017 року за №52017000000000733 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.

У судовому засіданні 03 травня 2022 року прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 заявив клопотання про звернення застави в дохід держави і застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави більшого розміру.

Розгляд вказаного клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 186 КПК України, було призначено на 10 травня 2022 року

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити, звернути заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_8 заставодавцем ОСОБА_9 у сумі 630 600, 00 грн у дохід держави та не змінювати застосований до останнього запобіжний захід у вигляді застави, проте визначити її у більшому розмірі, який на його думку має дорівнювати розміру 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Прокурор просив обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого не покладати.

На обґрунтування клопотання прокурор послався на те, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами. У клопотанні у якості підстави для звернення застави в дохід держави, прокурор посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_8 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного на 03 травня 2022 року судового засідання, не з`явився до суду без поважних причин, чим порушив покладений на нього обов`язок, встановлений вимогами ст. 42 КПК України. Прокурор також зазначив про відсутність необхідності змінювати застосований до обвинуваченого запобіжний захід, проте вказав, що доцільно визначити заставу у більшому розмірі відповідно до вимог ч. 10 ст. 182 КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав думку прокурора.

Захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. На обґрунтування своїх заперечень захисник послався на те, що в матеріалах судової справи відсутні належні і допустимі докази повідомлення обвинуваченого про призначене судове засідання, а обвинувачений ОСОБА_8 не отримував повістку про виклик до суду та не ознайомлювався з її змістом жодним іншим шляхом. Крім того, перед судовим засіданням, призначеним на 03 травня 2022 року, ОСОБА_8 неодноразово звертався до суду з заявами та клопотаннями, зокрема: - про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів; - про незгоду із допитом свідка ОСОБА_10 в режимі відеоконференції; - про неявку обвинуваченого в судове засідання у зв`язку з евакуацією до Чорногорії, що свідчить про зацікавленість останнього у проведенні судових засідань по справі та ухилення від дій, спрямованих на затягування судового процесу чи погіршення свого процесуального становища. Також зазначив, що розгляд питання про звернення застави в дохід держави необхідно відкласти, оскільки у судовому засіданні відсутній заставодавець ОСОБА_9 .

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника і просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити. Зазначив, що не мав можливості прибути у призначене судове засідання 03 травня 2022 року, оскільки перебував на території Чорногорії у зв`язку з його евакуацією після початку воєнного стану на території України. Зобов`язався належним чином виконувати покладені на нього обов`язки.

Суд заслухав думки учасників судового провадження, за наслідком чого дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (1); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (4); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (5).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно довимог ч.ч.1і 3ст.183КПК України,тримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбачених ст.177КПК України,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою ст.176КПК України. Слідчий суддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою зобов`язанийвизначити розмірзастави,достатньої длязабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим обов`язків,передбачених цимКодексом,крім випадків,передбачених ч.4ст.183КПК України.В ухвал і слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 194 КПК України. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. ч. 5 і 6 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З матеріалів судової справи вбачається, що ухвалою Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20 травня 2020 року було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_8 строком на 60 днів, тобто до 18 липня 2020 року та визначено заставу у сумі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600,00 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень, за умови внесення якої на обвинуваченого покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

27 травня 2020 року заставодавцем ОСОБА_9 було внесено зазначену суму застави на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, після чого обвинуваченого ОСОБА_8 звільнено з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обов`язки обвинуваченого (підозрюваного), передбачені вимогами п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб, співпадають з періодом перебування особи у процесуальному статусі обвинуваченого (підозрюваного), їх виконання (реалізація) має здійснюватися безпосередньо обвинуваченим (підозрюваним) та не залежить від застосування до обвинуваченого (підозрюваного) запобіжного заходу.

Враховуючи викладе, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави забезпечує виконання обвинуваченим (підозрюваним) як обов`язків, які передбачені п. п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладаються на нього судом, так і загальних процесуальних обов`язків, встановлених та покладених на нього процесуальним законом, зокрема, п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а тому неявка належним чином повідомленого обвинуваченого за викликом до суду без поважних причин та/або не повідомлення суду про причини своєї неявки, як і порушення покладених на нього судом при застосуванні запобіжного заходу обов`язків є підставами для звернення застави в дохід держави, що зокрема, прямо передбачено вимогами ч. 8 ст. 182 КПК України.

З приводу невиконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов`язків, передбачених п. 1 ч.7 ст. 42 і ч. 8 ст. 182 КПК України, суд зазначає наступне.

Обвинувачений ОСОБА_8 був повідомлений судом про необхідність виконання ним обов`язків, які передбачені п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, що підтверджується пам`яткою про права та обов`язки особи (обвинуваченого), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені КПК України.

Ухвалою суду від 20 травня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також встановлено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Обвинувачений ОСОБА_8 не з`явився у судове засідання призначене на 03 травня 2022 року, про яке був належним чином повідомлений, що є порушенням його обов`язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст. 42 та ч. 8 ст. 182 КПК України.

Про час та дату вказаного судового засідання обвинувачений був повідомлений належним чином у розумінні ч. 1 ст. 136 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Належне повідомлення обвинуваченого про час та дату судового засідання, призначеного на 03 травня 2022 року, підтверджується телефонограмою від 14 квітня 2022 року складеною секретарем судового засідання ОСОБА_4 про те, що про дату, час та місце розгляду кримінальної справи № 757/870/18-к обвинувачений ОСОБА_8 повідомлений за номером телефону НОМЕР_1 14 квітня 2022 року о 13:41 год., а також отриманими судом від обвинуваченого ОСОБА_8 клопотаннями (заявами), що свідчить про його обізнаність про призначене судове засідання.

Відповідно довимог ч.1ст.138КПК України,поважними причинаминеприбуття особинавикликє: затримання, тримання під вартою або відбування покарання (1); обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення (2); обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини) (3); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо (4); тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (5); смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю (6); несвоєчасне одержання повістки про виклик (7); інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик (8).

У судовому засіданні 03 травня 2022 року суд погодився з думкою прокурора щодо неповажності причин неявки обвинуваченого ОСОБА_8 у призначене судове засідання та визнав їх неповажними.

Стосовно твердження захисника про неможливість розгляду питання про звернення застави в дохід держави у зв`язку з відсутністю у судовому засіданні заставодавця ОСОБА_9 суд зазначає наступне.

Відповідно довимог ч.3ст.182КПК України,при застосуваннізапобіжного заходуу виглядізастави підозрюваному,обвинуваченому роз`яснюютьсяйого обов`язкиі наслідкиїх невиконання,а заставодавцю-у вчиненніякого кримінальногоправопорушення підозрюєтьсячи обвинувачуєтьсяособа,передбачене закономпокарання зайого вчинення,обов`язки іззабезпечення належноїповедінки підозрюваного,обвинуваченого тайого явкиза викликом,а такожнаслідки невиконанняцих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Зі змісту зазначених норм видно, що обов`язком заставоводавця є забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду.

За таких обставин та з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_8 не з`явився у судове засідання 03 травня 2022 року, що є порушенням ним обов`язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, і є підставою для звернення застави в дохід держави, яка визначена ч. 8 ст. 182 КПК України, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора ОСОБА_5 у частині звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого заставодавцем ОСОБА_9, у сумі 630 600,00 гривень.

Стосовно вимогиклопотання прокуроращодо залишеннябез змінзастосованого дообвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою звизначенням заставибільшого розміру суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (1); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (4); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (5).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 182 КПК України, у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Суд погоджується з думкою прокурора про відсутність необхідності застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_8 інший запобіжний захід та вважає за необхідне визначити заставу у більшому розмірі.

Суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 діючого запобіжного заходу, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків обвинуваченого. З урахуванням того, що застава в розмірі 630600, 00 грн. не забезпечила належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі.

При визначенні розміру застави суд виходить з вимог наведених вище норм процесуального права, враховує принцип пропорційності та попередню неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого. Суд вважає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б останнього від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не був надмірним. При цьому суд також враховує, що:

- застава може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено вимогами ч. 2 ст. 182 КПК України;

- розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_8, був раніше визначений у максимальних межах, які встановлені п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а збільшення розміру застави, яка має застосовується у разі звернення застави в дохід держави, передбачене спеціальною нормою (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України), що відповідає виключному випадку.

За такихобставин, суд вважає за можливе вийти за межі максимального розміру застави, встановленого вимогами п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України та визначити для обвинуваченого ОСОБА_8 заставу у розмірі 333 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 826173,00 (вісімсот двадцять шість тисяч сто сімдесят три) гривень, яка на думку суду зможе забезпечити належне виконання останнім покладених на нього обов`язків, існуючим ризикам, та не буде для нього завідомо непомірною.

Суд також зазначає, що обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, починають свою дію з моменту вручення особі повідомлення про підозру, тобто набуття статусу підозрюваного, та діють протягом всього кримінального провадження, незалежно від набуття особою статусу обвинуваченого, а тому запобіжний захід у вигляді застави забезпечує виконання обов`язків безперервно та незалежно від статусу особи - підозрюваного чи обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 182, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави і застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави більшого розміру задовольнити.

Звернути у дохід держави заставу в розмірі 630600, 00 грн, внесену 27 травня 2020 року заставодавцем ОСОБА_9 за обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 333 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 826173,00 (вісімсот двадцять шість тисяч сто сімдесят три) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_2 ).

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 13 травня 2022 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3