- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
- Secretary : Chumachenko A.O.
- Lawyer : Shyhanskoho V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/651/22
Провадження № 1-кс/991/661/22
У Х В А Л А
03 лютого 2022 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Чумаченко А.О., захисника Шиганського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника Шиганського Віталія Володимировича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанову прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування,
в с т а н о в и в :
31.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга Шиганського В.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Грищука М.О. від 11.01.2021 про відмову в задоволенні скарги від 03.09.2021 № 0309/3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015.
Обґрунтування скарги
Зі змісту скарги вбачається, що детективами Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015, в якому щодо ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
За твердженням захисника, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені № 42015000000001116 від 10.06.2015 здійснюють прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Як зазначає заявник, 03.09.2021 на ім`я заступника керівника САП було направлено скаргу на недотримання детективом, прокурором розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015. У відповідь на зазначену скаргу 19.01.2022 захисник отримав постанову від 11.01.2022, якою відмовлено у задоволенні скарги на недотримання розумних строків
У зв`язку з цим, захисник Шиганський В.В. звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на вказану постанову першого заступника керівника САП Грищука М.О. та просить слідчого суддю її скасувати, зобов`язати уповноваженого прокурора САП, який не здійснює та не здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015, розглянути скаргу від 03.09.2021 та надати процесуальному керівнику в кримінальному провадженні обов`язкові до виконання вказівки щодо прийняття процесуального рішення, передбаченого ст. 283 КПК України. Одночасно з наведеним захисник Шиганський В.В. прохав слідчого суддю поновити йому строк оскарження зазначеної постанови.
Позиція та доводи учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Шиганський В.В. свої вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у скарзі. Окрім того, захисник Шиганський В.В. прохав розглянути його скаргу у відсутність підозрюваного ОСОБА_1 .
Прокурор, бездіяльність якого оскаржується, будучи належно повідомленим про час і місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суду не повідомив та письмових заперечень проти скарги не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неприбуття в судове засідання слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
За твердженнями захисту, які Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою не спростовуються, оскаржена постанова надійшла до захисника Пеліхоса Є.М. 19.01.2022. Відповідно до штемпеля на поштовому конверті скаргу направлено до САП 28.01.2022, тобто у межах строку, визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України. Тому відсутні підстави для вирішення клопотання про поновлення відповідного процесуального строку.
Заслухавши пояснення учасника провадження, дослідивши матеріали скарги, вважаю, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303?308 КПК України.
Зокрема, пунктом 91 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно із статтею 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать розумність строків, а також диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК України, за частиною 3 якої слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
Конкретний правовий зміст засади кримінального провадження «розумність строків» визначає стаття 28 КПК, згідно частин 1?3 якої під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Частинами 5, 6 статті 28 КПК України також визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Аналіз наведених норм ст. 28 КПК України не свідчить, що поняття «розумний строк» тотожне поняттю «здійснення кримінального провадження у найшвидший термін», оскільки розкриваючи зміст розумності строків закон використовує терміни «невідкладно», «першочергово», «найкоротший строк», що загалом є суб`єктивно оціночними поняттями, проте метою розумності строків є забезпечення для особи відсутності необґрунтовано тривалого обмеження її прав та свобод у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження. Тобто суд з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження має шукати баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист, доведеності перед судом переконливості доказів, змагальності сторін та безпосереднього дослідження доказів судом тощо.
Процесуальний порядок оскарження недотримання розумності строків визначений ст. 308 КПК України. Так, згідно вимог даної статті підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Отже, ст. 308 КПК України наділяє правом оскаржувати недотримання розумних строків під час досудового розслідування не будь?яку особу, а лише ту, що має певний процесуальний статус у кримінальному провадженні, в межах якого було подано таку скаргу. Водночас, виходячи з вищезазначених законодавчих положень, обов`язком розглянути скаргу на недотримання розумних строків, у порядку та строки, передбачені ст. 308 КПК України, наділений не будь?який прокурор, а лише прокурор вищого рівня.
З матеріалів скарги вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015 здійснюється детективами НАБУ (а.с. 32).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру», нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015 здійснюють прокурори САП (а.с. 32).
З долучених до матеріалів скарги документів вбачається, що особою, якій повідомлено про підозру у межах вищевказаного кримінального провадження є ОСОБА_1 .
За таких обставин, зважаючи на положення ч. 1 ст. 308 КПК України, підозрюваний ОСОБА_1 наділений правом оскаржувати прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015.
Так, захисником Пеліхосом Є.М., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , 03.09.2021, в порядку ст. 308 КПК України, надіслано заступнику керівника САП Офісу Генерального прокурора скаргу вих. № 0309/3 на недотримання детективом, прокурором розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015 (а.с. 14).
За наслідками розгляду цієї скарги перший заступник керівника САП Грищук М.О. постановою від 11.01.2022 відмовив у задоволенні такої скарги (а.с. 22).
Частина 2 ст. 308 КПК України визначає належним суб`єктом розгляду скарги на недотримання розумних строків прокурора вищого рівня. При цьому, КПК України не визначає, який з прокурорів є прокурором вищого рівня у справах, процесуальне керівництво у яких здійснюється прокурорами САП, тому керуючись ч. 3 ст. 9 КПК України, вважаю, що у даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України «Про прокуратуру», через який КПК України у п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України розкриває визначення терміну «прокурор».
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» в Офісі Генерального прокурора на правах самостійного структурного підрозділу утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, на яку, зокрема, покладено функцію здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно?розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України.
Згідно до абз. 2 ч. 5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У п. 6.2 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора № 125 від 05.03.2020, передбачено, що перший заступник та заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури організовують розгляд і вирішення скарг підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на недотримання розумних строків детективом, прокурором під час досудового розслідування.
З огляду на системний аналіз правових норм, вважаю, що перший заступник та заступник керівника САП Офісу Генерального прокурора є прокурором вищого рівня для прокурорів САП у розумінні ст. 308 КПК України. Таким чином, доводи заявника про те, що спірну постанову винесено невповноваженою особою, є безпідставними, оскільки, як уже встановлено, її винесено саме першим заступником керівника САП Грищуком М.О.
Водночас, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.02.2021, до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015 входили ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 32). При цьому, ОСОБА_5 займає посаду першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та одночасно виконує обов`язки керівника САП.
Крім того, встановлено, що згідно постанови Генерального прокурора Венедиктової І.В. про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 23.10.2021, у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015 сформований наступний склад групи прокурорів: Довгань А.І., Симків Р.Я., Малик О.І., Перов А.В., Семак І.А. (а.с. 33). Тобто, перший заступник керівника САП ОСОБА_5 був виключений зі склади групи прокурорів.
Та обставина, що до 23.10.2021 виконуючий обов`язки керівника САП ОСОБА_5 входив до групи прокурорів у згаданому кримінальному провадженні, тобто був одним із процесуальних керівників, не позбавляє його права та обов`язку здійснювати нагляд за дотриманням розумних строків досудового розслідування.
Отже, перший заступник керівника САП ОСОБА_5 в даному випадку є вповноваженим прокурором для розгляду скарги адвоката Пеліхоса Є.М. від 03.09.2021 вих. № 0309/3 на недотримання детективом, прокурором розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015.
Слідчий суддя зазначає також, що КПК України не визначає чітких критеріїв, за якими має оцінюватись рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування, проте у будь-якому випадку необхідно оцінити, чи є таке рішення обґрунтованим та вмотивованим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Водночас, частиною 5 ст. 110 КПК України передбачено, що постанова слідчого, прокурора має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, скарга від 03.09.2021 № 0309/3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015 мотивована, зокрема, тим, що дане кримінальне провадження неодноразово протиправно зупинялось постановами детектива НАБУ, які були скасовані ухвалами слідчих суддів. Такі дії органу досудового розслідування, на думку захисника Пеліхоса Є.М., є безпідставним затягуванням строків даного кримінального провадження.
Перший заступник керівника САП ОСОБА_5 11.01.2022 прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, обґрунтовуючи це тим, що постановою детектива від 11.03.2021 досудове розслідування в даному кримінальному провадженні зупинено у зв`язку із виконанням дій у порядку міжнародного співробітництва на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України. Крім того, у кримінальному провадженні оголошено розшук підозрюваного, у зв`язку із переховуванням від органу досудового розслідування, що, в свою чергу, позбавляє сторону обвинувачення можливості з`ясувати у повній мірі обставини кримінального правопорушення та свідчить про поведінку підозрюваного, яка не сприяє дотриманню розумних строків у кримінальному провадженні. Водночас, ОСОБА_5 зазначив про те, що у кримінальному провадженні призначено судову семантико?текстуальну (лінгвістичну) експертизу, виконання якої триває. Отже, підстави для відновлення кримінального провадження або прийняття рішення в порядку ст. 283 КПК України відсутні (а.с. 22).
Слідчий суддя зазначає, що станом на день розгляду скарги від 03.09.2021 постанова детектива від 11.03.2021, якою зупинене кримінальне провадження, не скасована, а тому, прокурор САП правомірно посилається, в тому числі на вказану постанову.
Крім того, згідно правил ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження, не включається у строки досудового розслідування, передбачені цією статтею.
Таким чином, з урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова першого заступника керівника САП Грищука М.О. від 11.01.2022 про відмову в задоволенні скарги від 03.09.2021 на недотримання розумних строків здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001116 від 10.06.2015 належним чином обґрунтована, тоді як заявник не довів наявності підстав для задоволення його скарги про недотримання розумних строків.
Додатково слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що не уповноважений в даному випадку встановлювати факт дотримання строків у кримінальному провадженні у межах розгляду скарги на рішення прокурора вищого рівня у порядку статті 308 КПК України, оскільки лише перевіряє обґрунтованість та вмотивованість такого рішення.
З урахуванням зазначеного, не може бути задоволена також і вимога захисника Шиганського В.В. про зобов`язання уповноваженого прокурора САП надати процесуальному керівнику в згаданому кримінальному провадженні обов`язкові для виконання вказівки щодо прийняття одного із процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України із встановленням строку для прийняття такого рішення, оскільки така є похідною до вимоги щодо скасування постанови прокурора, яка не підлягає в даному випадку до задоволення.
З огляду на викладене, у задоволенні скарги захисника Шиганського В.В., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 303, 307 КПК України,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні скарги Шиганського Віталія Володимировича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Крикливий