Document No. 100354306

Справа № 991/6750/21

Провадження 1-кс/991/6852/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, особи, що звернулась із скаргою - ОСОБА_3, його захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, детектива ОСОБА_6, розглянувши клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про зупинення досудового розслідування від 24.07.2020 р. у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 24.07.2020 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р., досудове розслідування в якому здійснюється за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, в якій просить:

- поновити строки на оскарження у зв`язку із зміною обстановки та необхідністю захисту порушеного права;

-скасувати постановувід 24.07.2020р.про зупиненнядосудового розслідуваннята зобов`язатисторону обвинуваченняприйняти процесуальнерішення узв`язку ізспливом строківдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №42017000000004813від 27.11.2017р. за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Скарга мотивована тим, що 30липня 2016року повідомленняпро підозру ОСОБА_3 було врученов рамкахкримінального провадження№ 42014000000000628від 16.07.2014р.,та вподальшому,після чередивиділень/об`єднанькримінальних проваджень,матеріали кримінальногопровадження запідозрою ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.27ч.5ст.191КК України,було виділеноу кримінальнепровадження №42017000000004813від 27.11.2017р.,досудове розслідуванняв якомунаразі здійснюєтьсядетективами НАБУ,процесуальне керівництво прокурорамиСАП ОГП.Строк досудовогорозслідування відносно ОСОБА_3 неодноразово зупинявся/відновлявся,проте згідноположень ст.219КПК України,такий строксплив уберезні 2017року таорганом досудовогорозслідування непродовжувався;з 20.11.2019р.детективами НАБУдосудове розслідуванняфактично непроводиться,за надуманимиобставинами строкдосудового розслідуваннязупиняється череззапити пронадання міжнародно-правовоїдопомоги;з моментузупинення таповідомлення ОСОБА_3 про підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.27,ч.5ст.191КК України,минуло більшеп`яти років,що суперечитьвимогам ст.283КПК України,суттєво порушуєправа підозрюваного ОСОБА_3,а відтакдосудове розслідуваннявідносно останньогов найкоротшістроки маєбути завершеношляхом прийняттяодного зрішень,передбачених ч.2ст.283КПК України. З моменту останнього зупинення досудового розслідування минуло більше року, що свідчить про небажання сторони обвинувачення закінчити досудове розслідування відповідно до положень КПК України, та про намір утримувати ОСОБА_3 у процесуальному статусі підозрюваного за формальних підстав.

У скарзі підозрюваний також зазначив, що 16 серпня 2021 р. ухвалою Вищого антикорупційного суду по справі № 991/5543/21 встановлено строк 1 (один) місяць з дня оголошення ухвали для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень за результатами проведення досудового розслідування. Вказаний строк сплинув 17 вересня 2021 р., однак жодного рішення прокурором не прийнято. Вищезазначені обставини та небажання сторони обвинувачення виконувати вимоги ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 р. порушують права ОСОБА_3, суперечать усталеній практиці ЄСПЛ, та свідчать про необхідність скасування постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 24.07.2020 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р. як такої, що не направлена на виконання передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, та покладення на орган досудового розслідування обов`язку прийняти процесуальне рішення у зв`язку із спливом процесуальних строків досудового розслідування.

Особа, що звернулась із скаргою, ОСОБА_3, та його захисники, адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, в судовому засіданні скаргу підтримали в повному обсязі, просили задовольнити скаргу з викладених у ній підстав, просили поновити строк на оскарження постанови у зв`язку із зміною обставин постановлення слідчим суддею ВАКС ухвали від 16.08.2021 р. про встановлення строку 1 (один) місяць з дня оголошення ухвали для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень за результатами проведення досудового розслідування, вимоги якою стороною обвинувачення не виконуються, зокрема, внаслідок того, що кримінальне провадження наразі зупинено, підстави для його відновлення відсутні.

Детектив ОСОБА_6 заперечував проти доводів скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Прокурор ОСОБА_7 в судовезасідання нез`явився,надав письмовізаперечення наскаргу,в якихзазначив,що скаргане підлягаєзадоволенню зогляду нате,що (1)наразі кримінальнепровадження №42017000000004813від 27.11.2017зупинене напідставі постановидетектива НАБУвід 24.07.2020р.у зв`язкуіз направленнямзапитів проміжнародну правовудопомогу,та процесуальнідії впорядку міжнародногоспівробітництва наданий часне виконані,проте докази,отримані зарезультатами виконаннявказаних запитів,можуть матизначення длякримінального провадженнята належноговстановлення усіхобставин кримінальногоправопорушення;в своючергу запитпро міжнароднуправову допомогунаправляється івиконується компетентниморганом іноземноїдержави зурахуванням особливостейнаціонального законодавства,правозастосування таінших об`єктивнихфакторів,що діютьу такихіноземних державах,та упрокурора /органу досудовогорозслідування відсутніправові чиінші можливостівпливати навказаний процес,що значноюмірою впливаєна тривалістьстроків досудовогорозслідування;(2)захисниками ОСОБА_3 вже двічібула оскарженадана постановав судовомупорядку,та зарезультатами розглядуухвалою Вищогоантикорупційного судувід 13.08.2020р.та від06.08.2021р.у задоволенніскарги захисників ОСОБА_3 про скасуванняпостанови детективаНаціонального антикорупційногобюро України ОСОБА_7 від 24.07.2020р.про зупиненнядосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні № 42017000000004813від 27.11.2017р.було відмовлено,оскарження даноїпостанови втретєсуперечить положеннямст.304КПК України;(2)матеріали кримінальнихпроваджень відносно ОСОБА_3 за підозроюу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.27ч.5ст.191КК України(№42014000000000628,№ 42016000000003933,№ 12014130010000204)були виділенніу кримінальнепровадження №42017000000004813від 27.11.2017,строки якогообраховуються зурахуванням попередньогоруху вищевказанихпроваджень,з урахуваннямстроків їхзупинення/відновленняу цихпровадженнях (врамках кримінальногопровадження №42016000000003933строк досудовогорозслідування відносно ОСОБА_3 було продовженодо 8місяців,тобто,до 30.03.2017р.включно напідставі постановизаступника Генеральногопрокурора Українивід 03.02.2017р.,та зурахуванням зупинення/відновленнястроку досудовогорозслідування відносно ОСОБА_3 восьмимісячний строк досудового розслідування, в межах якого розслідується кримінальне провадження № 42017000000004813, не сплив).

Слідчий суддя, дослідивши клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про зупинення досудового розслідування від 24.07.2020 р., заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Під час судового розгляду встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р. за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що в рамках кримінального провадження № 42014000000000628 від 16.07.2014 р. 30 липня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

В подальшому, матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 (в тому числі і матеріали підозри) було виділено в кримінальне провадження № 42016000000003933.

В рамках кримінального провадження № 42016000000003933 строк досудового розслідування відносно ОСОБА_3 було продовжено до 8 місяців, тобто, до 30.03.2017 р. включно на підставі постанови заступника Генерального прокурора України від 03.02.2017 р.

В подальшому, кримінальне провадження № 42016000000003933 неодноразово зупинялося у зв`язку із невиконанням процесуальних дій в порядку міжнародного співробітництва та неодноразово відновлювалося у зв`язку із виникненням потреби у проведенні процесуальних дій в даному кримінальному провадженні, що підтверджується матеріалами справи (постанови детектива про відновлення/зупинення досудового розслідування).

В подальшому, матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 № 42016000000003933 було об`єднано з кримінальним провадженням № 12014130010000204 в одне провадження - № 12014130010000204, з якого матеріали за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, виділено у кримінальне провадження № 42017000000004813 від 27.11.2017 р., яке неодноразово зупинялося у зв`язку із невиконанням процесуальних дій в порядку міжнародного співробітництва та неодноразово відновлювалося у зв`язку із виникненням потреби у проведенні процесуальних дій в даному кримінальному провадженні, що підтверджується матеріалами справи (постанови детектива про відновлення/зупинення досудового розслідування).

Так, слідчим суддею встановлено, що на даний час кримінальне провадження № 42017000000004813 від 27.11.2017 зупинено на підставі постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 24.07.2020 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р. (далі - Постанова) у зв`язку із направленням запитів про міжнародну правову допомогу з метою з`ясування обставин кримінального правопорушення, та процесуальні дії, виконання яких необхідне в межах та в порядку міжнародного співробітництва, на даний час не виконані.

Відповідна Постанова наразі є предметом оскарження у даній скарзі підозрюваного ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Положеннями статті 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбаченічастиною першою статті 303цього Кодексу,можуть бутиподані особоюпротягом десятиднів змоменту прийняттярішення,вчинення діїабо бездіяльності.Якщо рішенняслідчого,дізнавача чипрокурора оформлюєтьсяпостановою,строк поданняскарги починаєтьсяз дняотримання особоюїї копії.

Слідчим суддею встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про отримання підозрюваним ОСОБА_3 / його захисниками Постанови, за такого у слідчого судді відсутні можливість встановити дату та час отримання стороною захисту оскаржуваної постанови.

В свою чергу, підозрюваний в обгрунтування необхідності поновлення строку на оскарження Постанови посилається на те, що наразі обставини у даному кримінальному провадженні змінилися, та захисти права підозрюваного ОСОБА_3 можливо лише шляхом оскарження Постанови та в подальшому її скасування.

В свою чергу, в ході судового розгляду встановлено, що адвокат ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 вже зверталися до Вищого антикорупційного суду із скаргою на Постанову.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.08.2020 р. у справі № 991/6580/20 у задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 про скасування Постанови було відмовлено; ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.08.2021 р. у справі № 991/5143/21 у задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 про скасування Постанови також було відмовлено.

Отже, сторона захисту вже оскаржувала Постанову.

В свою чергу, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2021 р. у справі № 991/5543/21, яка набрала законної сили з моменту її оголошення, частково задоволено клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, та встановлено строк 1 (один) місяць з дня оголошення ухвали для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень за результатами проведення досудового розслідування.

Встановлений ухвалою строк сплинув 17 вересня 2021 р., однак її вимоги наразі не виконані, серед іншого, за версією сторони обвинувачення з тих підстав, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 наразі зупинене у зв`язку із наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, підстави для його зупинення продовжують існувати (не завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), що свідчить про відсутність підстав для його відновлення та проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

За такого, слідчий суддя дійшов висновку, що наразі у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р. виникли нові обставини (постановлення слідчим суддею ухвали про встановлення процесуального строку (один місяць) для проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та прийняття процесуального рішення за результатами його проведення), які обумовлюють необхідність поновлення підозрюваному ОСОБА_3 строку на оскарження Постанови.

Слідчий суддя враховує, що з часу повідомлення ОСОБА_3 про підозру минуло більше п`яти років, та за такий проміжок часу обставини, які встановлюються органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з часом змінилися. Необхідність поновлення строку на оскарження Постанови зумовлена потребою у перевірці всіх обставин, які встановлені за час проведення досудового розслідування, з метою забезпечення контролю за дотримання прав та інтересів підозрюваного у даному кримінальному провадженні, що можливо здійснити лише шляхом розгляду скарги на Постанову по суті.

Після повідомлення ОСОБА_3 про підозру (з 30 липня 2016 року) кримінальні провадження, в яких ОСОБА_3 мав статус підозрюваного, виділялись в окремі провадження, об`єднувались, зупинялись, та фактично весь цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 було зупинено здебільшого у зв`язку з необхідністю виконання процесуальних дій в межах та в порядку міжнародного співробітництва.

Розумність строків є однією із загальних засад кримінального провадження відповідно до п. 21 ст. 7 КПК України, реалізація якої спрямована на захист сторін від затягування кримінального процесу.

Засада розумності строків випливає безпосередньо із завдань кримінального провадження, які закріплені у ст. 2 КПК України, яким є, зокрема, забезпечення швидкого розслідування і судового розгляду, та має на меті встановити межу невизначеності підозри і обвинувачення та гарантувати право обвинуваченого від необгрунтованого і надмірного затягування кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Частина 1 статті 28 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

З відповідних положень слідує, що під розумними строками слід розуміти період часу, який дозволив би уникнути надмірного, необґрунтованого зволікання у кримінальному провадженні (як під час досудового розслідування, так і судового розгляду кримінальних справ).

У Рішенні від 30 січня 2003 р. Конституційний суд України висловився щодо розумності строків досудового слідства: "Поняття "розумний строк досудового слідства" є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод".

Відповідно до частини 2 статті 28 Кримінального процесуального кодексу України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження суд.

Частиною 5 статті 28 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що кожен маєправо,щоб обвинуваченнящодо ньогов найкоротшийстрок абостало предметомсудового розгляду,або щобвідповідне кримінальнепровадження щодонього булозакрите.

Частиною 1 статті 283 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В свою чергу, Європейський суд по правам людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що значення гарантії розумного строку полягає в тому, то обвинувачений, який не скоював караного діяння, повинен мати можливість виправдати себе без зволікань, тоді як обвинувачений, вина якого доведена, не повинен піддаватися додатковому покаранню у формі надмірних зволікань із розглядом його справи, що може мати негативні наслідки для його інших прав, гарантованих Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В контексті кримінального провадження Європейський суд з прав людини встановив, що період розумного строку розпочинається з моменту "вручення індивіду компетентним органом офіційного повідомлення про обвинувачення його у вчиненні кримінального злочину" (судові рішення у справі "Дьюєр проти Бельгії", 1980 р.; у справі "Єкле проти Німеччини", 1982 р.) і завершується остаточним вирішенням справи, включаючи апеляцію і касацію (судове рішення у справі "Девер проти Бельгії", 1980 р.).

У справі «Кудла проти Польщі» від 26 жовтня 2000 р. Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 13 Конвенції, тому що заявник не мав у ефективного національного засобу для правового захисту, за допомогою якого у нього була б можливість на належний «судовий розгляд упродовж розумного строку» згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції. Зокрема, у вказаній справі суд сформулював принцип, згідно з яким внутрішній суд зобов`язаний гарантувати введення окремої судової процедури, яка стане ефективним засобом правового захисту при подачі скарги на тривалий розгляд справи, а неможливість внутрішнього законодавства забезпечити подібний засіб правового захисту прирівнюватиметься до порушення ст. 13 Конвенції.

Так, у Рішенні ЄСПЛ у справі Нахманович проти Російської Федерації від 02.03.2006 року, зазначено, що одним із критеріїв, який оцінюється при перевірці розумності тривалості провадження є поведінка заявника і поведінка компетентних органів влади.

Так, дійсно, одним із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження є поведінка учасників кримінального провадження, зокрема, негативна поведінка є об`єктивною обставиною, що не може ставитися у провину стороні обвинувачення або суду, і враховується при визначенні факту перевищення розумного строку кримінального провадження.

В свою чергу, протягом здійснення досудового розслідування у вищевказаних кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_3, останній не переховувався від органу досудового розслідування та суду, не перебував у розшуку, проявляв належну процесуальну поведінку, яка жодним чином не вплинула на тривалі строки досудового розслідування відносно нього, а причиною значної тривалості кримінального провадження щодо підозрюваного є необхідність проведення процесуальних дій, виконання яких необхідне в межах та порядку міжнародного співробітництва, що обумовлює факт зупинення досудового розслідування відносно ОСОБА_3 шляхом винесення відповідних численних постанов протягом останніх майже п`яти років.

Згідно Рішення ЄСПЛ у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року невиправдане зупинення строків досудового розслідування кримінального провадження не відповідає вимозі розумного строку, закріпленій у статті 6 Конвенції.

Так, Європейський суд з прав людини вказує, щоб держави-учасники Конвенції постійно дотримувалися підходу, згідно з яким стаття 6 Конвенції щодо кримінальних справ, «покликана запобігти надмірно тривалому утриманню обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі» (рішення у справі «Нахманович проти Російської Федерації» від 02.03.2006 року).

Зважаючи на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, було вручено ще 30 липня 2016 року, зупинення досудового розслідування на невизначений час є порушенням прав підозрюваного та загалом засад кримінального провадження.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можна дійти висновку, що застосування положень чинного законодавства під час здійснення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не повинно бути абстрактним, формальним, а вирішення кримінальної справи, проведення процесуальної дії та прийняття процесуального рішення слідчим/прокурором, слідчим суддею, судом має відбуватися в межах розумного строку (без невиправданих зволікань) та має бути спрямовано на досягнення мети кримінального провадження та забезпечення виконання завдань кримінального провадження - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Тривалість кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_3 не обумовлена причинами, які залежать від нього (підозрюваний не переховується від слідства та суду, дотримується належної процесуальної поведінки), а обумовлена зупиненням досудового розслідування на невизначений час, в результаті чого підозрюваний ОСОБА_3 вже тривалий час перебуває в стані невизначеності щодо свого правового статусу, а зупинення досудового розслідування лише призводить до значного відтягування розгляду у справи в суді або ж закриття даного кримінального провадження.

Таким чином, створення шляхом постійного зупинення стороною обвинувачення досудового розслідування стану невизначеності щодо правового статусу ОСОБА_3 та перебування підозрюваного у такому стані протягом тривалого часу (більше п`яти років) суперечить частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (ч. 1 ст. 117 КПК України).

З урахуванням вищевикладеного, з метою ефективного здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р., з огляду на необхідність здійснення перевірки всіх обставин, які встановлені за час проведення досудового розслідування, та які призвели до зупинення досудового розслідування на невизначений час, в результаті чого підозрюваний ОСОБА_3 зазнав тривалого невиправданого перебування у стані невизначеності свого правового статусу, що призвело до негативних наслідків для реалізації його прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що можливо досягти лише шляхом судового розгляду справи по суті, слідчий суддя вважає за необхідне поновити ОСОБА_3 строк на оскарження Постанови.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про зупинення досудового розслідування від 24.07.2020 р. у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р. підлягає задоволенню.

З урахуваннямвикладеного,керуючись ст.2-3,28,117,303-304КПК України,статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про зупинення досудового розслідування від 24.07.2020 р. у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р., задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк на оскарження постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про зупинення досудового розслідування від 24.07.2020 р. у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 р.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляціійної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8